Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україна / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

28. Торгові палати


Торгові (торгово-промислові) палати, функціонуючі по всьому світу, - історично і добровільно склалася мережу незалежних недержавних організацій, що мають на меті сприяти розвитку торгівлі на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Загальновизнаним авторитетним міжнародним центром торгових палат вважається Міжнародна торгова палата в Парижі (МТП), рішеннями якою керуються практично у всіх країнах світу. МТП заснована в 1919 р. як діюча у всесвітньому масштабі організація приватного підприємництва. Цілями МТП є: заохочення торгівлі, інвестицій, вільних ринків і вільного руху капіталів; сприяння гармонійному розвитку і свободи міжнародної торгівлі, захист системи приватного підприємництва. Найважливішими функціями МТП є: гармонізація торговельної практики; розробка рекомендаційних кодексів поведінки в сфері бізнесу; розробка пропозицій та рекомендацій у сфері підприємництва, банківської справи, фінансів, страхування, транспорту, оподаткування, міжнародних інвестицій, інтелектуальної власності та маркетингу.
На рівні країни, регіональному та місцевому рівнях створюються національні (наприклад. Торгова палата США) регіональні та місцеві торгові палати (напри-мер, Торгова палата Великого Портленда, що об'єднує місцеві торгові палати південній частині штату Мен) .
Відповідно до Закону від 02.12.97 р. "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, створених і діючих відповідно Я з законодавством Україна, та громадян, зареєстрованих як підприємці, а також їх об'єднання. ТПП України і регіональні ТПП діють відповідно до своїх статутів. ТПП України об'єднує регіональні ТПП і координує їх діяльність. Члени регіональних ТПП одночасно є членами ТПП України. У сфері ЗЕД торгово-промислові палати мають право:
представляти і захищати до дорученням своїх членів їх законні інтереси;
надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги , пов'язані із захистом їх прав та інтересів;
проводити по замовленнях українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів і визначати їх вартість;
засвідетельствовивать і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств та інші документи, пов'язані із здійсненням ЗЕД;
здійснювати митне декларування зовнішньоекономічних вантажів;
організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, виставки українських товарів за кордоном, семінари, конференції, ділові переговори за участю іноземних фірм;
створювати з ініціативи учасників комерційної суперечки третейські суди;
здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.
Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами України, є обов'язковими для застосування на всій території України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 28. Торгові палати "
  1. Загальні положення про третейський розгляд
    торговими палатами, біржами, громадськими об'єднаннями підприємців і споживачів, іншими організаціями - юридичними особами, створеними відповідно до законодавства Російської Федерації, та їх об'єднаннями (асоціаціями, спілками) і діють при цих організаціях - юридичних особах (п. 2 ст. 3). Законодавець вводить абз. 2 п. 2 ст. 3 заборона на створення постійно діючих
  2. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    торговельних угод, а також включають у себе «іноземний елемент» в тій чи іншій формі. У науці міжнародного приватного права досить довго велися дискусії про юридичну природу арбітражу і його місце в системі юрисдикційних органів. Проаналізувавши висловлені різними вченими думки з даного питання, Н. Ерпилева виділила три основні точки зору. Договірна концепція юридичної
  3. 3. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ПРИ ТПП РФ
    торгових та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території Російської Федерації, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права Російської Федерації. Слід
  4. 1. Загальні положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді
    торговими палатами, біржами, громадськими об'єднаннями підприємців і споживачів, іншими організаціями - юридичними особами, створеними відповідно до законодавства Російської Федерації, та їх об'єднаннями (асоціаціями, спілками) і діють при цих організаціях - юридичних особах. Постійно діючі третейські суди не можуть бути утворені при органах
  5. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    торговельних угод, а також включають у себе «іноземний елемент» в тій чи іншій формі. У науці міжнародного приватного права досить довго велися дискусії про юридичну природу арбітражу і його місце в системі юрисдикційних органів 3. Проаналізувавши висловлені ученими думки з даного питання, можна виділити як мінімум три різні точки зору. 1) Договірна концепція юридичної природи
  6. 2. Арбітражна угода
    торгових та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території РФ, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права РФ (п. 2 ст. 2 Закону 1993 г). У деяких країнах
  7. Види міжнародного комерційного арбітражу. Інституційний арбітраж у Франції, Швеції і Великобританії.
    Торговій палаті, торговельно-промисловому союзі або асоціації. В основі його створення лежить установчий документ - статут, статут або положення, які й визначають правовий статус арбітражу, його внутріорганізаці-онную структуру, механізм функціонування, склад і компетенцію. Порядок розгляду спорів закріплюється в ар-арбітражного регламенті, що представляє собою правила процедури даного
  8. Арбітражний інститут Стокгольмської торгової палати (Arbitration Institute, Stockholm Chamber of Commerce).
    Торгово-промислова палата, муніципалітет Лондонського сіті і Статутний інститут арбітражу. Суд функціонує на підставі Арбітражного регламенту, нова редакція якого набрала чинності 1 січня 1998 Число міжнародних комерційних спорів, переданих безпосередньо до Суду, щорічно становить 60-70 і помітно зростає. Регламент Суду передбачає, що арбітражне виробництво
  9. 3. Міжнародний комерційний арбітраж в Російській Федерації
    торгової Арбітражної Комісії (ВТАК) і Морський Арбітражної Комісії (МАК) при Всесоюзній Торговій палаті відповідно. МКАС і МАК є самостійними постійно діючими арбітражними установами (третейськими судами), що здійснюють свою діяльність на підставі Закону РФ «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 7 липня 1993 ТПП РФ затверджує Регламент МКАС і Регламент МАК,
  10. Розгляд справ і винесення рішення.
    Палати Стокгольма. / / Московський журнал міжнародного права. 2000. № 4. С. 423-457. ності домовленості між сторонами будь-яка із них, повідомивши іншу сторону, може протягом тридцяти днів після отримання арбітражного рішення просити склад арбітражу дати роз'яснення якого-небудь конкретного пункту або частини рішення. Склад арбітражу, якщо він визнає прохання виправданим, повинен протягом тридцяти днів