Головна |
« Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
СПІВВІДНОШЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ З ІНШИМИ ІДЕНТИЧНОСТІ. РЕГІОНАЛЬНА І СІМЕЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розуміння сутності, змісту і перспектив розвитку регіональної ідентичності навряд чи може бути скільки-небудь повним без виявлення того місця, яке вона займає в загальній системі ідентичностей, і без характеристики того, як ідентичності співвідносяться між собою і які чинники впливають на складання різнопланового балансу регіональної ідентичності з національною, сімейної, майнової і релігійної. З наведених вище матеріалів можна переконатися, що у Придністровському менталітеті виділяються дві групи ідентичностей - з високою і помірним ступенем значущості. До першої групи, як показало опитування, ставляться сімейна і майнова, до другої - національна, регіональна та конфесійна. Перш ніж аналізувати співвідношення регіональної ідентичності з ідентичностями кожен з виділених груп, слід зробити методологічну застереження. З точки зору формальної логіки, зрозуміло, не цілком коректно порівнювати "значення", "значимість" ідентичностей, заміряних різними шкалами: четирехчленной шкалою такі ідентичності, як національна, майнова, сімейна, конфесійна, і одночленной - регіональна. Ймовірно, в майбутніх дослідженнях цю неув'язку можна і потрібно буде подолати. У першому ж дослідженні проблем регіональної ідентичності важко було запропонувати дробову шкалу, так як розвиток регіональної ідентичності отримало потужний поштовх у ході придністровського конфлікту, і важко було припустити, в якому напрямку вона стане розвиватися після конфлікту. В цілому у нинішнього населення Придністров'я спостерігається взаємозв'язок між значимістю сімейних уз і почуттям регіоналізму. Чим слабкіше ("мало значуща" і "зовсім значимо") сімейна ідентичність, тим частіше респонденти визнають унікальність населення Придністров'я в порівнянні з населенням ряду сусідніх держав. Серед тих, для кого "дуже значуща" або "значимо" перебувати у шлюбі, частка регіоналісти хоча і досить велика (два респондента з п'ятьох), але все ж менше за масштабами,
ніж серед респондентів із слабкою схильністю до обов'язкового укладення шлюбу {табл. 154). Регіональна та сімейна ідентичності близькі один одному за масштабами поширення серед молдаван, що дає підставу для висновку, що саме в цій етнічній групі ці дві ідентичності конкурують частіше, ніж це відбувається у решти населення Придністров'я. Серед росіян і українців почуття регіоналізму розвинене, по-перше, краще, ніж серед молдаван, та, по-друге, сильніше, ніж відчуття власної сімей-нвй ідентичності. Про другу тенденції можна, зокрема, судити з того факту, що частки росіян і українців, які визнали унікальність придністровців і їх несхожість з населенням-якого з сусідніх держав, навіть з Росією і Україною (45.2 і 36.0%) виявилися більше частки тих російських і українців (28.6 і 24.0%), для кого шлюб надзвичайно важливий (див. табл. 154).
Подолання наслідків придністровського конфлікту і швидкий вихід з економічної і соціальної кризи в чому залежать не тільки від зміцнення органів державного управління та політичної системи Придністров'я, а й від того, як саме в боротьбі за процвітання і юридичне визнання ПМР будуть враховуватися взаємозв'язок і співвідношення регіональної ідентичності з переходом до ринкових відносин і формуванням майнової ідентичності. Стикування цих двох ідентичностей означатиме наявність більш-менш солідної соціальної бази на шляху до наповнення суверенітету невизнаної республіки реальним змістом, в той час як неузгодженість - свідчити про наявність соціального плюралізму і випливають з нього додаткових труднощів як усередині-, так і міждержавного плану. Про те, наскільки останні побоювання реалістичні, свідчать дані опитування, згідно з якими серед тієї частини придністровського населення Придністров'я, для якої "бути багатим" представляється надзвичайної цінністю і основою їх майнової ідентичності, виявився найнижчий питома вага регіоналісти - всього 29.4%. Політики не можуть не враховувати протікає в даний час процес соціального розшарування, в результаті якого серед населення формуються дві полярні групи, одна з яких захоплена обогощения, а інша задихається в безвихідній бідності. Але це ще півбіди! Опитування та аналіз показали, що соціальна поляризація досить тісно пов'язана з поляризацією регіональної ідентичності. Чим більш значуща для людей, з їх власної самооцінки, бути богатим, тим менш цінним виявляється в їх уявленнях