Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПравознавство → 
« Попередня Наступна »
С. В. Бошно. Правознавство. Навчальний посібник для неюридичних вузів - М.: Право і закон. - 416 с., 2002 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і зміст зобов'язання

Зобов'язанням визнається таке цивільне правовідношення, в якому одна особа - боржник - зобов'язана вчинити на користь іншої особи - кредитора - певну дію: продати майно, виконати роботу і т.п. При цьому кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Цивільно-правові зобов'язання завжди носять відносний характер, тобто завжди виникають між конкретними, поіменно певними особами. Зміст зобов'язання становлять права та обов'язки його суб'єктів.

Як правило, у зобов'язаннях кредитор має право вимагати від боржника вчинення строго певних дій, а боржник зобов'язаний ці дії виконати. Змістом цивільно-правового зобов'язання може бути утримання від вчинення певних дій.

Залежно від підстави виникнення, всі зобов'язання поділяються на два види: договірні та внедоговор-ні. Договірні зобов'язання виникають на основі укладеного договору, і їх умови визначаються як законом, так і угодою сторін. Позадоговірні зобов'язання можуть мати своєю підставою різні юридичні факти (заподіяння шкоди тощо).

Зобов'язання можуть виникати: 1) з договорів; 2) внаслідок заподіяння шкоди; 3) на підставі судового рішення; 4) внаслідок безпідставного збагачення; 5) внаслідок інших дій і подій, з якими цивільне законодавство пов'язує цивільно-правові наслідки.

327

Тема 27. Зобов'язання в цивільному право

328

Розглянемо деякі підстави виникнення зобов'язань.

Найбільш часто зустрічається така підстава, як договір. Це пов'язано з тим, що встановлення прав і обов'язків з волі сторін договору як не можна більш відповідає природі цивільно-правових відносин. Такий спосіб формування зобов'язань найбільшою мірою відповідає потребам розвитку економічного обороту.

Поряд з договором підставою виникнення зобов'язань можуть служити і односторонні угоди. У цих випадках суб'єкт цивільного права шляхом одностороннього волевиявлення або розпоряджається своїм суб'єктивним правом, або покладає на себе суб'єктивну обов'язок, наділяючи тим самим іншу сторону в зобов'язальних правовідносинах відповідним суб'єктивним правом. До числа таких односторонніх угод відносяться прощення боргу, публічна обіцянка нагороди і т.п.

Підставою виникнення зобов'язань можуть служити і адміністративні акти. У цьому випадку зміст зобов'язання визначається самим актом.

Підставою виникнення зобов'язання можуть виступати неправомірні дії (делікти) - деліктні зобов'язання. Вони спрямовані на відновлення порушеного економічного становища учасників економічного обороту.

Зобов'язальні правовідносини можуть породжуватися подіями, тобто виникати поза волею людей. Подія сама по собі не веде до виникнення зобов'язання, а лише породжує в рамках даного зобов'язання певні права та обов'язки сторін. Так, настання такого страхового випадку, як повінь, спричиняє обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування застрахованій особі та право останнього вимагати від страховика виплат йому цього відшкодування.

В основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати також і інші дії юридичних і фізичних осіб. Наприклад, зобов'язання може виникнути з правомірного дії щодо запобігання шкоди. У цьому випадку розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, не повинен перевищувати розміри запобігання шкоди.

Умови виконання зобов'язань

Об'єктами зобов'язань виступають різні матеріальні і духовні блага, з приводу яких особи вступають у конкретні правовідносини.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і зміст зобов'язання "
  1. Адміністративні стягнення
    утриманні під вартою в місцях, визначених ОВС, ст. 32. Установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Призначається міським судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватися до: 1) вагітним жінкам 2) жінкам, які мають дітей віком до 12 років 3) особам, які не досягли 18 років 4) інвалідам I і II
  2. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    поняття арбітражного процесу. Арбітражний процес є встановлена нормами арбітражного процесуального права форма діяльності арбітражних судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального
  3. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    поняття змагальності не використовувалося. Вперше як принцип змагальність отримала законодавче закріплення в Арбітражному процесуальному кодексі Російської Федерації 1995 (далі - АПК РФ 1995 року), в статті 7 якого фактично була відтворена формулювання статті 123 Конституції Російської Федерації: «... судочинство в арбітражному суді здійснюється на основі
  4. 3. Сторони в арбітражному процесі, їх права та обов'язки. Заміна неналежного відповідача
    понять предмета і підстави позову випливає, що якщо вимога про визнання угоди недійсною замінюється вимогою про розірвання договору та наводяться інші підстави цієї зміни, то має місце зміна предмета і підстави позову. Одночасна зміна предмета і підстави позову АПК не допускає. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову по
  5. 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
    поняття позову традиційно є одним з найбільш спірних питань в процесуальній науці 1. Найбільш загальне визначення позову, вбирає в себе різні підходи, полягає в тому, що під позовом розуміється вимога позивача до відповідача про захист його права або законного інтересу, звернене через арбітражний суд першої інстанції. Позов виступає як процесуального середовищ-ства захисту інтересів
  6. 40. Поняття переконання і примусу як методів управління.
    Зміст і конкретний прояв інших методів, є переконання і примус. Ці методи, найбільш послідовно реалізуються через механізм прав і обов'язків, підкреслюють владність управління, особливість відносин влади і підлеглості. Методи переконання і примусу можна відривати один від одного, оскільки між ними існує діалектична єдність, вони носять об'єктивний
  7. 15. Правовідносини: поняття, види, ознаки.
    Зміст, юридичні
  8. § 2. Види співучасників злочину
    поняття власне пособництва, цілком справедливо вказує і на другий, не менш поширений його вид, який раніше лише декларувався теорією і безумовно визнавався практикою - заздалегідь обіцяне приховування злочинця і слідів злочину. Що стосується не обіцяного заздалегідь приховування і недонесення, то подібні дії мають назви не співучастю, а дотик. Вони
  9. 3. Поняття і система цивільного законодавства.
    Зміст якого визначається соціально-економічними особливостями регульованих ним суспільних відносин, а цивільне законодавство - як зовнішня форма права, зумовлена його змістом. Звідси випливає, що цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права. Найважливішим видом актів цивільного
  10. 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
    Поняття юридичної особи. Разом з тим, тут залишилося досить багато неясностей. Зокрема не визначено співвідношення понять "організація", "підприємство", "установа", якими оперує законодавець. Немає і самого визначення цих категорій. Кодекс не містить норм, спеціально присвячених визначенню об'єктів права. Велика частина їх розміщена в тих чи інших главах розділу "Право
© 2014-2020  ibib.ltd.ua