|
Слід також дивитися, чи не чи причетна або чи не може бути причетне те, що ставлять в рід, того, що протилежно цьому роду, бо тоді одне і те ж було б в один і той же час причетне протилежностям, оскільки вид ніколи не можна відокремити від роду, між тим як він виявляється причетним або може бути причетний того, що протилежно [р ° ду]. Далі, слід дивитися, чи не має вид щось спільне з тим, що ніяк не може бути притаманне того, що підпорядковане роду; наприклад, якщо душа має щось 25 спільне з життям і жодне число не може жити, то душа не може бути видом числа. Слід також, користуючись зазначеними вище основними положеннями про однойменний звернути увагу на те, що не одноіменеп чи вид з родом, адже рід і вид соіменних. Так як кожен рід має більше одного виду, то зо слід дивитися, чи не йде чи справу так, що для зазначеного як рід не може бути іншого виду. Справді, якщо немає іншого виду, то яспо, що вказане взагалі не є рід. Слід також дивитися, не дано чи як рід позначене іносказання, наприклад що помірність є співзвуччя. Адже кожен рід позначається про вид у власному розумінні, співзвуччя ж позначається про розум-35 ренности не в власному, а в переносному сенсі, бо всяке співзвуччя відноситься до звуків. Далі, слід дивитися, немає ЛП чогось проти-* 23' положностей увазі. З'ясувати це можпо багатьма способами. По-перше, слід з'ясувати, чи не знаходиться протилежне увазі в тому ж самому роді, що і вид, якщо немає пічего протилежної роду. Справа в тому, що якщо немає нічого протилежного роду, то протилежності повинні знаходитися в одному і тому ж роде2. [Друге], якщо є щось протилежне 5 РОДУ »то слід з'ясувати, чи знаходиться протилежне [увазі] в протилежному [роді], бо протилежне [увазі] необхідно повинно знаходитися в протилежному [роді], якщо тільки є щось протилежне роду. Кожен з цих випадків стає очевідпим за допомогою наведення. Далі, [по-третє], слід з'ясувати, чи не йде чи справу так, що протилежне увазі взагалі не знаходиться нп в якому роді, а саме є рід, як, наприклад, благо.
Бо якщо воно не знаходиться ні в якому роді, 10 то й протилежне йому не знаходиться ні в якому роді, а саме є рід, подібно до того як справа йде з благом і злом. Бо ні те ні інше не знаходиться в якомусь роді, а кожне з Піх є рід. Далі, [по-четверте], слід з'ясувати, чи мають і рід і вид щось протилежне собі і не йде чи справу так, що між одним [і протилежним йому] є щось проміжне, а між іншим [і тим, що йому протилежно] , немає. Справа в тому, що якщо між пологами є щось проміжне, то і між видами, 15 а якщо між видами, то і між пологами, подібно до того як справи з чеснотою і пороком, а також зі справедливістю і несправедливістю. Адже кожна пара їх має печто проміжне. (Можливо заперечення на це, що здоров'я п хвороба не мають нічого проміжного, хоча зло і благо мають.) Або, [по-п'яте], слід з'ясувати, чи мають обидва, і вид і рід, щось середнє, але пе однаковим чином, а у од-20 ного в сенсі заперечення, в іншого неї як позитивне (hypokeimenon). Адже загальноприйнято, що обидва мають щось середнє однаковим чином, як, наприклад, справа йде з чеснотою і пороком, а також зі справедливістю і несправедливістю. А саме, середнє у тієї й іншої [пари] виражено через отріцаніе3. Далі, [по-шосте], якщо пет нічого протилежного роду, то слід з'ясувати, чи міститься в тому ж самому роді не тільки протилежне [увазі], а й 25 середнє. Бо в тому роді, в якому містяться крайності, міститься і середнє, як, наприклад, справа йде з білим і черпаючи. Дійсно, колір є рід для того й іншого і для всіх кольорів, що посередині. (Можливо заперечення, що недостатність і надмірність належать до одного й того ж роду, адже і те і інше пріпадлежпт до зла, а помірне, будучи середовищ-пім між ними, належить не до зла, а до благу4.) Зо Слід також з'ясувати, [по-сьоме], що не йде чи справу так, що рід чогось протилежний, а ВПД нічому. Дійсно, якщо рід чогось протилежний, то також і вид, як, наприклад, чеснота протилежна пороку і справедливість - несправедливості.
