|
Війна є не менш аморальною, ніж всі інші аспекти земного існування. Просто вона оголює, багаторазово підсилює, викриває те, що в інших сферах приховано, завуальовано, припудрено. Смертність людини як одна з основоположних характеристик його структури виходить тут на перший план. У мирному громадянському суспільстві смерть затушована, винесена на периферію, виставлена чимось далеким і стороннім. На війні смерть проявляє себе оголено й інтимно, як даність прямого досвіду. Кінцівка людської істоти виявляється повною мірою. Отже, прямий буттєвий досвід на війні стає філософським фактом. Кожен може бути в будь-який момент убитий, але кожен може стати і причиною смерті іншої істоти. Смерть, як найбільш значимий і глибокий момент долі людини, насичено відкривається як двосторонній механізм - як суб'єкт і об'єкт. Смерть персоніфікується, входить до людей, підпорядковує їх своєю особливою логікою, своєму унікальному настрою. У матовому світлі смерті перетворюється реальність, змінюють свої обриси звичні поняття.
Крізь бруд і агонію, крізь розвернуті гори трупів, крізь липкі вали страху і нестямні напади люті проступають спокійні, «готичні», умиротворені склепіння Іншого. У війні є таємний спокій, тривожне велике «так», сказане життя.Ернст Юнгер, великий знавець війни, автор найбільш проникливих слів про неї, в кращій поемі, складеної про війну, в знаменитій книзі «Війна - наша мати», говорив: «Війна викриває перед нами то, що старанно ховає могила ». Остання доля плоті, фосфорісцентной, разлагающейся, солодко смердить людської тілесності відкривається в бою, і особливо після бою, як наочний урок практичного богослов'я. Сучасна людина випустив з уваги свої корені, стадії свого походження, щиро повірив, що його форма була завжди, що він сам собі творець. Він забув, що йому передувало - прах землі, і до чого він повернеться - до праху землі. Ілюзіон похоронних контор, ритуали і світ живих забирають від людини конкретику трупа, завершального логічно коло перетворень. Цією стороною буття цікавляться лише маніяки і перверт, позбавлені виправдання.
У той же час саме «пам'ять смертна», пам'ять про смерть, педагогіка споглядання трупа є найважливішою частиною духовного дозрівання особистості. Правда, війна доводить це до крайності. Але не виключено, що сам факт такого ексцесу є відповідь органічного буття на лицемірну, боязку гидливість, яку проявляють до світу смерті наші сучасники. Відмовляючись від уваги до смерті в релігійних формах, вони прирікають себе на те, щоб зіткнутися з нею чи-дом до обличчя при більш зловісних і брутальних обставинах.Ми настільки забули про смерть, що наша свідомість не здатне навіть на мить зупинитися на цьому досвіді. Звідси одержимість в сучасній маскультури темою «живих мерців», «які повернулися з пекла» і т. д. Ми не можемо уявити собі справді мертвого, «мертвий труп». Труп залишається завжди для нас трошки «живим». Війна своєї нерозбірливістю, своєю вишуканою сліпотою, своїм фатальним масштабом повертає нас до наших кордонів - тут кінчається людина і починається його Смерть.
|
- Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
Тема 1. Професійно-особистісна готовність сучасного вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор
- О. В. Акулова, С. А. Писарєва, Е. В. Піскунова, А. П. Тряпіцина,. Сучасна школа: досвід модернізації: Книга для вчителя. - СПб.: Изд-во РГПУ ім. А. І. Герцена. - 290 с., 2005
У книзі для вчителя узагальнено та проаналізовано склався в даний час досвід реалізації стратегії модернізації загальної освіти в сучасній вітчизняній школі. Особливу увагу приділено аналізу нових підходів до відбору змісту шкільної освіти, заснованих на ідеї досягнення учнями компетентностей в різних сферах діяльності. Запропоновано підходи до проектування варіативних
- Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
Педагогічні стратегії організації міжособистісної взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 2. Ціннісні орієнтації вчителя як суб'єкта гуманістічес-ки-орієнтованої педагогічної діяльності. 3. Порівняльний аналіз психологічного потенціалу особистості вчителів, які здійснюють різні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності
- Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
Тема 1. Педагогічна діяльність як процес гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Освіта як фактор, що сприяє розвитку цивілізованого суспільства. 2. Різноманіття форм педагогічної взаємодії в залежності від соціально-історичних умов суспільного розвитку. 3. Педагогічна діяльність в
- Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
Психологічні фактори, що впливають на пошук консенсусу в міжособистісних відносинах учнів, вчителів та батьків. 2. Організація полісуб'єктний взаємодії вчителів, батьків і громадських організацій у процесі виховання особистості, що розвивається. 3. Психологічні умови включення неформальних об'єднань у процес гуманістично-орієнтованої соціалізації молодого
- Теми для самостійної дослідницької роботи
Психологічні умови, що сприяють гуманізації соціально-освітнього середовища в процесі розвитку психологічної культури студентів -майбутніх вчителів. 1. Розвиток потреби у студентів-майбутніх учителів у педагогічної рефлексії до самопроектування поведінки в процесі кооперативно-структурованої навчальної діяльності в
- Теми для рефератів 1.
Психологічна готовність особистості до професійної діяльності (на прикладі педагогічної діяльності). 2. Професійно-особистісна позиція і її складові (на прикладі педагогічної діяльності). 3. Комунікативна компетентність особистості та її значення для педагогічної діяльності вчителя. 4. Педагогічні здібності вчителя до організації міжособистісного
- Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
Тема 1. Соціально-професійна адаптація молодого фахівця-педагога до гуманістично-орієнтованої педагогічної діяльності. 1. Поняття соціально-психологічної адаптації до професійної діяльності. 2. Педагогічна взаємодія початківця вчителя-стажиста з іншими суб'єктами освітнього процесу як фактор його соціально-професійної адаптації до
- Короткий зміст глави
1. Професійно-особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії в сучасній соціально-освітньому середовищі визначається як установка на прогнозування поведінки інших суб'єктів освітнього процесу в ситуаціях спілкування; на взаєморозуміння та обмін особистісними смислами з іншими людьми, на передачу позитивної енергії і надання взаємної
- Глава 3 Професійно-особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі
Глава 3 Професійно-особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії в соціально- освітньої
- С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002
У навчальному посібнику розкривається новий концептуальний підхід, що відбиває сучасні умови розвитку соціально-освітнього середовища та її суб'єктів; дається психологічна характеристика особистості вчителя, орієнтованого на формування в учнів человекоцентрірованной життєвої позиції, соціальних умінь і навичок міжособистісного спілкування; пропонуються методичні рекомендації щодо формування
- Теми для рефератів 1.
Мотивація навчально-професійної діяльності. 2. Учитель в сучасному інформаційно-освітньому просторі. 3. Педагогічна технологія кооперативного
|