ГЛАВА ЧЕТВЕРТА [ТОПИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ СХІДНОГО І СПІВВІДНЕСЕНОГО, ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ІСТИННОСТІ РОДУ]

Якщо ж противолежащей увазі є лишенность, то можна спростовувати двояко. По-перше, коли противолежащей належить до даного роду. Адже або лишенность взагалі не належить до того ж самому роду, [що і вид], або не належить до останнього роду. Наприклад, якщо зір належить до чуттєвого сприйняття як останньому роду, то сліпота пе є чуттєве сприйняття. По-друге, коли лішеп-ПЕКА протіволежіт І роду і УВАЗІ, ПО противолежащей 124Ь увазі] не належить до роду, який протіволежіт вказаною роду]; тоді і даний [вид] не належить до даного [роду]. Стало бути, спростовується слід користуватися [цими топами] так, як тільки що сказано, а що обгрунтовує - одним способом. Бо якщо противолежащий [вид] належить до протилежного [роду], то і обговорюваний [вид] повинен належати [до обговорюваного роду]; наприклад, якщо 5 сліпота є відсутність деякого почуття (anaisthe-sia), то зрепіе є пекоторое почуття (aisthesis) .

Далі, отріцапія слід розглядати в обрат-пом порядку, так, як було сказано щодо прівходящего1. Наприклад, якщо приємне в суті своїй благе, то пеблагое не їсти приємне. Дійсно, якби справа йшла пе так, то й щось неблаге було б приємним. Однак якщо благо є рід для прият-ного, то неможливо чого-небудь неблагих бути приємним. Адже про те, про що рід пе позначається, не позначається і жоден з його видів.

Якщо ж вид є соотнесенное, то слід вияс-15 пити, чи є і рід соотнесенное. Бо якщо вид належить до співвіднесеному, то також і рід, як, наприклад, справа йде з подвійним і багаторазовим, адже кожне з них належить до співвіднесеному. Однак якщо рід соотнесенное, то не потрібно, щоб і вигляд був співвіднесеним. Справді, знання належить до співвіднесеному, але вміння читати і писати - немає (або, може бути, і раніше наведений [приклад] неправиль-ний: адже і чеснота є в суті своїй прекрасне і благе, але чеснота належить до соотнесенному2, благе ж і прекрасне не відносини, а якості).

Далі, слід з'ясувати, чи не йде чи справу так, що вид і сам по собі і по своєму роду вказується не стосовно одного й того ж. Наприклад, якщо подвійне означає подвійне стосовно половинному, то і а багаторазове має означати багаторазове стосовно половинному. Якщо я * е ні, то багаторазове не може бути родом для подвійного.

Далі, слід з'ясувати, чи не йде чи справу так, що за родом своїм і по всіх родів роду вид вказується не стосовно одного й того ж. Справді, 30 якщо подвійне є багаторазове проти половинного, то скажуть, що воно перевищує половинне і взагалі буде по всіх вищестоящим пологах ставитися до половинному. (Можливо заперечення, що не потрібно, щоб вид сам по собі і за родом своїм вказувався стосовно одного й того ж, адже про знання говорять відносно пізнаваного, а про володіння і стані - не відносно пізнаваного, а щодо душі.) 55 Далі, слід з'ясувати, чи вимагають рід і вид однакових відмінків, наприклад вимагають вони «кому» або «кого» або якось інакше. Адже як вимагає вид, так і рід, подібно до того як справа йде з подвійним і вище [його вартими пологами]. Дійсно, ми говоримо і подвійне [проти] чогось, і багаторазове [проти] чогось. І рівним чином зі знанням. Бо як воно та є знання чогось, так і його пологи - стан і володіння. (Можливо заперечення, що іпогда це не так, адже кажуть «відмінне» [від чого] і «протилежне» чого, а «інше», хоча і є рід для Піх, вимагає не «чому», а кажуть: інше, ніж те .)

6 Далі, якщо соотнесенное вимагає однакових відмінків, то слід з'ясувати, чи вимагає однакових відмінків і співвідносне з ним, як, наприклад, справа йде з подвійним і мпогократним. Бо про кожного з них йдеться, що воно [подвійне або багаторазове проти] чогось, а також про співвідносними з ними, а саме, половина чогось і мала частка чогось. І точно так само об-10 коштує справу зі знанням і розумінням, а саме: вони знання і розуміння чогось і співвідносне з ними - однаково: і пізнаване і збагненне є пізнаване і постшкімое ніж-ТО3. Якщо ж у співвідносного з тим і іншим відмінок не однакові, то ясно, що одне не є рід для іншого.

