Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка початкової школи → 
« Попередня Наступна »
Іван Павлович Підласий. Педагогіка початкової школи: підручник, 2010 - перейти до змісту підручника

Організація самостійної роботи

Самостійна робота - це діяльність учнів, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями та способами їх застосування на практиці. Оскільки вона проводиться без участі вчителя, вона сприяє розвитку активності дітей, формує довільність уваги, вимагає роздумів.

У класі-комплекті ця робота має переважно навчальні та контрольні функції. Тому залежно від мети та завдань її практикують на всіх етапах уроку. Найчастіше це закріплення і повторення старого (близько 60% всього обсягу), рідше-засвоєння нового (близько 20%), частина самостійних робіт призначається для виконання контрольних функцій (близько 20%).

На кожному уроці дітям пропонуються перевірочні, підготовчі, навчальні види робіт. Перевірочні необхідні для контролю знань, умінь, способів їх застосування. Вчителі намагаються надавати їм навчальну спрямованість. Діє правило: перевіряючи - навчаємо. Роботи стають «нестрашними», цікавими, економиться час. Виконання їх обов'язково перевіряється, тому завдання, окрім свого прямого призначення - вчити, виконують ще й контрольну функцію. Щоб актуалізувати опорні знання, вміння, необхідні для сприйняття і розуміння нового, дітям пропонують підготовчі вправи: усні і письмові завдання на виділення, порівняння, зіставлення фактів, повторення правил, способів дії, попереднє читання і спостереження, перегляд малюнків та ілюстрацій, складання описів, замальовок, знаходження даних тощо

До останнього часу для вивчення нового матеріалу самостійні роботи застосовувалися порівняно мало. Педагогічний досвід показав, що, якщо у учнів немає проблем з читанням і розумінням прочитаного, самостійні роботи можна успішно використовувати і для засвоєння нових знань. При цьому добре розвиваються

320

пізнавальні здібності дітей, успішно формуються навички самоосвіти. Отже, якщо вчитель сформує стійкий навик безпомилкового читання і розуміння прочитаного, у нього будуть хороші шанси успішно здолати програму і навіть заощадити трохи часу на інші заняття.

Кількість самостійних робіт на уроці не регламентується. Пропонуючи їх, треба враховувати насамперед можливості учнів; отже, треба так осмислити зміст навчального матеріалу, щоб він був доступним і посильним для учнів. Без гарантії цього робота не буде успішною. Часта зміна видів діяльності також веде до погіршення результатів і збільшення витрат часу.

Для учнів 1-4 класів доступні і посильні наступні види самостійної роботи:

- підготовчі вправи, які виконуються до вивчення нового матеріалу (повторення за підручником, робота з картками , таблицями тощо);

- самостійне вивчення нового матеріалу, аналогічного раніше засвоєного, що проводиться по детальної інструкції;

- вправи на закріплення з метою засвоєння способів дії з опорою на алгоритмічні таблиці, приписи, пам'ятки;

- всі види тренувальних вправ;

- контрольні та перевірочні завдання, які пропонуються після засвоєння всіх частин навчального матеріалу.

За формою самостійні роботи можуть бути усними та письмовими. Усні застосовуються рідко і лише за наявності умов. Наприклад, якщо є вільна кімната, де 2-3 дітей можуть виконувати фонетичні вправи, виспівувати нову пісню, вчити вірш, репетирувати сценку. У письмових роботах самостійні завдання необхідно урізноманітнити, щоб рівномірно нагружались всі види пам'яті: зорова, слухова, моторна. Важливо уникати монотонних, нудних завдань, притуплюють сприйняття.

Тривалість самостійних робіт обумовлюється багатьма причинами. Насамперед - обсягом і складністю завдання. Воно може бути і невеликим, але якщо учні тільки почали роботу з новим матеріалом, буде потрібно більше часу на його виконання. Збільшують тривалість: 1) низький рівень оволодіння технікою виконання завдань; 2) недостатня підготовленість учнів до сприйняття нового матеріалу; 3) нераціональне поєднання розумових і практичних дій. Буває, що завдання нескладне, але вимагає акуратного оформлення. Потрібно, наприклад, зробити обчислення і заповнити підсумкову табличку. Заповнення її може бути навіть більш важкою операцією, ніж самі обчислення. Тривалість самостійної роботи залежить також від працездатності учнів, обсягу уваги, темпу читання і письма, ступеня оволодіння навчальними вміннями та навичками.

321

Поступово тривалість самостійної роботи можна і потрібно збільшувати, завдання пропонувати більший і складніший (табл.

11). Після щоденних тренувань учні здатні довго працювати самостійно, тільки зловживати цим не слід, адже наша мета не тренування витривалості, а економне і щадне навчання.