І при розгляді інших випадків, Падо думати, це в рівній мірі очевидно. (Заперечення можливе стосовно здоров'я і хвороби. Дійсно, взагалі-здоров'я протилежно хвороби, але яка-то певна хвороба, вид хвороби, по має чого-то протилежної собі, наприклад лихоманка, запалення очей і всяка інша хвороба окремо.)Отже, опровергающий повинен розглядати [та-і24а кі випадки] стількома способами, скільки пами вказано. Бо якщо зазначені [умови] не маються, то ясно, що це не є рід. Обгрунтовує же повинен їх розглядати трояким чином. По-перше, належить лп протилежне увазі до указанпому роду, коли нічого але протилежно роду. Бо якщо протилежне [увазі] пріпадлежпт до цього роду, 5 то ясно, що до нього пріпадлежпт п обговорюваний [вид]. Далі, чи належить середнє до указанпому роду. Адже до того роду, до якого належить середнє, належать і крайні. Далі, якщо роду печто протилежно, то слід звернути увагу па те, чи належить також протилежне [внду] до протилежного [роду]. Бо якщо це так, то яспо, що і обговорюваний [вид] належить до обговорюваного [РОДУ]. Далі, коли мова йде про що піддається словоізмене-ю нию і про однорядном, і опровергающий і обгрунтовує повинні дивитися, однакове чи є у них слідування. Бо те, що притаманне або не властиво одному з Піх, в той же час притаманне або не властиво всім. Наприклад, якщо справедливість є якесь знання (ері-stems), то і [надходити] справедливо - значить [надходити] зі знанням справи (epistemontfs) і справедлива людина є обізнана людина. Якщо це в одному з цих випадків не так, то і в інших не так. 14 Аристотель, т. 2 - 888417
|
- Розділ сорок перша
третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
- Глава тридцятих * В
третя * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як
- Розділ двадцять третій
третя 1 До них Аристотель зараховує Протагора («Метафізика», 1009 а 6), Анаксагора (там же, 1009 а 27 , Ь 25), Демокрита (там же, 1009 а 27, b 11, 15), Емпедокла (1009 b 15), Геракліта (1012 а 24, 34), Кратила (1010 а 12). - 813. 2 Див « Про душу »III, 4-7;« Нікомахова етика »VI, 3-5, 7. -
- Глава перша
третя 1 Див« Друга аналітика » II, 3 - 13. - 498. 2 СР «Друга аналітика», 93 b 29. - 498. 3 Діалектичне, але не аподиктичні (що доводить). - 499. 22 Аристотель, т. 2 - 888657 4 Див « Друга авадвтнка »11, 13;« Метафізика) VII, 17. - 5 Див «Топіка» VI, 9 - 10. - 499. - СР 107 b 28 - 29. - 499. 7 Про протилежних речах можуть позначатися (1) одіп в той же рід
- Глава перша
третя 1 ср 106 а 9 - 22. - 415. 2 ср «Категорії», 14 а 19 - 20. - 416. 3 Ср «Категорії», 12 а 20 - 25. - 416, 4 СР «Нікомахова етика» II, 5. - 417. Глава четверта 1 Див ІЗ Ь 15. - 419. 2 ср «Категорії», 6 Мб. - 419. - СР «Категорії», 6 Ь 27 - 36. - 420. 4 СР «Друга аналітика», 100 а 3 - 8. - 422. Глава п'ята 1 ср «Нікомахова етика» III, 15. - 424. 2 Емпедокл,
- Глава перша
третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408 b 32-33. - 320. Глава п'ята 1 Див «Перша аналптпка» I, 31, а також 96 b 27-97 b 6. - 320. 2 Саме оскільки
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
родажа Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір підряду Глава 37. Договори будівельного підряду та підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт Глава 38. Правовідносини з використання
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава перша
третя 1 «Припущення» вжито тут у сенсі проблеми. - 514. 2 Мова йде про найбільш достовірних і очевидних Пачаліа. СР «Метафізика», 1005.Ь 5 - 34. - 514. 9 «Визначення» означає тут, мабуть, «роз'яснення сенсу». - 514. 4 Т. е. менш достовірні і менш відомі положення. - 515. Глава четверта 1 Т. е. робити некоректні висновки і,
- КНИГА ТРЕТЯ (В)
КНИГА ТРЕТЯ
- КНИГА ТРЕТЯ
КНИГА
- Книга третя
третя
- КНИГА ТРЕТЯ
КНИГА
- Книга третя (В)
третя
- Книга третя
третя
- 57. Наслідки закінчення строку позовної давності.
Закінчення строку позовної давності Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає
|