ПЕРІОДИЗАЦІЯ ДИТИНСТВА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

К. Д. Ушинський підкреслив, що якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона повинна і знати його також в усіх відношеннях. При виявленні вікових особливостей дітей та. фіксації певного періоду дитинства враховуються анатомичес-. кі показники, особливості протікання фізіологічних процесів, якісні зміни росту, розвиток психіки емоційно-вольової та дієво-практичної сфер, ступінь духовно-моральної зрілості. У сучасних періодизації дитинства відзначаються явища прискореного фізичного розвитку дітей (акселерації); їх здатність витримувати значні фізичні, емоційно-психічні та інтелектуальні навантаження; духовна готовність до вступу в різноманітні соціальні відносини.

У своєму становленні дитина проходить дві стадії: біологічну, протягом дев'ятимісячного розвитку в утробі матері, і соціальну, протягом приблизно 17-18 років у різних формах соціального виховання. Періодизація соціальної стадії має наступну структуру.

1. Від народження до 1 року - раннє дитинство. Це період первісного пристосування і приведення в готовність сутнісних сил до первісної адаптації.

2. Від 1 року до 3 років - власне дитинство. Один з найбільш плідних і інтенсивних періодів накопичення дитиною соціального досвіду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.

3. Від 3 до 6 років - раннє дитинство - період переходу з дитинства в дитинство. Час інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду й орієнтації в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Всі три періоди - від народження до 6'лет - називають ще преддошколь-ним та дошкільним. Систематичне навчання в дитячому садку і школі починається для багатьох хлопців з 6 років. Воно здійснюється з урахуванням того, що повна психофізіологічна, морально-вольова готовність дітей до систематичного навчальної праці, інтелектуальному, фізичному, емоційному напруженню настає до 7 років.

4. Від б до 8 років - власне дитинство. У цей період відбувається завершення первісного дозрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних і інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінного систематичного навчальної праці.

5. Від 8 до 11 років - предподростковий період - час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва. Разом з періодом дитинства предподростковий період іменується ще і молодшим шкільним віком.

6. Від 11 до 14 років - отрочний, підлітковий вік - новий якісний етап у становленні людини. Його найбільш характерними рисами є: у фізіологічному відношенні - статеве дозрівання, в психологічному - особистісне самосвідомість, свідомий прояв індивідуальності. Підлітковий період називають ще середнім шкільним віком.

7. Від 14 до 18 років - юнацький вік - період завершення фізичного і психологічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці та цивільної відповідальності. Дівчата і хлопці - старші школярі - отримують деяку підготовку в галузі психології та етики сімейного життя.

У кожний період вікового становлення дитині важливо досягти необхідної для цього періоду повноти розвитку, психофізіологічної і духовної зрілості, яка не завжди збігається з віковими рамками та вимогами шкільного навчання.

Характеризуючи кожний з названих вікових періодів розвитку дітей під кутом зору їх духовно-морального становлення, слід зазначити обмеженість досвіду реальних суспільних відносин у дошкільнят і молодших школярів. Цим і пояснюється їх величезна тяга до накопичення вражень, прагнення зорієнтуватися в житті і затвердити себе. Дошкільнята і молодші школярі здатні оцінити і цінують моральні якості в іншій людині, особливо доброту, дбайливість, увагу та інтерес до себе. Вони оцінюють ці якості утилітарно-практично, а людську красу бачать у зовнішніх, привабливих, безпосередньо споглядаємо формах одягу, прийомах поведінки і вчинках. Період дошкільного та молодшого шкільного дитинства є найважливішим для розвитку естетичного сприйняття, творчості та формування морально-естетичного ставлення до життя. У цьому віці здійснюється найбільш інтенсивне формування властивостей і якостей особистості, які зберігаються в більш-менш незмінному вигляді на все життя.

Підлітковий вік найбільш складний в житті дітей. Це вік закріплення набутого в ранньому дитинстві морально-естетичного багажу, його осмислення і збагачення. Важлива особливість в тому, що дитина переживає статеве дозрівання. Реальна складність його життя полягає в поступово наростаючою хвилі самоусвідомлення, самопізнання, самооцінки себе в системі соціальних відносин, у розвитку морально-естетичної свідомості і мислення. Якщо підліток відчуває і розуміє, що гармонійно включається в життя, знаходить задоволення своїх потреб, то і, фізіологічні процеси протікають нормально. Якщо ж він конфліктує з однолітками і дорослими, його інтереси придушуються, одна за одною виникають суперечливі ситуації, то статеве дозрівання ускладнює пригнічений психічний стан.

Підлітки недалеко пішли від молодших школярів, але вже переступили через бар'єр самосвідомості. Їх ще дуже сильно приваблює зовнішня форма життєвих явищ, але вже цікавить і їх змістовне соціальне наповнення. У сприйнятті морально-естетичного вигляду іншої людини панує функціонально-романтичний підхід. Підліток оцінює естетично не тільки зовнішній вигляд, але й окремі, що привертають його моральні якості. Він виділяє, наприклад, відвагу і сміливість, активність і вірність, справедливість і рішучість. І залежно від їх наявності або відсутності судить про людину в цілому: хороший він чи поганий, гарний або непривабливий. Підлітка може захопити і асоціальний тип поведінки, псевдоромантического спосіб життя людей, які роблять правопорушення. Все це робить підлітковий вік періодом особливої уваги з боку дорослих і продуманого індивідуального підходу.

Не менш складний і юнацький вік. У цей період завершується фізичне дозрівання людини, реально виникають умови для його психічної та морально-естетичної зрілості. Юнаки і дівчата вже готові до учас гію в суспільно-виробничої діяльності, у продуктивній праці. Однак поки ще сім'я і школа не забезпечують необхідних умов, утримують старшокласників на положенні підопічних, постійно контрольованих людей, ніби не здатних до самостійних рішень, до відповідальності за свою поведінку і свої дії. Це перешкоджає розвитку у юнаків і дівчат самодіяльності, становленню колективу, здійсненню багатосторонньої діяльності громадських організацій, шкільного учнівського самоврядування.

Юнаки і дівчата здатні до цілісної морально-естетичної оцінці людини в єдності його духовної та зовнішньої фізичної краси. Їх свідомість насичене знаннями, враженнями, ідеальними прагненнями, максималістськими вимогами до морального поведінки людини. Окремі старшокласники, прагнучи у своєму максималізмі до формування в собі високих моральних якостей і суспільних ідеалів, не мають можливості для їх реального здійснення. У результаті вони внутрішньо «перегорають», заспокоюються, схиляються до байдужості і скептицизму, йдуть у «неформальні» об'єднання. Інші, долаючи життєві перешкоди, знаходять вихід до реальних справ, відповідальним суспільним відносинам і формуються як цілісні особистості. Треті переймаються міщанської життєвою мудрістю. У особистій практиці вони переконуються, що зовсім не вигідно бути самим собою. Потрібно здаватися, лицедіяти, зображати з себе громадського працівника і тоді можна непогано влаштуватися.

Основний спосіб формування особистості старшокласників полягає у вирішенні суперечності між їх готовністю до повноцінного соціального життя і обмеженістю, відставанням від життя, змісту та організації їх повсякденній діяльності. Воно долається на основі здійснюваного в умовах сучасної індустрії та передових форм організації праці з'єднання навчання молодого покоління з виробничою працею.

Особливість отрочного та юнацької вікових полягає в тому, що підлітки, юнаки та дівчата не завжди вважають за потрібне і здатним висловити своє морально-естетичне ставлення до життя в естетичній формі. У їх середовищі можна зіткнутися з фактами, коли хороші хлопці виглядають комічними і жалюгідними або зовні ведуть себе зухвало грубо. Важливо допомогти підліткам розібратися в самих собі, знайти адекватні форми самовиявлення.

Про сформоване ™ у юного людини суспільно цінного морально-естетичного ставлення до життя можна говорити тоді, коли його морально-естетичне почуття і свідомість виступають як дієвого стимулу активної боротьби з неподобством, аморальним і антиестетичності. Це почуття і свідомість перетворюються під внутрішнього контролера, що не дозволяє переступити через моральний закон. Воно стає совістю, засобом самопрозренія і самонаказанія, що приносить моральне задоволення і душевний спокій або розкаяння і докори.

Інформація, релевантна " ПЕРІОДИЗАЦІЯ ДИТИНСТВА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП "

1. ЗМІСТ
   вікової неосудності. 6-19 Виявлення в процесі розслідування обставин, що свідчать про вікову неосудність. Призначення експертизи. 20-33 Виробництво експертизи. 33-43 Оцінка експертного висновку. 43-56 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
   
2. 2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6)
   розвитку. У найбільш багатих країнах ця вікова межа іноді доходить до 18 років (Нідерланди, Бельгія, Німеччина), в найменш багатих країнах з аналізованого нами набору верхній вік обов'язкового навчання встановлений на рівні 12 років (Малайзія, Філіппіни, Ямайка, Зімбабве). У результаті якщо медіанний показник віку початку обов'язкового навчання у всіх групах дорівнює 6 рокам, то
   
3. Соціально-педагогічні особливості функціонування дошкільних установ
   дитинства і, відповідно, на практику дошкільного виховання. Керує педагогічною діяльністю дошкільного закладу Рада освітян. Він вибирає програму виховання і навчання з комплексу варіативних програм, уточнює методи, напрямки в роботі з дітьми тощо Підготовка кадрів для дошкільних установ ведеться в педагогічних вузах і училищах, програми яких
   
4. віковою і статевою СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЙ.
   Особливостям відображають відповідну структуру популяції: просторову, статеву, вікову і т.д. Структура формується з одного боку на основі загальних біологічних властивостей видів, а з іншого - під впливом абіотичних факторів середовища і популяцій інших видів. Структура популяції має, таким чином, пристосувальний характер. Різні популяції одного виду мають як подібні
   
5. 3.3. Структура навчальних планів (табл. 20-21)
   вікової групи по всіх країнах, приділяється природничо-наукових дисциплін. Для вікової групи 12-14 років ситуація виглядає наступним чином (рис. 21). У російському «гуманітарному» циклі зберігається підвищений питома вага рідної мови і літератури та знижений-Росія 25 20 15 10 5 0 Читання, лист і література Соціальні дисципліни Іноземні мови Мистецтво
   
6. Дошкільна педагогіка
   дитинство і дошкільну педагогіку; вивчення закордонного досвіду дошкільного навчання і виховання; розробка дидактичних основ підготовки дитини до навчання в школі в різні періоди дошкільного дитинства; дослідження педагогічних закономірностей формування і розвитку психічних властивостей, пізнавальних і емоційно-вольових процесів у дитини в дошкільному віці; розробка теоретичних
   
7. 2.2.3. Два напрямки розвитку історичної та історіософської думки
   периодизаций історії. На перших порах типологизация соці-Орів і виділення епох історії не збігалися. Але в ідеалі, коли мова йде про наукову періодизації всесвітньо-історичного процесу, вона з неминучістю повинна являти собою не що інше, як типологію соціоісторнческіх організмів, але не просту, а стадиальную. З появою стадіальних типологій соціоісторіческіх організмів проблема
   
8. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
     особливостей учнів у процесі сімейного виховання. Докладно розглядаються форми допомоги школи сім'ї: організаційно-педагогічна робота з батьками; здійснення їх педагогічної освіти та проведення систематичної індивідуальної роботи з поліпшення навчання і виховання учнів. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії системи, технології. Даний розділ не
   
9. 2.3. Розподіл за рівнями освіти (табл. 8)
     розвитку (нижче медіаннигх показників для II групи, але вище медіаннигх показників для III групи країн). Основні проблеми тут пов'язані зі структурою розподілу учнів за рівнями освіти. Насамперед, мова йде про співвідношення вторинного (середнього) і послесреднего освіти. Нагадаємо, що відповідно до МСКО в Росії до вторинного освіти відноситься навчання в загальноосвітній
   
10. Календар смертності.
      дітей віком 1-5 років (такі становили 15-20% всіх покійних) у липні-серпні була теж велика, але все ж у холодні місяці вони вмирали значно частіше грудничків. У віковій групі старше 5 років пік смертності спостерігається в зимово-весняний період. Для дорослих самим небезпечним часом року була весна. Головною природною причиною річного максимуму смертності є тривала спека,
    
11. Студент повинен знати:
      періодизацію історії політичних і правових вчень та основні напрямки розвитку політико-правової теорії в Росії і за кордоном; основні положення фундаментальних політико-правових теорій, а також зміст робіт найбільших представників політичної і правової
    
12. 13.2. Права та обов'язки подружжя
      дитинства I групи. Відповідно до ст. 90 СК право вимагати надання аліментів у судовому порядку від колишнього чоловіка, що володіє необхідними для цього засобами, мають: S колишня дружина в період вагітності і протягом трьох років з дня народження загального дитини; ^ потребує колишній чоловік, який здійснює догляд за спільною дитиною-інвалідом до досягнення дитиною віку вісімнадцяти
    
13. 3.3. Очікувана тривалість навчання
      розвиток системи освіти, є показник середнього очікуваного числа років навчання для дітей у віці 5 років (Табл. 11). Це показник, що розраховується на основі поточного стану системи освіти, аналогічний показнику середньої очікуваної тривалості життя. Очікувана тривалість навчання по кожному типу освіти розраховується як сума часток охоплених цією освітою
    
14. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      дитинства: дошкільник. - М., 1979. Світ дитинства: молодший школяр. - М., 1981. Світ дитинства: підліток. - М., 1990. Педагогіка / За ред. П.І. Пидкасистого. - М., 1996. - С. 436-450. Протченко А.С. Тренінг особистісного зростання. - М., 1993. Рувинский Л.І. Самовиховання почуттів, інтелекту, волі. - М., 1983. Соколова В.І. Батьки і діти в мінливому світі: Книга для
    
15. § 4. Яка роль танців в моральному вихованні?
      дитинства. Саме в цей період прищеплюється відчуття справедливості. У зрілому віці вони необхідні для прояву цієї чесноти в своєму повсякденному житті. І, нарешті, цим же повинні займатися і літні громадяни для повчання і повчання молоді та дітей. Крім вікової класифікації спільних танців у Платона є ще одна - по корисності, де всі хороводи діляться на дві великі