| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§2. Письмові акти прокуратури при здійсненні нагляду за дотриманням законності в місцях позбавлення волі |
||
|
й* Протест - офіційна вимога прокурора або, у визначених законом випадках, його заступника про перегляд судових вироків, рішень, ухвал, постанов, що суперечать закону, а також правових актів органів та посадових осіб при виконанні судових 307 рішень у кримінальних справах, застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. У протесті ставиться питання про скасування, зміну акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест зупиняє дію опротестованого правового акта і розглядається у встановлені законом строки. Про наслідки розгляду протесту повідомляється прокурор. Постанова - це рішення прокурора або його заступника про порушення кримінальної справи, дисциплінарного чи адміністративного провадження, затвердження обвинувального висновку, скасування незаконних і необгрунтованих постанов органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також рішень органів чи посадових осіб при застосуванні Інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, і в інших випадках, передбачених законом. Постанова розглядається повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом. Санкція - це дозвіл прокурора або його заступника, даний в межах їх повноважень, на проведення певних передбачених законом дій при здійсненні нагляду за додержанням законів у випадках, передбачених Конституцією України. Санкція прокурора або його заступника може бути оскаржена вищестоящому прокурору або до суду. Вказівка - рішення прокурора або його заступника, що прийняте ним в межах своїх повноважень, у зв'язку із здійсненням нагляду за додержанням законів у випадках, передбачених Конституцією України. Заява - звернення прокурора чи його заступника до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Заява складається з дотриманням вимог процесуального законодавства. Прокурор або його заступник в межах своїх повноважень на підставах і в порядку, встановлених законом, вносить подання державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, посадовим особам про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють. 308 Подання підлягає невідкладному розгляду, про вжиті заходи в місячний строк із дня його отримання має бути повідомлений прокурор. Подання про тимчасову заборону окремих видів діяльності або діяльності чи примусовий розпуск об'єднання громадян вноситься до відповідного суду. Подання прокурором може вноситься і в інших випадках, визначених законом. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який має право особисто взяти участь у його розгляді. Прокурор або його заступник має право вимагати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових осіб надання документів, матеріалів, статистичної та іншої інформації, а також проведення ревізій, перевірок, експертиз, виділення спеціалістів та дачі пояснень для з'ясування питань, що виникають при виконанні завдань, покладених на прокуратуру Конституцією та законами України. Вимога прокурора є обов'язковою для виконання у зазначений ним строк. Акти прокуратури повинні бути законними, обгрунтованими, вмотивованими, юридичне і стилістично грамотними, а також мати своє найменування, чітко викладений зміст і вимоги прокурора, правове обгрунтування їх внесення, а за необхідності - і роз'яснення порядку оскарження, вказівку на посаду, класний чин та прізвище особи, яка підписала акт. Особливості діяльності місць позбавлення волі породжують їх повноваження і в правових актах прокурорського нагляду. Законодавець не обмежився формулюванням обов'язків прокуратури забезпечити дотримання законності в місцях позбавлення волі, а конкретно визначив їх функції: а) систематично бувати в місцях позбавлення волі; б) безпосередньо знайомитись з діяльністю адміністрації місць позбавлення волі; в) опротестовувати у встановленому порядку накази й розпорядження, що суперечать закону; г) негайно звільняти з-під варти кожного, хто незаконно арештований чи перебуває під вартою в місцях позбавлення волі; д) наглядати за тим, щоб заяви і звернення ув'язнених негайно направлялись адміністрацією місць позбавлення волі в ті органи або тим посадовим особам, яким вони адресовані; 309 е) розглядати отримані від арештованих скарги у встановлені строки і повідомляти про прийняте рішення заявникам; ж) вживати заходи щодо притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності осіб, винних у порушеннях законності в місцях позбавлення волі. Щоб прокурор міг виконувати свої обов'язки щодо забезпечення законності в місцях позбавлення волі, він наділений правом: а) у будь-який час бувати в місцях позбавлення волі, з безперешкодним доступом до всіх приміщень; б) знайомитись з документами, на підставі яких особи перебувають у місцях позбавлення волі; в) проводити особисте