Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія Україна / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

2. Особливості цивільних правовідносин



Цивільні правовідносини - один з видів правовідносин. В силу цього їм притаманні як загальні риси і ознаки, характерні для всіх правовідносин, так і специфічні, зумовлені тим, що цивільні правовідносини виникають в результаті цивільно-правового регулювання майнових і деяких особистих немайнових відносин. Інакше кажучи, специфічні риси і ознаки цивільних правовідносин зумовлені особливостями самого громадянського права.
До їх числа відносяться наступні:
По-перше, суб'єкти цивільних правовідносин відокремлені один від одного як у майновому, так і в організаційному плані, в силу чого вони самостійні , незалежні один від одного, співвідносяться один з одним як рівні.
По-друге, рівність учасників суспільних відносин, що складають предмет цивільно-правового регулювання, закладено в даних відносинах, іманентно притаманне ім. Цивільне право всіма засобами і способами, наявними в його арсеналі, юридично забезпечує таку рівність. Внаслідок цього цивільні правовідносини формуються як правовідносини між рівноправними суб'єктами, як правовідносини особливого структурного типу, в яких обов'язок кореспондує суб'єктивному праву як домагань, а не як велінням. При всій полярності суб'єктивних прав і обов'язків у цивільних правовідносинах зобов'язаний суб'єкт у всіх випадках знаходиться в рівному положенні з уповноваженою суб'єктом, тобто у відносинах координації, а не субординації.
По-третє, самостійність учасників суспільних відносин, що підпадають під цивільно-правове регулювання, диспозитив-ність зазначеного регулювання обумовлюють ту обставину, що основними юридичними фактами, що породжують, змінюють і припиняють цивільні правовідносини, є акти вільного волевиявлення суб'єктів - угоди. По-четверте, в якості юридичних гарантій реалізації цивільних правовідносин застосовуються притаманні лише цивільному праву заходи захисту суб'єктивних цивільних прав і міри відповідальності за невиконання обов'язків, що володіють головним чином майновим характером.
На підставі вищенаведеного можна стверджувати, що
цивільні правовідносини - юридична зв'язок рівних, иму-громадської та організаційно відокремлених суб'єктів имущес-таен та особистих немайнових відносин, що виражається в наявності у них суб'єктивних прав і обов'язків, забезпечених можливістю застосування до їх порушників державно-при-нудительного заходів майнового характеру.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Особливості цивільних правовідносин "
  1. § 1. Поняття цивільних правовідносин та його особливості
    особливостей, які не можуть не відбиватися на цивільних правовідносинах. Одна з найбільш важливих особливостей громадянського майнового правовідношення полягає в тому, що в ньому відбивається єдність правової надбудови та економічного базису, їх зв'язок і взаємодія. Цінність громадянського майнового правовідносини як певного наукового поняття в тому і полягає, що воно дозволяє
  2. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    особливо в розділі, присвяченому загальним положенням зобов'язального права (Ст. 316, 322, 428 та ін.) При цьому суд повинен враховувати існування двох видів спеціальних норм. Мається на увазі, що для застосування одних з них досить участі у правовідносинах перед-прінімателя тільки на одній стороні (приклад - зазначена вище ст. 401), в той час як інші припускають виступ у правовідносинах
  3. 3 . Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    особливості реалізації принципу змагальності. Тут закон враховує початкове нерівність суб'єктів таких правовідносин, коли одним з учасників є держава в особі її органів або організацій, а іншим - громадянин або організація. Держава, як найбільш сильна сторона в процесі, володіє великими можливостями для захисту своїх прав та законних інтересів. Поет-му у зазначеній
  4. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
    особливо у сфері публічних відносин. Зокрема, ряд законів відносить до компетенції арбітражних судів справи, які раніше розглядалися судами загальної юрисдикції (оскарження дій судових приставів-виконавців; оспорювання нормативних правових актів податкових органів; справи про адміністративні правопорушення та ін.) Прийняття таких законів, як ФЗ «Про виконавче провадження»,
  5. Особи, які беруть участь у справі.
    Особливостями володіє коло осіб, що у справах про неспроможність (банкрутство). Крім заявника та зацікавлених осіб, згаданих як в АПК РФ, так і у Федеральному Законі «Про неспроможність (банкрутство)», в останньому нормативному акті суб'єкти поділені на дві групи особи, що у справі про банкрутство (ст. 34 Федеральних Закону « Про неспроможність (банкрутство) »), особи,
  6. 8. ПРОКУРОР в арбітражному процесі
    особливостями діяльності прокуратури та її функціональної спрямованістю. Процесуальне становище прокурора і витікаючі з нього правомочності обумовлені конституційною функцією прокуратури здійснювати нагляд за законністю. Безумовно, принципи відправлення правосуддя виключають наділення прокурора владними повноваженнями по відношенню до арбітражного суду. Більш того, в силу тих же самих
  7. Види позовів
    особливо в тих випадках, коли регулювання здійснюється С допо-могою норм С щодо невизначеними гіпотезами. Ар-арбітражного суди стикаються З необхідністю конкретизувати фактичний склад і надати юридичну значимість тим чи іншим фактам (наприклад, тлумачачи поняття розумності дій і сумлінності учасників цивільних правовідносин, зловживання правом і т.д.).
  8. Поняття і класифікація доказів
    особливість судових доказів - наявність процесуальної форми їх використання. Процесуальна форма виступає в якості гарантії достовірності одержуваної судом інформації. Відомості про факти можуть бути отримані судом лише з передбачених законом засобів доказування, якими є письмові і речові докази, пояснення сторін, осіб, що у справі, висновки
  9. 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
    особливість якого - юридична нерівність сторін спору, що знаходяться між собою у відносинах влади і підпорядкування. Особливу виробництво - спеціальний процесуальний порядок розгляду справ, який застосовується стосовно певного кола справ, спільною рисою яких є відсутність в них матеріально-правового спору між зацікавленими особами. Для окремого провадження характерно: у
  10. 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
    особливо в тих випадках, коли регулювання здійснюється за допомогою норм з відносно невизначеними гіпотезами. Арбітражні суди стикаються з необхідністю конкретизувати фактичний склад і надати юридичну значимість тим чи іншим фактам, наприклад, на підставі представлених сторонами доказів тлумачачи поняття розумності дій і сумлінності учасників цивільних