Практичні методи

Вправи - це планомірне, організоване, повторне виконання дій з метою оволодіння ними або підвищення їх якості. Без правильно організованих вправ неможливо опанувати навчальними та практичними вміннями та навичками. Гідність даного методу полягає в тому, що він забезпечує ефективне формування умінь і навичок, недолік - в слабкому виконанні спонукає функції.

Розрізняють спеціальні, похідні та коментовані вправи. Спеціальними називаються багаторазово повторювані вправи, спрямовані на формування навчальних, трудових умінь і навичок. Якщо в них вводяться вправи, що застосовувалися раніше, вони називаються похідними. Похідні вправи сприяють повторенню і закріпленню раніше сформованих навичок. Без них

194

навик забувається. Коментовані вправи служать для активізації навчального процесу, свідомого виконання завдань. Сутність їх у тому, що вчитель і учні коментують виконувані дії, внаслідок чого вони швидше усвідомлюються і засвоюються. Спершу до цього залучаються кращі учні, потім весь клас бере участь у поясненні матеріалу. Метод коментовані вправ забезпечує високий темп уроку, сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

У початковій школі широко використовуються усні вправи, пов'язані з розвитком мови, логічного мислення, пізнавальних можливостей. Призначення їх різноманітно: оволодіння технікою і культурою читання, усного рахунку, розповіді, логічного викладу знань і т.д. Велику роль відіграють усні вправи при вивченні мови. Поступово вони ускладнюються.

Письмові вправи (стилістичні, граматичні, орфографічні диктанти, твори) складають також важливий компонент навчання; слід подбати про їх достатній кількості і різноманітності. До письмових вправ примикають графічні, використовувані при вивченні математики, малювання.

Для більшої ефективності вчитель повинен подбати про те, щоб система вправ була:

- необхідною і достатньою;

- спрямована на розвиток і закріплення необхідних якостей;

- забезпечувала необхідну і достатню повторюваність;

- охоплювала всю систему роботи за видами;

- припускала оптимальну форму пред'явлення; - допускала різні форми управління роботою учнів;

- добре поєднувалася з застосовуваними методами і формами роботи.

Вправи припускають вимоги і до учнів. З їх сторони повинні бути свідомість при виконанні; знання правил, контролювання умов виконання вправи; облік досягнутих результатів, розподіл повторень у часі.

Лабораторний метод заснований на самостійному проведенні дослідів, експериментів і спостережень учнями. Досліди можуть проводитися індивідуально або в групах. Від дітей потрібно набагато більша активність і самостійність, ніж під час демонстрації, де вони виступають пасивними спостерігачами. Лабораторний метод сприяє формуванню практичних умінь вимірювати, обчислювати, обробляти і порівнювати результати з вже наявними, перевіряти відомі і вибирати нові шляхи роботи.

Лабораторний метод складний, вимагає наявності спеціального обладнання, ретельної підготовки вчителя та учнів. Його використання пов'язане зі значними витратами енергії і часу, але самостійне дослідження

195

перевищує ефективність навчання; до того ж її можна досягти більш простими, економними шляхами.

Практична робота. У діяльності учнів переважає застосування отриманих знань, умінь на практиці, що сприяє поглибленню знань і умінь, вирішення завдань контролю і корекції, стимулювання пізнавальної діяльності. Виділяють п'ять етапів, через які зазвичай проходить пізнавальна діяльність учнів на уроці:

- Пояснення вчителя - теоретичне осмислення роботи.

- Показ - інструктаж.

- Проба - етап, на якому два-три учні виконують роботу, інші спостерігають і під керівництвом вчителя роблять зауваження, якщо допущена помилка.

- Виконання роботи - етап, на якому кожен самостійно виконує завдання. Учитель тут особливу увагу приділяє тим, хто погано справляється із завданням.

- Контроль - на цьому етапі приймаються і оцінюються роботи учнів: враховується якість виконання, дбайливе ставлення до часу і матеріалами, швидкість і правильне виконання завдання (Є.Я. Голант).

Практичний метод краще за інших сприяє приученню дітей до добросовісного виконання завдання. У них формується звичка ретельної організації трудового процесу, що включає усвідомлення цілей майбутньої роботи, аналіз завдання і умов її вирішення, плану виконання роботи, підготовка матеріалів та інструментів, ретельний контроль якості роботи, аналіз висновків. Для забезпечення міцного засвоєння знань питома вага практичних робіт слід збільшувати, пропорційно зменшуючи частку ігор, якими так захопилися останнім часом.

