Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004 - перейти до змісту підручника

2.6. Показники безвідходності промислових виробництв

Найоптимальнішим способом підвищення ефективності використання сировинних ресурсів та захисту навколишнього середовища є створення безвідходних або маловідходних виробництв.

Для оцінки ступеня безвідходності промислового виробництва за окремими видами сировинних або паливно-енергетичних ресурсів, або їх сукупності можуть застосуються відповідно приватні або сумарні показники безвідходності.

Нижче наводиться техніко-економічні та екологічні показники без-отходности, які дають оцінку ступеня використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. В основу такої оцінки Полж витрати праці на виробництво споживаних ресурсів. При цьому враховується вся технологічний ланцюжок від видобутку сировини або палива до отримання та використання технологічних продуктів. Такий підхід дозволяє відобразити народногосподарську значимість підвищення ступеня використання природних ресурсів.

Приватний техніко-економічний показник безвідходності визначається за формулою

РТ.Е, = 7V, (2.45)

/ i

де Vn i - обсяг корисно використаної частини i-того ресурсу, руб.;

Vi-обсяг подведенного ресурсу, руб.;

Сумарний техніко-економічний показник безвідходності:

Ф = 1 (VA,) / I (VX,), (2.46)

i = 1 i = 1

де X i - повні трудовитрати на виробництво і транспорт одиниці об'єму i-того ресурсу, прораховані по ієрархічним технологічних ланцюжках, починаючи від сировинної або паливної бази.

Стосовно до вихідної сировини і енергоносіям з урахуванням їх взаємозамінності і можливості перетворення одного виду сировини та енергії в іншій сумарний показник, матеріальний і ергономічний, визначається за формулою Г Л Л

X e-1.

X e. 1,

V ст l J

Ф = 5 (В Л ^) / I

i = 1 X в. / I = 1 (2.47)

де P. - Коефіцієнт корисного використання i-того ресурсу;

X., X8 - повні трудовитрати на виробництво, обробку та транспорт одиниці енергоресурсу i-того і базового виду;

es , ei - питомі ексергії i-того і базового виду вихідної сировини та енергоресурсів;

L - частка витрати i-того сировини і енергоресурсу в сумарному балансі сировини або енергоспоживання.

У формулі (2.47) враховується, що сировина та енергоресурси (навіть одного виду) відрізняються один від одного якістю сировини та енергії, тобто значенням питомої ексергії.

За базовий питома баланс і енергоресурс приймається сировина і електроенергія, питома ексергія якої дорівнює 1 МВтг / (МВт ^ ч).

Частка витрат сировини і енергоресурсу k визначається як його частка в сумарній ексергії споживаних енергоносіїв або в сумарній масі сировини.

Так, наприклад, частка природного газу а n г на підприємстві, що використовує,

поряд із природним газом, в кількості В, пар певних параметрів Q, а також електроенергію Е, складе:

Be

l = ^, (2.48)

п, r Be + Qe + ЕеЕ

n, r ^ n Е

де еn Г - питомий коефіцієнт природного газу

єп, ЕЕ - пара даних параметрів і електроенергії.

Якщо враховувати лише ступінь використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів для виробництва продукції, то отримаємо матеріальні показники безвідходності.

Приватний матеріальний показник безвідходності визначається за формулою

m

в М = mMjM,, (2.49)

i = 1

де М.. - Маса i-того виду ресурсу в j-тому технологічному продукті;

U

M i - маса введеного в процес i-того виду ресурсу.

Сумарний матеріальний показник безвідходності визначається за

формулою

mn

Ф «= 1 Mj IMi , (2.50)

j = 1 / i = 1

де M. - Маса. -Того технологічного продукту. Чисельні значення показників безвідходності менше одиниці.

Показники рр і ф визначаються на основі фактичних і раціональних

(оптимальних) балансів виробництва (процесу). Про рівень безвідходності можна судити по мірі наближення їх до оптимальних значень.