Ефективність самостійної роботи безпосередньо залежить від її організації. Тут немає дрібниць, будь непродуманий крок обертається втратою сил, інтересу, часу.

Таблиця 11

Орієнтовні норми часу на самостійну роботу на уроці (у хв) Клас Перше півріччя Друге півріччя 1-й 5-10 10-15 2-й 6 -12 12-17 3-й 8-15 14-18 4-й 15-20 19-25 Плануючи і пропонуючи таку роботу в класі-комплекті, вчитель повинен:

- добре розуміти її цілі ;

- чітко бачити її місце і роль в загальній структурі навчального процесу та у структурі даного уроку;

- орієнтуватися у вимогах на наявний рівень оволодіння навчальним матеріалом;

- максимально враховувати рівень підготовленості і можливості учнів;

- використовувати активні, індивідуальні та диференційовані завдання;

- передбачати труднощі і «бар'єри» , які виникатимуть під час виконання самостійної роботи;

- обгрунтовано вибирати її обсяг;

- урізноманітнити самостійні завдання за змістом;

- пропонувати учням цікаві, нестандартні самостійні роботи, складені у формі вікторин, кросвордів, ігор, лічилок тощо;

- визначати тривалість самостійної роботи і стежити за витрачанням часу;

- готувати необхідні дидактичні матеріали, зокрема інструкції, приписи, «опори»;

- шукати раціональні способи перевірки робіт;

- підводити підсумки виконання самостійної роботи;

- проектувати розвиваючі самостійні роботи з урахуванням досягнутого рівня;

322

- правильно поєднувати самостійну роботу з роботою під керівництвом вчителя .

Не всі предмети і навіть не всі уроки одного і того ж предмета надають однакові можливості для організації самостійної роботи. Найбільше їх на уроках мови, математики, малювання, трудового навчання. Менше - на уроках читання та природознавства. Уроки музики, фізкультури проводяться тільки за участю вчителя.

Важливу роль в організації самостійної роботи на всіх уроках грають вказівки: інструкції, алгоритми, приписи, опорні схеми і т.д. За ним діти звіряють правильність своїх дій. Від якості цих матеріалів залежить ефективність управління пізнавальною діяльністю. Вони виконуються у вигляді індивідуальних карток, схем, таблиць або записуються на дошці як загальні інструкції. Зазвичай вчителі заздалегідь на кожну самостійну роботу готують папки або конверти, куди разом з текстами і завданнями кладуть необхідні інструкції. Це називають роздатковим матеріалом, який обов'язково містить «опори»-готові зразки, приклади виконання завдань, міркувань або дій. Якщо учень не знає, як діяти, він зупиняється, чекає, поки вчитель звільниться і зверне на нього увагу, тому інструкції ніколи не завадять.

У допомозі діти потребують найбільше при освоєнні нового виду роботи. У цьому випадку методика рекомендує в індивідуальних картках чи на дошці записувати плани (алгоритми, інструкції) роздумів.

План - як вирішити задачу

Прочитай умову задачі.

Якщо не зрозумів, прочитай ще раз, подумай.

Повтори умови задачі і її запитання.

Що відомо з умови, що треба знайти?

Що потрібно дізнатися спочатку?

Що потрібно дізнатися потім?

Склади план рішення задачі.

Вирішуй завдання.

Отримай відповідь.

Перевір хід рішення, відповідь.

Для економії часу на уроці необхідно звести до мінімуму ті пояснення вчителя, які можна дати на дошці або в картках для самостійної роботи. З часом інструкції стають все більш стислими. Та ж інструкція за рішенням завдання в 3 класі прийме такий вигляд:

323

План - як вирішити задачу

Виділяю шукане. Складаю вираз.

У задачі сказано, що.

Складаю рівняння.

Вирішую рівняння.

Перевіряю відповідь за умовою задачі.

Вчителі наполегливо шукають шляхи підвищення інтересу до самостійної роботи. Цьому, зокрема, сприяють завдання, виконання яких вимагає поєднання розумових дій з практичними. Правило, скажімо, потрібно не тільки безпомилково повторити, але і записати в зошиті власні приклади.

Задачки беруться з життя. Вигадані казкові персонажі, якими так захоплювалися в минулому, поступаються місцем реальних ситуацій, для розбору яких і призначена математика. Завдання складаються і плануються так, щоб не тільки тренувалися вміння та навички, а й розвивалися активність, самостійність, ініціатива дітей. З'явилися творчі самостійні роботи з елементами гри - шаради, кросворди, лабіринти, Угадайки, тестові завдання на відновлення, доповнення, усунення і т.п. Різноманітяться способи виконання самостійних завдань. Тепер вони виконуються не тільки в зошитах. Колекції, карти, планшети, конструктори, набори добре служать розвитку інтелекту і естетичних якостей.