Пізнавальні (дидактичні) ігри - спеціально створені ситуації, що моделюють реальність, з яких учням пропонується знайти вихід. Головне призначення даного методу - стимулювання пізнавального інтересу і за рахунок цього більш швидке засвоєння знань, хоча на практиці це не завжди приводить до успіху.

Метод пізнавальних ігор застосовувався вже в древніх дидактичних системах. Його ефективність різними педагогами оцінюється від вельми низької до високої. Якщо гра погано продумана і виконана, то це даремна трата часу і сил.

Широке поширення ігрових методів у сучасній школі пояснюється в першу чергу тим, що вони краще узгоджуються з гуманістичними системами виховання. Використання їх у навчанні робить авторитарну позицію вихователя недоцільною. Щоб зацікавити дітей грою, ввести елементи несподіванки, вільного вибору і емоційно розкріпачити дітей, він сам повинен стати її учасником. Дидактичні ігри як не можна краще узгоджуються з

196

ідеями вільного розвитку дитини, індивідуальним і особистісно-орієнтованим навчанням.

Ігри мають багато функцій: активізують пізнавальні процеси; виховують інтерес і уважність дітей; вводять дітей в життєві ситуації, вчать їх діяти за правилами; розвивають допитливість, уважність; закріплюють знання, вміння. Правильно побудована гра збагачує процес мислення почуттями, розвиває саморегуляцію, зміцнює волю дитини, веде до самостійних відкриттів і вирішення проблеми.

Найбільш поширені сюжетно-рольові ігри, ігри-вправи, ігри-драматизації, ігри-конструювання. У навчальному процесі можуть використовуватися тільки елементи дидактичної гри - ігрова ситуація, прийом, вправу.

У методичній літературі описані сотні ігор для вирішення різних навчальних і виховних завдань, але всі вони будуються за загальною схемою розвитку дидактичного процесу: цільовий, мотиваційний, засвоєння необхідних дій, контрольно-корекційний, діагностичний та ін

Узагальнюючи накопичений в початковій школі досвід, можна виділити ряд позитивних моментів використання навчальних ігор:

- в процесі ігор учні опановують досвідом поведінки в реальних життєвих ситуаціях;

- гра дає можливість самим учням вирішувати проблеми, а не залишатися пасивними спостерігачами;

- гра надає гарні можливості для перенесення знань і досвіду діяльності з навчальної ситуації в реальну;

- ігри захоплюють школярів: навіть ті навчальні теми, які зазвичай не викликають інтересу, легко засвоюються в ігровій формі.

Проте в іграх є негативні моменти, які суттєво звужують діапазон їх застосування:

- уявна простота і доступність ігор;

- необхідність високої професійної підготовки педагогів;

- потреба у великих витратах часу в порівнянні з більш економними методами (наприклад, читанням);

- можливість спалаху емоцій учнів, погіршення їхньої поведінки , нерідко до ступеня неконтрольованого;

197

- обмеженість часом чисельності учасників гри, неможливість використовувати її для фронтального навчання.

Основні вимоги, які повинні дотримуватися вчителя при плануванні та проведенні дидактичних ігор, наступні: гра повинна органічно випливати з логіки навчально-виховного процесу, а не бути до нього штучно прив'язаною; мати привабливе, такого назва; містити дійсно ігрові елементи; мати обов'язкові правила, які не можна порушувати; містити лічилки, рими, вірші, які краще і легше запам'ятовуються в хоровому виконанні. Учитель, готуючись до гри, репетирує свої рухи, пози, слова: вони будуть цікавими, несподіваними. Якщо після гри діти не сміються, не відчувають задоволення, значить, вона не вдалася.

Завдання

Уявіть себе педагогом і спробуйте оцінити свої дії. Якщо в класі учні грали в цікаву гру, а додому отримали завдання - виконати вправу з підручника, скажіть, чи правильно були витрачені час і сили учнів? Коли прийде час контрольної роботи і учні не зможуть її виконати, якими будуть ваші виправдання? Де результат? Весело провели час, порозважалися, ніби чогось навчилися. Учні просять гру знову і знову. Продовжуючи, ви впроваджуєте ігрові технології, що йдуть за побажаннями учнів. Якщо завдання - ненудно поспілкуватися, продовжуйте в тому ж стилі. А якщо хочете навчити, то треба подумати.

Проведіть групову дискусію. Можливо, ви не погодитеся з такою постановкою питання?

