7.3. Удосконалення виборчого законодавства

Основним видом застосовуваних у виборчих кампаніях «брудних» виборчих технологій є несумлінне використання адміністративного ресурсу, який є найбільш дієвим знаряддям впливу на результати виборів.

У новій редакції Федерального закону «Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації» його розробники спробували поставити заслін на шляху використання діючими посадовими особами, одночасно беруть участь у виборчій кампанії, свого посадового становища шляхом закріплення різних санкцій за вказане порушення, а також обов'язки зареєстрованих кандидатів, що заміщають державні посади категорії «А» або виборні муніципальні посади, йти у відпустку на час виборчої кампанії.

Представляється, що даний напрямок вдосконалення законодавства є вірним, але в той же час недостатнім. Як показує практика, використання посадовою особою свого службового становища виражається насамперед не в його безпосередніх діях, а в діях підлеглих йому структур та осіб, зацікавлених у його обрання і діють за його наказом незалежно від того, знаходиться він при виконанні службових обов'язків або у відпустці .

Таким чином, дієвим заходом щодо запобігання використання адміністративного ресурсу було б встановлення відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) за порушення виборчого законодавства шляхом використання переваг посадового положення не тільки посадової особи - кандидата, а й викритих у цьому підлеглих йому осіб.

Одним з найбільш серйозних і небезпечних наслідків широкого поширення при проведенні виборчих кампаній «брудних» виборчих технологій на сьогоднішній день є дискредитація в очах громадян ідеї демократичної системи організації російських органів влади, заснованої на використанні інститутів прямої демократії.

Сформована в Росії ситуація, пов'язана з низькою легітимністю обираються органів і посадових осіб, вимагає з'ясування глибинних при-чин цього явища, які не вдасться усунути настільки простими способами, як підвищення обов'язкового порогу явки і введення другого туру голосування.

Як показує аналіз законодавства про вибори суб'єктів Російської Федерації, для виборів регіональних законодавчих органів встановлюється, як правило, більш низький поріг явки, ніж для виборів голів суб'єктів Федерації. Це й не дивно, аналогічна ситуація склалася і на федеральному рівні, коли для обрання депутатів Державної Думи достатньо, щоб на виборчі дільниці прийшло 25% виборців, в той час як на президентських виборах цей поріг становить 50%. На чому заснована подібна практика? Насамперед на досвіді, який говорить про те, що показники явки на виборах до представницьких органів значно нижче аналогічних показників при обранні голів виконавчої влади.

Однак, керуючись накопиченим досвідом, парламентарії, замість того щоб викорінити причини низької явки, підганяють під неї законодавчо закріплений поріг. Громадяни вкрай пасивно йдуть на вибори представницького органу, тому що часто не розуміють його значення в системі органів державної влади. Результати його роботи можуть оцінити лише найбільш обізнані люди, у свідомості ж простого обивателя існує тільки один представник влади, від якого безпосередньо залежать умови їхнього життя, - губернатор.

Таким чином, для підвищення легітимності обраних у Росії законодавчих органів необхідно не знижувати обов'язковий поріг явки на виборах, а приділяти увагу більшої гласності в їх роботі, популяризації їх діяльності серед населення. А роботу по залученню інтересу громадян до функціонування представницького органу і, отже, з підвищення явки виборців на чергових виборах слід починати вже наступного дня після проведення першого організаційного засідання представницького органу нового скликання.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити наступний висновок: потрібні конкретні поправки до чинного законодавства, які дозволять підвищити легітимність обраних у Росії органів і посадових осіб шляхом залучення громадян до активної участі в управлінні справами держави, повною мірою реалізуючи закріплений у Конституції Російської Федерації принцип народовладдя.

З Конституції Російської Федерації слід, що участь у виборах - право, а не обов'язок громадянина. Тому при законодавчому стимулюванні активності виборців неприпустимо використання административ-них важелів впливу на найбільш несвідомих з них. Однак це не виключає застосування заходів заохочувального характеру для осіб, які займають активну громадянську позицію.

Ми вже говорили про те, що ефективними способами залучення виборців на дільниці могли б стати закріплення в законі пільги для громадян, які постійно беруть участь у виборах, наприклад, з оплати комунальних послуг, страхування, отримання кредитів, позичок, реєстрації власності і т.

Вважаємо, що забезпечення більш активної участі громадян у здійсненні права вибору своїх представників до органів державної влади та органи місцевого самоврядування не тільки дозволить з більшою точністю визначати істинне волевиявлення виборців, що сприятиме підвищенню легітимності обраних органів, але й максимально знизить ефективність застосування незаконних виборчих технологій.

Однак за допомогою одних тільки виборів нам все одно не вдасться створити повноцінну демократичну модель суспільства. Громадяни повинні володіти можливістю не тільки обирати владу, причому вибори повинні носити вільний і демократичний характер, а й мати постійний контакт з обраними представниками у міжвиборчий період. Тут можна тільки вітати відродження і закріплення в законодавстві практики наказів виборців, регулярних зустрічей депутатів з виборцями, гласного обговорення програм партій, кандидатів та інших форм постійної взаємодії влади і громадян. Зовсім не обов'язково закріплювати ці положення на рівні федерального законодавства. Вони можуть бути оформлені на рівні законодавства суб'єкта Російської Федерації, включені до статуту муніципального освіти.

