I Педагогічна дійсність і її вивчення

У кожного вивчає теорію педагогіки рано чи пізно виникають питання: як отримані ті чи інші теоретичні висновки, наскільки правильно відображають вони реальну дійсність, чи можна їм довіряти? Відомо, що хід роздумів дослідника, шляхи, які його привели до певних висновків, вирішальним чином позначаються на якості цих висновків і висновків. Тому пізнання предмета педагогіки у відриві від способів отримання інформації про нього не може бути успішним.

Шляхи, способи пізнання об'єктивної реальності прийнято називати методами дослідження. За допомогою методів кожна наука здобуває інформацію про вивчається предмет, аналізує і обробляє отримані дані, включається в систему відомих знань. Тому так сильна залежність темпів і рівня розвитку науки від застосовуваних у ній методів дослідження. «Часто кажуть, і недарма, - писав І.П. Павлов, - що наука рухається поштовхами, залежно від успіхів, що робляться методикою. З кожним кроком методики вперед ми як би піднімаємося ступінню вище, з якої відкривається нам більш широкий горизонт з невидимими раніше

Об'єктивність і надійність наукових висновків залежать також від загального підходу до розуміння сутності явищ і процесів. Методологічна платформа дослідження педагогічної дійсності - теорія пізнання (гносеологія). Загальний метод наукового пізнання, вимоги якого мають універсальний характер, виконує направляючу функцію.

Методи наукового дослідження завжди тісно пов'язані з об'єктами пізнання. Засоби вилучення інформації повинні

1 Павлов ІЛ. Пот. зібр. тр. - М; Л., 1936. - Т. 2. - С. 23.

44

відповідати специфіці досліджуваного предмета. Це означає, що кожна наука повинна розробляти і використовувати свої власні методи, що відображають особливості досліджуваних явищ.

Якими ж особливостями науки про виховання обумовлені методи педагогічних досліджень?

Характерна риса педагогічних процесів - неоднозначність їх перебігу. Результати навчання, освіти, виховання, розвитку залежать від одночасного впливу дуже багатьох причин. Достатньо змінити вплив навіть од-ного-двох факторів, щоб ці результати суттєво відрізнялися між собою. Стохастичний (невизначений, неоднозначний) характер педагогічних процесів обмежує можливості застосування відомих у науці методів дослідження, змушує педагогів вдаватися до різних хитрощів для вилучення правдивої інформації.

Педагогічні процеси характерні своєю неповторністю. У галузі природничих наук (фізики, скажімо, або хімії) дослідник може багаторазово повторювати експеримент, використовуючи одні й ті ж матеріали і створюючи незмінні умови. В результаті він приходить до однозначного висновку - зв'язок між досліджуваними факторами існує або ж її немає. Педагог-дослідник такої можливості позбавлений. При повторному дослідженні він вже має справу фактично з іншим «матеріалом», та й умови майже ніколи не вдається дотриматися колишніми. В результаті проведеної раніше роботи характеристики використовуваних даних змінюються незворотнім. Ось чому «чистий» експеримент у педагогіці неможливий, як би ретельно він не був підготовлений і проведений. Враховуючи цю обставину, педагоги формулюють свої висновки коректно і обережно, розуміючи відносність умов, в яких вони були отримані.

Підкреслимо ще одну важливу особливість педагогічних процесів. У них беруть участь люди різного віку, починаючи з грудних немовлят. Педагогічні дослідження повинні бути сплановані, організовані і проведені так, щоб не завдати ні найменшої шкоди здоров'ю та розвитку піддослідних. Бажано, щоб вони давали позитивний навчально-виховний ефект. Експерименти, що суперечать моральним і етичним нормам, заборонені.

45

Компенсувати мінливість педагогічних процесів і отримати об'єктивні висновки при їх вивченні можна тільки одним способом - багаторазово збільшивши число спостережень. У цьому випадку недоліки окремих досліджень згладжуються за рахунок масовості. У суспільних науках, до яких належить і педагогіка, висновки формулюються не інакше як у усередненої, узагальненій формі. Крайні відхилення зазвичай відсікаються, поступаючись місцем спокійній масової тенденції.

