| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
? 5. Особливості утримання корпоративних нормативних актів |
||
|
Корпоративні нормативні акти відрізняються і часом досить суттєво від нормативних актів, що видаються державними органами. Відзначимо особливості корпоративних актів, що стосуються їх змісту. Корпоративні акти в абсолютній своїй більшості являють- ся актами регулятивними. Це означає, що елементами корпора- тивних норм-приписів виступають звичайно гіпотеза і диспозиція. Гіпотеза - це частина правової норми, в якій предусматри- вають умови, необхідні для її дії. Наприклад, щоб отримати дивіденди від діяльності акціонерного товариства на вкладений капітал, необхідно бути акціонером, тобто вкласти певну частку капіталу. Це - перша умова. Плюс до цього має бути вто ^ юе умова: отримана ДО прибуток. При відсутність про- ствии-якої умови, передбаченого в статуті АТ, право на дивіденди не виникає. Диспозиція - це частина норми, що містить саме правило поведінки. У наведеному прикладі диспозицією буде правове припис, де йдеться про право на отримання дивідендів. Це положення, звичайно, буде доповнюватися іншими, що містяться в інших статтях, пунктах корпоративного нормативного акту, встановлюється- Ліван порядок визначення розміру дивідендів. У корпоративних нормах, як правило, відсутні влас- ві приписи, що містять санкції. Але це не означає, що вони не забезпечені заходами державного примусу. Санкціями корпоративних норм найчастіше виступають заходи державного !! 110 примусу, встановлені нормативними актами загальної дії, тобто в державних (централізованих) нормативних актах. Продовжимо розглядати наведений вище приклад. Що буде, якщо розмір дивіденду акціонеру буде нарахований неправильно? Якщо не знайдемо відповіді у Статуті АТ або в Положенні про порядок виплати дивідендів, то звернемося до Кодексу законів про працю, передбачає стосовно працівників дисциплінарні сан- кции за допущені проступки. Крім того, відповідно до цивільного законодавству акціонеру буде відшкодований майнову шкоду. Зазначена особливість корпоративних норм пов'язана з тим, що корпорація - це в основній своїй масі освіту, яка провадить соціальні блага, і задача корпоративних норм - відрегулювати, і якнайкраще, цей творчий процес. Проте в корпоративних актах ми можемо зустріти і санкції, встановлювані корпораціями, тобто власні санкції. Хоча їх не дуже багато, але вони мають подібний характер: позбавлення або неподання пільг, привілеїв, благ, прав, якими можуть користуватися члени колективу підприємства. Більше того, аналіз корпоративних актів показує, що для забезпечення їх ефективності частіше користуються не якими б то не було санкціями, а заходами заохочення. Саме наявність множе- ства заохочувальних норм відрізняє корпоративні акти. І треба відзначити, що це відповідає природі, сутності підприємець- ської діяльності, як діяльності, спрямованої на отримання вигоди. Основним стимулом у реалізації заохочувальних норм виступає особистий інтерес, який виявляється більш потужної силою на сьогоднішній день, ніж інтерес колективний, государ- ственний, суспільний. Корпоративні акти в порівнянні з актами загальної дії носять більш конкретизований характер, і в цьому слід усмот- реть їх гідність. Так, наприклад, на сучасних підприємствах в багатьох структурних підрозділах встановлюються складні технічні пристосування для робіт: телефони з комп'ютером, ксерокси , факси, комп'ютери з принтерами. Звичайно, працівники проходять навчання для роботи на них. І, тим не менш, видання корпоративних актів, де досить ясно і конкретно викладаються правила роботи з технічними засобами, виявляється не зайвим, якщо врахувати, що збитки від ремонту техніки бувають дуже значи- тельними. Однак часом гідність перетворюється в недолік. Мова йде про створення таких корпоративних актів, які страждають зайвої заурегулірованностью, ніж сковують працівників у про- !! 111 явищі ними ініціативи. Деякі ж корпоративні акти напо- Мінаєв наукові розробки та досить значні за обсягом. Так, наприклад, положення про змагання на деяких підприємствах включає таблиці, розрахунки, формули і т.