Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

§3. Проблеми використання прокурором права на позов



Конкретні підстави для використання прокурором права пред'явлення позову в чинному законодавстві прямо не вказані. У кожному випадку прокурор вирішує сам, коли охорона інтересів держави чи громадян вимагає втручання органів прокуратури.
Автор вважає, що цю норму слід перенести в новий Цивільно-процесуальний кодекс України та в Закон України «Про прокуратуру».
Прокурор до звернення в суд з позовом повинен переконатись в тому, що для усунення виявлених порушень закону в даному випадку вимагається його втручання.
В більшості випадків це заподіяні в результаті злочину чи інших протиправних дій посадових осіб, окремих громадян суттєві матеріальні збитки чи інша шкода. Матеріальні збитки можуть бути заподіяні державним інтересам чи окремим громадянам.
Прокурор пред'являє позови в тих випадках, коли з передбачених кримінально-процесуальним законодавством підстав кримінальна справа закрита чи в порушенні кримінальної справи відмовлено в стадії дізнання чи попереднього слідства, але особа, що спричинила збитки, від матеріальної шкоди не звільняється.
Суд, прокурор, а також слідчий і орган дізнання за згодою прокурора має право відмовити в порушенні кримінальної справи щодо неповнолітнього, який не досяг віку, за досягненням якого він може бути притягнутий до відповідальності. Позов пред'являється до батьків чи опікунів, аналогічно несуть матеріальну відповідальність опікуни чи організація за шкоду, заподіяну недієздатним.
Прокурор пред'являє в порядку цивільного судочинства позови, що випливають з кримінальної справи, якщо з передбачених законом підстав цивільний позов у кримінальній справі не розглянутий, у випадках винесення виправдувального вироку за відсутністю складу злочину, закриття з цієї підстави кримінальної справи на стадії попереднього слідства, а також з інших підстав відносно осіб, що відповідають за спричинені збитки за нормами цивільного чи трудового права. Можливість
213

пред'явлення прокурором позову про стягнення збитків при закритті кримінальної справи у зв'язку зі смертю винуватої особи залежить від наявності в неї спадкового майна. Всі закриті справи і матеріали з постановами про відмову в порушенні кримінальних справ здаються в архів після того, як будуть вжиті заходи до відшкодування збитків чи пред'явлено позов.
Пред'явлення прокурором позову, що витікає з кримінальної справи, виникає у зв'язку з необхідністю стягнення з засуджених тих сум, які виплачені підприємствами і організаціями потерпілим, а також членам їхніх сімей у відшкодування збитків до і після вступу вироку в законну силу.
З метою відшкодування матеріальних збитків законодавство передбачає накладення арешту на майно обвинуваченого, підозрюваного чи осіб, шо несуть по закону матеріальну відповідальність за їх дії, а також інших осіб, у яких находиться майно, набуте злочинним шляхом. Включене в опис майно передається на зберігання представнику органу місцевого самоуправління чи комунального господарства. За неналежне зберігання описаного майна чи його розтрату у випадку притягнення винного до кримінальної відповідальності прокурор пред'являє позов у кримінальній справі, а у разі відмови в порушенні кримінальної справи - в порядку цивільного судочинства. Гроші чи інші цінності, нажиті злочинним шляхом, підлягають зверненню на користь держави як за вироком, так і за рішенням суду.
Пред'явлення позову прокурором також необхідне у випадках, коли в заподіянні збитків чи іншої шкоди винні керівники об'єднань, підприємств, установ і організацій різних форм власності.
Підставою для пред'явлення прокурором позову про позбавлення батьківських прав, про відібрання дітей, виселення батьків є грубі порушення прав і інтересів неповнолітніх, зокрема аморальна поведінка батьків, зловживання ними спиртними напоями, втягнення дітей в п'янство, злочинну діяльність, азартні ігри, позбавлення дітей засобів утримання у випадках, якщо профілактичні заходи не дали бажаних наслідків.
Підставою для пред'явлення прокурором позову є також порушення прав і законних інтересів недієздатних або інших осіб, які самі не в змозі звернутися за судовим захистом. Слід зазначити, що в інтересах окремих громадян прокурор пред'являє позов, як правило, в тих випадках, коли вони за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самі. Наприклад, непоодинокі позови прокурора про стягнення алі-
214

