| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.2. Росія - ЕАПАД: нова «холодна війна»? |
||
|
Термін «холодна війна» знову звучить в оцінках відносин Росії із Заходом. Адже як все добре починалося! РФ і США виявилися мало не в обіймах один одного після терактів 11 вересня 2001 р., коли В. Путін першим зі світових лідерів висловив підтримку Дж. Бушу. Але навіть на боротьбу з тероризмом президенти, як з'ясувалося, дивилися по-різному, а спільні дії не запобігли нових розбіжностей ... Основні геополітичні вектори розбіжностей між Росією і Заходом у XXI ст. 2002 - Вихід США з договору про протиракетну оборону (ПРО) - Обмеження на постачання в США російської сталі ff U - Відмова Росії від увязанного з ПРО договору про чергове скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) - Обмеження на постачання в Росію американських курячих Окорочі-ков 2003 - Вимога американських сенаторів виключити Росію з «Великої вісімки» за справу «ЮКОСа» - «Революція троянд» у Грузії - Зрив переговорів з придністровського врегулювання ft U - Росія критикує війну в Іраку 2004 - Розширення НАТО за рахунок Латвії, Литви, Естонії, Словаччини, Словенії, Румунії, Болгарії - «Помаранчева» революція на Україна 182 tr u - Критика В. Путіним «казармових принципів однополярного світу» 2005 - Вимоги виключити Росію з «Великої вісімки» за співпрацю з Іраном і утиск демократії tr u - Росія підписала договір про союзницькі відносини з Узбекистаном, який домігся ліквідації бази США на своїй території - Відновилося обговорення стратегічної вісі Москва - Пекін - Делі - Поставки систем ППО до Сирії 2006 - Звинувачення в енергетичному шантажі після «газового» скандалу з Україною - «Антиросійська» мова віце-президента США Д. Чейні у Вільнюсі - Чергова відмова у видачі Березовського - Польща накладає вето на переговори Євросоюзу з Росією - Антиросійська кампанія у зв'язку зі справами Політковської та Литви-ненко tr u - Викриття британських шпигунів у Москві - Приїзд до Москви делегації ХАМАС - організації , що перемогла на виборах у Палестині, але визнаною в США терористичною - Поставки систем ППО до Ірану, винищувачів до Венесуели 2007 - Підготовка до розгортання американської системи ПРО в Польщі та Чехії - У США підписано закон про підтримку вступу України і Грузії в НАТО - Доповідь Держдепартаменту США про права людини в світі - заяви про підтримку опозиції в Росії - Протидія створенню «газової ОПЕК» - Підтримка США і Євросоюзом естонської влади у скандалі навколо «Бронзового солдата» tr u - Мюнхенська промова В. Путіна з обвинуваченнями на адресу Заходу і критикою «однополярного світу» - Заява начальника Генштабу Росії генерала Ю . Балуєвського про можливий вихід з Договору про заборону ракет середньої і меншої дальності (РМСД) 183 - Мораторій Кремля на Договір про обмеження звичайних озброєнь в Європі (ДЗЗСЄ) 2007 - 2012: негативний сценарій розвитку конфлікту 2007 - Країни НАТО не виконують Договір про обмеження збройних сил в Європі (ДЗЗСЄ), як того вимагає Москва - Росія виходить з ДЗЗСЄ. Тепер вона має право розміщувати війська де завгодно на своїй території 2008 - Поблизу кордону з Україною з'являється кілька великих танкових з'єднань російської армії - НАТО форсує переговори з Україною і Грузією - В Прибалтику перекидаються ескадрильї винищувачів союзників - Косово отримує незалежність від Сербії - Росія , Іран, Венесуела і КНДР визнають незалежність Абхазії і Південної Осетії 2009 - У Польщі спішно добудовується база протиракет, в Чехії - американський радар - Грузія вступає до НАТО - Росія виходить з Договору про обмеження ракет середньої і меншої дальності (РСМД) - Генштаб включає об'єкти ПРО в Польщі та Чехії в список цілей РВСН 2010 - США і Великобританія вимагають виключення Росії