ГоловнаCоціологіяЗагальна соціологія → 
« Попередня Наступна »
Тощенко, Жан Терентійович. Тезаурус соціології: темат. слов.-довід. / Під ред. Ж.Т. Тощенко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 487 с., 2009 - перейти до змісту підручника

Основні принципи взаємодії

В

протягом тривалого часу місце соціології серед інших суспільних дисциплін з'ясовувалося головним чином при обговоренні питання: які області наукового знання можна віддати соціології, а які залишити за іншими соціальними науками. Нерідко давалася відповідь: соціологія - це допоміжна дисципліна, постачальник конкретної інформації. Звичайно, в ході цих дискусій висловлювалися й інші точки зору, але всі вони так чи інакше відмовляли соціології у праві на самостійну роль, пристосовуючи її до існуючої структури соціального знання, і в кращому випадку шукали компроміс між різними точками зору, але знову ж за рахунок соціології.

Яка ж реальна ситуація нині, на початку третього тисячоліття?

Що стосується соціальної філософії, то вона концентрує увагу на глобальних суспільних явищах, націлена на виявлення закономірностей розвитку людського суспільства. Спираючись «на конкретно-історичні реалії, соціальна філософія прагне виявити загальні тенденції і характер змін, що відбуваються, тоді як соціологія, використовуючи знання загальних закономірностей, здійснює аналіз ролі і місця людини в житті конкретного суспільства, його взаємодії з іншими людьми, в рамках різних соціальних інститутів досліджує специфіку спільнот різного типу та рівня. Отже, нова постановка питання відразу зняла багато невизначених моментів у співвідношенні соціології з філософськими дисциплінами

і чітко позначила її місце серед фундаментальних наук про суспільство.

З багатьох питань, що стосуються виробництва, розподілу, споживання і обміну, соціологія має багато спільного з економічними науками. Взаємодіючи з ними, соціологія бере участь в аналізі поведінки працівника при вирішенні всіх без винятку економічних, організаційних, технічних, управлінських та інших подібних завдань, пов'язаних з функціонуванням ринкових відносин, форм власності. Соціологія сприяє звільненню від безсуб'єктного розгляду економіки, більш повній оцінці знань, волі, мотивів, бажань людини та їх впливу на зростання продуктивності праці, якість продукції, підвищення ефективності виробництва.

Останнім часом актуалізувалося питання про співвідношення соціології з політичними науками, з політологією.

Маючи загальний предмет дослідження, вони між тим серйозно відрізняються один від одного. Соціологія в порівнянні з політологією не претендує на загальний аналіз проблем влади, в центр своєї уваги ставить певне завдання - виявити для картограф роль і позицію людей, соціальних груп і прошарків у сфері політичних відносин.

Правовими науками також накопичений багатий досвід використання соціологічних даних при вивченні владних відносин, процесів функціонування правової культури. Статистичні методи в поєднанні з суб'єктивною інформацією дають можливість оцінити стан і тенденції розвитку законності, державності, шляхи реалізації прав і свобод усіх громадян суспільства. Соціологія зосереджує увагу на правовій свідомості людей, їхньої причетності або участь у правовому житті Обществао їх відношенні до встановлюються державам законам і нормам.

Плідна роль соціології у взаємодії з історичними науками, що дозволяє їм розширити традиційний інструментарій для вирішення своїх пізнавальних цілей і завдань. Широке поле відкривається і при дослідженні проблеми історичної свідомості, історичної пам'яті - пріоритет соціології тут незаперечний в порівнянні з іншими науковими методами.

Розвиток етики та естетики також передбачає використання можливостей соціології, так як її дослідження дають кількісну і якісну оцінку ступеня розвиненості норм і цінностей, що регулюють відносини між людьми, а також рівня зрілості естетичного смаку, шляхів і форм задоволення духовних потреб і т.п. Взаємовідносини в сім'ї, в колективі, стан моральності можна багато в чому встановити за допомогою специфічних методів, які знаходяться у розпорядженні соціології.

Значна питома вага в соціології займає комплекс питань, що відносяться до компетенції екології та медицини. Проблеми здоров'я, охорони природи, навколишнього середовища неможливо в повному обсязі уявити без аналізу екологічної свідомості, ставлення до фізичної культури, участі у здійсненні різних аспектів милосердя.

В обгрунтуванні проблем містобудування, територіального розміщення, просторової структури розселення, у створенні нових міст також потурбувалися участь соціології, бо ігнорування сформованого укладу життя людей, їх традицій і схильностей призвело до цілого ряду серйозних помилкових рішень, таких , як ліквідація безперспективних сіл, багатоповерхове будівництво в сільській місцевості, відмова від застосування ландшафтної архітектури та ін

Існують зв'язку соціології з природними і точними науками. Саме в процесі взаємодії з біологією знайшов своє специфічне вираження системний підхід, отримали розвиток екологічна соціологія і соціологія медицини. Міцніє співпраця соціології з математичною наукою, так як важко уявити її без спеціальних математичних методів, що забезпечують ефективність і достовірність емпіричного дослідження.

