Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

3. ПЕРЕДАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ З ОДНОГО СУДУ ДО ІНШОГО


Передання кримінальної справи з одного суду до іншого може мати місце з процесуальних або організаційних підстав. Всіх їх регламентовано ст. 38 КПК.
Процесуальними підставами є такі.
1. Непідсудність справи суду. В цьому разі суддя (суд) діє в такому порядку:
- якщо непідсудність виявлено в стадії попереднього розгляду справи, то справу одразу направляють за підсудністю за постановою судді;
- якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявленовже в ході судового засідання, то суд продовжує її розгляд, якщо це не може завдати шкоди повноті та об'єктивності дослідження обставин справи. Якщо ж такої шкоди може бути завдано, то розгляд справи припиняють і її направляють за підсудністю;
- якщо з'ясують, що справа підсудна суду вищого рівня або військовому суду, то суд зобов'язаний надіслати справу за підсудністю.Якщо ж розгляд справи розпочато у суді вищого рівня, то навітьякщо з'ясують, що вона підсудна суду нижчого рівня, то переданняїї до цього суду не допускається.
Наведені вище винятки із правил про підсудність спрямовано на усунення тяганини і пов'язаної з нею затримки судового розгляду та вирішення кримінальної справи. Тому говорити про порушення права підсудного на розгляд його справи компетентним судом не можна.
2. Доцільність передання справи. Передання кримінальної справи від суду, якому вона підсудна, до іншого однойменного суду з підстав доцільності може мати місце лише до початку її розгляду в судовому засіданні.
Доцільність полягає в забезпеченні:
більш об'єктивного і повного розгляду справи;
виховного впливу судового розгляду, що його може бути забезпечено у разі, якщо більшість свідків у справі перебувають на території діяльності однойменного суду або якщо там проживає чи працюєобвинувачений.
Критерії визначення доцільності є досить "розмитими", бо в основу покладено оціночні поняття: "найбільш повний і об'єктивний розгляд справи", "найкраще забезпечення виховної ролі судового розгляду". Адже підсудний має право на "свій" суд, тобто той, який чітко визначено законом, а не той, що за суб'єктивними критеріями визначить для нього прокурор чи інший суд.
Організаційні підстави. Необхідність передання справи до іншого однойменного суду може виникнути і в інших випадках, з причин суто організаційного характеру:
якщо у справі заявлено і задоволено відвід судді та можливостізаміни його іншим немає. Згідно з ч. 4 ст. 57 КПК у випадках, якщовідведено головуючого суду, а також при його самовідводі слуханнясправи відкладають для заміни його іншим суддею або справу передають до суду вищого рівня для вирішення питання про її підсудність;
якщо головуючий у справі вже брав участь у її розгляді, а можливостей сформувати новий склад суду після скасування вироку уцього суду немає. Така ситуація може мати місце в разі, якщо судапеляційної інстанції направляє справу після скасування вироку втой самий суд, але в новому складі (ч. 2 ст. 374 КПК);
якщо суд, якому підсудна справа, малочисельний і зайнятийрозглядом іншої справи протягом тривалого часу.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3:
Передання кримінальної справи з одного суду до іншого можемати місце з процесуальних або з організаційних підстав.
Процесуальними підставами передачі справи є непідсудністьсправи суду та доцільність її передачі.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
Підсудність визначається як повноваженнями судів, так і ознаками кримінальної справи.
В Україні кримінальні справи розглядаються як одноособовосуддею, так і колегіально. Законом передбачено розгляд справ всуді присяжних, але останні на сьогодні ще не утворено.
Інститут підсудності є гарантією реалізації права підсудногона розгляд його справи компетентним судом, тобто тим, до підсудності якого вона належить.
11 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Нормативно-правові акти
Закон України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України" //Офіційний вісник України. - 2002. - № 10. - Ст. 441.
Закон України від 15 грудня 1992 р. "Про статус суддів" // ВідомостіВерховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56.
Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" // Відомості Верховної РадиУкраїни. - 1994. - № 11. - Ст. 50.
Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2003 р.№ 20-рп/2003 у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності)пункту 3 частини другої ст. 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій України" (справа про Касаційний суд України) //Офіційний вісник України. - 2003. - № 51. - Ст. 2705.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1506"Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям іприсяжним за час виконання ними обов'язків у суді" // Офіційний вісникУкраїни. - 2002. - № 42. - С. 103.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р.№ 4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальнихсправах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. -К., 2004.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р.№ 10 "Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маля-ренка. - К., 2004.
Наукові та навчально-методичні джерела
Бринцев В. Шляхи подальшого реформування судочинства з метоюзабезпечення належної дії Закону України "Про судоустрій України" //Право України. - 2002. - № 10.
Бринцев В. Д. Единоличньш судья в правовом государстве. Его статус и функции. - Харьков, 1995.
Гусєва Л. Н. Подследственность и подсудность в советском уголов-ном процессе. - М., 1974.
Гальперин И. М. Предание суду. - М., 1965.
Котляр В. Суд присяжних не для України // Право України. -1998. - № 9.
Кульчицький В., Сидорчук О. Суд присяжних і наукова думка пронього в Україні після судової реформи 1864 р. // Право України. -2003. - № 6.
Нечипорук С. Принцип участі громадян у здійсненні правосуддя тапоєднання колегіального і індивідуального порядку розгляду справ // ПравоУкраїни. - 2003. - № 11.
Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України. - 1999. - № 7.
Соловьев В. В., Громов Н. А., Симшин В. И. Подсудность, ее признакии значение // Российская юстиция. - 1995. - № 10.
Тертишнш В. М. Суд присяжних і мирові судді: історичний досвід,перспективи становлення та актуальні проблеми // Наук, вісник Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. - 2000. - № 3.
Черепій П. М. Система і повноваження органів кримінального судочинства у ФРН і Україні. - К., 2005.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3. ПЕРЕДАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ З ОДНОГО СУДУ ДО ІНШОГО"
  1. Виклик до суду
    переданий на розгляд суду. Встановивши, що розстрочка магазину була виплачена лише на суму 40 % вартості піаніно, суд повідомив магазин про наявність цієї справи в його провадженні. Магазин звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі. Визначте процесуальну правосуб'єктність магазину «Музика». Задача 14 Подружжя П. після розірвання шлюбу звернулися до суду з вимогою розв'язати
  2. Притягнення особи як обвинуваченого
    передані суду; - з моменту притягнення особи як обвинуваченого органи розслідування отримують право на застосування низки засобів примусу: відсторонення обвинуваченого від посади, обрання запобіжних заходів, а також право об'явити розшук обвинуваченого; - притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який дає обвинуваченому право користуватися послугами захисника; - притягнення
  3. 56. Повноваження прокурору з нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства
    справи та ін.); 2) повноваження, спрямовані на виявлення порушень законності (перевірка прокурором матеріалів кримінальної справи, розгляд заяв та скарг учасників процесу, участь у слідчих діях та ін.); 3) повноваження, спрямовані на усунення порушень законності (скасування незаконних постанов слідчого, дача вказівок про проведення повторних слідчих дій, повернення справи для провадження
  4. ПЕРЕДМОВА
    справі) і в динаміці (друга частина: стадії кримінального процесу, особливі провадження). Розглянувши основні кримінально-процесуальні поняття в першій частині (в статиці), студенти мали б змогу відстежити, як вони реалізуються в окремих стадіях процесу та під час особливих проваджень (в динаміці). За такого підходу можна уникнути ситуації, коли стадії досудового розслідування, зміст якої
  5. 2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
    справі€ факт перебування його на цій посаді у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (районі, області). Прокурор не може брати участі в розслідуванні та (або) розгляді кримінальної справи і підлягає відводу (самовідводу) за тихсамих обставин, що і судця (ст. 54 КПК). Проте, якщо прокурор * На досудових стадіях кримінального процесу (порушення кримінальної справи і досудового слідства)
  6. 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
    справ та організація ефективного управління є ключовою проблемою. Четверте - визначення цілей і компетенції суб'єктів і учасників публічно-правових відносин слугує центром тяжіння всіх або багатьох дій"1. Як же ці фундаментальні положення виявляються в кримінальному процесі, характеризуючи компетенцію державних органів, які порушують, розслідують та розглядають кримінальні справи? 1. Публічну
  7. Процесуальна характеристика взяття під варту.
    справ, Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України, службібезпеки, прокуратурі, юстиції та в суді, - окремо від інших осіб,які перебувають під вартою; - особи, підозрювані або обвинувачувані у вчиненні злочинів,відповідальність за які передбачена статтями 173-177 (злочинипроти трудових прав, авторського права і суміжних прав, права наоб'єкти промислової власності), 200-235 (злочини у
  8. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    справу. У разі виконання цього завдання повною мірою починає реалізовуватися функція обвинувачення в кримінальному процесі. Притягнення особи як обвинуваченого і притягнення особи до кримінальної відповідальності - тісно пов'язані, але не тотожні поняття. Кримінальна відповідальність - кримінально-правове поняття, пов'язане з кримінальним покаранням особи. В основі її в правовій державі містяться
  9. 1. ДІЇ СЛІДЧОГО З ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА З МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    справи. Перед тим, як зробити це, слідчий має додатково перевірити: чи роз'яснено учасникам процесу їхні права та обов'язки; чи немає підстав для зміни або доповнення обвинувачення; чи немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу; чи виділено матеріали щодо обвинувачених, злочини яких слідрозслідувати в іншій кримінальній справі; чи зібрано всі дані, що характеризують особу
  10. 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
    справи має певні особливості. Ця стадія збігається у часі зі стадією попереднього розгляду справисуддею. Строки діяльності в ній визначено ч. 2 (3 дні) або ч. 4 ст. 97КПК (10 днів). Справу може бути порушено тільки за наявності скарги потерпілого чи його законного представника. У скарзі має бути чітко викладено підстави для порушення кримінальної справи, зокрема: обставини, час, місце, мотиви,