патріотизм, тобто значимість регіональної ідентичності (29.4%), і тим частіше вони орієнтуються на "Білий пароплав", тобто на одне з сусідніх держав, у тому числі на Молдову (22.1%), Росію (14.7) або на Україну (13.2%). Подібними радикальним настроями заражена приблизно одна п'ята частина придністровців, для яких бути багатим представляється "дуже важливим". Більше половини придністровців (52.6%) дотримуються більш помірних поглядів на майнову ідентичність, не перебільшуючи, але й не применшуючи її значимість. У складі цієї групи респондентів майже кожен другий визнає унікальність населення Придністров'я, тобто володіє нормальною регіональною ідентичністю, на яку може спиратися політичне керівництво Республіки {табл. 155). У нас поки немає достатньої кількості джерел для більш детального аналізу причин переважання патріотизму серед найбідніших і байдужих до багатства верств населення Придністров'я і гіпертрофованої етнічності в найбагатшої її частини. Таке завдання не ставилося і в початкової програмі дослідження, хоча ще з часу Уфимського конгресу етнографів і антропологів Росії, де прозвучала доповідь Е.М. Губогло про майнову ідентифікації та формуванні середнього класу в Рос- "" 29 оці, актуальність цієї теми для серйозного дослідження стала очевидною. Однак не можна не звернути увагу на своєрідність співвідношень регіональної та майнової ідентичностей в етнічному розрізі. Найнижча
частка респондентів, які визнають унікальність населення Придністров'я (25.0%), була виявлена серед тієї частини молдаван, для якої бути багатим видається надзвичайно і дуже важливим. Саме серед цієї групи, на відміну від всіх інших груп, було виявлено рідкісне співвідношення, коли частка респондентів, орієнтованих на РМ (28.6%), була вища за частку респондентів (25.0%), які визнають унікальність населення Придністров'я. Не виключено, що саме в середовищі таким чином думаючих громадян формується прошарок осіб, найбільш тісно пов'язаних з фірмами і капіталом Правобережжя, і саме в її складі, ймовірно, найбільше прихильників входження Придністров'я до складу Молдови без будь-якого особливого статусу. Аналогічна тенденція спостерігається і серед російської та української частин придністровського населення, що відрізняються радикально вираженою орієнтацією на багатство і на високу значимість для себе майнової ідентифікації. Найнижчий питома вага росіян, що визнали уні- кальності населення Придністров'я (28.6%), був виявлений саме серед тих, для кого бути багатим мало дуже велике значення. У всіх інших груп росіян з більш низькою планкою майнової ідентифікації ("значимо", "малозначима" і "зовсім значимо" бути багатим) самооцінка регіоналізму та регіонального гідності коливалася - від кожного другого до кожного другого з трьох (див. табл. 155) . Завищена самооцінка регіональної ідентичності вкоренилася серед, тієї частини українського населення, для якої багатство було "мало-" або "зовсім значимо" (див. табл. 155). Найчастіше найбільш схильна до багатства частина кожної національності виявляла найбільшу схожість Придністров'я з державою, де основне населення складали саме люди одній з ними етнічної ідентифікації, у тому числі 28.6% молдаван з РМ, 21.4% росіян - з Росією, 25.0% українців - з України. Серед цієї ж своєрідною частини населення з високими претензіями бути багатими, виявилися відносно великі частки респондентів, орієнтованих не так на свою етнічну батьківщину, а на якесь інше сусідню державу. Серед молдаван 21.4% було орієнтоване не на Мати-Батьківщину, сусідню РМ, а на Росію, серед "нових росіян" - 21.4 виявило найбільшу схожість населення Придністров'я з населенням Молдови, і, нарешті, серед "нових українців" Придністров'я 25.0% вважали, що населення Придністров'я найбільш схоже на населення України (див. табл. 155). Підсумовуючи наведені вище спостереження, можна сказати, що серед частини національностей Придністров'я, що зробила або приготовлені зробити форсований ривок в ринкову економіку, спостерігається глибокий розкол, у зв'язку з орієнтацією одних на Придністровський регіоналізм, інших - на затвердження своєї етнічної ідентифікації за допомогою Матері-Батьківщини, або сприйняття іншоетнічності шляхом закріплення своїх нових етнічних симпатій з будь-якою країною, населеною людьми з "чужий" етнічністю. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " СПІВВІДНОШЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ З ІНШИМИ ідентичності. РЕГІОНАЛЬНА І СІМЕЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ " |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|