Інтерес учня підвищується, якщо він рідше помиляється, не відчуває страху перед майбутнім завданням. Все частіше педагоги практикують особистісно-орієнтовані завдання. Використовуються прийоми програмованого навчання, що гарантують від помилок неуважності, які так часто докучають дітям і вчителям. Фактором стабілізації інтересу є обов'язкова перевірка всіх робіт. Учневі важливо знати, як виконано завдання, отримати схвалення вчителя. Можна пройти між партами, переглянути зошити, похвалити, зробити обережні зауваження. Підсумкові, відповідальні і складні завдання оцінюються за повною програмою. Збираються зошити, робляться виправлення червоною пастою, виставляються оцінки, пишуться зауваження. Все це важливо для учнів та їхніх батьків.

Самостійна робота дозволяє широко практикувати самоконтроль. Для цього вчитель готує зразок правильного виконання завдання, пише його на зворотному боці перекидний дошки або готує спеціальну таблицю, яку вивішує після завершення роботи. З цією метою застосовуються також різні види перфокарт. Їх опис дають методичні журнали. Увага дітей перфокарти залучають динамікою, елементами гри, цікавістю. Їм цікаво бачити, як один шаблон підходить до робіт учнів всього класу, одні й ті ж конструкції (завдань, пропозицій) використовуються в різних поєднаннях.

Відповідальна роль у підтримці інтересу дітей та забезпеченні загальної ефективності навчання належить підручниками. Для початкової школи їх вже давно

324

і обгрунтовано критикують за те, що вони не призначені для самостійної роботи на уроці, оскільки їх тексти потребують коментарів. У звичайній школі так і відбувається: на уроці вчитель пояснює матеріал, а вдома діти лише повторюють і закріплюють його. Учитель малокомплектної школи повинен дуже уважно переглянути підручник, ознайомитися з його логікою і структурою, потім спроектувати на свій клас. Якщо матеріал викладено доступною мовою, з урахуванням особливостей дитячого мислення, робота вчителя істотно спрощується. Він конкретно визначає, які завдання з підручника доцільно давати дітям для самостійної роботи, попередньо проробить її сам, не покладаючись на думку нехай навіть авторитетних, але не знають конкретних умов методистів. З часом він зупиниться на одному з підручників, підготує комплект роздаткових матеріалів, апробує їх, відповідаючи на головне питання - підійде даний підручник для його класу чи ні.

Щоб полегшити дітям роботу з підручником, доцільно: 1) у разі необхідності змінювати послідовність дій, запропонованих у підручнику; 2) вводити короткі додаткові пояснення з виконання завдань, 3) доповнювати інструкції підручника алгоритмічними вимогами, до яких звикли діти, наприклад: «роби так», «виписуй так» і т.п. Інструкції повинні бути перш за все зрозумілими, а не чіткими або гранично короткими, як іноді вимагають. Наприклад, при визначенні іменників допоможуть наступні вказівки.

 Роби так: 

 Усно постав питання до слова - хто, що? 

 Вибери слова, які відповідають на питання - хто, що? 

 Що ці слова означають? 

 Назви предметів, почуттів, явищ природи - це імена іменники. Всі інші - ні. Випиши їх. Переконайся, що зробив правильно. 

 Учитель може або розширити, або скоротити інструкцію, орієнтуючись на рівень підготовленості і можливості учнів класу. 

 Таким чином, самостійна робота в малокомплектній школі - важлива складова частина навчального процесу. Її ефективність визначається багатьма факторами, провідне місце серед яких належить організації. Пропонуючи самостійну роботу, вчитель буде дотримуватися низки обов'язкових вимог. Роздаткові матеріали, таблиці, схеми допоможуть йому підвищити інтерес дітей до виконання самостійних завдань. 

