УІ.З. Проблема вичерпання, або кількісного виснаження вод

7-2937

193 чин для їх дефіциту, тим більше, що після використання вода як невичерпний ресурс включається в кругообіг і знову повертається в джерела. Виснаження вод дійсно неможливо в масштабах всієї гідросфери, але воно реально в регіональному плані.

Щоб відповісти на питання про причини дефіциту прісної води, познайомимося з деякими параметрами, які характеризують не тільки середньостатистичні значення запасів води, але і дають уявлення про реальні можливості її споживання. До найважливіших з них відносяться доступність окремих категорій води, їх розподіл по території, швидкість відновлення та інші.

Структура запасів прісних вод, швидкість нх поновлення та значення для споживання. З 35 млн. км3 прісних вод близько 70% зосереджено в льодовиках і вічних снігах (див. табл.19). Ці води практично не споживаються людиною. Вони представляють як би «мертвий» запас. Не використовуються також грунтові води, води атмосфери і вода, що міститься в організмах. Обмежено використовуються води боліт, і важкодоступні або поки недоступні для споживання води глибинних шарів Землі. В цілому підраховано, що людство в даний час може потенційно використати близько 3 млн. км3 води. Під терміном «потенційно» в даному випадку розуміється технічна можливість.

Фактично ж можливості набагато менше. У найзагальніших рисах можна відзначити, що екологічно обгрунтованим є такий обсяг вилучення води із систем (джерел), при якому останні зберігають свої основні властивості за запасами і якістю (і не виснажує і забруднюються).

У цьому зв'язку вкрай важливо враховувати швидкість відновлення водних ресурсів. З табл.20 видно, що вона максимальна для річкових вод, де складає в середньому 12-16 діб. Озерні води поновлюються в середньому через 17 років, а підземні тільки за 1400 років. Значні запаси глибинних підземних вод взагалі не відновлюваних, так як не включаються в процеси кругообігу в системі атмосфера-опади-суша.Ясно, що і можливості вилучення окремих категорій вод різко різняться. Підземні води, які в даний час є, мабуть, найбільш чистими, можуть бути відносно швидко виснажені, незважаючи на великі їхні запаси (близько 10 млн. км3, табл.20).

Не завжди враховуються можливі межі споживання озерних вод. У літературі зазвичай вказується, що в Байкалі содер

194

Таблиця 20

Швидкість поновлення (обміну) різних категорій вод гідросфери Категорія вод Швидкість воеобновлеяія Русла річок

Атмосфера почвогрунта Болота Озера

Підземні різних горизонтів Світовий океан 16 днів (за іншими даними 11-12 днів)

8 днів 1 рік 5 років

17 років 1400 років

2500 років (перемішування за 63 с) жится 1/5 всіх світових запасів прісних вод світу та 4 / 5 прісних вод Росии (або колишнього СРСР). Тут допускається велика помилка. Названі значення відносяться не до всіх прісним, а тільки до поверхневих прісних вод, що далеко не одне і те ж.

Важливо враховувати, що цінність озера Байкал визначається не стільки обсягами води, скільки його унікальністю як екосистеми. Тільки організмів ендеміків (типових виключно для даної екосистеми) тут налічується більше 1000 видів із загального числа їх близько 2600 видів.

Сказане можна підкріпити і іншим прикладом. Якщо допустити, що всі запаси води будуть вилучені з озера, то заповнення звільнився обсягу озера усіма впадають річками відбулося б тільки за 250-300лет за умови, що вода з озера НЕ витрачалася б на стік і випаровування.

Технічно і екологічно найбільш прийнятне використання річкових вод, що характеризуються швидкою оновлюваним, легкої доступністю, відносно рівномірним розміщенням по тер

195

ритории і високої самоочіщаемості. Сучасне водопотреб-ня і відбувається в основній масі з річкових джерел. Такі тенденції збережуться і надалі, незважаючи на те, що частка річкових вод складає тільки 0,006% від загальних прісних і 0,0006%-від потенційно доступних прісних (див. табл.20).

