|
Після ізложеппого нам слід сказати тепер про землетрус і колебапіях землі. Справа в тому, що причина цього явища споріднена [причини] щойно розглянутих [явищ]. Дотепер було трьома [філософами] запропоновано принаймні три пояснення [землетрусів]. Їх висловили Анаксагор з Клазомен, до нього Анакснмен з Мілета і після них Демокріт з Абдер. Отже, Анаксагор говоріт34, що ефір, устремлон-пий за своєю природою вгору, потрапляючи в порожнечі під землею, викликає її коливання. [Це відбувається], коли через дощі поверхню землі робиться вузький, тоді як за своєю природою вона, звичайно, вся рівномірно пориста. Таким чином, [на його думку], у всієї сфери в цілому є верх і низ, причому верхня частина-та, де живемо ми, а інша - внізу35. Ні, звичайно, потреби як-небудь спростовувати таке об'яспеніе, аж надто воно грубо. Нерозумно попи-мати верх і низ таким чином, начебто важкі тіла не скрізь падають на землю, а легкі, зокрема вогонь, пе всюди [піднімаються] вгору; та до того ж, ми бачимо, як горизонт, пасколько ми знаємо населену землю , по мірі пашего пересування щоразу інший, [а це можливо, тільки] якщо [Земля] опукла і куляста. Безглуздо також стверджувати, ніби Земля спочиває на повітрі через свою величини, і в той же час говорити, що від удару знизу опа вся доверху здригається. Крім того, [Анаксагор] не пояснив пі однієї особливості землетрусів, а між тим не всяку країну зачіпають ці [явища] 35 і не у всяку пору трапляються. 3G5b Демокріт говоріт36, що земля [сама по собі] пів-па води, а приймаючи багато іншої, дощової води, вона приходить в рух, бо коли води стає більше, вони, не входячи в порожнечах, опа силою [прокладає собі шлях] і викликає [тим самим] земле-6 трясеніе. А коли земля висихає, вона перетягує [воду] з переповнених вмістищ у порожні, і, падаючи при цьому переміщенні, [вода] стрясає землю. Анаксимен говоріт37, що, зволожити і висихаючи, земля покривається тріщинами, і, коли розколоті таким чином височини руйнуються вниз, відбувається землетрус. Тому [нібито] землетрусу 10 бувають під час посухи, а також під час злив. У посуху, як було сказано, земля тріскається від висихання, але може розсістися і земля, перезволожений дощем. Однак, будь це так, у багатьох місцях мало б спостерігатися осідання [поверхні] землі. Крім того, чому це явище часто буває в певних місцях, між тим як ці [саме місця] is не відрізняються ні посушливістю, ні вогкістю? А адже, [по цьому навчанню], повинні! Взагалі з таких припущень [слід], що землетруси повинні постепеппо ставати все слабше, і коли-небудь коливання [землі] абсолютно припиняться, бо така природа ущільнення. Так що якщо це неможливо, то ясно, що і [у землетрусу] не може бути 20 такої причини. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ Але оскільки ясно, як було раніше сказано, що випари повинні виникати і з вологого і з сухого, то і землетрусу є необхідним наслідком існування цих випарів. Сама по собі 25 земля суха, але через дощі у ній міститься багато вологи, так що, коли під дією сонця і власного вогню вона нагрівається, як зовні, так і в надрах землі утворюється багато ппевми38, а ця [пнев-ма] в одних випадках суцільним [потоком] вся витікає назовні, в інших - вся [направляється] всередину, а інший раз ділиться [надвоє]. Оскільки ж інакше бути не може, нам слід, мабуть, розглянути тепер, яке тіло більш всіх w інших здатне бути джерелом руху. А таке з необхідністю тіло, здатне за своєю природою проникати якомога глибше і з найбільшою силою. Такою силою повинно володіти тіло, що рухається з найбільшою швидкістю, адже силу удару надає насамперед швидкість. А найглибше ПО своєю природою про-35 пікає те, що найкраще може проходити наскрізь, таке між тим саме тонке [речовина]. Оскільки ж природа пневми [саме] така, [саме] вона ДССЗ з усіх тел володіє найбільшою рушійною силою. Адже піевма роздуває з вогню полум'я і змушує вогонь швидше займатися. Таким чином, коливання землі викликаються не водою і не землею, а ппевмой, коли зовнішні випаровування чому-спрямовуються 5 вглиб [землі]. Тому найчастіше і найбільш сильні землетруси відбуваються в безвітряну погоду. Справа в тому, що безперестану утворюються випаровування слідують переважно свого початкового напрямку, так що або вони всі одночасно [спрямовуються] всередину, або все - назовні. Цілком зрозуміло, втім, що землетруси трапляються часом і