Розділ сороковий [Вживання родового слова (артикля)]

ГЛАВА СОРОК ПЕРША

[Тлумачення деяких висловів]

Але не одне і те ж буде ні насправді, ні в мові , [скажімо Чи ми]: чому притаманне Б, всьому тому 15 притаманне А, або скажемо: чому всьому притаманне Б, всьому [того] притаманне і А \ бо ніщо не заважає, щоб В було притаманне В, проте не всім В. Наприклад , нехай Б озпачает прекрасне, а В - біле. Якщо ж чогось білому притаманне прекрасне, то правильно буде сказати, що білому притаманне прекрасне, але можливо не всьому білому. Таким чином, якщо А притаманне Б, але не всьому га тому, про що [позначається] Б, то все одно, чи всім У притаманне Б або тільки [деяким], не потрібно пе тільки те, щоб А було притаманне всім В, по навіть те, щоб воно взагалі було йому властиве. Якщо ж [А] притаманне всьому тому, про що істіппо йдеться Б, то звідси буде випливати, що А йдеться про все те, про що всім говориться Б. Якщо ж А йдеться про все, Про що 25 може говоритися Б, то ніщо не заважає, щоб Б було притаманне В, але щоб А при цьому було притаманне не всім В пли взагалі не було притаманне якомусь В. Ось чому в отпошеніі трьох терміпов ясно, що «про що йдеться Б, про все те говориться А» означає те ж, що «про всіх тих [предметах], про які йдеться Б, йдеться також і А». І якщо Б йдеться про всіх [В], то також і А; якщо ж [Б] говориться не про всіх В, то чи не зо необхідно, щоб А говорилося про всіх [В].

193

7 Аристотель, т. 2883

Не слід, однак, думати, що через пояснення термінів [прикладами ] може вийти щось безглузде, бо ми не користуємося цим для доказу того, що [терміни] суть саме ось це, а чинимо подібно геометру, коли оп каже, що така-то лінія зз має в довжину одну стопу і що вона пряма і пе має ширини, хоча насправді вона не такая2, але цими [лініями] він користується не для того, щоб з них вивести висновок. Бо взагалі, якщо щось одне не відноситься [до іншого] як ціле до частини, а інше до нього - як частина до цілого, то ні з одного з них доводить нічого не доведе, так що силогізму не вийде. Прикладами (to ektithesthai) ж ми нуль-зуемся точно так само, як чуттєвим сприйняттям при навчанні, але не так, щоб без них не можна було

доводити, - на відміну від того, як це [дійсно неможливо] без [посилок], з яких складається силогізм.

ГЛАВА СОРОК ДРУГА [Примітка про складне силогізм]

ь Ми не повинні випустити з уваги, що в одному і тому ж [складному] силогізм не всі ув'язнення виходять через одну фігуру, а одні - через одну, інші - через іншу. Таким чином, ясно, що і розкриття [висновків] має бути здійснене таким же чином. Так як не всяке положення може бути доведено у всякій фігурі, а кожне доводиться у відповідній, то з самого укладення очевидно, 10 по якій фігурі повинно вести дослідження.

ГЛАВА СОРОК ТРЕТЯ

[Доказ положень, що містять визначення]

Якщо справа йде про доводах, що стосуються визначення, то при обговоренні однієї небудь частині визначення терміном слід брати те, на що спрямований довід, а пе все визначення, бо буде менше випадків плутанини через розлогий [термінів]. Так, якщо доводять, що вода є рідина, придатна для пиття, то термінами слід взяти «придатне для пиття» і is «вода».

ГЛАВА СОРОК ЧЕТВЕРТА

[Розкриття умовних силогізмів, в тому числі і силогізмів, одержуваних за допомогою приведення до неможливого]

Далі, що стосується силогізмів, що виходять з припущення \ то не слід намагатися зводити їх [до якої-небудь з фігур], бо на підставі покладеного вони не можуть бути зведені, адже вони не доводяться допомогою силогізму, а всі вони визнаються в силу деякого угоди.

