|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Позитивний вплив на литовську мала українська культура, яка на той час досягла значно вищого розвитку.
|
Із входженням українських земель до складу Великого князівства Литовського відбулися суттєві зміни у державній структурі. По-псршс, державна влада сконцентрувалася в руках великого литовського князя і була вона майже необмеженою. Місцеві князі виступали тільки дорадниками і виконавцями його волі. По-друге, великий князь розпоряджався всіма військовими силами й матеріальними засобами держави. Землю міг одержати тільки той, хто виконував військові обов'язки. Саме таким методом Велике князівство Литовське запроваджувало на українських землях феодальні відносини. По-третс, хоч українські землі і користувалися самоуправлінням, проте воно поширювалося тільки на господарські відносини, суд, релігію, але в жодному випадку не на державну адміністрацію. Саме в цих ділянках литовці "старовини не зачіпали, а новини не вводили". По-четверте, литовський князь Ольгсрд усунув у головних українських центрах українських князів і замість них призначив намісниками своїх синів та родичів. Іван Крип'якевич зазначав, що тоді князювали вже не князі українського роду, а українізовані члени литовської династії (Федір Любарто-вич, Володимир Ольгсрдович, Федір Коріятович). Оскільки вони занадто близько зжилися з місцевими панами і підтримували їхні автономістичні тенденції, то великий князь вважав їх небезпечними для цілості держави і відібрав у них князівства "за непослух". Так литовські князі, зазначав Іван Крип'якевич, намагалися знищити в Україні стремління до самостійного державного життя. Отже, Литовська держава не була державою українською.
Ще більше ускладнилося становище на українських землях після Люблінської унії 1569 р., коли, з одного боку, українська шляхта зрівнювалася в правах з польською, в судах та уряді зберігалася польська мова і ряд інших привілеїв для панівної верстви, а з іншого - українські землі і населення ставали об'єктом широкої польської колонізації. Після Люблінської унії українські землі в королівських грамотах фігурували як провінція, що здавна належала Польщі. Одночасно політичний союз 1569 р. доповнювався унією релігійною (1596 р.), була здійснена широка полонізація краю, частина української шляхти денаціоналізувалася, перейшла у католицизм. Хоча в містах вводилося Магдебурзьке право, проте його привілеями скористалося насамперед польське та німецьке міщанство. Самоврядування українського мішанства обмежувалося. Та
найбільше потерпіло від унії селянство - було втрачене право на землю, збільшена панщина, обмежувався вільний перехід селян від одного власника до іншого. Усе це започатковувало майбутню визвольну боротьбу проти колонізаторів.
Незважаючи на утиски й обмеження, традиції української державності періоду княжих часів не були втрачені. Адже суспільно-політичне життя Великого князівства Литовського розвивалося на основах Київської держави. Почуття громадянина власної держави українська верхівка не втрачала і всіляко захищала свої права та звичаї. Традиції української державності розвинулися і поглибилися в період козаччини.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Позитивний вплив на литовську мала українська культура, яка на той час досягла значно вищого розвитку." |
- СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ
Український народ, втративши державність наприкінці XVIII ст., не припиняв боротьби за її відновлення. Українська державницька ідея знайшла втілення у діяльності Кирило-Ме-фодіївського товариства і "Руської трійці", у творчості Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Івана Франка. Вищого ступеня розвитку вона досягла у програмах і діяльності українських політичних партій та організацій наприкінці
- 2.1. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬШСТЬ - ОСНОВА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
Оптимальне визначення функцій прокуратури України є важливою умовою як забезпечення її законоохоронної ролі в житті суспільства, так і власної життєздатності прокурорської системи. При цьому мають враховуватись, з одного боку, потреби реформування її діяльності, а, з другого боку - необхідність збереження певної стабільності і наступності, щоб уникнути розбалансування правоохоронної системи в
- ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Авдіснко Михайло (роки н. і см. невід.) - український революційний діяч, член ЦК УСДРП. У 1918 р.- член групи незалежників. У 1919 р. разом з цією групою увійшов до Всеукраїнського ревкому для збройної боротьби проти більшовицького уряду X. Раковського. З 1920 р.- член ЦК УКП. У 30-х роках - репресований. 118, 122 Андрієвська Ольга (роки н. і см. невід.) - член Української партії
- АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
В історії людства велике значення мало античне суспільство, досягнення якого лягли в основу розвитку європейських держав. Складовою частиною античного світу були грецькі міста-держави Північного Причорномор'я, що виникли на території сучасної України. Вони мали безпосередній вплив на східнослов'янські племена, які пізніше утворили Давньоруську державу. Соціально-економічний і політичний
- ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ КОЧОВИХ НАРОДІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Степова смуга України ніколи не була незаселеною. З давніх часів цією територією проходили різні племена. Найдавніші з них - кімерійці, племена невідомого походження. З VII ст. до н. є. сучасну територію українських степів заселяли іранські племена - спершу скіфи, потім сармати, алани, роксолани та ін. Скіфи (скіти) - давній народ, що в VII-НІ ст. до н. є. заселяв Північне Причорномор'я. Існує
- ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Програмна декларація Української Національної Ради була опублікована 9 листопада 1918 р. У ній проголошувалося створення демократичної держави, де не буде національного поневолення та соціального гніту, де забезпечуватиметься усім рівність перед законом, вибори усіх ступенів здійснюватимуться на основі загального, рівного, прямого, таємного і пропорційного виборчого права, а основною і керівною
- Екологічне законодавство України: сучасний етап
Незаперечне, що Україну в екологічному аспекті слід розглядати у першу чергу як постчорнобильську державу. Наслідки цієї катастрофи дуже значні і охоплюють майже всю територію країни. Але екологічна ситуація в цілому вимірюється значно ширшим спектром проблем. -Тривалий час наше господарство велось нераціонально - і занедбана економіка стала загрозливою для самого існування людини. Згадаймо
- Поняття і особливості принципів екологічного права
Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
- V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
1. Організаційне забезпечення Слід передбачити комплексний механізм організаційного забезпечення адміністративної реформи. Він має охоплювати головні складові адміністративних перетворень, зокрема: трансформацію системи органів виконавчої влади, державної служби адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, окремих сфер державного управління. Загальне
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
|