Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

3.1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ



Прокурорська система, як і будь-яка інша державна чи недержавна структура, базується на певних принципах (засадах) її організації і діяльності.
Слово "принцип" походить від латинського "ргіпсіріим", що в буквальному перекладі означає "основу" або "начало" чогось. У Словнику української мови видання 1976 року принцип визначається як "1) основне, вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, основний закон якої-небудь точної науки; 2) особливість, покладена в основу створення або здійснення чогось; 3) переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь в житті, поведінці" [1, 693-694]. Такий же перелік ознак принципу, хоча і викладений частково по-іншому, міститься в Новому тлумачному словнику української мови видання 1999 р. [2, 714].
У філософських джерелах принцип розглядається як "1) першо-начало, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності" [3, 525] або як "1) вихідний пункт, першооснова, найперше; 2) основоположне теоретичне знання, яке не є таким, що доводиться, ані таким, що потребує доведення; 3) основоположна етична норма, яка скеровує волю" [4, 362].
З цих та інших аналогічних чи близьких за змістом визначень можна, на наш погляд, зробити такі висновки. По-перше, в об'єктивному розумінні принцип - це певна домінуюча ідея, яка відображає зміст і основні риси якогось явища природи чи свідомої людської діяльності. "Принципи не застосовуються до природи і людської історії, а абстрагуються з них, - зазначав Ф. Енгельс, - не
114
115

природа і людство пристосовуються до принципів, а, навпаки, принципи є вірними лише постільки, поскільки вони відповідають природі та історії" [5, 34]. Принципи - це завжди узагальнений вираз суті тих чи інших явищ, поскільки вони не є продуктом абстрактного теоретизування, а відображають об'єктивно існуючу реальність та діючі в ній закономірності [6, 20]. По-друге, стосовно складних соціальних систем принципи можна розглядати як умови їх нормальної життєдіяльності. Якщо певні принципи, які об'єктивно притаманні тій чи іншій системі, не закладені в неї при її створенні або порушуються в процесі її діяльності, то нормальне функціонування такої системи унеможливлюється або утруднюється. По-третє, поряд з вищенаведеними об'єктивними ознаками існує і суб'єктивна ознака принципів, яка проявляється у ставленні людей до необхідності керуватись певними принципами у своїй повсякденній діяльності. У цьому розумінні беззастережне і точне слідування принципам діяльності тієї чи іншої системи забезпечує досягнення поставлених перед нею цілей. Як слушно відзначила А. Межен-цева, хоча принципи і "відображають закономірності суспільних відносин, які ними регулюються, але формуються людьми відповідно до цих відносин" [7, 49] і в цьому розумінні мають не лише об'єктивний, але й суб'єктивний характер.
Особливе місце серед принципів життя суспільства посідають правові принципи, зокрема ті, які визначають основи організації і діяльності тих чи інших державних структур. Будучи сформульованими у стислих виразах і навіть окремими словами, ці принципи потребують поглибленого наукового аналізу для точного з'ясування їх істинного змісту. При цьому немає сумнівів у тому, що характер цих принципів визначається передусім цілями, завданнями і функціями тих чи інших державних органів.
Для правових принципів є властивим тісний зв'язок із нормами права. Так, стосовно принципів організації і діяльності прокуратури С. Новиковим висловлено думку, що "принципом може вважатись лише таке положення, яке відображено в теорії як ідея і виражено в законі як норма" [8, 107]. В. Алексеев вважає, що "принципами кожної галузі права є лише такі його керівні ідеї, які самі одержали закріплення у нормах права" [9, 13]. Аналогічною є позиція з цього питання О. Михайленка та В. Малюги [10, 24].

Окремі принципи, існуючи об'єктивно, не знаходять відображення в законодавстві. Так, в Положенні про прокурорський нагляд в СРСР 1955 року не були сформульовані основні принципи організації і діяльності прокуратури, проте їх існування випливало з правового статусу прокуратури в суспільстві і цілком узгоджувалось з нормами зазначеного законодавчого акта.
Будучи декларативними за своєю суттю, норми-принципи не містять достатньо конкретних правових приписів, хоча при бажанні в них завжди можна знайти вказівки щодо обрання посадовими особами, які здійснюють правоохоронні функції, певної лінії поведінки у своїй службовій діяльності, яка б узгоджувалась з цими принципами і, навпаки, щодо неприпустимості відхилення від цієї лінії (наприклад, щодо додержання принципів законності, незалежності прокуратури тощо).
Принципи організації і діяльності різних органів держави, які наділені владними повноваженнями, мають однакове призначення, служать базою для функціонування цих органів. Такі принципи передбачені у низці законодавчих актів, а основні принципи правосуддя - безпосередньо у ч. З ст. 129 Конституції України.
Особливий характер нормативно-правових принципів впливає і на визначення їх поняття. У літературі пропонувались різні варіанти таких визначень. Так, на думку авторів навчального посібника "Прокурорський нагляд в Україні" (1993 p.), принципи організації і діяльності прокуратури - це "закріплені в Конституції України, Законі про прокуратуру та інших законах України основоположні вимоги, які визначають призначення прокуратури у правовій державі і системі поділу влади, формулюють завдання, вказують на організаційну побудову органів прокуратури і повноваження прокурорів, зміст і характер правових засобів по здійсненню нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів у державі Україна" [11, 11]. У Коментарі до Закону України "Про прокуратуру" визначається, що принципи - "це закріплені у Конституції і Законі основоположні начала (положення), які розкривають зміст прокурорського нагляду, особливості організації (устрою) і діяльності прокуратури, визначають характер повноважень прокурорів і правові засоби їх здійснення" [12, 25]. На наш погляд, ці визначення містять у собі елементи, які не стосуються сутності прин-
116
117

