|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1.2. Особливості джерел кримінально-процесуального права США
|
Правова система США є доволі складною і своєрідною. В ній співіснують практично "на паритетних началах" федеральна правова система і правова система штатів (так званий "правовий дуалізм").
Федеральне кримінально-процесуальне, як і все американське право, становить сукупність норм як писаного, так і неписаного права.
До перших належать, насамперед, норми, що містяться у таких нормативно-правових актах.
1. Конституція США. В первинному тексті кримінально-процесуальних норм небагато:
щодо особливих умов притягнення до кримінальної відповідальності конгресменів;
про правила обмеження дії інституту "хабеас корпус", сутністьякого полягає у встановленні судового контролю за законністю таобґрунтованістю арештів;
про заборону видавати закони, що мають зворотну силу;
про умови доказування зради США;
про порядок видачі осіб, які вчинили злочини на територіїодного штату, на вимогу органів влади іншого штату;
про обов'язок суддів штатів підкорятися федеральним законам.
' В Україні існує подібний підхід до застосування міжнародних договорів. У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" з цього приводу зазначено: "Виходячи з положення ст. 9 Конституції України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються, інакше як міжнародний договір. У той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України".
436
Більшість норм, що мають кримінально-процесуальний характер, міститься в 1-Х поправках до Конституції ("Біллі про права"). В них закріплено:
гарантії законності та обґрунтованості обшуків і арештів;
право на розгляд справи за певних умов з участю присяжних засідателів;
заборону двічі притягувати до відповідальності за один і той самий злочин;
неприпустимість примусу свідчити проти самого себе; р
право користуватися допомогою адвоката для захисту; .
право знати зміст обвинувачення;
право вимагати примусового виклику свідків захисту;
право мати очну ставку зі свідками обвинувачення;
заборону вимагати в обвинуваченого занадто велику заставу(як запобіжний захід);
заборону позбавляти його життя, свободи або майна без законного судового розгляду.
2. Федеральні закони Конгресу США - вперше було ухвалено в 1917 р. На сьогодні їх прийнято багато, але вести мову про ґрунтовну регламентацію питань кримінального судочинства не можна. До найважливіших федеральних законів, що мають кримінально-процесуальне значення, належать такі:
про забезпечення безпеки потерпілих, свідків та інших осіб,які сприяють розкриттю злочинів і викриттю винних;
про гарантії вчасного розгляду кримінальних справ;
про відшкодування завданої злочином шкоди;
про антитероризм;
про ефективне застосування смертної кари;
про насильницькі злочини проти жінок;
про посилення боротьби з тероризмом.
Окремого закону (КПК), спеціально присвяченого регламентації кримінально-процесуальної діяльності, в США немає.
Федеральні органи влади надають перевагу підзаконним актам і нормам неписаного права.
До підзаконних актів, що містять кримінально-процесуальні норми, належать:
Акти Верховного Суду США. Цьому органу чинним законодавством делеговано істотні повноваження щодо регламентації правилкримінального судочинства. Акти Верховного Суду США за юридичною силою прирівнюються до законів, а іноді навіть мають ібільшу силу.
Виконавчі накази Президента США, якими він як головнокомандувач встановлює, змінює чи доповнює правила судочинстваУ справах, підвідомчих правоохоронним органам, що діють у структурах, які підзвітні Міністерству оборони або Начальнику служби берегової охорони (прикордонних військ). Зокрема, Президент США видає настанову для військових судів, що, власне, виконує функцію кримінально-процесуального кодексу для органів військової юстиції.
3. Накази та інструкції Генерального атторнея США, зокрема, з питань діяльності федеральних прокурорів, а також ФБР та інших підрозділів департаменту юстиції США, що розслідують кримінальні справи.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "1.2. Особливості джерел кримінально-процесуального права США" |
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
особливості правового статусу відповідних органів виконавчої влади. Крім того, потребують подальшого уточнення положення про співвідношення функцій і повноважень вищих і нижчих органів виконавчої влади, що містяться в законах, присвячених регулюванню окремих сфер суспільного життя. В цілому ж статутний блок адміністративного законодавства, зважаючи на потреби належного врахування умов і
- 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т. зв.
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
особливості їх характеристики, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховування. Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насамперед належать допит, огляд і призначення судових експертиз, а також тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну
- § 1. Поняття та види допиту
особливості, що визначаються процесуальним становищем допитуваного, зайнятою ним позицією, зацікавленістю у результатах справи, індивідуальними особливостями особи та деякими іншими обставинами. Залежно від підстав допит може бути поділений на ті або інші види. Так, залежно від процесуального становища допитуваного розрізняють допит таких осіб, як свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений,
- §1. Історичний аспект формування поняття предмета науки криміналістики
особливості діяльності при розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів та розробляє на цій основі засоби і методи вказаної діяльності з метою забезпечення належного використання процесуально-матеріальних правових норм". По суті визначення правильне, але громіздке, що є наслідком спроби автора зосередити в одному понятті всі елементи, з яких складається предмет науки
- § 2. Предмет науки криміналістики
особливості злочинної діяльності для боротьби із нею. В цьому аспекті наука криміналістика має свій предмет пізнання. Предмет будь якої науки - це сторона, властивості і відношення оточуючого світу, що виділені в процесі практики і перетворені в об'єкт дослідження для розкриття їх спеціальних закономірностей. Злочин є складним соціальним явищем, яке характеризується своєю структурою, зв'язками і
- 5. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН. ЙОГО ЧИННІСТЬ У ПРОСТОРІ, У ЧАСІ ТА ЩОДО ОСІБ
особливості, як у загальному плані, так і на рівні структурних елементів - гіпотези, диспозиції та санкції. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Закон України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України" //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при
- Процесуальний порядок скасування заходів безпеки.
джерела Альперт С. А. Субьектьі уголовного процесса. - Харьков, 1997. Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, якапровадить дізнання. - Харків, 2001. Гошовський М. І., Кучинська О. П. Потерпілий у кримінальномупроцесі України. - К., 1998. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. - М. , 1981. Зеленецкий В. С, Куркин Н. В. Обеспечение безопасности субьектовуголовного
- 5. Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів
джерело фактичних даних у кримінальному судочинстві, та до порядку їх складання. Згідно із загальними вимогами до доказів у кримінальному процесі, протоколи оперативно-розшукових заходів мають відповідати тим самим вимогам, що й протоколи слідчих дій (ст. 85 КПК), за винятком того, що в оперативно-розшукових заходах не беруть участі поняті. До протоколу може бути додано матеріальні (фізичні)
- Експертиза (гл. 18, статті 75-76 КПК).
особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовимиекспертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (затв. наказом Міністерства юстиції України від24 грудня 2003 р. № 170/5), передбачено можливість складанняекспертом за результатами провадження експертизи таких підсумкових документів: висновок експерта; повідомлення про неможливість дати висновок.
|