Далі, слід з'ясувати, чи вимагають вид і рід рівного числа [відмінків] по отпошенію до чогось.

Слід також звернути увагу на те, чи є 25 противолежащей [даному роду] рід для протилежного [даному виду]: наприклад, якщо для подвійного рід - багаторазове, то для половини - мала частка, бо противолежащей [роду] має бути родом для протилежного [увазі]. Отже, якщо хтось вважає, наприклад, що знання в істота своєму є чуттєве сприйняття, то він повинен також вважати, що пізнаване в суті своїй є чуттєво сприймається; але це не так, бо не всі пізнаване сприймається почуттями, адже щось осягається розумом також 30 є пізнаване. Так що чуттєво сприймається не їсти рід для пізнається. Але якщо воно ие рід, то і чуттєве сприйняття рід для знання.

А так як з того, що називають співвіднесеним, одне необхідно знаходиться в тому чи при тому, з чим саме воно спільноти пов'язане, як, наприклад, стан, або обла-35 даііе, або співмірність (адже все це не може бути притаманне нічому іншому, крім того, з чим воно пов'язане); інше ж не потрібно знаходиться, а може знаходитися в тому, з чим воно пов'язане (наприклад, якщо пізнаване - душа, адже ніщо не заважає, щоб ду- 40 ша володіла знанням самої себе, але це пе необ-125ь димо, бо можливо, що знання про пий буде знаходитися в іншому); інше ж просто не може знаходитися в тому, з чим саме воно спільноти пов'язане (наприклад, протилежне - у протилежному, і знапіе - в пізнаваному, якщо тільки пізнаване не чиниться душею чи людиною),-то слід з'ясувати, чи не зараховують чи таке соотнесенное до роду, який не їсти співвіднесений-5 ве, наприклад не затверджують Чи, що пам'ять є утримування знання. Адже всяке утримування - в утримуючому або при ньому, так що і утримування знання повинно бути в знанні. Отже, пам'ять повинна

бути в знанні, коли незабаром воно є утримування знання. Але це неможливо, бо всяка пам'ять - в душе4. Зазначений топ поширюється і на привхідні, бо байдуже, стверджують лп, що утримування є рід для пам'яті, або говорять, що воно є привхідні для неї; адже якщо пам'ять є будь-яким чином утримування знання, то той же самий аргумент придатний і для цього випадку.

Інформація, релевантна " ГЛАВА ЧЕТВЕРТА [Топи, що стосуються східного і співвіднесеного, для встановлення істинності роду] "

1. Глава перша
   четверта 1 ср «Друга аналітика», 71 а 1 - 11. - 467. 2 ср «Метафізика», 1062 b 12 - 15; 1018 Ь 37 - 1019 а 1. - 468. 3 Ср «Метафізика», 1039 а 12. - 468. 4 СР «Поетика», 1456 b 34 - 36. - 468. ? Платон і його послідовники. - 469. 6 Див 141 а 26 b 2. - 469. 7 Ср «Метафізика», 1055 а 31 - 32; 1059 а 21 - 22; 1061 а 18 - 19. - 470. 8 Див «Категорії», 8 а 31 - 32. - 470. 9
   
2. Глава перша
   четверта 1 Див ІЗ Ь 15. - 419. 2 ср «Категорії», 6 Мб. - 419. - СР «Категорії», 6 Ь 27 - 36. - 420. 4 СР «Друга аналітика», 100 а 3 - 8. - 422. Глава п'ята 1 ср «Нікомахова етика» III, 15. - 424. 2 Емпедокл, фр. 81 (по А. Макове л ьскому, ч. II, стор 207). - - 426. Глава шоста 1 ср «Категорії», 2 а 29 - 34 і прим. 3 до гол. 2 цього трактату. - 427. 2 Див топи з
   
3. Розділ сорок перша
   четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
   
4. Глава десята 1
   стосуються моральності, природи і рассуждепія (105 b 20 - 21), і (2) складає з кожного з них багато приватних положень шляхом ділення входять до нього загальних термінів до термінів більш неподільних. - 364. Глава п'ятнадцята 1 Oxys означає не тільки «гострий», але і «високий» (наприклад, звук). - 365. 2 Barys означає не тільки «низький» (звук), але і «важкий». - 365. 3 Kalos - не Глава перша
   