Отже, без практичних методів неможливо вирішувати проблеми шкільного навчання. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, які застосовуються в процесі закріплення, повторення, а також на предметних уроках та екскурсіях.

Самостійна робота

На сторінках даного посібника послідовно проводиться думка, що в основі навчання лежить самостійна робота учнів. Належним чином організоване самонавчання в школі і поза нею дає високі результати. У цьому сенсі заняття в класі є приготуванням до виконання домашніх завдань. У всіх ефективних системах навчання частка самостійної роботи учнів

198

збільшена. Наприклад, в європейській системі вищої освіти аудиторні (класна) і позааудиторна (самостійна) робота здійснюються в пропорції 1:3.

Самостійна робота учнів мається на увазі у всіх розглянутих нами методах навчання. Це та частина будь-якого методу, яка містить до нього необхідне доповнення - самонавчання, виконання навчальних завдань без вчителя. З давніх часів заведено, що частина роботи учень виконує в школі, а щоб не забути отримане в класі, повторює матеріал будинку, виконує необхідні завдання. З питання домашньої самостійної роботи ведуться тривалі й марні дискусії: одні педагоги вважають, що в початковій школі від неї слід відмовитися, інші - що домашня самостійна робота повинна бути неодмінно і навіть збільшена в об'ємі.

Самостійна робота може бути класної і домашньої. Головна функція першої - контролююча, другий - пізнавальна, що закріплює, узагальнююча, контрольно-коригувальна. Правильно організована класна самостійна робота вирішує насамперед завдання мотивації, тестування досягнень, розвитку довільної уваги дітей, формує самостійність як рису характеру. Тому на кожному уроці вчитель відшукає можливості для її організації, проведе перевірочні, підготовчі, навчальні, тестові та інші самостійні вправи.

Для актуалізації опорних знань і умінь проводяться підготовчі самостійні роботи: усні чи письмові вправи на повторення, зіставлення певних фактів, пригадування правил, способів дій, попереднє читання заданих текстів і т.

 Учитель завжди пам'ятатиме про умови, дотримання яких забезпечує ефективність самостійної роботи. А цілей у таких робіт багато: на уроках читання вони необхідні для формування повноцінних навичок читання та розуміння його змісту; на уроках математики - для формування обчислювальних навичок, їх закріплення і зміцнення і т.д. На кожному уроці самостійна робота набуває свої специфічні особливості, природно, змінюються і форми, і методика її здійснення. Залишаються в силі загальні вимоги. Найважливіше серед них - достатність «опор» для правильного та швидкого виконання самостійної роботи. При утрудненнях багато дітей привчені сидіти і чекати вказівок вчителя. Бажано, по-перше, не формувати у них таку установку, по-друге, заздалегідь 

 199 

 забезпечити необхідними інструкціями, вказівками, алгоритмами, за якими вони могли б самостійно коригувати хід і результати виконання роботи. 

 Алгоритм - це опис прийомів мислення або послідовності розумових операцій, що використовуються при вирішенні багатьох однотипних завдань. Він грає вирішальну роль при навчанні дітей «діяти за правилами». При виконанні нових дій вони спершу під керівництвом вчителя оволодівають алгоритмом, потім виконують, спираючись на нього, все нові завдання. Алгоритми тривалої дії вчитель оформляє у вигляді настінної таблиці (будова пропозиції, поділ многоціфрових чисел і т.д.). 

 На якість і швидкість виконання самостійної роботи впливає також спосіб постановки завдання: як воно сформульовано, чи учням, чи готові вони до завдання такої труднощі, виконувалося чи подібне раніше і т.п. Учитель заздалегідь підготує індивідуальні картки для диференційованого навчання. Залежно від рівня підготовленості учня вони будуть містити більш складні або спрощені завдання з планом міркувань чи без нього, детальним або спрощеним алгоритмом. Якщо робота нова для всіх, проводиться фронтальний інструктаж, в класі вивішується настінна таблиця у вигляді пам'ятки. 

 Один з головних видів самостійної роботи в початковій школі - вивчення підручників. У 3-4 класах воно доповнюється ознайомленням учнів зі знаннями, викладеними в інших джерелах. При цьому учень сам визначає мету, виділяє невідоме, звертає увагу на головне, встановлює послідовність дій, контролює їх. Перед читанням учитель повідомить мета роботи, назве матеріал, який слід прочитати, поставить контрольні питання, на які необхідно знайти відповіді при читанні. У 3-4 класах доцільно вводити доступні для учнів проблемні і дослідницькі завдання. 