при вітрі: ми можемо спостерігати іноді кілька вітрів, to дмуть одночасно, і, якщо хоча б один з них кинувся в землю, землетрус відбудеться при вітрі. Але в цих випадках землетрусу слабкіше, тому що їх початок і причина виявляються поділеними. Вночі поштовхи бувають частіше і сильніше, а вдень тільки опівдні, бо опівдні зазвичай саме тихе час дня, адже, коли сонце особливо припікає, а «5 це трапляється прея; де всього опівдні, воно не випускає випаровування із землі. Ночі ж більш свойствепно безвітря, ніж дпю, тому що немає сонця. Таким чином, [почью] потік [випаровування] знову спрямовується всередину, подібно відпливу (на противагу прилипають 20 ву, спрямованому назовні). Особливо часто [землетрус] відбувається під ранок, бо в цей час зазвичай піднімається вітер. Коли ж початок движ-нпя пневми, змінюючи, подібно Евріпу39, свій напрямок, [проникає] всередину, надлишок ппевми викликає більш сильний землетрус. Додамо до цього, що найсильніші землетрясе-25 ня трапляються в таких місцях, де або в морі течії особливо стрімкі, нли грунт дуже пориста і порита печерами, тому [землетрусу] бувають у Геллеспонту, в Ахайе і Сицилії, а також на Евбее в тих місцях, де, як вважається, море по протоках проходить під землею. Теплі джерела у Едопса40 зо породжені тією ж причиною. У всіх названих місцях землетруси відбуваються головним чином через тісноту: [потік] пневми, що набирає силу, під потужним натиском морської води заганяється назад вглиб землі, [хоча] за природою йому властиво із землі зсбь вивергатися.
Таким чином, місцевості з пористої грунтом приймають багато пневми і схильні хворіючи [сильним] землетрусів. З тієї ж причини землетрусу особливо часті навесні і восени, у дощову пору, п під час посухи, адже це найбільш вітряні пори року. А ле-5 тому і взимку через мороз в одному випадку і через спеку - в іншому настає затишшя, бо [для утворення випарів] взимку дуже холодно, а влітку дуже спекотно. Тим часом під час посухи повітря насичене пневмою, оскільки сама посуха - це не що інше, як переважання сухого випаровування над влаж-ю вим. А в дощову пору і всередині [землі] випаровування-пий утворюється більше, і замкнутими вони опиняються в більш вузьких місцях: адже якщо вода заповнює [підземні] порожнечі, такі виділення змушені вміщуватися в меншому просторі. І коли [напір випаровування] сильнішає, адже велика кількість його стискається в малому просторі, тоді удар потоку вітру сильно стрясає [землю]. Це нуж-15 але уявити собі на прикладі нашого тіла: як тремтіння і серцебиття викликаються укладеної в нас силою пневми, приблизно так само пневма діє і в землі, і одні землетрусу напоміпают тремтіння, інші - серцебиття. І як часто трапляється 20 після сечовипускання (адже в тілі немов проходить якась тремтіння, коли пневма зовні струменем проникає всередину), так відбувається і з землею. Силу, якою володіє пневма, слід вивчати не тільки по від-ходячи в повітрі (можна було б припустити, що там здатність до подібного дії пояснюється її кількістю), а й за її впливу на тіла 25 тварин. Судоми і спазми - це рухи, вироблені пневмою, п бувають вони настільки сильні, що незважаючи па спроби багатьох [людей], впоратися з смиканням хворих неможливо. І ось, якщо допустимо порівнювати велике з малим, то і відбувається в зо землі потрібно уявляти собі [саме] так. Свідчення цьому, доступні нашому паблюде-пию, були і є в багатьох місцях. Так, вже було в одпом місці землетрус, що припинилася пе раніше, ніж у всіх на виду, подібно вихору, вирвався із землі і кинувся в простір над землею викликав [землетрус] вітер. Щось подібне про-3078 нзошло недавно п в Гераклее Поптпйской, а дещо раніше - на Священному острові (це одіп пз так званих еоловий островів) 41. На цьому острові здулася частину землі і, з шумом піднявшись, утворила бугор начебто пагорба; паконец [пагорб] розсівся, звідти вирвалася рясна пневма і винесла снопи іскор п попіл, який цілком засипав соседпій місто па Ліпарськіх островах і долетів навіть до деяких міст Італії. І сьогодні чітко видно місце, де сталося це виверження. І вогонь, треба думати, виникає в землі хто тієї ж причини, [а імеп-ю але] коли при ударі запалюється роздроблений на дрібні частини повітря. Про те, що під землею дійсно існують [потоки] пневми, свідчать ще [деякі] явища па цих островах. Коли повинен подути південний вітер, то його заздалегідь