 325 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Організація самостійної роботи"
  1. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
      організації міжособистісної взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 2. Ціннісні орієнтації вчителя як суб'єкта гуманістічес-ки-орієнтованої педагогічної діяльності. 3. Порівняльний аналіз психологічного потенціалу особистості вчителів, які здійснюють різні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності
  2. Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
      організацій в процесі виховання особистості, що розвивається. 3. Психологічні умови включення неформальних об'єднань у процес гуманістично-орієнтованої соціалізації молодого
  3. 23.3. Самоосвіта вчителів
      організація лабораторних і практичних робіт, дослідів і вправ; - освоєння технічних засобів навчання. В області методики слід приділити особливу увагу прийомам диференційованого навчання, розумової діяльності учнів, розвитку самостійності, практичних навичок і встановленню зв'язку визначених і позаурочних занять за своїм
  4. 4. Лояльність до організації (відділу)
      організації. Дуже добре знає організацію і відданий їй. Завжди ставить інтереси організації вище своїх. Навіть якщо справи йдуть недостатньо добре, ніколи не дозволяє собі погано відгукуватися про організацію. Позитивно і з ентузіазмом говорить про компанії, керівництво, колегах як на роботі, так і за її межами. Щиро пишається своєю організацією - (5). Позитивно сприймає організацію і себе в
  5. Запитання і завдання для самоконтролю
      організації навчання. Дайте визначення поняття "форма організації навчання". 2. Визначте фактори, що впливають на вибір організаційних форм навчання. 3. Охарактеризуйте особливості класно-урочної системи навчання, її переваги і недоліки, її переваги перед іншими системами. 4. Назвіть особливості маннгеймській системи, Дальтон-плану, плану Трампа. Обговоріть з колегами їх
  6. Системний підхід.
      організацію як системи в рамках зовнішнього оточення, а управління персоналом повинно комбінувати соціальні та технологічні процеси з метою трансформації всього вхідного і вихідного по відношенню до середовища. Системний підхід в той же час визначає управління персоналом як частина, компонент системи управління організації, яка виступає як комплекс взаємодіючих елементів:
  7. П Ракова, Н. А.. Педагогіка сучасної школи: Навчально-методичний посібник. - Вітебськ: Видавництво УО «ВДУ ім. П. М. Машерова ». - 215 с., 2009

  8. Література для самостійної роботи
      Вибір методів навчання в середній школі / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1981. Дидактика середньої школи / За ред. М.Н. Скаттна. 2-е вид. М., 1982. Куписевич Ч. Основи загальної дидактики. М., 1986. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. М., 1981. Махмутов М.І. Організація проблемного навчання в школі. М., 1977. Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1988. Підкасистий П.І.
  9. Банько Н. А., Карташов Б. А., Яшин Н. С.. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ. Частина II: Учеб. посібник / ВолгГТУ, Волгоград, 2006. - 88 с., 2006
      організаціях. Розглянуто систему роботи з персоналом у взаємозв'язку кадрової політики, підбору, оцінки, розстановки, адаптації і навчання персоналу. Викладено нові підходи до організації роботи з персоналом на ос-нове розробки філософії організації та структури персоналу, регламентації та наукової організації праці, основи теорії лідерства й формування колективу. Висвітлено важливі питання
  10. Технологія пошуку роботи
      самостійного пошуку роботи, рекомендації щодо складання резюме та власного образу. Інформація викладається у формі рад, яку можуть використовувати як самі фахівці, так і їх
  11. Банько Н. А., Карташов Б. А., Яшин Н. С.. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ. Частина I: Учеб. посібник / ВолгГТУ, Волгоград, 2006. - 96 с., 2006
      організаціях. Розглянуто систему роботи з персоналом у взаємозв'язку кадрової політики, підбору, оцінки, розстановки, адаптації і навчання персоналу. Викладено нові підходи до організації роботи з персоналом на основі розробки філософії організації та структури персоналу, регламентації та наукової організації праці, основи теорії лідерства й формування колективу. Висвітлено важливі питання
  12. Організаційні форми вивчення дисципліни:
      самостійної роботи; підсумковий контроль: тестування і
  13. Б. І. Джінджолія. СХІДНА ФІЛОСОФІЯ XIX-XX СТОЛІТЬ, 2006
      самостійного його осмисленню. Посібник призначений для самостійної роботи студентів при поглибленому вивченні курсу
  14. пенсійний етап
      організації (виді діяльності) завершена. З'являється можливість для самовираження в інших видах діяльності, які були неможливі в період роботи в організації або виступали у вигляді хобі (живопис, садівництво, робота в громадських організаціях тощо). Стабілізується повага до себе і людям свого кола. Але фінансове становище і стан здоров'я можуть стати причиною постійної турботи
  15.  Розділ III. Контрольно-перевірочні види самостійної роботи студентів
      самостійної роботи
  16. Якість роботи
      самостійно), акуратно й ретельно. Постійно дуже високий рівень акуратності і точності, не потрібна додаткова перевірка, можна повністю покластися на його роботу, може виконувати роботу практично без допомоги керівника - (5). Акуратність і точність вище очікуваного рівня, помилки зустрічаються дуже рідко, добре виконує інструкції, потребує незначної допомоги з боку
  17. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
      організації самостійної роботи студентів і ставить своєю метою долучити студентів до систематичного самоосвіти. Навчально-методичний комплекс представлений в єдності теоретичної та технологічної сторін. Теоретична частина відображає основні теми курсу, акцентує увагу на засвоєння понятійного апарату, на класичні та інноваційні тенденції розвитку педагогічної
  18. Б.В.Шарикін .. Стародавній світ. Навчально-методичний посібник для семінарських занять з давньої історії. Укладач Б.В.Шарикін. - Тула: Вид-во ТулГУ.2006. - 313 с., 2006
      організації роботи практикум, посібник призначений і для студентів, і для викладачів вищих навчальних
© 2014-2022  ibib.ltd.ua