Крім заходів загального характеру, можна запропонувати і заходи щодо вдосконалення процедури виборів в конкретні органи влади, наприклад до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації. Вважаємо, що цілком реалізуємо перехід від нинішньої змішаної системи виборів депутатів Державної Думи до виборів по одномандатних виборчих округах з метою перевірки реального ступеня підтримки столичних партій російськими виборцями.

Продовжуючи тему вдосконалення механізму легітимізації складу Федеральних Зборів, хотілося б укотре торкнутися процедури формування Ради Федерації. Ще в 1994 році в Центрвиборчкомі був розроблений проект закону про вибори у верхню палату федерального парламенту. Його серйозним недоліком була відсутність чіткої процедури висування кандидатів від органів законодавчої та виконавчої влади з вченими-тому національної специфіки регіонів. На нашу думку, вибори в названий орган в обов'язковому порядку повинні враховувати і національний склад суб'єктів Російської Федерації. Встановлення виборності Ради Федерації ми вважаємо одним з найважливіших кроків з реформування Федеральних Зборів.

Високий потенціал норм і принципів російської Конституції про народ як єдиному джерелі влади повною мірою можна реалізувати лише у взаємозв'язку з реалізацією принципів федералізму, розмежування повноважень рівнів і гілок влади, самостійності місцевого самоврядування.

Інформація, релевантна " 7.3. Удосконалення виборчого законодавства "

1. Список літератури
   Нормативно-правові акти Конституція Російської Федерації. М., 1993. Арбітражний процесуальний кодекс РФ. М. 1996. Кодекс України про адміністративні правопорушення. М., 1997. Кодекс честі судді РФ / / Законність. 1994. № 2. Цивільний кодекс РФ. Частина 1. М. 1995; Частина 2. М. 1996. Цивільний процесуальний кодекс РРФСР. М. 1995. Основи законодавства України про охорону здоров'я
   
2. Дострокове припинення повноважень народного депутата.
   Як вважає професор Бєлкін А.А., інститут вибуття депутата є одним з найважливіших інститутів конституційного права. За словами А.А.Белкіна, цей інститут є "генеральним, в порівнянні з інститутом дострокового припинення повноважень депутата". Вибуття депутата об'єднує всі ситуації, при яких окремий мандат виявляється вакантним до закінчення повноважень Верховної Ради. Перша
   
3. Висновок.
   Виборче право, система органів державної влади, і весь конституційний лад нашої країни десятиліттями розглядався як прояв "нового і вищого типу демократії", що виключало їх об'єктивне вивчення та оцінку. Багато з цих інститутів, без критичного осмислення перенесені в нові умови, вже першими результатами свого функціонування викликали суперечки теоретиків і
   
4. Що слід розуміти під гарантійними виплатами?
   У процесі реалізації конституційних прав та виконання обов'язків виникають життєві ситуації, коли перед громадянином стоїть завдання чи борг виконувати державні або суспільні обов'язки, при цьому за працівником зберігається місце роботи. Трудове законодавство України передбачає випадки збереження за працівниками заробітної плати, коли вони з поважних причин не виконували
   
5. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
   Виникнення Російської держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні
   
6. Глава шістнадцята. ПРАВОТВОРЧЕСТВО
   Загальна характеристика процесу правотворчості. Право-творча і законодавча ініціативи. Органи правотворчості. Законодавчий процес. Порядок опублікування і набрання чинності нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі і по колу осіб. Систематизація нормативно-правових актів. Юридична техніка і її значення для правотворчості. Мова
   
7. Порядок прийняття та юр. сила Статуту
   Перш статут МО приймався населенням або представницьким органом місцевого самоврядування. Відповідно до нового федеральним законодавством статут приймається місцевим представницьким органом, а в поселеннях із чисельністю жителів, що володіють виборчим правом, менше 100 чоловік - населенням безпосередньо на сході громадян. Проте в даний час законодавець віддав перевагу населенню
   
8. ГЛОСАРІЙ
   Адамецкі Кароль (1866 - 1933) - закінчив Технологічний інститут у Петербурзі; в лютому 1903, який на місяць раніше Ф. Тейлора, виступив з публічною доповіддю застосування наукового методу у виробництві (в Південно-російському центрі гірничометалургійної промисловості). Адаптація працівника (в управлінні персоналом) - процес пристосування працівника до нового місця роботи (при переході в нову фірму, на
   
9. § 3. Головні риси соціально-економічного та політичного розвитку країн Європи та США в 1924 - 1929
   Після першої світової війни країни Заходу переживали період економічної і політичної нестійкості, пов'язаної з тяжкими наслідками війни, революціями в ряді країн, загостренням соціальних протиріч і зростанням робітничого руху. Однак у середині 20-х років правлячі кола західних держав зуміли виправити становище. 1924 - 1929 р. увійшли в історію як період стабілізації західного
   
10. 1. Поняття та ознаки правової держави
    Поняття «правова держава »втілює в собі ідеї панування права, рівноправності, справедливості, відсутність позаправового насильства в суспільстві, в першу чергу, з боку держави. Формування цих ідей і практика їх реалізації має тривалу і досить складну історію. Початок розробки проблеми співвідношення державної влади і права поклали такі мислителі давнини як