віщує ось що: від місць, де вивергається [пневма], виходить гул, тому що мор-15 кевкаючи вода, гнана видали [вітром], відтісняє вивергатися із землі [випаровування] там, де з ним стикається, назад в землю. Від цього і виходить гул, але без поштовхів, [по-перше], завдяки широкому простору (адже назовні вилив відбувається необмежено), а [друге], назад заганяється трохи +20 воздуха42. Наведене нами пояснення підтверджується серед іншого тим, що Сонце [в такий час] затуманюється п тьмяніє, хоча хмар і немає, і тим [ще], що незадовго до досвітнього землетрусу иног-да настає безвітря і сильний мороз. Затуманення і потускнение Сонця - це необхідний наслідок того, що ппевма, яка [зазвичай] розсіює і 25 розріджує повітря, починає відступати назад в землю .. [Так само можна пояснити] і затишність і холод на ранковій зорі перед світанком. Що стосується затишності, то воно, як вже було раніше сказано43, здебільшого неодмінно слід за як би зворотним струмом пневми всередину [землі], і [цей струм] рясніше перед сильнішими землетрусами. Справа в тому, що зо [землетрус] має бути сильніше, коли [потік пневми] не рвуться [надвоє], так що частина йде зовні, а частина всередину, але цілком спрямовується [в одному напрямку]. Холод наступає, коли випаровування, саме по собі від природи тепле, повертає всередину [землі]. Вітри тепло не здаються, бо вони приводять у рух повітря, наповнене великим [кількістю] холодного [водяного] пара. Так і з пнев-3G7b мій, видихається з рота, адже і ця [пневма] поблизу тепла, як коли ми дихаємо широко відкритим ротом (але [пара] тут занадто мало, щоб це було настільки ж помітно), а на деякій відстані вона охолоджується з тієї ж самої причини, що і вітри. І 5 от коли таке [тепле від природи] випаровування (he toiaute dynamis) зникає в землі, там, де це відбувається, (завдяки вологості) потік [водяного] пара згущується і викликає похолодання. Так само пояснюється поява деколи звичайних передвість землетря-10 сения: в ясному небі вдень або незабаром після заходу показується тонке і витягнуте в довжину хмарка, подібне ретельно проведеної довгої прямої межах, адже в цей час [потік] пневми, який змінив свій напрямок, слабшає. Щось подібне відбувається в морі біля узбережжя: коли у берега море Волпі, і5 прибій дуже високий і крутий, а коли затишшя, (бо мало випаровування), [хвилі] низькі і ровпие. Тим часом що [робить] морі біля берега, то пневма - в повітряному тумані, так що, коли настане безвітря, [на небі] залишається совершеппо пряме і тонке хмара, немов гребінь повітряного прибою. 20 Тому й при місячному затемненні іноді трапляється землетрус. Адже коли наближається [час] затемнення, а світло і сонячне тепло ще пе повністю зникли з повітря, але вже слабшають, настає без-вітру, тому що пневма переміщається в землю. Це і викликає землетрус перед затемненням. І вітри 25 часто піднімаються перед затемненнями: перед нічними - на самому початку ночі і опівночі - перед ранковими затемненнями.
Це відбувається тому, що тепло від Місяця слабшає, коли на своєму шляху [вона] вже наближається до місця затемнення. Коли зникає то., Зо що утримувало повітря в нерухомості, він знову приходить в рух і починає дути (gignetai рпе-іта), але не раніше, ніж відбудеться затемнення. Коли землетрус сильний, воно не припиняється ні негайно ж, ні після першого поштовху, але навіть перші [приступ] нерідко триває мало не сорок днів; та й після, рік пли два потому, [землетря-зс8а сеніе] дає себе знати в тих же місцях. Сила землетрусу залежить від кількості ппевми і від обрисів проходів, через які вона протікає. Там, де [потік ппевми] зустрічає опір і проходить насилу, землетрусу особливо сильні, і [пневма] змушена залишатися замкнутою в тісних вмістили-5 щах, подібно воді, у якої немає виходу з посудини. Тому як у тілі [людини] судома не припиняється ні негайно, ні навіть незабаром, але поступово, у міру згасання припадку, так і початок, що породжує випаровування, і порив пневми, очевидно, не витрачають ра-ю зом все речовина, з якої створюється вітер, іменований нами землетрусом. Отже, поки ще витрачаються залишки цього [речовини], неодмінно [відчуваються] поштовхи; вони поступово слабшають, поки випаровування не залишиться занадто мало, щоб викликати відчутні коливання. Крім того, ппевма викликає підземний гул, в тому 15 числі і такий, який передує землетрусу, хоча