Кінцева мета будь-якого педагогічного дослідження - виявлення порядку, регулярності в досліджуваному процесі, встановлення закономірності. Поняття закономірності вже кілька разів вживалося вище, прийшов час з'ясувати сутність цієї головної науково-педагогічної категорії. Вона може бути визначена як факт наявності постійної і необхідного взаємозв'язку між явищами. Якщо вона існує завжди при певних умовах, проявляється постійно, то тут очевидна закономірність. Науковознавці намагаються уточнити межі цієї категорії, встановити відмінності між поняттями «закономірність» і «закон», які в своїй суті збігаються. Коли говорять про закономірності, то тут перш за все підкреслюється факт наявності постійної і необхідного зв'язку між явищами, хоча сама ця зв'язок може бути ще до кінця не дослідженою. Іноді кажуть, що закономірність - це не до кінця пізнаний закон або що це закон, межі дії якого і форма ще не встановлені. Часто поняття закономірності вживають для позначення такого зв'язку між явищами, особливістю якої є масовість. Ним користуються також для позначення певного порядку в явищах об'єктивної дійсності. Саме в такому значенні поняття закономірності використовується в педагогіці.

Закон - строго зафіксована закономірність. Філософи визначають його як внутрішню постійну і необхідний зв'язок між явищами, процесами або системами. Підкреслюється також, що науковий закон відображає об'єктивні, істотні, необхідні, загальні, стійкі і повторювані за певних умов зв'язки між явищами дійсності.

Закономірності і закони максимально «ущільнюють» знання, скорочують обсяг інформації, яким володіє наука.

46

Це скорочення досягається не механічним шляхом, не скороченням «зайвої» інформації, а шляхом її укрупнення, відомості одиничних залежностей до істотних відносинам. Зводячи різноманітність явищ до суттєвих відносинам, закономірності і закони одночасно як би спрощують знання, прояснюють їх, надають їм більш раціональну форму, зручну для зберігання і передачі. Завдяки закономірностям і законам людство може оперувати незрівнянно меншою кількістю інформації, але інформації більш високої якості.

Діалектичний шлях пізнання істини полягає у встановленні закономірностей і законів. Пізнати закон - значить зрозуміти його дію.

Наукові закони класифікуються за критерієм спільності залежно від того, на яке коло явищ поширюється їх дія. До першої групи належать закони, сфера дії яких порівняно вузька, це так звані конкретні, специфічні закони. Другу групу становлять загальні закони, сфера дії яких досить широка і не обмежується одним або декількома видами явищ. Третю групу складають загальні закони матеріального світу, дія яких проявляється у всіх областях.

Наукові закони розподіляються і за іншими ознаками. наприклад, розрізняють закони, що відображають зв'язки між явищами в часі, в просторі, закони динамічні і статичні. Є закони, які виражають функціональні, імовірнісні, статистичні зв'язки. Закони поділяються також на кількісні і якісні. Перші допускають виконання математичних дій для розрахунків змін тих процесів, на які вони поширюються. Другі кількісних маніпуляцій не допускають. Але це не означає, що закон невірний. Підкреслимо, що об'єктивність закону не залежить від форми вираження. Якщо він правильно відображає зв'язок, то не має значення, в якій формі вона виражається.

47

I. Заповніть пропуски, поясніть причини помилок, якщо вони будуть Шляху, способи пізнання об'єктив-методами ної реальності називаються ... дослідження Загальною методологією проникнення-теорія ня в сутність усіх досліджуваних яв-пізнання лений і процесів є ... Характерною рисою педагогічних неоднозначність процесів є ... їх перебігу Педагогічні процеси характерні своєю ... неповторністю Дослідження повинні бути організовані так, щоб не завдати шкоди

... і ... ...