опитування засуджених; г) перевіряти відповідність закону наказів і розпоряджень адміністрації місць позбавлення волі, що визначають умови і режим утримання арештованих; д) вимагати особистих пояснень представників адміністрації місць позбавлення волі з приводу порушень законності утримання арештованих. Крім того, прокурор має право давати адміністрації обов'язкові рекомендації усні або письмові щодо дотримання встановлених законом правил утримання арештованих. Систематичне відвідування місць позбавлення волі і безпосереднє знайомство з діяльністю адміністрації - важливий обов'язок прокурора. Він служить найбільш ефективним засобом перевірки дотримання встановленого законом порядку утримання арештованих. Відвідуючи місця позбавлення волі, прокурор безпосередньо знайомиться зі станом законності в них. Письмові чи усні повідомлення можуть доповнити, але не замінити безпосереднє ознайомлення прокурора з дотриманням законності в місцях позбавлення волі. Прокурор, що здійснює нагляд за даним місцем позбавлення волі, має право відвідувати його будь-коли упродовж доби без спеціального на те дозволу і оглядати будь-які приміщення, що його цікавлять. Правові засоби прокурорського нагляду за дотриманням законності в місцях позбавлення волі можуть умовно бути поділені на засоби виявлення порушень закону, засоби попередження і усунення порушень закону. До правових засобів виявлення порушень закону відносяться: 1) загальна перевірка дотримання законності в місцях позбавлення волі; 2) перевірка відповідності закону наказів і розпоряджень, які видаються адміністрацією місць позбавлення 310 волі, та інших актів, що визначають умови і режим утримання арештованих; 3) ознайомлення з діяльністю адміністрації місць позбавлення волі; 4) ознайомлення з документами, на підставі яких особи піддані позбавленню волі; 5) прийом і розгляд скарг і заяв арештованих, а також розгляд інших повідомлень про порушення законності в місцях позбавлення волі; 6) особисте опитування прокурором арештованих; 7) вимога особистих пояснень від представників адміністрації місць позбавлення волі з приводу порушень законності утримання арештованих. Перевірка дотримання законності в місцях позбавлення волі - основний засіб прокурорського нагляду. Перевірки поділяються на загальні (коли дотримання законності в цій установі проводиться в повному обсязі) і цільові (коли перевіряється один або декілька питань, що входять в предмет прокурорського нагляду). Як правило, цільові перевірки проводяться за наявності скарг чи інших даних щодо порушень закону. Перевірку організує, як правило, прокурор, що здійснює нагляд за дотриманням законності в місцях позбавлення волі. Разом з ним можуть брати участь і прокурори із здійснення нагляду за слідством і дізнанням, кримінально-судового управління та інші. Доцільно проводити перевірки разом із спостережною комісією при місцевих державних адміністраціях, а також представниками інших органів. Прийом і розгляд заяв і звернень арештованих - важливий засіб прокурорського нагляду. Прийом скарг реєструється в спеціальному журналі, де вказується дата прийому, прізвище ув'язненого, питання, з яким він звертається, прийняте прокурором рішення. Установивши будь-яке порушення закону, прокурор зобов'язаний вжити заходи до усунення порушень закону, до відновлення порушених прав громадян, установ, підприємств, організацій, використовуючи для цього надані йому законом повноваження. До засобів усунення порушень закону відносяться: 1) припис адміністрації місць позбавлення волі - це вимога усунути виявлені порушення встановлених законом правил утримання арештованих; 2) винесення постанови про звільнення з-під варти осіб, незаконно арештованих чи незаконно утримуваних у місцях позбавлення волі; 3) зупинення виконання і опротестування у встановленому порядку наказів і розпоряджень адміністрації; 311 І F; 4) притягнення осіб, винних у порушенні закону, до кримінальної відповідальності, вжиття заходів до притягнення порушників закону до дисциплінарної відповідальності, а також до відшкодування матеріальних збитків, спричинених порушенням закону; 5) внесення в компетентні органи подань з приводу виявлених порушень закону. Вимога прокурора обов'язкова для адміністрації. Специфічним є і такий засіб усунення порушень закону, як винесення постанови про звільнення з-під варти осіб, що незаконно утримуються в місцях позбавлення волі. Тому прокурор безпосередньо виносить постанову про звільнення і вручає її начальнику адміністрації для виконання. Законність утримання арештованих визначається не тільки наявністю вироку, ухвали, постанови, але й дотриманням відповідних строків дії цих документів. Як тільки цей строк закінчується, ув'язненого необхідно звільняти. Наприклад, по закінченні 10 днів утримання під вартою затриманого, якщо йому не пред'явлено звинувачення. Винести постанову про звільнення з-під варти - компетенція кожного прокурора, що веде нагляд за місцями позбавлення волі, де виявлено незаконне утримання під вартою, - дуже відповідальне рішення і помилки можуть мати надто серйозні наслідки. Тому необхідно ретельно перевіряти, наскільки обгрунтованим буде таке рішення, порадитись і в необхідних випадках доповісти керівнику прокуратури чи вищестоящому прокурору. Усі засоби прокурорського нагляду тією чи іншою мірою виконують і професійне завдання - попередження порушень законності. Будь-яке реагування прокурора на порушення законності повинно бути направлене передусім на усунення причин і умов, що сприяли їм. Систематичне їх узагальнення, вивчення діяльності адміністрації щодо виправлення і перевиховання засуджених і практики прокурорського нагляду - важливий засіб виявлення причин і умов, що сприяли порушенню закону в місцях позбавлення волі. Аналізуючи діяльність адміністрації установи, необхідно виходити із кінцевих її результатів - як виправився засуджений за час відбуття покарання в місцях позбавлення волі, як він підготовлений до зміни способу життя, наскільки діяльність установи забезпечила досягнення мети покарання, передбаченого законом. Основним засобом усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону в місцях позбавлення волі, служить подання, яке вноситься начальнику 312 установи, начальнику управління виправно-трудових установ чи начальнику управління (головного управління) внутрішніх справ відповідного регіону. Подання також може вноситись місцевій державній адміністрації, іншим державним чи громадським органам. Нерідко вони пов'язані не тільки з недоліками в діяльності адміністрації, але й із недоліками в роботі слідчих, прокурорських і судових органів, спостережних комісій про трудові, побутові умови осіб, що звільняються з місць позбавлення волі. Подання вносяться прокурором, що здійснює нагляд безпосередньо або через вищестоящого прокурора. Оскільки основним методом виявлення і попередження порушень закону є перевірка, важливо так її організувати, щоб при найменшій затраті часу найбільш повно перевірити діяльність виправно-трудової установи. Загальну перевірку доцільно проводити в такій послідовності: проконтролювати виконання адміністрацією вимог прокурора за попереднім актом, зробити обхід житлових, виробничих і побутових приміщень з тим, щоб виявити умови утримання, забезпеченість ув'язнених житлом, одягом, харчуванням, медичним обслуговуванням, потім перевірити штрафний ізолятор, приміщення камерного типу, а в тюрмі та слідчому ізоляторі - карцер і, ознайомившись з постановами, на підставі яких ув'язнені в них утримуються, перевірити законність поміщення в ізолятор, карцер, приміщення камерного типу. Необхідно враховувати, що такі заходи впливу, як наприклад, переведення в приміщення камерного типу, застосовуються, як правило, у випадках, коли інші заходи впливу не дали належних результатів. Тому одночасно слід перевіряти, які заходи впливу раніше застосовувались. Законність надання побачень, вручення посилок і передач ув'язненим встановлюється шляхом ознайомлення з картками обліку побачень і передач та співставлення їх з особовими справами арештованих. Потім визначається відповідність закону наказів і розпоряджень адміністрації. При загальній перевірці слід також ознайомитись з книгою інспекторських перевірок місць позбавлення волі, що проводяться Міністерством внутрішніх справ, з матеріалами спостережної комісії, іншими документами громадських формувань. Ознайомлення з ними дасть можливість установити, які порушення законів були раніше виявлені, причини, що їм сприяли, яких заходів вжито до їх усунення. Після цього проводиться особистий прийом, вивчення особових справ, де можна вияснити законність утримання ув'язнених і підслідчих арештова- 313 них, визначення виду режиму, застосування заохочень і стягнень, залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі для використання по господарському обслуговуванню. Практика прокурорського нагляду підтвердила доцільність такої послідовності. Однак це не означає, що при всіх перевірках такої послідовності слід дотримуватись. Залежно від конкретних обставин перевірка може, наприклад, початись з перегляду особових справ ув'язнених. Важливо лише, щоб при перевірці нічого не було упущено із перерахованого вище. У таких перевірках інколи беруть участь прокурори, що ведуть нагляд за слідством і беруть участь у розгляді кримінальних справ у судах, які перевіряють всі вироки з боку законності попереднього і судового слідства. Щодо звільнення осіб з місць позбавлення волі, то такі списки подаються прокурору адміністрацією за місяць наперед. Вивчаючи особові справи, прокурор перевіряє законність і обгрунтованість їх звільнення згідно з ухвалою і постановою вищих судових інстанцій, а також держави про помилування і амністію. Звертається увага на своєчасність проведення з ув'язненими розрахунків, видачі