Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПсихологія в освіті → 
« Попередня Наступна »
С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002 - перейти до змісту підручника

Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях

Тема 1. Педагогічна діяльність як процес гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1.

Освіта як фактор, що сприяє розвитку цивілізованого суспільства. 2.

Різноманіття форм педагогічної взаємодії в залежності від соціально-історичних умов суспільного розвитку. 3.

Педагогічна діяльність в рамках стратегії глобальної освіти.

4.

Психологія організації групової навчально-пізнавальної діяльності.

Тема 2. Учитель як учасник і організатор гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1.

Професійно-особистісна позиція вчителя в гуманістично-орієнтованої соціально-освітньому середовищі. 2.

Духовно-психологічний потенціал особистості вчителя, орієнтованого на діалог з учасниками педагогічного процесу.

3.

Соціальний інтелект учителя-організатора гуманістично-орієнтованого міжособистісного спілкування у соціально-освітньому середовищі. 4.

Інформаційно-комунікативна взаємодія вчителя з авторами освітніх текстів як умова його інтелектуально-особистісної підготовки до організації діалогового спілкування в процесі навчання.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях "
  1. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    Тема 1. Полісуб'єктний взаємодію як основа розвитку особистості в сучасному глобальному співтоваристві 1. Ноопсіхологіческая характеристика сучасної епохи суспільного розвитку. 2. Соціально-психологічна сутність позитивного полісуб'єктний взаємодії. Тема 2. Психологічні умови включення особистості в процес гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний
  2. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    заняття). Заняття 1. Психодіагностика професійно-особистісної позиції студентів-майбутніх учителів у сфері педагогічної діяльності та рефлексивний аналіз її результатів (див. Додаток 6). Заняття 2. Психодіагностика комунікативно-поведінкових установок студентів-майбутніх учителів у сфері спілкування та рефлексивний аналіз її результатів (289, 324). Заняття 3-4. Психодіагностика
  3. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    Тема 1. Професійно-особистісна готовність сучасного вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор
  4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ до семінарських, практичних (ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ
    теми рекомендується складати конспект відповідей. Студенти повинні готувати всі питання семінарського заняття і зобов'язані вміти давати визначення основних категорій криміналістики. Відповідати на те чи інше питання студентам рекомендується найбільш повно і точно, при цьому потрібно вміти логічно грамотно висловлювати та обгрунтовувати свою точку зору, вільно оперувати криміналістичними поняттями і
  5. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ ТА складання іспиту
    теми як впорядкованої сукупності даних, що дозволяє студенту зрозуміти логіку предмета в цілому. По-друге, нові знання студент одержує в процесі вивчення того, чого не було на лекціях і семінарських заняттях: окремих тем, запропонованих для самостійного вивчення, новітньої наукової літератури (монографій, статей тощо) та нормативної бази (законів і т . п.). Оцінює функція іспитів
  6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до семінарських занять
    теми можна використовувати і для написання рефератів. Проміжний контроль може проводитися у вигляді аудиторних контрольних робіт або тестування для всієї групи. До кожної теми семінару рекомендується додаткова література, за допомогою якої досягається придбання необхід-екпортувати знань і умінь. Крім того, запропоновані питання для самоперевірки з теми, підготовка відповідей на які дає
  7. контрольні роботи
    теми семінарських занять При підготовці до семінарських занять, перш ніж приступити до вивчення конкретних питань, необхідно ознайомитися з програмою навчального курсу «Логіка», зі списком рекомендованої літератури. Потім підібрати літературу, на базі якої передбачається самостійна підготовка студента з конкретних тем семінарських занять, до контрольних робіт, до заліку, іспиту, в
  8. Рекомендації студентам для підготовки до семінарскімзанятіям
    теми, самостійності висновків, логіки розвитку думки. На семінарському занятті вітається будь-яка форма залученості: участь в обговоренні, доповнення, критика - все, що допомагає більш повному та ясного розуміння
  9. внутрішньофірмової підготовки ВЧИТЕЛІВ
    теми корпоративної освіти; делегування повноважень; розробка системи заохочень педагогічних ініціатив. Вчителі присвоюють нові цінності освіти і вчаться їх реалізовувати у своїй професійно-педагогічної діяльності через нові функції в результаті реалізації двох стратегій: інноваційна діяльність з актуальних напрямів розвитку вітчизняної освіти;
  10. САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    теми установок адекватно мінливої ??ситуації. Рефлексивна діяльність дозволяє педагогу не тільки усвідомити свою професійну діяльність, але і здійснити перехід з позиції «реагування» в позицію «самоорганізації». Він повинен вчитися себе вчити: визначати межі свого знання (незнання) і самому знаходити умови для подолання власних обмежень у педагогічній діяльності,