ментів в інтересах престарілих і хворих людей, непрацездатних і тих, шо потребують допомоги. Втручання прокурора необхідне, коли порушені права держави, а також окремих громадян при вчиненні протиправних угод. При виявленні порушень законів у сфері договірних відносин прокурор пред'являє позови про визнання договорів недійсними повністю чи частково.
Пред'явлення позовів займає значне місце в роботі районної (міської) прокуратури. Для того, щоб використати ефективно можливість цього важливого правового засобу у боротьбі з порушеннями закону, необхідно правильно організувати роботу районної (міської) прокуратури щодо пред'явлення позовів. Організаційна діяльність прокуратури щодо пред'явлення позовів багатогранна і включає в себе:
а) розподіл обов'язків між працівниками прокуратури по підготовці матеріалів до пред'явлення позовів;
б) інформаційне забезпечення діяльності прокуратури;
в) вивчення (узагальнення) прокурорської практики щодо пред'явлення позовів;
г) облік роботи щодо пред'явлення позовів.
Організовуючи роботу щодо пред'явлення позовів, прокурор повинен розподілити обов'язки між працівниками прокуратури з підготовки матеріалів до пред'явлення позовів і погодити їх зусилля в цій частині, продумати питання збору (отримання) інформації про правопорушення, яка може бути використана для пред'явлення позовів. Прокурор регулярно аналізує (узагальнює) результати діяльності щодо пред'явлення позовів з метою вжиття дійових заходів до підвищення ефективності використання цих цивільно-правових засобів у боротьбі з порушеннями інтересів держави та охорони прав громадян.
Великого значення необхідно приділяти облікові роботи щодо пред'явлення позовів, оскільки належно поставлений облік дає прокурору можливість оперативно вживати заходів до покращання цієї роботи.
У районній (міській) прокуратурі обов'язки серед працівників з підготовки матеріалів щодо пред'явлення позовів можуть розподілятися по-різному. В одних цей обов'язок покладається на помічників прокурора, що здійснюють загальний нагляд, в інших - на тих, що беруть участь у розгляді цивільних справ, або покладається взагалі на всіх оперативних працівників, що дає можливість швидко, цілеспрямовано вирішувати питання підготовки і пред'явлення позовів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§3. Проблеми використання прокурором права на позов"
  1. Зміст
    використання прокурором права на позов ..213 ГЛАВА V. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ, ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО ... 235 §1. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про
  2. §3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства
    проблеми щодо 286 процесуальної самостійності і незалежності слідчого, бо питання це виникає, головним чином, у зв'язку з правом прокурора зобов'язати слідчого до проведення тих чи інших процесуальних дій і у зв'зку з відношенням слідчого до таких зобов'язань. Як відомо, слідчий повністю відповідає за доручену йому роботу і цю відповідальність не знімає з нього та обставина, що хід розслідування
  3. 2.1. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬШСТЬ - ОСНОВА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
    проблема ускладнюється тим, що в жодній державі не було спроби визначити в законодавстві критерії і на практиці здійснити таку класифікацію, хоча це необхідно для науково обґрунтованої структуризації прокурорської системи та окремих її органів. Звичайно, проблема класифікації є актуальною лише для багатофункціональних прокуратур, до яких належать прокуратури України, Росії, інших держав
  4. 2.2.5. Розвиток правового регулювання судово-представницької функції прокуратури
    проблем. Значною мірою це було обумовлено тим, що в Законі про прокуратуру найважливіші питання реалізації цієї функції були врегульовані лише після того, як туди Законом від 12 липня 2001 року була включена спеціальна стаття 36-1 "Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді". У наказі Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів по представництву
  5. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    проблему злочинності у своїх цілях, а, з іншого боку, достатньо рідкі і розпоро- 212 213 шені зусилля тих, хто дійсно з професійних позицій ознайомлений з правовою проблематикою і станом злочинності" [153, 3]. У зв'язку з обговоренням у Верховній Раді України законопроектів, які стосуються діяльності прокуратури, доцільно організовувати зустрічі з народними депутатами України, як у
  6. § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
    проблеми пізнання істини при проведенні розслідування, вчений першим вказує на застосування такого методу пізнання, як спостереження. В 1871 р. кандидат законознавства Київського університету В. Сокольський видав монографію "Найголовніші моменти в історії повального обшуку", професор психіатрії при Харківському університеті П. І. Ковалевський надрукував наукову працю для медиків та юристів
  7. § 2. Поняття криміналістичної інформації
    проблеми створення ? впровадження комп'ютерних систем переробки інформації. У 1985 р. почалася комп'ютеризація органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, суду. У головних ? низових підрозділах були створені інформаційно-обчислювальні центри, згодом перетворені на інформаційні бюро, які власне, і здійснюють збір, обробку, зберігання, пошук ? видачу інформації на вимогу практичних
  8. 5. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ
    проблемної лекції. - Дніпропетровськ, 2002. Громов Н. А., Зайцева С. А. Оценка доказательств в уголовном про-цессе. - М., 2002. Грошевий Ю., Дідоренко Е., Розовський Б. Кримінально-процесуальніаспекти оперативно-розшукової діяльності // Право України. - 2003. -№ 1. Зеленецкий В. С. Проблеми формирования совокупности доказа-тельств в уголовном процессе. - Харьков, 2004. Зеленецкий В. С.
  9. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
    проблемы процессуального доказывания. - Казань, 1976. 5. Захарова О. С. Докази та доказування в справах, що виникають із шлюбно-сімейних відносин: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К.,
  10. Тема 21. Провадження в апеляційній інстанції
    використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції; прохання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги чи подання. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подавати додаткові матеріали, що стверджують або спростовують скаргу (подання). Прокурор, який вніс апеляційне подання, вправі до
© 2014-2022  ibib.ltd.ua