І подібним же чином йде справа і з висновками через неможливе, бо їх також не можна рас-зо крити. Саме ж приведення до неможливого розкрити можна (так як воно доводиться допомогою силогізму). Іншу ж [частина міркування] не можна розкрити, бо висновок виводиться з припущення. Від [силогізмів], про які йшлося вище, ці відрізняються тим, що в тих необхідно заздалегідь прізпавать [щось], якщо хочуть, щоб погодилися [з укладенням]. Наприклад, якщо доведено, чго для протилежностей є одна і та ж здатність, то [слід визнати], що і знання про них одне і те ж; тут же, 15 погоджуються і без попереднього визнання, бо хибність [виводу] очевидна, наприклад: якщо допустити, що діагональ порівнянна [зі стороною квадрата], то непарне виявиться рівним четному.

Є і ще багато інших висновків, які виводяться на підставі припущення, і їх належить 40 розглянути і чітко позначити. Ми пізніше скажем2 про те, чим вони відрізняються один від одного і скількома оо * способами вони виходять. Поки ж нехай буде нам очевидним те, що такого роду силогізми не можна розкрити у зазначених фігурах. А з якої причини - ми вже сказали.

ГЛАВА СОРОК П'ЯТА

[Сведепіе силогізмів однієї фігури

до силогізмів другий]

Якщо положення , які доводяться по неяк-5 ким фігурам, по одній фігурі вже виведені, то силогізм можна звести до іншої фігурі, як, наприклад, негативний силогізм першої фігури - до другої 7 *

195 фігурі, а силогізм середньої фігури - до першої. Однак це можливо не у всіх, а тільки в деяких випадках, що стане очевидним з наступного. Справді, якщо А не властиво жодному Б, а Б притаманне всім В, то А чи не буде властиве жодній В. Так виходить перша фігура. Якщо ж негативну посилку піддати зверненням, то вийде середня фігура, бо Б не властиво жодному А і притаманне всім В. Рівним чином буде ситуація справу, якщо висновок не загальне, а приватне, наприклад якщо А чи не властиве жодній Б, а Б притаманне деяким В; бо, якщо негативну посилку піддати зверненням, вийде середня фігура.

З силогізмів другої фігури загальні силогізми можна звести до першої фігури, з приватних же силогізмів - тільки один з двох видів. Справді, нехай А чи не властиве жодній Б, але притаманне всім В. Якщо ж негативну посилку піддати зверненням, то вийде перша фігура, бо Б нічого не буде властиве жодній А, а А буде притаманне всім В. Якщо ж твердження віднести до Б, а заперечення - до В, то першим терміном слід взяти В, бо воно в такому випадку пе властиве жодній А, але А притаманне всім Б. Тому В не буде властиве жодній Б; стало бути, і В не буде притаманне ні одному В, бо [загально] - негативна посилка оборотна. Якщо ж силогізм приватний, а заперечення віднесено до більшого крайнього терміпу, то силогізм можна звести до першої фігури, наприклад якщо А чи не властиве жодній Б і притаманне деяким В, бо по обігу [загально] негативною посилки вийде перша фігура. Дійсно, Б нічого не буде притаманне пі одному А, але А буде притаманне деяким В. Але якщо до більшого крайнього терміну віднести твердження, то розкриття неможливо, наприклад якщо А притаманне всім Б і не всім В, бо посилка АБ необоротна [в загальну]; якщо ж його виробити, то не вийде силогізму.