грошей і цінностей, особистих, а також інших документів, передбачених виправно-трудовим законодавством. Забезпечення звільнюваних проїзними документами, одягом, взуттям, продуктами харчування чи грошима на час поїздки додому. Принципове значення для виправлення і перевиховання засуджених має встановлене законом положення про те, що ув'язнений відбуває весь строк покарання в одному місці, про їх працевлаштування і працезабезпечення. Важливе значення має також встановлення контролю за умовно-достроково звільненими з місць позбавлення волі. Ці дані використовуються для подальшої практики умовно-дострокового звільнення. Вище вже зазначалось, що прокурор при перевірках повинен звертати увагу на своєчасне і правильне вирішення скарг і заяв ув'язнених. Можна лише доповнити, що такі перевірки проводяться шляхом ознайомлення з реєстраційними журналами, листуванням щодо їхніх звернень, а також під час бесід перевіряючого із заявниками. Безпосереднім об'єктом прокурорського нагляду є дотримання порядку і умов відбуття покарання у вигляді виправних робіт, встановлених виправно-трудовим законодавством і виданих відповідно до інших нормативних актів. Основний метод нагляду - регулярно проводити перевірки дотримання законності в діяльності інспекцій виправних робіт при виконанні вироків судів щодо застосування виправних робіт без позбавлення волі. 314 При перевірці слід з'ясувати такі питання: - чи своєчасно беруться на облік засуджені і звертаються до виконання вироки; - чи своєчасно реєструються в інспекції вироки відносно осіб, засуджених до виправних робіт; - чи своєчасно інспекція отримує повідомлення про виконання вироків від установ, підприємств і організацій, де відбувають покарання засуджені; - чи своєчасно і правильно інспекція направляє для відбуття покарання засуджених до виправних робіт, чи має інспекція угоди з підприємствами про використання цієї категорії засуджених і як організована їхня праця; - як інспекція контролює фактичне виконання вироків, поведінку засуджених і їхнє перевиховання. Крім того, перевіряється, наскільки своєчасно і правильно застосовує інспекція передбачені законом заходи до засуджених, котрі ухиляються від праці; наскільки своєчасно вносяться подання до суду про заміну відбуття покарання за місцем роботи, що призначається інспекцією, а також заміну виправних робіт позбавленням волі; які заходи вживаються інспекцією до розшуку осіб, що ухиляються від відбуття покарання; чи своєчасно і обгрунтовано знімаються з обліку особи, засуджені до виправних робіт. При перевірці необхідно звертати увагу, наскільки своєчасно і обгрунтовано інспекція входить в суд з поданнями про заміну виправних робіт штрафом і іншими, передбаченими законом мірами покарання відносно осіб, визнаних непрацездатними: про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, зокрема чи вносяться такі подання за погодженням із спостережною комісією. Про результати перевірки прокурор складає акт, в якому зазначаються конкретні порушення закону, виявлені при перевірці, а також рекомендації щодо їх усунення. При подальшій перевірці інспекції в першу чергу слід перевірити виконання попередніх вимог. У суді також слід ознайомитись з даними про засуджених до виправних робіт і про строки направлення вироків в інспекцію, а також із внесеними інспекцією поданнями. Вказаний нагляд здійснюють прокурори всіх рівнів. Ще за часів існування Генеральної прокуратури колишнього СРСР упродовж 1981 - 1983 років у більшості областях були створені спеціальні прокуратури з нагляду за дотриманням законів у місцях позбавлення волі. Залежно від кількості виправ- 315 но-трудових установ в області їх штат становить від 4 до 8 оперативних працівників. Потім, після набуття Україною державного суверенітету, цей процес пішом далі. Збільшувались штати цих прокуратур, в окремих областях їх створено по декілька. Створені відповідні відділи обласних прокуратур з нагляду за дотриманням законності в місцях позбавлення волі, а також за виконанням вироків, не пов'язаних з позбавленням волі, і виконанням інших судових рішень щодо примусових заходів впливу. У Генеральній прокуратурі України створено управління нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства. У його складі є відділ нагляду за додержанням законів у місцях попереднього ув'язнення та позбавлення волі та відділ нагляду за додержанням законів при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Вказані вище структури, а також районні прокуратури, де немає спеціальних прокуратур, здійснюють нагляд за дотриманням законності в місцях позбавлення волі, у тому числі і за дотриманням законності при розслідуванні справ про злочини, вчинені в цих установах. Якщо у відділі нагляду за місцями позбавлення волі є декілька прокурорів, то обов'язки між ними розподіляються, як правило, так, щоб кожен прокурор відділу відповідав за стан законності в