Головна |
« Попередня | Наступна » | |
83. Обмеження щодо окремих видів реклами |
||
Поряд із загальними обмеженнями щодо реклами у розділі II Закону містяться спеціальні вимоги щодо окремих, найбільш поширених, різновидів реклами - реклами на 'телебаченні і радіо, у друкованих засобах масової інформації, з використанням телефонного та документального електро зв'язку, зовнішньої реклами, внутрішньої реклами, реклами на транспорті та в кінотеатрах. Ці вимоги, на відміну від обпщх, стосуються не настільки ко змісту реклами, скільки її поширення, проте їх встановлення так само досягається правовими нормами зобов'язуючого і заборонного Характеру. Найбільш жорсткі вимоги сформульовані щодо реклами на телебаченні і радіо, тобто реклами засобами мовлення (ст. 12). Це і понятно.ведь це найбільш поширений і доступний джерело реклами та розміщення реклами на ньому найбільш часто викликає серйозні нарікання і невдоволення численних глядачів. Законодавством визначено, що час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків на кожну годину мовлення для телерадіоорганізацій будь-якої форми власності. Ця вимога не поширюється на спеціалізовані рекламні канали мовлення. Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, офіційних державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України , народних депутатів України, членів Уряду України. Трансляції концертно-видовищних і спортивних програм тривалістю більше 45 хвилин можуть бути перервані для реклами лише один раз за повний 45-хвилинний проміжок часу. Не можуть перериватися також кіно-і телефільми. Реклама може бути розміщена перед їх початком або після їх закінчення. Телепередачі тривалістю більше 10 хвилин не можуть суміщатися з рекламною інформацією без погодження з власником авторського права. Забороняється реклама в передачах, розрахованих на дитячу (до 14 років) аудиторію. Реклама за допомогою телексного та факсимільного зв'язку за відсутності спеціального запиту одержувача забороняється, крім одноразового розсилання реклами обсягом не більше однієї сторінки на одну адресу в часовому інтервалі з 21 години до 7 години місцевого часу. До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розміщених під відкритим небом, на фасадах будинків і споруд (п.1 ст. 15). До неї можна віднести рекламу на вулицях і площах міст та інших населених пунктів у вигляді плакатів, афіш, стендів, написів і щитів на транспортних засобах, світлових табло, інших технічних засобів стабільного територіального розміщення. Це можуть бути великогабаритні плакати, газосветние установки, ролери, малогабаритні плакати. Порядок розміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органами влади в межах їх компетенції (без втручання у форму та зміст реклами). Згода на розміщення зовнішньої реклами на будинках і спорудах також додатково надається їх власниками або уповноваженими ними органами (особами) (п. 2 ст. 15). Забороняється розміщувати зовнішню рекламу: методом фарбування, наклеювання на поверхнях елементів вуличного обладнання, будівель і споруд, якщо інше не передбачено угодою з їх власниками; на пішохідних доріжках, алеях; із знищенням зелених насаджень. Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.98 р. № 1511. До внутрішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена всередині будинків, приміщень, споруд та ін Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях органів влади, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах. Ці обмеження не поширюються на соціальну рекламну ия-формацію. Розміщення реклами у приміщеннях будівель та споруд, що мають історико-культурну цінність, здійснюється відповідно до чинного законодавства (ст. 16). Значні заборони введені щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх з метою їх захисту від неналежної реклами, враховуючи те, що їх легше ввести в оману через відсутність життєвого досвіду. Так, забороняється реклама: - із зображенням неповнолітніх, які вживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми; - з інформацією, яка може підірвати авторитет дорослих або дискредитувати довіру неповнолітніх до них; - з вмістом прямих закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням здійснити покупку; - яка використовує легковірність чи брак досвіду у неповнолітніх; - з використанням справжньої або іграшкової зброї. Реклама не повинна містити тверджень або зображень неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди неповнолітньому або іншим особам, а також інформацію, здатну викликати зневажливе ставлення неповнолітніх до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій (ст. 19). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 83. Обмеження щодо окремих видів реклами " |
||
|