Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 2. Правоздатність корпорацій в англосаксонському праві |
||
Корпорація як соціальне явище виникла в період, коли підприємництво вступило у фазу великих капіталозатрат. Багато тоді прагнули відкрити свою справу і ризикнути капіталом, але під загрозою краху не хотіли брати на себе повну відповідальність за ' Див, наприклад: Модельний закон про підприємницькі корпорації (1984 р.) / / В кн.: США: Конституція і законодавчі акти. М., 1993. С. 382 - 400. !! 23 результат бізнесу. Корпоративна форма охороняла осіб, що вклали свої капітали в підприємство, від втрат, які перевищували розмір вкладу. Вона відкривала можливість здійснювати контроль за ве- дением справ, хоча звільняла вкладників від відповідальності за повсякденне управління. У рамках корпорацій її члени могли спільно розділяти ризик, який би вони не взяли на себе пооди- нічку. Саме завдяки цьому і були здійснені багато начи- нания. Спочатку правоздатність корпорацій в усіх країнах була суто спеціальної. Дозволи (грамоти) на створення корпорацій видавали вищі законодавчі або виконавчі органи влади, в яких вказувалося "справа" або вид діяльності корпорацій, наприклад, для ведення торгівлі з Індією, для будівництва мос- тов, залізниць. В даний час більшість країн, викорис- зующих систему загального права, перейшли до встановлення загальної правоздатності. Загальна правоздатність означає, що корпорація може зани- маться будь-яким видом допустимої державою підприємництва розглянув- кой діяльності, якщо її статут не передбачає більш вузьких цілей (наприклад, банківська або страхова справа). Ось як визна- ляется правоздатність корпорації в? 3.02 Модельного закону про підприємницьких корпораціях США (1984 р.). До речі, цей параграф так і називається "Загальні повноваження". Якщо статутом не передбачено інше, кожна корпорація може: 1) бути відповідачем, заявляти скаргу і вести захист в суді від свого імені; 2) мати печатку корпорації, змінювану на її розсуд, а також факсиміле цієї печатки, що дозволяє відтворювати її ізо- бражения будь-яким способом; 3) видавати і змінювати внутрішній регламент, інші внутрішні розпорядчі акти, що визначають порядок управління корпо - рацією; 4) придбавати, використовувати рухоме або нерухоме иму- щество, або отримувати з нього дохід; 5) продавати, передавати, звертати в заставу, здавати в оренду, обмінювати майно, здійснювати інші, пов'язані з ним, распоря- дітельного дії; 6) здійснювати підписку на акції, облігації або інші цінності, належать іншим юридичним особам; 7) укладати договори, нести відповідальність, отримувати денеж- ві позики, випускати власні облігації; !! 24 8) надавати грошові позики , інвестувати і реінвестування- ровать свої кошти, приймати в заставу майно; 9) входити до складу юридичних осіб у якості засновника ^ учасника, члена, компаньйона або керуючого; 10) бути підприємцем, здійснювати свої повноваження як в межах даного штату, так і поза його межами; II) обирати директорів, призначати посадових осіб, визна- лять коло їхніх обов'язків, встановлювати розмір оплати їх праці надавати їм позики і кредит; 12) виплачувати пенсії та засновувати пенсійні фонди; 13) проводити пожертвування у фонди соціальної допомоги або до фондів, засновані для благодійних, наукових або освітніх цілей; 14) вести будь-яку, не заборонену законом підприємницьку- кую діяльність, що сприяє урядовому курсу; 15) здійснювати платежі і пожертвування, а також інші, але суперечать закону дії, які розвивають і зміцнюють справи корпорації. У зв'язку з цим вважається цілком законним, якщо корпорація в подальшому починає займатися, поряд з основною своєю де- ятельное, визначеною у статуті, та іншою діяльністю, яка у виробничому і комерційному відношенні слабо або взагалі неможливо пов'язана з основним її профілем. Тому будь-яка корпо- рація, незалежно від того, яким конкретним видом бізнесу воно займається, практично не обмежена в можливості використання прав, якими взагалі наділені підприємницькі корпорації Повноваження, які формулюються в законах, найчастіше "перекочовують" до статуту корпорації. Крім них, корпорація мо- жет внести до статуту на свій розсуд і інші, не відображені в законі повноваження. Всі ці права, записані в статуті, називаючи- ються відкрито вираженими правами. Якщо ж деякі права по тих чи інших причин опинилися за межами статуту, то вони вважаються правами розуміють і також можуть бути викорис- зовано корпораціями нарівні з відкрито вираженими (наприклад, благодійна, спонсорська діяльність тощо). Доктрина ultra vires, згідно з якою угоди корпорації, виходять за рамки її статуту, або угоди, зроблені за преде лами її повноважень, визнавалися недійсними, втратила своє (** 1) Сі.: США: Конституція і законодавчі акти. С. 385 - 386. Значення '. Модельний закон США про підприємницьких корпора- циях містить ясне правило з приводу ultra vires: дійсність скоєних корпорацією дій не може бути оскаржена на тому підставі, що корпорація не володіла або не володіє полномочи- ями на їх вчинення (? 3.04). Причини подібної метаморфози наступні: по-перше, вимога здійснювати операції тільки в межах вели- лах статуту заважало розвитку ділової активності корпорацій; во- другого, принцип ultra vires не давав можливості корпораціям гнучко реагувати на зміну кон'юнктури ринку і переливати капітали в найбільш перспективні галузі господарства, і, нарешті, доктрина ultra vires ставила під питання законність багатьох операцій, скоєних від імені корпорації, що не сприяло стабільності ності господарських відносин. Однак для того, щоб акціонери могли контролювати діяльність акціонерного товариства, американський законодавець, в Зокрема, передбачив три випадки, коли необмежене право корпорації може бути оскаржене: 1) акціонер може пред'явити позов до корпорації про заборону вчинення певних дій, що виходять за рамки предостав- лених корпорації повноважень, якщо ув'язнені з перевищенням правомочностей договори ще не були виконані, а рішення осущес- ються ; 2) корпорація або особа, яка виступає від її імені та в її інтересах, може пред'явити позов до керуючих корпорації про відшкодування збитків, що виникли в результаті дій цих до- лжностних осіб, вчинених з перевищенням повноважень; 3) Генеральний атторней (прокурор) може пред'явити позов про ліквідації корпорації у випадках, якщо корпорація була створена обманним шляхом або якщо корпорація постійно перевищувала предос- тавленная їй законом повноваження або зловживала ними (див. 'Історичні корені цієї доктрини треба шукати на ранній стадії раз- витія капіталізму, коли компанії нерідко використовувалися як засіб про- ведення махінацій. В Англії такого роду побоювання, засновані на реальних події, викликали прийняття знаменитого закону про мильних бульбашках (Bubble Act of 1720), призначеного для обмеження акціонерного руху. Вва- тается, що цей Закон фактично затримав розвиток законодавства про кого- паніях в Англії принаймні на століття. У США початкове недовіру до корпорацій і побоювання, що вони придбають величезну економічну владу, теж мало місце. Це й відбилося на появі доктрини ultra vires і на встановленні в законодавстві обмежень у їх діяльності. !! 26
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 2. Правоздатність корпорацій в англосаксонському праві" |
||
|