з «Великої вісімки» - На прохання Польщі та Чехії Америка розміщує там ракети середньої і меншої дальності - Пентагон проводить випробування ПРО на Алясці і в Східній Європі, зміцнює бази в Болгарії та Румунії - Росія направляє до берегів США кілька підводних човнів з ядерною зброєю 2011 - Іран проводить успішне випробування атомної бомби - Росія накладає вето на чергову резолюцію ООН про санкції проти Тегерана - Україна вступає в НАТО - Від Москви вимагають негайного виведення Чорноморського флоту з Севастополя 184 2012 185 - Росія бойкотує літню Олімпіаду в Лондоні і укладає договір з Венесуелою про розміщення на її території своєї ракетної бази - Адміністрація США завершує підготовку військової операції «Перська килим» (план килимових бомбардувань Ірану) - Москва і Тегеран укладають договір про взаємодопомогу. Між Росією і Заходом неможлива нова «холодна війна» в історичному значенні даного поняття. Це пояснюється не суб'єктивними поглядами і намірами політиків, а цілком об'єктивними обставинами. Світ не розколотий на два ворожих табори, Росію і США не поділяє ідеологічний антагонізм, у них немає ні коштів, ні мотивів для широкомасштабної гонки озброєнь, але у них є широкі області збігу економічних, політичних інтересів і завдань безпеки. У той же час низька ймовірність нової «холодної війни» не може бути приводом для самозаспокоєння. Об'єктивна реальність таїть у собі чимало складнощів і загроз. Головна небезпека в даний час полягає в тому, що ланцюгова реакція ескалації політичного і стратегічного протистояння по лінії Росія-НАТО зайде надто далеко і завдасть величезної шкоди обом сторонам і міжнародної безпеки. Так, остаточне відділення Косово від Сербії (навіть у випадку вето Росії на легалізацію цього через ООН) може спровокувати аналогічні процеси в Абхазії, Південній Осетії, Придністров'ї. Силове придушення цих невизнаних республік з боку Грузії і Молдавії може залучити Росію в збройний конфлікт з цими країнами, яких підтримає НАТО. Ту ж ланцюг подій, але з іншого кінця може викликати форсований вступ Грузії в НАТО. Прискорення втягування України до Північноатлантичного союзу (санкціоноване недавно конгресом США) загрожує спричинити розкол України і масове насильство, при якому Росії та Заходу буде важко утриматися від втручання. Плани будівництва об'єктів американської ПРО в Центральній і Східній Європі можуть спонукати Росію вийти з Договору по ракетах середньої дальності від 1987 р. і відновити свої програми ракет середньої дальності. На це США дадуть відповідь подальшим розширенням ПРО в Європі і розміщенням там своїх нових ракет середньої дальності, що зменшить живучість російських стратегічних сил і підвищить напруженість ядерного протистояння на континенті. На відміну від біполярного світу, в багатополярної системі міжнародних відносин таким протистоянням Росії і Заходу неминуче і негайно скористаються інші центри сили у своїх власних цілях. Наприклад, Китай отримає можливість зайняти ще більш виграшні позиції в економічних і політичних відносинах з Росією, США, Японією, зміцнити вплив у Центральній і Південній Азії, зоні Перської затоки. Навряд чи упустять свій шанс Індія, Пакистан, країни АСЕАН, екзальтовані режими Латинської Америки та й багато республіки СНД. Без просування до ядерного роззброєння багатополярний світ - це світ розширюється «ядерного клубу». У різних частинах світу «порогові» держави поспішать впритул наблизитися до ядерного порогу або переступити його, поки Росія і Захід конфліктують один з одним і не здатні спільно протистояти поширенню ядерної зброї. З тієї ж причини вийде з-під контролю глобальний оборот ядерних матеріалів і технологій, поширення ракет і ракетних технологій. Імовірність застосування ядерної зброї в будь-якому