Слід, однак, враховувати, що наведені значення відносяться до одноразових запасами води в руслах річок. Вони не перевищують 2-2,5 тис.км3. Як зазначалося вище, відмінна особливість річкових вод-їх швидка оновлюваність. Вона в середньому дорівнює 12-16 дням. З урахуванням поновлюване ™ можливості використання річкових вод істотно збільшуються.

Саме тому при розрахунках можливого водоспоживання з річок користуються не одноразовими запасами в них води, а значеннями річного стоку річок. Він дорівнює одноразовим запасам, помноженим на коефіцієнт відновлення, рівний 25-30 одиницям (частка від ділення кількості днів у воду на середню швидкість оновлення вод).

Можливості вилучення води з річок залежать також від співвідношення величин загального та безповоротне водоспоживання. Під останнім розуміється та частина вод, яка після вилучена із джерел і використання людиною не повертається джерела.

Водоспоживання спільне. В даний час світове загальне споживання води близько до 4000 км3 (4 трлн. М3). Основні обсяги води використовуються в промисловості, сільському господарстві та інших галузях. Структура водоспоживання по основних галузях для колишнього СРСР представлена в табл.21.

Щоб мати більш образне уявлення про обсяги споживаної людиною води, порівняємо їх з середньорічним стоком Волги. Він дорівнює 250 км3 (250 млрд. м3). У такому випадку світове водоспоживання (близько 4 тис. км3/год) близько до 16 річним стокам Волги. США, отже, споживають трохи менше трьох річних стоків Волги (близько 720 км3), а Російська Федерація - близько одного річного стоку Волги (230 км3).

При річному стоці річок світу 40 тис. км3 вилучення 4 тис. км3 близько до гранично допустимим 10%. Практично воно менше, так як частина води споживається з інших джерел (озера, підземні води), частина з замкнутих циклів, а деяка частка повертається в ці ж джерела після використання й очищення. Та частка води, яка не повертається джерела, становить, як уже отмеча

196

лось, безповоротне водоспоживання. Цей вид споживання є основною причиною збільшення водного дефіциту, зменшення запасів води в джерелах. Познайомимося з ним докладніше.

Водоспоживання безповоротне. Щоб вода не повернулася в джерело, з якого вилучалася, вона повинна піти за межі даного водозбірного басейну. Такі явища найбільш вірогідні в тих випадках, коли води переходять в пару і несуться на великі відстані, випадаючи у вигляді опадів в межах інших водозборів.

Безповоротне водоспоживання найбільш типово для поливного землеробства. Тут воно досягає 60-70% і більше (див. табл.21).

У даному випадку основна мета водокористування пов'язана з максимальним випаровуванням води, що рівносильно виведення її з волого-обороту даного регіону.

Дефіцит води істотно погіршується також внаслідок нерівномірного стоку річок. Основний обсяг його (до 70-80%) припадає на періоди половодий (у рівнинних районах помірної зони - навесні, в горах - в період танення льодовиків і, як правило, влітку, в пріекваторіальних - у періоди дощів).

Тимчасову нерівномірність стоку в якійсь мірі вдається нейтралізувати запасанием води у водосховищах. Однак і при цьому неминучі свої витрати. Вони пов'язані з порушенням влагообо-Ротов, вилученням земель, великим випаровуванням з дзеркала води у водосховищах та іншими явищами. Ці питання розглядаються в наступних розділах.

Таблиця 21

Водоспоживання в СРСР Споживачі води Вящиводогог-

ребления Водоспоживання по роках, км3 1990 1940 1960 1980 1986 Комунально-загальне 1,6 3,0 5,5 22 25 побут. госп-во безповоротне 0,6 0,9 1,1 3 Промислова-загальне 1,0 6,0 30,0 105109 ність безповоротне 0,2 0,9 3,0 9 Сільське хо-загальне 40 77105161146 зяйство безповоротне 26 47 64 139 Випаровування з загальне 0 0,5 18 жовтня 18 водосховищ безповоротне 0 0,5 18 жовтня 18 Всі споживачам-загальне 43 88150306298 Чи (заокруглений-безповоротне 27 49 78 170 ві величини) 197

Таким чином, незважаючи на великі запаси прісних вод на Землі, дефіцит їх для людини і багатьох екосистем реальний. Він обумовлюється повільним відновленням окремих категорій вод, нерівномірним їх розподілом у просторі, динамічністю запасів у часі (для річкових вод), безповоротним використанням та іншими явищами. З плином часу дефіцит води збільшується і неминучі пошуки шляхів його зменшення або виключення.