ципів, зокрема, в тому, що стосується завдань, змісту правових засобів нагляду, повноважень прокурорів.
П. Шумський розглядає як принципи організації і діяльності прокуратури основні вихідні положення, відповідно до яких створюються і функціонують органи прокуратури [13,76], а О. Михай-ленко та О. Малюга вважають, що "принципи організації та діяльності органів прокуратури (прокурорського нагляду) - це першооснови, положення, обумовлені практикою держави, що визначають сутність, зміст організації та діяльності прокуратури" [10, 26]. Думається, що в цих визначеннях недостатньо враховані різні значення самого терміна "принцип", які не суперечать, а доповнюють один одного. Відтак сутність принципів дещо збіднюється, зокрема, не врахована їх суб'єктивна складова. Тому зробимо спробу дати власне визначення сформулювавши його так:
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ"
  1. ЗМІСТ
    значення і види принципів організації і діяльності прокуратури ...115 3.2. Єдність і централізація як принцип прокурорської системи України ... 125 3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури ... 125 3.2.2. Основні риси єдності прокурорської системи . . 128 3.2.3. Основні риси
  2. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  3. ДОДАТКИ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
    значення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства
  4. §3, Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в Україні
    поняття, певним чином, абстрактне. Річ у тім, що як і ряд інших відносин, вони не існують в «чистому вигляді», а виникають зразу ж у формі правових3. Однак цей, так би мовити, потенційний характер відносин, що розглядались, дає можливість використати для їх характеристики дані, отримані в результаті вивчення прокурорсько-наглядових правовідносин. Вони в цілому ряді праць.4 ' Див. Алексеев С. С.
  5. Складання прокурором обвинувальних висновків
    поняття, притім, останнє є центральним в теорії системного аналізу. Між тим, тільки системне мислення може привести до правильного визначення місця і ролі державного обвинувачення в системі стадій кримінального процесу. При цьому вихідними є теоретичні положення про процес щодо якості і суті, розроблені у відповідності з його положеннями: «1) будь-який реальний процес пов'язаний з деяким
  6. Розділ 1 РОЛЬ І МІСЦЕ ПРОКУРАТУРИ В СУСПІЛЬСТВІ ЯК СУБ'ЄКТА КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ВЛАДИ
    поняття і розкрийте сутність принципу поділу влади. 2. Назвіть види гілок влади, які зараз об'єктивно існують в Україні. 3. Охарактеризуйте основні погляди, які існують в юридичній літературі, щодо місця прокуратури у системі поділу влади. 4. Сформулюйте власну позицію у цьому питанні. 5. Яке місце посідає прокуратура в системі поділу влади в країнах, що виникли на місці Союзу РСР? 6. Яке місце
  7. 2.1. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬШСТЬ - ОСНОВА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
    поняття "прокурори": "представники органів державної влади, які від імені суспільства та в інтересах держави гарантують застосування закону, коли його порушення веде до кримінальних санкцій, враховуючи як права фізичної особи, так і необхідну ефективність кримінального судочинства". Отже, в цьому документі однозначно вимальовується монофункціональний характер прокуратури, на яку покладається
  8. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    поняття "перевірка" у цій нормі використовується в узагальнюючому значенні, і до них слід віднести матеріали оперативно-розшукової діяльності, які є в розпорядженні прокуратури, перевірок виконання законів, а також перевірок, які передують порушенню кримінальних справ. Передбачена у зазначеній статті заборона не стосується самих прокурорів, які мають право або дозволяти поширення слідчої
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
  10. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    поняття та види. 49. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 50. Адміністративно-процесуальний статус свідка та потерпілого. 51. Адміністративно-процесуальний статус адвоката та перекладача. 52. Адміністративно-правовий статус правопорушника та експерта. 53. Поняття та види доказів в адміністративному процесі. 113 54. Поняття та предмет доказування у провадженні в