З силогізмів ж останньої фігури тільки один не може бути розкритий в першій фігурі, а саме коли негативна посилка береться не як загальна. Всі ж інші можуть бути розкриті. Справді, нехай А і Б позначаються про всіх В, тоді У частково зупинити з кожним з цих крайніх термінів, і, стало бути, воно буде притаманне деяким Б. Так що вийде перша фігура, якщо А притаманне всім В, а В - деяким Б. І точно так само - якщо А притаманне всім В, а Б - деяким В, бо Б зупинити з В. Але якщо У притаманне всім В, тоді як А - деяким В, то першим терміном слід взяти Б. Адже Б притаманне всім В, а В - деяким А, і тому Б притаманне деяким А. Але так як частпая посилка оборотна, то і А буде притаманне деяким Б. І якщо силогізм негативний, а терміни взяті в загальних посилках, то їх слід брати таким же чином . Справді, нехай Б притаманне всім В, але А пе властиве жодній В; тоді В буде притаманне деяким Б, по А чи не буде властиве жодній В, так що середнім терміном буде В. Те ж саме буде, якщо негативна посилка загальна , а стверджувальна - приватна. Справді, А чи не буде тоді властиве жодній В, а В буде притаманне пекоторим Б. Якщо ж негативна посилка береться як приватна, розкриття неможливо, наприклад якщо Б притаманне всім В і А пекоторим В не притаманне, бо якщо піддати обращепію посилку БВ , то обидві посилки будуть приватними.

Таким чином, очевидно, що для розкриття однієї фігури в другой1 необхідно в обох фігурах піддати зверненням ту посилку, яка містить менший крайній термін, бо, як ми бачили, через цю перестановку і відбувається перехід [однієї фігури В іншу].

З силогізмів середньої фігури один може бути розкритий в третій фігурі, іншого ж не може. Дійсно, коли загальна посилка негативна, розкриття можливо. Справді, якщо А не властиво пі одному Б, але притаманне деяким В, то обидва крайніх терміна однаково оборотні з А, так що В не буде властиве жодній А, але В деяким А буде притаманне. Середнім терміном буде, отже, А. Коли ж А притаманне всім Б, а деяким В не притаманне, розкриття неможливо, бо по зверненні ні одна з посилок НЕ буде спільною.

Силогізми третьої фігури також можуть бути розкриті в середній фігурі, якщо негативна посилка загальна, наприклад якщо А чи не властиве жодній В, а Б притаманне деяким або всім В, бо тоді і В не буде притаманне ні одному А і буде притаманне деяким R. Але якщо негативна посилка приватна, то розкриття неможливо, бо частноотріцательних посилка необоротна.

Таким чином, очевидно, що в цих фігурах якраз ті самі силогізми не можуть бути розкриті, які не могли бути розкриті і в першій фігурі, і що, коли силогізми [цих фігур] зводяться до першого фігурі, вони можуть бути виведені тільки через неможливе.

Отже, зі сказаного очевидно, яким чином слід зводити силогізми, а також те, що фігури мо-Гуть бути розкриті одна в іншій.

Інформація, релевантна " Розділ сороковий [Вживання родового слова (артикля)] "

1. Артікль116
   вживанні артикля« 1е »має місце безпосереднє узагальнення, по суті мається на увазі позначення іменником сукупності властивостей, властивих даному об'єкту і всіх об'єктах, що володіє тими ж властивостями: l'homme sera toujours l'homme; l'homme est mortel. Таким чином, артикль є тим знаком, який здійснює перехід віртуального іменника, яке може володіти
   
2. Закон тотожності.
   Вживання понять. Будь-яке слово в процесі історичного розвитку набуває безліч значень. Безліч значень слова називається змістом слова, або ідеальним змістом слова. Дуже часто по-лісемічность (багатозначність) слова наводить до дискусій, коли один з опонентів має на увазі одне значення слова, а інший - інше значення. Перш ніж приступити до дискусії, необхідно уточнити її
   
3. Введення
     Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
4. Передмова
     Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
5. Морфологія і Синтаксис
     вживання в мові для позначення тих же відносин, що і виражаються відмінковими формами. Відмінкова форма визначає ставлення, позначене в ній у вигляді частини самого слова - це віртуальна мовна можливість слова. У відсутність відмінкових закінчень слово такої можливості позбавлено і передає цю функцію синтаксису, то-есть, мовної конструкції, що виконує її за допомогою прийменників. Поступове
   
6. Від видавництва
     Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
7. Розділ сорок перший
     * Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
   