подекуди [підземний гул], траплялося, виникав і крім землетрусу. Адже як розсікають повітря видає найрізноманітніші звуки, так [відбувається і тоді, коли] вдаряє він сам. [Дія] тут однакове, бо, що завдає удару, одночасно сама його і отримує. Гул передує поштовхам, тому що він складається з більш тонких часток І проходить КРІЗЬ 20 [перешкода] краще пневми. Коли потік [пневми] занадто слабкий і розріджене, щоб викликати коливання землі, адже, просочуючись легко, він не може стрясати [землю]; все ж, стикаючись з щільними брилами і пустотами всіляких обрисів, він виробляє найрізноманітніші звуки, так що інший раз 25 здається, ніби - як говориться в чарівних казках-«земля мукає». Тим часом траплялося також, що при землетрусах назовні вивергалася вода. Але це не означає, що вода-причина коливання [землі]. Рушійна [причина тут] пневма, коли на поверхні або внизу вона виявляє свою силу, подібно до того як вітри зо викликають хвилі, а не хвилі - вітер, інакше так і землю вважали б, мабуть, причиною [розглянутого] явища, адже земля [при поштовхах] хвилюється, подібно воді [в море], а вилив [води] є рід [такого] хвилювання. Але [вода і земля] суть матеріальні причини (бо зазнають, а пе діють), тоді як пневма - [дієве] початок. Якщо повінь відбувається одночасно з зем-35 летрясеніем, причина [такого збігу] - під зустрічей-SG «b них потоках пневми. Це трапляється, коли пневма, що викликає землетрус, не може повністю відобразити напору морської води, підганяли один пнев-мій, по, відганяючи геть і оттеспяя море, вона збирає в одному місці багато [води]. І тоді варто цьому [потоку] пневми ослабнути, що скупчилася [вода], підганяємо-»Травень протилежним [струмом] пневми, обов'язково обрушується [па берег] і викликає паводненіе.
|
- Глава сьома
сьома
- Глава перша
сьома х Див Платон. Гпппій більший, 297 е; 299 с. - 479. Глава восьма 1 Див прим. 8 до гол. 4. - 480. 2 ср «Нікомахова етика», 1094 а 1 - 6. - 480. Глава дев'ята Див «Топіка» II, 7 - 9; IV, 3, 4; V, 6. - 482. І тим самим допущено idem per idem. - 483. СР «Друга аналітика», 79 Б 23 - 24. - 484. 1 ср 113 а 27 - 28. - 485. 2 Про це Софісті нічого певного не
- Книга сьома
сьома
- Книга сьома (Z)
сьома
- Глава перша
сьома 1 Див «Метафізика», 998 Ь 22-27; 1045 Комерсант 6. - 824. 2 ср «Метафізика», 1030 а 7; 1045 а 12-14. - 324. Глава восьма 1 Див 90 а 14-15. - 325. 2 Бо воно приймається за основу докази. Див 93 а 30-33. - 325. 3 Див гл. 4. - 325. 4 Див «Про душу», 404 а 21-24; Платон. Федр, 245 с - 246 а; Закони, 895 е - 896 а. СР 91 а 37 - b 1. - 326. & Див гл.
- Глава перша
голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Розділ двадцять третій
сьома 1 Тут фактично сформульовано поняття істотного розширення дедуктивної теорії (науки). - 307. Глава двадцять восьма 1 Тут фактично сформульовано умову незалежності двох дедуктивних теорій (наук). - 307, 1 Протагор, ототожнювалася знання з чуттєвим сприйняттям. СР Платон. Теєтет, 151 е. - 809. 2 Сі. «Друга аналітика» II, 19, зокрема
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава двадцята 1
сьома 1 Маються на увазі категорії. - 174. 2 Див «Друга аналітика» I, гл. 19-22. - 174. 8 Див «Метафізика», 992 Ь 18-19. - 174. 4 Див гл. 24. - 175. 5 Бо якщо середнім терміном буде атрибут, властивий всім речам і, стало бути, речам, представленим даними крайніми термінами, то отримаємо дві ствердні посилки в другій фігурі, з яких нічого не слід силлогистическое. -
- Розділ сорок перший
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава перша
сьома 1 Наприклад, якщо щось біле стає черпаючи, набуваючи попутно форму кулі. - 266. 2 У платонівському «Тимее» (45 Ь-с) викладається теорія зору, згідно з якою від речей виходять закінчення, які надають різний вплив па йде від очей зоровий потік: ті, що складаються з більш дрібних частинок, розсіюють його, викликаючи уявлення білого кольору, а ті, що складаються з
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
сьома х А не тільки «так» чи «ні». СР 158 а 16 - 17; 160 а 33 - 34. - 519. Глава восьма * Зенон, фр. 4 (по А. Маковельского, ч. II, стор 87). Див «Фі-віка», 233 а 21 - 23; 239 Ь 33 - 240 а 1. - 520. Глава дев'ята 1 Дотримуючись вченню Геракліта або вченню Парменіда. -521? Глава десята 1 По modus ponens. - 521., 2 Хибність антецедента
- Глава перша
и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
|