місцях позбавлення волі і правильну організацію нагляду з боку нижчестоящих прокуратур певної зони, групи. Начальник і прокурори відділу зобов'язані систематично доповідати прокурору області, а начальники управління і його заступники - Генеральному прокурору України про виявлені факти порушень законів у місцях позбавлення волі, вживати заходів до їх усунення. Керівництво нижчестоящими прокуратурами з нагляду за місцями позбавлення волі проводиться шляхом виїздів на місця для перевірки роботи і надання практичної допомоги, шляхом стажування, обміну досвідом роботи, письмових вказівок з оперативних питань, методичних вказівок, заслуховувань звітів на оперативних нарадах, а також на засіданнях колегій, проведенні семінарів, науково-практичних конференцій та інших заходів щодо підвищення кваліфікації прокурорів. Важливе значення має взаємодія відділів. Серед інших органів важливе місце займають спостережні комісії, які надають допомогу адміністрації виправно-трудових установ у виправленні і перевихованні засуджених, сприяють трудовому і побутовому влаштуванню засуджених (після їх звільнення), ведуть контроль за діяльністю установ. Вони ма- 316 ють право перевіряти діяльність адміністрації виправно-трудових установ, вимагати надання документів і довідок, необхідних для роботи комісії, проводити прийом засуджених, знайомитись з їх особовими справами, приймати від них і розглядати скарги і заяви, заслуховувати на своїх засіданнях звіти адміністрації, порушувати клопотання про помилування. Без згоди спостережної комісії адміністрація, зокрема, не може подати засудженого до умовно-дострокового звільнення. Таким чином, у завданнях, які стоять перед комісіями і прокурорами, що здійснюють нагляд за законністю в місцях поз-башіення волі, багато спільного. Зв'язок прокурорів з комісіями, використання їх матеріалів з метою виявлення і усунення порушень закону правовими засобами прокурорського нагляду допомагає прокурорам у виконанні їх обов'язків щодо забезпечення законності в місцях позбавлення волі. Прокурори беруть участь у засіданні спостережної комісії. Така форма зв'язку корисна, по-перше, тому що, беручи участь в обговоренні тих чи інших питань, які входять до компетенції комісії, прокурори отримують цінні дані про стан законності в місцях позбавлення волі, по-друге, дозволяють своєчасно надавати комісії консультативну допомогу з правових питань і цим попереджати прийняття комісією незаконного рішення. Оскільки у прокурорів зосереджені всі матеріали про стан законності в місцях позбавлення волі, вони можуть допомогти комісіям правильно організувати і спланувати їх роботу, порадити комісіям, які перевірки доцільно провести і в яких перевірках прокуратури бажана участь членів комісій, які питання бажано було б обговорити на засіданнях комісії. Прокурори також сприяють підвищенню рівня знань членів комісії, засвоєнню ними законодавчих і нормативних актів, які регламентують діяльність виправно-трудових установ шляхом участі в навчально-методичних семінарах, що організовуються місцевими державними адміністраціями, виступами з доповідями на правові теми, консультування членів комісії з окремих питань, які в них виникають. Велику допомогу комісіям в освоєнні методів контролю за дотриманням законності в діяльності виправно-трудових установ подають спільні перевірки прокурора і спостережної комісії, участь членів комісії в прокурорському вивченні причин і умов, що сприяли порушенню закону в місцях позбавлення волі, причин рецидивної злочинності тощо. Прокурори здійснюють нагляд за відповідністю закону актів спостережних комісій, за дотриманням законності в їх діяль- 317 ності, оскільки на прокуратуру покладено нагляд за точним виконанням законів всіма, у тому числі виконавчими й розпорядчими, органами місцевих державних адміністрацій. Прокурор не може втручатись у роботу комісії, не має права проводити загальні перевірки діяльності комісії. Він може лише порадити, допомогти, якщо, звичайно, комісії потрібна така допомога і вона не заперечує проти цього. А втім, якщо з тим чи іншим актом комісії закон пов'язує певні правові наслідки, то у разі порушення закону прокурор зобов'язаний втрутитись. Якщо, наприклад, спостережна комісія прийняла рішення подати до умовно-дострокового звільнення засудженого, який в силу закону не підлягає звільненню, чи коли рішення комісії є в явному протиріччі з фактичними обставинами, прокурор таке рішення опротестовує. Протест вноситься в комісію, що прийняла рішення, або в місцеву державну адміністрацію, при якій створена і якій підзвітна ця комісія. Прокурор реагує і на невиконання комісіями обов'язків, покладених на них законом. Форма реагування - подання місцевій державній адміністрації. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§2. Письмові акти прокуратури при здійсненні нагляду за дотриманням законності в місцях позбавлення волі" |
||
|
||