| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛАВА СЬОМА |
||
|
Так як у протилежностей може бути щось проміжне і у деяких воно дійсно буває, то проміжне необхідно складається з про-2о тпвоположностей. Бо всі проміжне належить до того ж самому роду, що і те, проміжне чого воно є. Справді, проміжним ми називаємо те, у що річ, яка змінюється, повинна раніше змінитися (наприклад, якщо переходити через найменші проміжки від крайньої струни ліри до найвищої, то раніше прийдеш до проміжних звуків, а у квітів - якщо йти від білого кольору до чор-25 ному - раніше до алому і сірому кольору, ніж до чорного; і подібним же чином у всього іншого); а перехід з одного роду в інший неможливий, хіба що привхідним чином, наприклад від кольору до фігури До Таким чином , проміжне має належати до одного і того ж роду - як одна проміжна з іншим, так і з тим, для чого воно проміжне, зо З іншого боку, все проміжне знаходиться між певними противолежащими один одному речами, бо тільки серед них одних може відбуватися зміна саме по собі (тому немає проміжного між речами, що не противолежащими один одному, бо інакше зміна відбувалося б і у речей, що не протилежних один одному). А з видів протиставлення суперечність не має нічого проміжного (адже протиріччя означає іменпо таке проти-35 вопоставленіе, в якому одпа з обепх сторін властива будь-якої речі, тобто не має нічого проміжного), а з інших видів протіволежаппя одне - це співвіднесеність, інше - лишенность, третє - протилежності. З співвіднесених ж тс, які пе протилежні один одному, не мають нпчего проміжного; це тому, що вони не належать до одного й того ж роду (справді, що може бути проме-Ю57ь жуточного між знаппем і тим, що пізнається?) . Але між великим і малим таке проміжне є. А якщо проміжне, як було доказапо, належить до одного й того ж роду і воно проміжне між протилежностями, то воно необхідне складається з цих протилежностей. Справді, у цих протилежностей пли буде який-небудь [загальний] рід, або пет. І якщо такий рід існує таким чином, що оп є щось попереднє цим протилежностям, то попередніми - протилежними один одному - будуть ті видові відмінності, які 5 утворили протилежності як види роду, бо види складаються з роду і видових відмінностей (наприклад, якщо біле і чорне - протилежності, причому перше є колір, розсіює зір, а друге - колір, що збирає его2, то ці видові відмінності - «рассеивающее» і «збирає» - суть щось попереднє; to так що і вони передують протилежності). Ось чому треба насамперед дослідити, з чого складається проміжне між протилежностями, що не перебувають всередині роду, бо те, що знаходиться всередині одного і того ж роду, необхідно складається з 20 того, що не складається в один рід 3, або саме є несоставнимі. Протилежності ж не складаються один пз одного, так що вони начала; а проміжне - лнбо кожне [є песоставіое], або пі одне пе [є несоставнимі]. Але щось виникає з протилежностей так, що перехід в нього здійснюється раніше, ніж перехід в іншу протилежність, бо в порівнянні з самими протилежностями воно буде володіти 2г> даними властивістю і в меншій мірі, п більшою; так що воно також буде проміжним між протилежностями . А тому п всі інші проміжні [ланки] - теж складові, бо те, що [володіє ДАНП властивістю] в більшій мірі, ніж одне, п меншою, ніж інше, деяким чином складено з того , порівняно з чим [це властивість] приписується йому в більшій мірі, ніж одне, п меншою, ніж інше. Але так як не існує нічого іншого в межах одного н того ж роду, що передувало б противо-зо положностей, то все промежуточнде має бути складено з протилежностей, так що і всі нижчу - як протилежне, так і проміжне - складатиметься з первинних протилежностей . Таким чином, ясно, що всі проміжне належить до того ж роду, [що й протилежності], є проміжне між протилежностями і складається з протилежностей. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ 35 інакшість по виду різному від чогось в чомусь, і це останнє повинне бути притаманне і тому і іншому; наприклад, якщо щось по увазі інакшість, ніж інше, є жива істота, то й воно й інше - живі істоти. Отже, речі, ннаковие але вигляду, повинні належати до одного й того ж роду; родом же я називаю те, завдяки чому ці інакшості речі називаються тотожними і що, чи буде опо істота-ю58 «вать як матерія або якось інакше, містить в собі не привхідні відмінність. І таким чином, різниця це буде протиставлення (це ясно і з наведення): розподіл щоразу ю проводиться за допомогою протилежних один одному [ознак], а що протилежності перебувають в одному п тому ж роді, це доведено, бо протилежність, як було показано, - це закінчений відмінність, а всяке розходження по виду є розрізнивши від чогось в чомусь, а тому це останнє є для обох речей один і той ж, а саме рід (тому і всі протилежності, що розрізняються по виду, а не але роду, знаходяться поіарпо в одній і тій же категорії і разли-* 5 чаются між собою у найвищій мірі - адже їх відмінність закопчене - і разом один з одним [в одному п тому ж] пе бувають). Отже, видове відмінність є протиставлення. Отже, ось що означає бути інакшість по виду: належачи до одного і того ж роду, містити в собі протиставлення, будучи неподільним (тотожне ж по увазі те, що, будучи неподільним, такого про-тнвоположепія не містить у собі), бо при діленні [роду] протиставлення виникають і у нромежуточ-20 ного - до того, як доходять до далі неподільного. А тому ясно, що тому, що позначається як рід, пі один з видів його не тотожний і пе різниться від нього по виду (і це так і має бути: бо матерпя виявляється через заперечення [форми], а рід є матерія для того, родом чого він позначається - родом не в тому сенсі, як кажуть про рід Гераклидов, а в тому, як він буває в природі); те ж можна сказати п відноси-25 тельно того, що не належить до того ж роду: від пего воно відрізнятиметься але роду, по виду же - [тільки] від того, що належить до того ж роду. Бо відмінність речі від того, від чого вона різниться але вигляду, доляшо бути протиставлення; а така різниця притаманне лише тому, що належить до одного і того ж роду.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ГЛАВА СЬОМА " |
||
|
||