п. викладки, які розібрати рядовому працівнику не під силу. Регулює значення подібних актів знижується. Корпоративні акти рідко містять декларативні положення ня, без яких не може обійтися жоден нормативний акт загальної дії. Чомусь вважається, що декларації тут излиш- ні, що тут потрібні норми, які не впливають на свідомість взагалі, а спонукають на вчинення вельми певних дій. Здається, що недооцінка загального настрою свідомості працівника таїть в собі чималі негативні моменти і в кінцевому підсумку викликають- кість великі витрати . Пояснимо на прикладі. Правила проведення малярних робіт, що видаються в будівельних організаціях, по сво- йому змістом дуже сухі і викладені казенною мовою. Ніс- Мотря на те, що в них детально розписуються технологічні операції, життя рясніє прикладами їх грубого порушення і отримання результату з естетичного боку нижче всякої оцінки (заляпані фарбою скла при фарбуванні вікон, що йде хвилями штукатурка, визирають кромки шпалер на загальному тлі їх ри- сунка і т.д.). А може бути, результат був би іншим, якби укладачі цього нормативного акта предпослан викладу його тексту щось на зразок: "Краса врятує світ 1" декларативно нормами в корпоративних актах не слід нехтувати ще й тому, що вони можуть нести і свого роду патріотичну навантаження відносно корпорації, т. е. переконувати працівників, що підприємство, на якому вони працюють, це - "род- ної дім", що, працюючи на нього, підвищуючи його багатство, людина трудиться на себе і на свою користь. Цей момент японські підпри- приємець використовують в повну міру. Російський менталітет в певній мірі схожий з японським, в ньому також великою мірою присутній колективістський дух, і тому вироблення патріоти- чеських почуттів до свого підприємства могла б бути відчутно корисною. Особливістю російського законодавства є те, що в ньому дуже мало застосовуються дефінітивного норми, тобто норми, в яких дається визначення того чи іншого явища, поняття і т.д. У корпоративному праві цей недолік у багато разів посилюється. Дефініції в корпоративних актах практично не зустрічаються, і в результаті плутанина в розумінні термінів, використання одних і тих же термінів для позначення різних понять, підміна тер- !! 112 минов і т.д. Наприклад, у Положенні про накладення дисциплінарних стягнень, видаваному на багатьох підприємствах, вказується, що питання про накладення дисциплінарного стягнення слід розглядати вать тільки після того, як буде отримано пояснення від робіт- ника. Оскільки не визначається те, що є пояснення і що таким можна вважати, на практиці нерідко виникає суперечка відно- сительно того, усним чи письмовим воно має бути. Якщо усним, то хто може підтверджувати факт дачі пояснення (один, два або три свідки), чи будь-розмова, що відбулася з керів- водієм після вчинення проступку, можна прийняти як пояснення ^ т.п. Серед корпоративних актів зустрічається безліч актів процедурного характеру, тобто актів, що регулюють порядок примі- нения матеріально-правової норми. Як приклад можна при- вести Положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, Положення про порядок надання відпусток, Положення про поряд- ке нарахування заробітної плати. Положення про порядок розподілу ня прибутку, Положення про порядок виплати дивідендів, Поклади- ня про порядок укладання договорів тощо Можна навіть сказати, що в загальному масиві корпоративних норм їх більшість. Особ- але це стосується державних підприємств. Але, думається, що в найближчому майбутньому з набуттям підприємствами справжньої самос- тоятельно і придбанням ними правотворчого досвіду питомої ний вага норм процедурних зменшиться і корпоративне регулиро- вання розвиватиметься насамперед у змістовному плані. Однак процедурні норми не можна недооцінювати: якщо не урегулі- рован механізм реалізації тієї чи іншої матеріально-правової норми, то складається положення, коли її наявність одно її відсутності або, що ще гірше, виникає небезпека зловживання нею. Характеризуючи корпоративні акти, слід вказати ще на те обставина, що їх творці нехтують корпоративними актами оперативного характеру. Оперативні акти - це корпо- ратівние акти, що містять приписи, що скасовують діючі нормативні акти, або ті, що продовжують їх дію на новий термін, або поширюють норми на нові ситуації, нещодавно виявившись або виниклі, і т.д. Тобто оперативні акти впорядковують весь масив корпоративних норм, не дозволяють допустити такого положе- ня, коли існують дублюючі норми або норми, що втратили силу, і т.д. Як бачимо, зміст корпоративних нормативних актів виражається досить специфічно. В одних випадках їх особливості обумовлюються сутністю, характером корпоративних норм і заслуговують позитивної оцінки, в інших - особливості корпо- ратівних актів не зовсім виправдані і пов'язані з загальною нерозвинений- тостью корпоративного регулювання в нашій країні і, як слід- ствие цього, нерозвиненістю корпоративного регулювання на біль- шинстве підприємств, що відносяться до різних організаційно- правовими формами. !! 113
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "? 5. Особливості змісту корпоративних нормативних актів" |
||
|
||