регіональному конфлікті істотно зросте. Різко активізується ісламський екстремізм і тероризм, відбудеться подальша дестабілізація Афганістану і Центральної Азії, Близького і Середнього Сходу, Північної та Східної Африки. Хвиля войовничого сепаратизму, транскордонної злочинності та тероризму захлесне також Західну Європу, Росію, США, інші країни. Як крайній випадок, з боку якого-небудь авантюристичного режиму може бути проведений провокаційний ракетний запуск по одній або декількох великим державам (або за їх космічним супутникам) з метою викликати між ними обмін ядерними ударами. Цілком імовірною стане і загроза терористичного акту з використанням ядерного вибухового пристрою в одній або кількох головних столицях світу з катастрофічними наслідками для всієї сучасної цивілізації. Швидше за все, усвідомивши, куди йдуть процеси, політичні кола Заходу та Росії зупиняться, не доводячи справи до крайньої межі. Але шкоди їх інтересам і міжнародної безпеки все одно може бути дуже великий. І більше інших ризикує постраждати Рос 186 сія. Вона розташована між іншими основними центрами сили, ближче до зон конфліктів і районам поширення ЗМЗ та його носіїв. Вона має набагато менший економічний потенціал, не володіє сильними союзниками, її південні регіони нестабільні, правоохоронні органи недостатньо ефективні, у спадок їй дісталися тисячі кілометрів проникних кордонів з прилеглими вогнищами конфліктів і потужними сусідніми державами. У Росії є всі можливості уникнути вищезазначених несприятливих варіантів. Найближчим часом найважливіше завдання полягає в тому, щоб зупинити сповзання до протистояння і суперництва з США і НАТО, нехай навіть воно має регіональний геополітичний і виборчий військово-технічний характер. Ті, хто в Росії і на Заході намагаються набрати очки на конфронтації, безвідповідально перетворюють на «розмінну карту» внутрішньополітичних ігор найважливіші національні інтереси своїх держав. Для цього необхідно в дусі останніх заяв російського президента виступити з комплексом пропозицій щодо скорочення озброєнь в двох-і багатосторонньому форматах і по зміцненню режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Особливу важливість в просуванні таких пропозицій буде грати позиція Москви з іранської і північнокорейської ядерних проблем. Стратегічна позиція «глухої оборони» не забезпечить безпеку в багатополярний і взаємозалежному світі, все швидше мінливому під впливом інтенсивного науково-технічного прогресу. Замість того щоб народжувати аморфні («зонтичні») інтеграційні плани для всього пострадянського простору, а потім від них відступати, Москва повинна гранично конкретно сформулювати свої економічні, військові та інші інтереси стосовно до кожної країни СНД, відкинувши всякий неоімперський ідеалізм. Що стосується внутрішньої політики Росії, то вона надасть саме великий вплив на її зовнішню політику. Реальний перехід з експортно-сировинної на високотехнологічну інноваційну модель економіки в рамках розширення демократичних інститутів і норм абсолютно природно зорієнтує напрям зовнішньої політики Росії як найбільшої країни і потенційно самої сильної економіки Європи. Конкретні часові параметри, форми та шляхи рівноправній і взаємовигідній інте 187 грації Росії з Євросоюзом визначить час. А кінцевим її продуктом буде формування найпотужнішого в геополітичному, економічному, військовому, науковому і культурному відношенні глобального центру сили. Він назавжди усуне в міжнародних відносинах і глобальної розстановці сил як загрозу однополярен-ності і свавілля, так і небезпека хаосу і очолить творення нового правового світопорядку для вирішення проблем XXI в. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4.2. Росія - ЕАПАД: нова «холодна війна»? " |
||
|
||