 Особливу увагу звертатимемо на самостійні вправи з формування математичних дій, обчислювальних навичок. Вони розвивають логіку мислення і розум, створюють міцну основу для перевірки об'єктивності знань. Накопичення численних малоцінних і непотрібних відомостей, які вивчаються сьогодні в предметах «Навколишній світ», пропедевтичних курсах з історії, географії, БЖД та ін, вчитель по можливості спробує скоротити і замінити тренуванням загальних розумових навичок. Згадаймо, яке велике значення приділялося в початковій школі недалекого минулого хоча б усного рахунку. Результат був значний - з неї виходили люди, які вміють логічно мислити, будь-які сумніви перевірялися розрахунком. Зараз грунтовно втрачений цей підхід. 

 Домашня самостійна робота учнів вимагає ретельного керівництва з боку вчителя. У 1 класі вона не задається, в 4-му - її виконання має віднімати у дітей не більше години часу, а вчитель повинен подбати про те, щоб вона не була механічною, не зводилася до повторного виконання вже відомих вправ, а закріплювала вивчене в класі . 

 200 

 Плануючи класну і домашню самостійну роботу, вчитель: 

 - значно збільшить її обсяг у загальній структурі навчальної діяльності; 

 - всіма можливими засобами буде формувати у дітей прагнення до роздумів; 

 - для мають схильність до самостійних пошуків скорочуватиме час шкільних занять; 

 - організовує частина уроків у бібліотеці, де навчить дітей самостійно підбирати інформацію; 

 - в структуру кожного уроку буде вплітати інструкції щодо виконання домашніх завдань, пошуку додаткових матеріалів; 

 - вищими балами буде відзначати не репродуктивні (завчені) відповіді, а власний пошук учнів; 

 - введе елементи самостійної роботи на кожному уроці і зокрема: 1) передбачить її місце в структурі уроку, 2) визначить оптимальний обсяг і тривалість в залежності від рівня підготовленості своїх учнів, 3) визначить вигляд і форму самостійних завдань, 4) визначить способи самоперевірки і перевірки виконання самостійних завдань; 

 - постійними видами самостійної роботи зробить читання (з перевіркою розуміння прочитаного), письмовий виклад своїх думок, усний рахунок. 

 Отже, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент навчально-виховного процесу, значимість якого збільшується. Основа якісного навчання - самонавчання. Зміст, спрямованість, тривалість самостійної роботи визначаються метою навчання, рівнем підготовки школярів, можливостями школи. 

 Інформація, релевантна "Практичні методи"

1. § 3. Вибір методів навчання
     практичної підготовленості, методичної майстерності, його особисто-стих якостей. Вибір методів навчання передбачає виконання таких кроків (Ю. К. Бабанський): 1. Рішення про те, чи буде матеріал вивчатися самостійно або під керівництвом педагога. 2. Визначення співвідношення репродуктивних і продуктивних методів. 3. Визначення співвідношення
   
2. § 2. Класифікація методів кріміналістікі та їх види
     методи кріміналістікі - суттєвій елемент ее методологічних основ, Розділ Загальної Теорії кріміналістічної науки. Методи кріміналістікі могут буті класіфіковані за різнімі підставамі. Найбільш Визнання є Класифікація методів кріміналістікі за трьома рівнямі: 1) методи діалектічної та формальної логікі; 2) загальнонаукові методи; 3) СПЕЦІАЛЬНІ методи
   
3. 2. Методи і функції науки "Теорія держави і права"
     практичні пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління та правової системи. Прогностична - виявити тенденції розвитку держави і права, передбачити і змоделювати варіанти їх майбутнього розвитку. Методи: Метод порівняльного правознавства - зіставлення державно-правових явищ різних спільнот (макросравненіе) або в рамках тільки одного співтовариства
   
4. 37. Методи управління: поняття, призначення, співвідношення sssn форм і методів управлінської діяльності.
     методів управління, закон необхідної розмежування і розумного
   
5. Вимоги з дисциплін спеціалізації
     практичної діяльності відповідно профілю спеціалізації в таких розділах клінічної психології, як: - патопсихологія, - психосоматика, - нейропсихология, - психологія аномального розвитку, - психопрофилактика та реабілітація, - психологічне консультування, психокорекція та основи психотерапії. Конкретні вимоги до підготовки фахівця і зміст циклу
   
6. Методи та методика дослідження
     методи і методика досліджень (вивчення конкретної педагогічної проблеми, способи використання методів), побудови висновків, оцінок, доказів, обгрунтувань, теорій в юридичній педагогіці відповідають общепедагогическим. Але в переважній більшості випадків використовується ідея методу, а опрацювання його, конкретизація завжди відбуваються як його адаптація до теми дослідження. Так, методи
   
7. 9.2. З історії розвитку методів навчання
     практичних методів навчання. Великі надії покладалися також на черговий варіант словесного методу, заснованого на самостійності руху до знань. Однак цей метод вимагає занадто багато праці і часу для отримання результатів. Все сказане дозволяє стверджувати: 1. Незалежно від ролі, яку в різні періоди розвитку освіти відводили тим чи іншим методам навчання, жоден
   
8. Лабораторія технічних ДОСЛІДЖЕНЬ документів, трасології та балістікі
     методи Дослідження фарбуючіх Речовини (Е.Ю.Байчевська), Друкований форм (С.Д.Павленко), електронно-графічний метод для Дослідження матеріалу паперу (Б.Р.Кіріченській), метод радіографії з використаних радіоактівніх ізотопів (В.К.Лісіченко), метод реплік для Отримання Забарвлення Прозоров Копій слідів на кулях. Проблемами комплексного Дослідження та сітуаційного АНАЛІЗУ в судовій експертізі
   
9. 9.4. Вибір методів навчання
     практичного досвіду вчителів склалися певні підходи до вибору методів навчання залежно від різного поєднання конкретних обставин і умов протікання навчально-виховного процесу. Вибір методів навчання залежить: - від загальних цілей освіти, виховання та розвитку учнів і провідних установок сучасної дидактики; - від особливостей змісту і методів даної науки і
   
10. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
      практичні методи (виконання практичних дій). Наведено класифікацію навчання залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемний, евристичний і дослідницький). Докладно розглядається урок - як цілісна система лише тому, що урок - це педагогічне твір, що дозволяє забезпечувати управління
    
11. Тема 7. Адміністративно-правові методи державного управління
      метод державного управління. Стимулювання як метод державного управління. _м Поняття дозвільної системи. Поняття и стадії дозвільного провадження. Адміністративно-правові методи - це Способи та Прийоми безпосередно и цілеспрямованого впліву органів державного управління (посадових осіб) на підпорядковані їм об'єкти управління. Методи й достатньо різноманітні, однак смороду мают Загальні
    
12. СПЕЦІАЛЬНІ (частковонаукові) методи
      методи назівають відповідно до Галузі знання - соціологічнімі, крімінологічнімі, кріміналістічнімі ТОЩО. Про Поняття криміналістичних методів та їхню структуру до цього годині ведуться Дискусії НЕ Тільки в монографічній, альо й у навчальній літературі. Деякі Вчені візначають кріміналістічній метод, вікорістовуючі Зміст таких зрозуміти, як "способ", "підхід", "алгоритм", а Інші розглядають его як
    
13. Запитання і завдання для самоконтролю
      метод навчання "," методичний прийом ". 2. Покажіть, що методи навчання не тотожні принципам навчання. 3. Розкрийте вихідні позиції класифікації методів навчання. Викладіть своєму колезі з вивчення курсу систему методів навчання, з якою ви познайомилися, відповівши в ході послідовного викладу на питання: а) які вихідні положення системи; б) який принцип покладено в
    
14. § 3. Поняття кріміналістічного методу
      методи безпосередно пов'язане з розвитку та становлення науки кріміналістікі. Ще в ранніх працях кріміналістів згадувать про ЦІ методи. Так, І. М. Якимів у первом підручніку кріміналістікі (1925 р.) Писав про методи природничих, медичних, технічних наук, Які Використовують для Розслідування злочінів та Вивчення фізічніх и моральних властівостей ОСОБИСТОСТІ злочинців. Б. М. Шавер та О. І..
    
15. 2.3. Методи управління персоналом
      методи діляться на три групи: адміністративні, економічні та соціально-психоло-ня (рис. 1). Рис. 1. Система методів управління персоналом Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття обов'язку, прагнення людини трудитися в певної організації і т. п. Ці методи відрізняє прямий характер впливу:
    
16. Методи юридичної психології
      методи дослідження мають певну специфіку, зумовлену особливостями об'єкта дослідження. Значне місце серед цих методів займають методи структурного аналізу, природного експерименту, включеного спостереження, дослідження документів, контент-аналіз і інтерв'ювання. Метод структурного аналізу спрямований на виявлення структурно-функціональних залежностей в досліджуваному