Учасникам дослідження (випробуваним) здоров'ю, розвитку Компенсувати специфіку свого масовим предмета педагогіка може, тільки вдаючись к. ... ... дослідженням Педагогічні узагальнення завжди

мають ... характер, висловлюючи

найбільш характерну ... ... усереднений

тенденцію II. Вставте ключові слова:

1. Закономірності і закони виражають ... між

педагогічними явищами.

2. Закономірний зв'язок - це зв'язок ..., ...

III. На схемі представлена взаємозв'язок між двома педагогічними явищами А і Б. У якому місці цієї схеми слід вписати слово «закономірність»?

48

Інформація, релевантна "I Педагогічна дійсність і її вивчення"

1. Методи і методика дослідження
   У своїй основі методи і методика досліджень (вивчення конкретної педагогічної проблеми, способи використання методів), побудови висновків, оцінок, доказів, обгрунтувань, теорій в юридичній педагогіці відповідають общепедагогическим. Але в переважній більшості випадків використовується ідея методу, а опрацювання його, конкретизація завжди відбуваються як його адаптація до теми дослідження.
   
2. Основні завдання юридичної педагогіки
   Аналіз всього досвіду педагогічних досліджень проблем законності та правопорядку дозволяє віднести до основних завдань юридичної педагогіки наступні: - вивчення історії розвитку юридико-педагогічного знання і його використання в суспільстві та органах правопорядку; - розробка методології та методики юридико-педагогічного пізнання; - створення наукової картини
   
3. Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001
   
   
4. § 3. Логіка науково-педагогічного дослідження
   Педагогічне дослідження припускає ряд стадій: підготовчої, ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ, кількісної обробки отриманих даних, їх інтерпретації, формулювання висновків і пропозицій. На підготовчому етапі аналізується практична діяльність з метою визначення найбільш актуальної педагогічної проблеми, вирішення якої приведе до відчутних позитивних
   
5. категоріальний-понятійний апарат
   Кожна область наукового знання поряд із загальними категоріями і поняттями має і свої, за якими стоїть досліджувана і описувана нею специфічна феноменологія. Це має місце і в юридичній педагогіці. Її категорії та поняття відрізняються своєрідністю, бо відображають своєрідність явищ юридико-педагогічної реальності. Категоріально-понятійний апарат має методологічне та теоретичне
   
6. Виділення педагогічної проблеми, її вивчення і визначення мети рішення (бажаного результату)
   Педагогічне рішення являє собою пошук і вибір шляхів для досягнення потрібного педагогічного результату. Перший прийом у його підготовці та прийнятті - виділення педагогічної проблеми, її вивчення, з'ясування, визначення мети її рішення. Педагог, зіткнувшись з якоюсь труднощами в роботі або виявивши, що досягаються результати не ті, які хотілося б мати, замислюється над
   
7. 2.2. Група, колектив у педагогіці
   Поряд з проблемою формування особистості педагогіка вивчає діяльність спеціальних і педагогічних установ, а також вплив на людей внеучрежденческіх умов і факторів, вплив яких є досить сильним. Вивченням впливу навколишнього середовища займається спеціальна галузь педагогічної науки, що отримала назву соціальна педагогіка. У педагогічній літературі вона
   
8. Теми для рефератів 1.
   Психологічна готовність особистості до професійної діяльності (на прикладі педагогічної діяльності). 2. Професійно-особистісна позиція і її складові (на прикладі педагогічної діяльності). 3. Комунікативна компетентність особистості та її значення для педагогічної діяльності вчителя. 4. Педагогічні здібності вчителя до організації міжособистісного
   
9. Нікуленко Т.Г.. Корекційна педагогіка: Учеб.пособие для вузів - М.: Фенікс. - 382 с., 2006
   
   
10. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      1. Хто називається суб'єктом педагогічної роботи і хто фактично є ним? 2. Які вимоги пред'являються до суб'єкта педагогічної роботи? 3. Обгрунтуйте, чому керівник виступає як суб'єкт педагогічної роботи. 4. Дайте характеристику педагогічного професіоналізму. 5. Що розуміється під педагогічною культурою? 6. Які види педагогічної