| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поляризація сімей та формування громадянської ідентичності |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Згідно з однією з робочих гіпотез у дослідженнях соціальних трансформацій та формування нових ідентичностей, передбачалося , що благополучні у фінансово-матеріальному відношенні родини будуть рекрутувати оптимальні білояльние або скоріше прореспубліканському, ніж пророссій-ські моделі громадянської ідентичності. Однак перш ніж звернутися до емпіричного матеріалу, отриманого в ході опитувань, необхідно уявити собі поляризацію сімей з різним ступенем матеріальної забезпеченості як в статичному, так і в динамічному аспектах. За підсумками опитування виявилося, що молодь в 16 столицях РФ виросла в сім'ях наступних категорій: за самооцінками - титульної молоді, 0.7% - в багатих сім'ях, 41.3 - в забезпечених, 29.6 - в "швидше забезпечених ", 16.1 - в малозабезпечених і, нарешті, 0.6% - у бідних, а у російської молоді - відповідні показники в цілому повторювали названі (табл. 174). Ймовірно, самооцінка багатьох старшокласників, ще не ковтнули дорослого життя, завищена, так як вони дивилися на ступінь забезпеченості своєї сім'ї крізь рожеві окуляри. Проте отримані в ході опитування дані викликають до себе деяку довіру принаймні з трьох причин. По-перше, непрямим підтвердженням справедливості отриманих даних служить досить широкий розмах варіації за часткою сімей, що відносяться до тієї чи іншої категорії, в 16 столицях. Так, наприклад, за питомою вагою малозабезпечених та бідних сімей він становив 39.4% між сім'ями титульної національності в Йошкар-Олі (42.0) і Майкопі (2.6%) і 17.9% між росіянами сім'ями в Йошкар-Олі (28.3) і Якутську (10.4%). По-друге, питома вага малозабезпечених та бідних сімей, за даними опитування 1997 р., в середньому по 16 столицям становив, за самооцінками титульної молоді, - 17.2%, російської - 17.6%. Ці дані цілком кореспондуватися з даними офіційної статистики, згідно з якими, у тому ж 1997 р. в Росії питома вага жителів з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму в загальній чисельності населення країни дорівнював 20.8%. По-третє, згідно з нашими даними, питома вага малозабезпечених та бідних сімей, за показаннями титульної молоді в Іжевську, становив 22.0%, або опинився в 1.9 рази більше , ніж в Казані; за офіційними даними частка населення з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму дорівнювала в Удмуртії 24.6%, або була в 1.4 рази більше, ніж у сусідньому Татарстане87. Додамо, що через рік, в 1998 р., частка найбіднішого населення в Удмуртії зросла і стала в 1.6 рази більше, ніж в Татарстані. Отже, подання столичної молоді про розподіл сімей з різними рівнями забезпеченості в цілому цілком адекватно відображали реальність. І це дає підставу перейти до аналізу ролі, яку відігравала ступінь забезпеченості сім'ї в якості базового фактора у формуванні трьох різних форм громадянської ідентичності. При цьому є можливість вести аналіз як по статичному, так і по динамічному аспекту. Відзначимо попередньо, що за поданнями титульної молоді 7.3% сімей в 1997 р. істотно поліпшили своє економічне становище і ще 25.5% - трохи поліпшили. Позитивна тенденція в російських сім'ях, за самооцінками російської молоді, виглядала дещо скромніше. Істотно поліпшили своє становище 6.2% російських родин і ще 23.6% - трохи поліпшили. Негативна тенденція, пов'язана з погіршенням економічного і фінансового становища сімей титульної і російської молоді в
174 Розподіл сімей за їх економічним становищем, 1997 р. (за підсумками опитування столичної молоді), у%
Незалежно від рівня матеріального і фінансового благополуччя у всіх сім'ях формувалися білояльние погляди на одноразову усвідомлення себе і громадянином республіки і громадянином Росії. Разом з тим, як і слід було очікувати, в багатих сім'ях титульної молоді дещо частіше, ніж у бідних, формувалося білояльная громадянська приналежність: відповідні питомі ваги становили 74.5 проти 63.2%. Бідні родини, більше ніж всі інші, поляризували і одночасно радикалізували громадянську ідентичність. Про це говорить той факт, що саме зі складу таких сімей рекрутувалися найвищі частки молоді тільки з прореспубліканському (18.4%) і тільки проросійської (7.9%) ідентичністю. Разом з тим чим нижче був рівень титульної молоді, тим відчутніше виявилася тяга до професійної порівняно з прореспубліканському ідентичністю. Звернемося до індексів цього тяжіння. У забезпечених сім'ях індекс прореспубліканському оріентаціі88 становив значну величину - 5.74, потім він послідовно знижувався разом з пониженням рівня забезпеченості і становив 3.86 для сімей "швидше забезпечених, ніж незабезпечених", 2.63 - для малозабезпечених і 2.33 - для бідних (табл. 175). Бідні родини російської молоді, так само як і титульної, мабуть, найбільше впливали на поляризацію поглядів підростаючого покоління. Саме з бідних сімей відбувалися 53.8% російських юнаків і дівчат, які вважають себе білояльнимі, тобто носіями одночасно і республіканської та російської громадянської ідентичності. Але з подібних же сімей відбувалася найбільша частка російської молоді (28.2%), яка вважає себе виключно громадянами Росії, і ще 7.7% - тільки громадянами республіки проживання (табл. 175). Питома вага російської молоді з проросійською орієнтацією з бідних сімей в 1.6 рази перевищував частку молоді з такою ж орієнтацією із забезпечених сімей і в 3.7 рази - частку молоді з прореспубліканському орієнтацією з тих же бідних сімей. В цілому можна сказати, що чим багатша родина, тим оптимальніше і в цілому гармонійніше формувалися білояльние і прореспубліканському цивільні ідентичності і, навпаки, чим бідніша сім'я, тим сильніше були образа на республіку і надії на Росію. Короткочасна, протягом тільки одного року, що передує опитуванню, динаміка економічного становища сім'ї надавала більш помітний вплив на орієнтації титульної, ніж російської молоді. Оптимальна білояльная громадянська ідентичність найчастіше (74.3 проти 67.9%) формувалася в національних сім'ях, економічне та фінансове становище яких залишалося стабільним. Поліпшення цього положення в титульних сім'ях виявлялося в тісному зв'язку із зростанням прореспубліканському, погіршення - з ростом проросійською орієнтацією (див. табл. 175). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " ПОЛЯРИЗАЦІЯ СІМЕЙ ТА ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ " |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||