Важливе значення у розвитку соціології набувають міждисциплінарні зв'язки. На їх основі виникла соціальна психологія, розвивається соціолінгвістика, проходить стадію становлення соціальна педагогіка. Для всіх цих нових напрямів науки внесок соціології полягає, по-перше, в «замиканні» проблематики на структурних соціально-групових носіях особливих інтересів, по-друге, в широкому використанні специфічних методів і прийомів дослідження, що дають можливість розширити фактологічну базу всього гуманітарного знання. Отже, сенс виокремлення соціології з усієї системи наук, і насамперед суспільствознавства, полягає в тому, щоб вийти на аналіз свідомості і поведінки людей в єдності об'єктивних умов і суб'єктивних факторів.

Основна література

Волков Ю.Г. та ін Соціологія. М., 2000. З 7-10.

Кравченко А.К Соціологія. М., 2001. С. 41-48.

Тощенко Ж.Т. Соціологія. М., 2005. С. 84-87.

Додаткова література

Верховин В.І., Зубков В.І. Економічна соціологія. М., 2002.

Дробижева Л.М. Історія і соціологія. М.,

1997.

Котова О.М. Соціологія духовного життя. М., 2004. Лапаєва В.В. Соціологія права. М., 2002. Політична соціологія / За ред. Ж.Т. Тощенко. М., 2002.

Соколова Г.Н. Економічна соціологія. Мн., 2003.

Ж.Т. Тощенко

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Основні принципи взаємодії"
  1. Принцип найменшої взаємодії
    взаємодія з середовищем [32,
  2. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    основна форма співпраці рівнозначні і рівноцінних суб'єктів. 2. Психологічний механізм взаєморозуміння, регулюючий процес гуманістично-орієнтованого спілкування суб'єктів. 3. Проблема розвитку готовності особистості до гуманістично-орієнтованого взаємодії і порозумінню в сучасному соціокультурному
  3. Теми для рефератів 1.
    Взаємодії особистості в сучасному соціокультурному просторі. 3. Діалог як форма взаємодії в гуманістично-орієнтованої соціокультурному середовищі. 4. Психологічні умови розуміння і взаєморозуміння суб'єктів у процесі спілкування. Теми для самостійної дослідницької роботи 1. Співвідношення процесів соціалізації та персоналізації як основа розвитку
  4. Поняття про форми виховного-взаімодействія342
    взаємодії складають основу планів виховної роботи в ІУ, в яких відображаються різні заходи, спрямовані на реалізацію процесу перевиховання. Форми виховної взаємодії - це способи організації спільних зусиль окремих вихователів, колективів вихователів, засуджених, груп і спільнот засуджених у вирішенні завдань перевиховання засуджених. В
  5. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор психологічної готовності вчителя до полісуб'єктний взаємодії. 3. Комунікативно-поведінкові установки
  6. Релігія як культурна універсалія та її взаємодія з іншими універсалами культури
    взаємодії між різними складовими культурного універсуму. Спектр взаємодії релігії з іншими культурними універсалами досить широкий. Можна аналізувати взаємини релігії та економіки, з одного боку, і побачити вплив релігійних ідей на розвиток еконо-113 Глава 3. Релігія в системі культурного універсуму мических процесів (постановка питання про господарську
  7. 2.14.2. Межсоціорних взаємодія
    взаємодія виражається в самих різних формах: набіги, війни, торгівля, запозичення досягнень культури і т.п. Все це можна назвати межсоціорних взаємодією, або межсоціорних інтеракціаціей (від лат. inter - між і actio -
  8. Короткий зміст глави 1.
    принципи психології, педагогіки, методики навчання, але не вміють застосувати їх у процесі полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 2. Результати дослідження педагогічної діяльності стажерів-початківців вчителів та студентів-випускників педвузів узгоджуються з результатами дослідження метасуб'ектной професійно-особистісної позиції більш досвідчених вчителів .
  9. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Освіта як фактор, що сприяє розвитку цивілізованого суспільства. 2. Різноманіття форм педагогічного взаємодії в залежності від соціально-історичних умов суспільного розвитку. 3. Педагогічна діяльність в рамках стратегії глобальної освіти. 4. Психологія організації групової
  10. Джерела пізнання. Чуттєвий досвід і раціональне мислення: їх основні форми і способи взаємодії . Сенсуалізм і раціоналізм
    основні форми і способи взаємодії. Сенсуалізм і
  11. 3. Принципи виконавчої влади
    принцип гласності передбачає відкритість законодавства, доступність та підзвітність державних установ та посадових осіб. 6. Принцип пріоритету і гарантованості прав особистості, ст. 2 Конституції РФ. 7. Принцип федеративного устрою. 8. Принцип поєднання централізації і децентралізації. Централізація - зосередження більшої частини державних функцій у віданні центральних
  12. 5. Співвідношення права і гос-ва. етатистського і правове гос-во.
    принципи функціонування правової Г. - 1) принцип верховенства правового закону, 2) принцип поділу влади, 3) взаємна зв'язаність Г. і особистості; 4) високий рівень правової культури. Показник «сильного» Г. - ефективність. Етатистського Г. - це таке, кіт. формує і командує правом (інструментальний
  13. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
    основні ознаки, принципи стратегії. 12. Поняття про природних продуктивних силах. 13. Класифікація ПР: природна (генетична); екологічна (за ознаками вичерпності і відновлюваних); із взаємин видів використання. 14. Класифікація ПР: по можливості господарського використання; приватнікласифікації. 15. Сутність антропогенного впливу. Антропогенне
  14. 4.7. Педагогічна взаємодія
    взаємодія
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи