Розділ перший

4i2a Ось що належало сказати про дошедшпх до пас думках колишніх філософів про душі. А тепер повернемося 5 до того, з чого почали, і спробуємо з'ясувати, що таке душа і яке її саме загальне визначення.

Отже, під сутністю ми розуміємо один з родів сущого; до сутності відноситься, по-перше, матерпя, яка сама по собі не є певне печто, по-друге, форма або образ, завдяки яким опа вже називається певним печто, і, по-третє, те, що складається з матерії і форми. Матерія є можли-ю ність, форма ж - ентелехія \ і імепно в двоякому сенсі - в такому, як знання, н в такому, як діяльність созерцапня 2.

Мабуть, головним чином тіла, і притому природні, суть сутності, бо вони пача всіх остальних3 тел. З природних тел однп наділені життям, інші - ні. Жпзпио ми називаємо всяке пітапіе, ріст і занепад тіла, що мають підставу в ньому самому (di'aytoy). Таким чином, будь-яке природне 15 тіло, причетну життя, є сущпость, притому сутність складова.

Але хоча воно є таке тіло, тобто наділене життям, воно не може бути душею. Адже тіло не є печто належить субстрату (hypokeimenon), а скоріше саме є субстрат і матерія. Таким чином, душа 20 необхідно є сутність в сенсі форми природного тіла, що володіє в можливості жізпью. Сутність же [як форма] є ентелехія; стало бути, душа є ентелехія такого тіла. Ентелехія ж має двоякий сенс: або такий, як зпаппе, пли такий, як діяльність споглядання; абсолютно очсвпдпо, що душа є ептелехпя в такому сенсі, як зпаппе4.

Адже в силу наявності душі є і сон, і пильнування, причому пильнування схоже з діяльністю 23 споглядання, сон же - з володінням, але без дсйствова-ніяь. У одного й того ж людини знання ио своїм походженням передує діяльності споглядання.

Саме тому душа є перша ентелехія есте-ствеппого тіла, що володіє в можливості жпзпью. А таким тілом може бути лише тіло, що володіє органами. Тим часом частини рослин також суть органи, правда зовсім прості, як, наприклад, лист 412ь є покрив для шкаралупи, а шкаралупа - покров для плода, коріння ж подібні з ротом: адже і те і інше вбирає їжу. Отже, якщо потрібно позначити те, що загально кожній душі, то це наступне: душа є перша ентелехія естествеііого тіла, що володіє орга-5 памп. Тому й пе слід питати, є лп душа і тіло печто єдине, як не слід це питати ні щодо воску і відбитка па ньому, пі взагалі щодо будь-якої матерії і того, матерія чого вона є. Адже хоча єдине і буття мають різні значення, але ентелехпя є єдине і буття у власному розумінні.

Отже, сказапо, що таке душа взагалі. А пменно: 10 опа є сутність як форма (logos), а це - суть б-ку такого-тіла, подібно тому як якщо б природним тілом було яке-небудь орудіе6, наприклад сокиру. А пменпо: сутністю його було б буття сокирою, п воно було б його душею. І якщо її відокремити, то сокиру вже перестав би бути сокирою і був би таким лише по імені. Проте ж це тільки сокиру. Душа ж 15 є суть буття і форма (logos) пе такого тіла, як сокира, а такого природного тіла, яке в самому собі пмеет початок руху і спокою.

очей був жива СУЩССТВОМ, ТО ДУШЕЮ єго було б зре-20

пис. Адже зір і є сутність очі як його форма (око ж є матерія зору); з втратою зору око вже не око, хіба тільки по імені, так само як око пз каменю або намальований очей. Сказане ж про частину тіла потрібно прикласти до всього живого тіла. А імепно: як частина відноситься до часті7, так схожим чином сукупність відчуттів відноситься до всього що відчуває тіла як відчуває. 25

Але живе в можливості - це не те, що позбавлене душі, а те, що нею володіє. Насіння ж і плід суть саме таке тіло в возможності8. Тому, як розколювання [для сокири] і вйденіе [для ока] суть Ентелехія, так і неспання; а душа є така 4іза ентелехія, як зір і сила знаряддя, тіло ж є суще в можливості. Але так само як зіниця і зір складають око, так душа і тіло складають живу істоту.

Отже, душа невіддільна від тіла; ясно також, що 5 невіддільна яка-небудь частина її, якщо душа по природі має частини, бо деякі частини душі суть Ентелехія тілесних частин. Але звичайно, ніщо не заважає, щоб деякі частини душі були віддільні від тіла, так як вони не ентелехія якого-небудь тіла. Крім того, пе ясно, чи є душа ептелехпя тіла в тому ж сенсі, в якому корабельпнк є ентелехія судна, ю Так у загальних рисах нехай буде визначена і описана душа.

Інформація, релевантна " Розділ перший "

1. Введення
   Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
2. Передмова
   Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
3. Глава перша
   1 ср «Друга аналітика» I 2, 71Ь 33-72а 5; «Фізика» I 1, 184а 16 - b 14. - 94. 2 Тимофій (початок IV в. До н. Е..) - Музикант пз Мілета, один з перших авторів дифірамбів. - 94. 3 Фрінід - афінський поет часів Пелопоннеської війни. - 94. Глава друга 1 Згідно Емнедоклу. - 95. 2 Перша матерія. - 96. 3 Т. е. про виникнення одного з іншого стосовно до першої
   
4. Глава перша
   1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
   
5. Глава перша
   1 Див прим. 1 до гол. 2 кн. VII. - 223. 2 На підставі доводу «єдине в чому» (див. прим. 5 до гол. 9, кн. I). - 223. 3 Т. е. щодо сутності. - 224. 4 Мова йде про якісну зміну і переміщенні. - 5 «Фізика» V 1, 225 а
   
6. Від видавництва
   Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
7. Перша половина 90-х років
   (глава МЗС - «західник» О.Козирев) характеризувалася прозахідним курсом в стратегічних питаннях, все більшою втратою статусу супердержави і поетапними, постійними поступками в ході будівництва однополюсного світу, спробами вибудувати в систему свої взаємини з колишніми радянськими
   
8. Глава перша
   Мова йде про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
   
9. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
   ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
   
10. Глава перша
    1 Але не навпаки (див., наприклад, перший з розглянутих значень терміну начало). -145. Глава друга 1 Ця глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці,
    
11. Книга перша
    Книга
    
12. Книга перша
    Книга
    
13. ПЕРША АІІАЛІТІКА
    ПЕРША
    
14. КНИГА ПЕРША
    КНИГА
    
15. Книга перша
    Книга
    
16. Книга перша (Л)
    Книга перша
    
17. КНИГА ПЕРША
    КНИГА