Показники безвідходності можуть успішно застосовуватися для оцінки досконалості промислових об'єктів, визначення взаємозв'язку показників без-отходности технології промислового об'єкта та його складових (вузлів, ліній, дільниць) з метою вибору оптимального рівня безвідходності цих технологій і окремих складових при системному підході, тобто в ув'язці зі структурою промислового об'єкта, міста та економічного району.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.6. Показники безвідходності промислових виробництв "
  1. 3.4. Інноваційно-освітній потенціал. Науково-технічні фактори розвитку економіки
    показники розвитку освітньої сфери; рівень культурного розвитку. Рівень грамотності дорослого населення в 2001 р. склав 99,6%, коефіцієнт охоплення всіма видами навчання молоді від 7 до 24 років - 70,8%, в т.ч. вищою освітою - 19,7% (у США - 13,9%, Японії - 10%, КНР - 3,2%). На 1000 чоловік в Росії припадає 50 студентів (у тому числі студентів вузів - 33), США - 53,
  2. 9.4 Оцінка безвідходності виробництва
    показників безвідходності отримання скломаси в скловарної печі та в циклонічної установці з кільцевої циклонічної камерою (КЦК). Стекломасса призначена для виробництва стек-лочерепіци. Загальна постановка задачі. В якості вихідної сировини використовується багатокомпонентна шихта і оборотний склобій. Енергоносії - природний газ і електроенергія. На відходять від скловарної печі
  3. 1.4 Перспективи розвитку економіки природокористування та природоохорони Удосконалення екологічного механізму природокористування
    безвідходних технологій і виробництв, використанні вторинних ресурсів, здійсненні іншої діяльності, що забезпечує природоохоронний ефект ; - звільнення від оподаткування екологічних фондів; - передачі частини коштів екологічних фондів на договірних умовах під процентні позики підприємствам, установам, організаціям і громадянам для реалізації заходів з гарантованого
  4. 1.3. Показники ефективності природокористування і охорони природи
    показників-результатів. Екологічний результат полягає в зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшенні її стану, скорочення обсягів вступників в середу забруднення та рівня її забруднення (концентрації шкідливих речовин у водоймах, атмосфері, рівень шуму, радіації тощо), а також збільшенні кількості та поліпшенні якості придатних до використання земельних,
  5. 1.2. Класифікація витрат екологічного призначення
    показниками кошторисної вартості, проектним матеріалам з урахуванням територіального пояса), 3) витрати на монтаж обладнання та транспортно-заготівельні, складські витрати (приймаються відповідно 18,8 і 6% від прейскурантної ціни на обладнання), 4) інші витрати (приймаються в розмірі 21% від вартості обладнання). Інші витрати, що відносяться до капітальних вкладеннях, включають:
  6. В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004
    показники ефективності природокористування і охорони навколишнього середовища з урахуванням факторів стану компонентів природи та екологічного мислення людини. Наведено методологія визначення капітальних вкладень в природоохоронні заходи, методологія експлуатаційних витрат средозащіт-ного призначення, основні принципи визначення плати за користування водою, землею і за викиди
  7. ВСТУП
    показники ефективності природокористування та охорони природи, даються основні поняття про перспективи розвитку економіки природокористування та природоохорони (Глава 1); - даються методичні основи економічної оцінки природних ресурсів, принципи визначення плати за землю, водокористування, за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, принципи розрахунку плати за розміщення відходів, даються
  8. 1.Економіка і соціальна структура
    показником Росія вийшла на перше місце в світі. Видобуток кам'яного вугілля зріс в 2,2 рази. З 1893 по 1900 рік у країні було побудовано залізниць більше, ніж за 20 попередніх років (загальна протяжність залізничної мережі до початку XX в. Склала близько 50 тис. верст). За загальної протяжності доріг Росія вийшла на друге місце в світі, поступаючись тільки США. У цілому за пореформене 40-річчя загальний
  9. 2. Індусгріалізація: здобутки та витрати
    показників став відчуватися товарний голод, стали рости роздрібні ціни. У країні була введена карткова система. Часті аварії на виробництві, низька якість товарів стали пояснюватися «шкідництвом», головними винуватцями були визнані старі фахівці. У 1930 р. в країні пройшов один з перших гучних процесів у справі «Промислової партії». На будовах п'ятирічки широко застосовувалася праця
  10. Драма «розселянення»
    показниками, не рахуючи додаткової спеціальної звітності. Справа дійшла до того, що постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 10 лютого 1933 наказувалося «обов'язково ввести там, де це ще не організовано, щоденне чищення коней, своєчасну розчистку копит», а «контроль і перевірка фактичного проведення случной кампанії покладається на парторганізацію і сільради ». За типом