8. § 22. Родовий та видовий об'єкти злочінів (Поняття, значення).
     глава ІУ "Злочини проти порядку управління". Родові об'єктом віступають самє ЦІ Соціальні цінності, тоб такий стан суспільних відносін, Який Забезпечує впорядковані відповідно до чинного законодавства отношения в сфере державного управління. Іноді родовий об'єкт злочинна вказано в самій нормі кримінального закону. Так, у ст.231 як родовий об'єкт військовіх злочінів зазначеній порядок несення
   
9. § 22. Родовий та видовий об'єкти злочінів (Поняття, значення).
     глава ІУ "Злочини проти порядку управління". Родові об'єктом віступають самє ЦІ Соціальні цінності, тоб такий стан суспільних відносін, Який Забезпечує впорядковані відповідно до чинного законодавства отношения в сфере державного управління. Іноді родовий об'єкт злочинна вказано в самій нормі кримінального закону. Так, у ст.231 як родовий об'єкт військовіх злочінів зазначеній порядок несення
   
10. Глава тридцятих * В
      «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У
    
11. ВЖИВАННЯ І КОРИСНІСТЬ (UTILITY)
      вживань виразів часто буває неадекватним. Люди схильні розуміти значення слова «вживання» в тому сенсі, який безумовно допустимо в англійській мові, а саме як синонім «корисності». Вони вважають, отже, що обговорювати вживання висловлювання значить обговорювати, для чого або в якому сенсі воно корисно. Іноді такі міркування плідні з філософської точки зору. Але легко
    
12. Завдання 8: Обмежити та узагальнити поняття:
      родового до видового. Узагальнення - перехід від даного видового до родового. Приклад: «юридична особа». Рішення: Обмеження - «іноземна юридична особа». Узагальнення -
    
13. Глава перша
      1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
    
14. 1.5. Операції над класами (множинами)
      пологів »включає в себе підклас« міст Росії », клас« річок »- підклас« річок Сибіру »і т. д. Поняття, з обсягу якого відбувається виділення підкласу, називається родовим, або родом; поняття, обсяг якого виділяється з родового поняття - видовим, або видом (наприклад, наука - родове поняття, хімія - видове). При розгляді операцій над класами в логіці вводяться такі позначення: А,
    
15.  ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
      ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
    
16. Слово. Ендофрастія і Егзофрастія
      вживанні при іменників артиклів, як граматичний спосіб оформлення обсягу поняття, позначеного в мові ім'ям. Елементи ендофрастіі можна бачити в синтаксисі французької мови, а саме, в розташуванні слів у реченні відповідно до виконуваних ними функціями. У цьому випадку ендофрастія визначає не морфологічну форму слова, а його синтаксичну форму. Г.Гійом вважав,
    
17. Первісне суспільство.
      родова громада; в) зміна форм сім'ї. Розпад родового ладу і виникнення держави і цивілізації Духовна культура первісної епохи. Література: Алексєєв В.П., Першиц А.І. Історія первісного суспільства. М., Астрель, 2004 (до 1. - С. 31-33, 39-42, 50-54, 57-60; до 2. - Гл.4, параграфи 1, 2, 5; к3. - Гл.3 с. 195-205, 238-245, гл.4, параграф 6). Борисковский П.І. Найдавніше минуле людства.
    
18. Частини мови
      слова, щоб слухає не зміг би негайно віднести його до певної частини мови, тобто, щоб не перейти від конкретного уявлення окремого предмета мовлення в його узагальненому чи приватному значенні до системної приналежності слова, до позиції, займаної ним у системі мови. Термін «частина мови» обрано не дуже вдало, бо він не характеризує такі елементи мови як фрази, пропозиції, члени
    
19. ВЕРДИКТ
      вживання виразів? Запитати так - значить просто запитати, чи відносяться до філософії обговорення понять, скажімо, понять вільні вибір, нескінченно малі, число або причина. Зрозуміло, на це питання слід відповісти позитивно. Такі розгляду завжди робилися й не залишені і понині. Виграємо ми чи програємо, старанно твердячи, що займаємося вивченням типового
    
20. Глава перша
      1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408