5. топи з кн. II і III. - 404. 2 Символічно: Ах Р (х)-і ехр (х). - 404. 3 Т. е. в рівній мірі правдоподібні положення: «ААБ Аа = 4 Б» і «Е! Х (А (х) і Б (х)] => Е! Х [=} А (х) і Б (х)] ». Чи, може, замість другого положення потрібно було б брати наступне:« А і Б г ^ Щ А і = | Б ». - 404. 4 Правдоіодобпо: Аоб zz> Не-Ао но-Б. - 404 . 5 Правдоподібно: Аі ие-Б г ^ = \ АІБ. - 404. 6
   Розділ перший [Топи, що стосуються роду]
   
6. соотнесенное, а інший-якість , наприклад сніг і лебідь - сутність, біле ж не сутність, а якість, так що біле не їсти рід ні для снігу, ні для лебедя. Далі, знання є соотнесенное, а благе і прекрасне - якості., 21а Так що благе і прекрасне не пологи для знання. Адже пологи для співвіднесеного самі повинні бути співвіднесеними, як, наприклад, рід для подвійного. Дійсно, багаторазове,
   Глава тридцятих * В
   
7. четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * СР «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 СР «Про софістичних спростування ", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як в даному місці) аналізу міркувань. Назва
   Глава перша
   
8. чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255. А саме вимірюється число. - 255. Т. е. швидше речі служать критерієм («мірою») достовірності людських знань і сприймань, а не навпаки, як це виходить у Протагора. - 255. Глава друга 1 Див 1001 а 4 - 1) 25. - 255. 2 У тому, щоб бути єдиним. - 256. Глава
   Розділ чотирнадцятий [Топи, що стосуються удосконалення в мистецтві діалектики]
   
9. топи відразу ж викликають у пам'яті суть справи, точно так само і топи 80 [в міркуваннях] сприяють більшого вмінню виводити укладення, оскільки звертають увагу на обмежене число [посилок]. Загальну ж посилку слід зберігати в пам'яті швидше, ніж довід, адже досить важко розташовувати багатьма початками і припущеннями. Далі, Падо привчитися до того, щоб з одного аргументу
    Глава перша
   
10.  четверте приписи) та форми подання висновків (другий припис). - 513. в Маються на увазі не співучасники дискусії, а присутні на пий. - 513. Глава третя 1 «Припущення» вжито тут у сенсі проблеми. - 514. 2 Мова йде про найбільш достовірних і очевидних Пачаліа. СР «Метафізика», 1005.Ь 5 - 34. - 514. 9 «Визначення» означає тут,
     Глава перша
    
11.  четверта * Див 109 b 13 - 29. - 501. а Див 148 а 14 - 22. - 501. Глава п'ята * Див прим. 3 до гол. 3. - 502. * А саме з родом. СР 132 а 10 - 12. - 503. * Див 154 ью-12. -
     Введення
    
12.  Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
     Передмова
    
13.  родажа Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір підряду Глава 37. Договори будівельного підряду та підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт Глава 38. Правовідносини з використання
     Розділ п'ятнадцятий
    
14.  подібне і тотожне (адже всі опи увазі 10 відношення до одного; справді, тотожне то, сутність чого одна, схоже то, якість чого одне, а одно те, кількість чого одне, і одне - це початок і міра числа, так що всі ці отношепіе увазі відношення до числа, по не в одному і тому ж сенсі). А ставлення між діючим і зазнає-15 щим увазі
     Розділ шістнадцятий [Третє засіб для побудови силогізму - знаходження відмінностей у межах одного і того ж роду або у близьких один одному пологів]
    
15.  подібне. Слід також розглядати речі, що належать до одного і того ж роду, не властиво їм усім щось одне і те ж, наприклад людині, коні і собаці. Бо оскільки їм властиве дещо одне і те ж, остільки вони сходпи між собой3. Розділ вісімнадцятий \ 0 користь трьох останніх коштів, необхідних для побудови діалектичних силогізмів] Дослідити багатозначність корисно для
    сходное. Следует также рассматривать вещи, принадлежащие к одному и тому же роду, не присуще ли им всем нечто одно и то же, например человеку, лошади и собаке. Ибо поскольку им присуще нечто одно и то же, постольку они сходпы между собой3. ГЛАВА ВОСЕМНАДЦАТАЯ \0 пользе трех последних средств, необходимых для построения диалектических силлогизмов] Исследовать многозначность полезно для