|
Ми лише коротко і в загальних рисах розібрали, хто і як висловився щодо почав та правди, але у всякому разі ми можемо на підставі цього зак-20 мк, що з котрі говорили про початок і причини ніхто не назвав таких почав, що не були вже розглянуті в нашому сочіпеніі про природу а все - це очевидно - так чи іпаче стосуються, хоча і неясно, цих начал. Справді, одні говорять про початок як матерії, все одно, чи приймають вони один початок або більше одного і чи визнають вони це початок тілом або безтілесним; так, наприклад, Платон говорить про 25 великому і малому, італійци - про безмежному, Емпедокл - про ОГПС, землі, воді та повітрі, Апаксагор - про бепредельпом мпожестве гомеомерий. Таким чином, всі вони займалися нодобпого роду прпчіпой, а також тс, хто говорив про повітрі, або вогні, або воді, АБО 30 про початок, яке щільніше вогню, але разрежсппее повітря2; адже стверджували ж пскоторие, що першооснова саме такого роду.
Вони стосувалися тільки цієї прічіни3; а пекоторие інші - тієї, звідки початок руху, як, папрімер, ті, хто оголошує початком дружбу і ворожнечу, або розум, або любов. По суть буття речі і сутність чітко пнкто не пояснив; швидше ж усього кажуть ПРО НИХ ті, ХТО 35 визнає Ейдос, бо Ейдос ДЛЯ чувствеппо воспри-988Ь нима речей і єдине для ейдосів опи пе приймають ні за матерію, ні за те, звідки початок руху (адже вони стверджують, ЩО Ейдос - це скоріше прічіпа нерухомості і перебування в спокої), а ей-доси для кожної з інших речей і єдине для ейдосів вони вказують як суть їхнього буття. Однак те, заради чого відбуваються вчинки і про-5 виходять зміни і руху, вони пекоторим чином позначають як прічіпи, по пе в цьому сенсі, тобто не так, як це природно для прпчіпи . Бо ті, хто говорить про розум або дружбу, приймають ці причини за деякий благо, але не в тому сенсі, що заради Піх існує або виникає щось з існуючого, а в ю те, що від них виходять руху.
Точно так само і ті, хто приписує природу блага єдиному або сущему4, вважають благо причиною сутності, але не стверджують,що заради нього щось існує пли виникає . А тому виходить, що вони певним чином і говорять і пе говорять про благо як про причину, бо вони го-15 ворят про нього не як про причину самої по собі, а як про причину привхідну. Отже, що ми правильно визначили причини, і скільки їх, і які вони, про це, видно, свідчать нам і всі ці філософи; адже опи не в змозі були знайти яку-небудь іншу причину. Крім того, ясно, що треба шукати причини - або все так, як це зазначено тут, або яким-пібудь подобпим способом5. А як висловився кожен з цих филосо-2о фов, як йде справа з початками і які труднощі тут можливі, ми розберемо слідом за цим.
|
- Глава перша
сьома 1 Див« Метафізика », 998 Ь 22-27; 1045 Комерсант 6. - 824. 2 ср «Метафізика», 1030 а 7; 1045 а 12-14. - 324. Глава восьма 1 Див 90 а 14-15. - 325. 2 Бо воно приймається за основу докази. Див 93 а 30-33. - 325. 3 Див гл. 4. - 325. 4 Див «Про душу», 404 а 21-24; Платон. Федр, 245 с - 246 а; Закони, 895 е - 896 а. СР 91 а 37 - b 1. - 326. & Див гл.
- Книга сьома (Z)
сьома
- Книга сьома
сьома
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Зміст
ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
- Християнство 5 - 7вв
Через 2-3 століття після розпаду Римської держави в Європі вимальовуються нові сили - папство і імперія. Єпископ Риму, що отримав ім'я "тато" ще в VI ст., Виділився серед інших "князів церкви". Другою силою стала нова християнська імперія, заснована франкским королем Карлом Великим, який в 800 р. був коронований папою як імператор "Священної Римської імперії". Після смерті свого засновника
- ОЦІНКА інфузійно-трансфузійної ТЕРАПІЇ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ І В ОРИТ
сьомі - 1940,5 ± 972,9 мл, восьмі - 2595,2 ± 493,2 мл, дев'ятий - 1526,1 ± 518,9 мл, десятого - 1759,7 ± 1232,5 мл, одинадцятого - 2316,1 ± 273,3 мл, дванадцятий - 2677,7 ± 849,3 мл. Найбільші обсягу дефіциту ІТТ відзначалися в 1, 2, 3, 4, 5, 8, 12 добу перебування в ВРІТ. Отже, пацієнти другої групи відчували гиповолемию, ятрогенного характеру, обумовлену недостатнім надходженням обсягу ІТТ.
- Глава 23.
Глава
- Глава 20.
Глава
|