Інформація, релевантна " УІ.З. Проблема вичерпання, або кількісного виснаження вод "

1. 1. Вичерпання прав або "право першого продажу"
   проблеми виникають, коли захищені авторським правом книги продаються на міжнародному ринку. За законодавством деяких країн принцип вичерпання права контролю продажів застосовується тільки до випадків, коли книга була видана і / або продавалася в одній і тій же країні. Економічна теорія виходить з того, що монополіст отримує більш високий прибуток, коли ділить ринки на сегменти і
   
2. О. Обмеження прав патентовласника
   вичерпання патентних прав також часто є обмеженням в їх використанні
   
3. КІЛЬКІСТЬ ^ МІРА ^ ЯКІСТЬ
   кількісних характеристик предмета не заважає предмету "бути самим собою", якщо ця зміна не виходить за певні рамки, не перевищує деяку міру. Якщо ж міра кількісних змін порушена, то якісна визначеність предмета руйнується, предмет стає іншим, відбувається перехід до нової якості, тобто, простіше кажучи, з'являється новий предмет натомість початкового. Це і є
   
4. УП.б. Деякі шляхи вирішення проблеми дефіциту води
   проблеми дефіциту води можна вирішувати за рахунок її подачі з інших систем по каналах, водоводах і т.п. Такі заходи потребують серйозного екологічного обгрунтування. Кількісне виснаження водних ресурсів істотно, а в ряді випадків докорінно посилюється якісним виснаженням, обумовлюється різними видами забруднень (хімічне, теплове, біологічне, радіоактивне та
   
5. Проблема демографічного оптимуму.
   проблема вивчалася Стокгольмської економічною школою (К. Вікселль, Г. Мюрдаль). В основі проблеми оптимуму лежить таке явище як тиск життя (тиск живої речовини) - співвідношення між потенціалом розмноження і середовищем, що перешкоджає реалізації потенції розмноження в геометричній прогресії. Згідно з правилом максимального тиску життя - організми розмножуються з інтенсивністю,
   
6. IV. Недосконале і просте кількісне міркування
   або ж один кратний іншому. Навпаки, якщо величини, що знаходяться в безпосередньому відношенні, що не рівні і не кратні один одному, то результати будуть недосконале кількісними. Прикладом цієї істини можуть служити ті геометричні теореми, які стверджують, що одна річ більш-менш інший. § 285. При алгебраїчних неравенствах (х |>), як і при равенствах, міркування йде
   
7. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ БІОСФЕРИ. ПОНЯТТЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ БІОСФЕРИ. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД, атмосферу, грунт.
   проблемам в сучасному суспільстві ставляться : 1. виробництво в інтересах панівних груп, що завдає шкоди навколишньому середовищу, аж до її деградації; 2. стрімкий і неконтрольований природний приріст населення; 3. нестача продовольства і злидні в слаборозвинених країнах; 4. виснаження сировинних і енергетичних джерел і розвиток технологічних систем, забруднюючих природу;
   
8. V. Кількісні міркування взагалі
   або (висловлюючись менш точно, але більш зрозуміло): тотожність за кількістю займаного простору, тотожність по часу подання свідомості і тотожність за якістю. Око укладає їх у собі або позитивно, стверджуючи їх, чи негативно, заперечуючи їх. Що вчинене кількісне міркування має справу виключно з цими інтуїціями, стане нам цілком ясним, коли ми помітимо, що це суть
   
9. 12.4. Види потреб
   або органічними, і культурними. Природні потреби - це випробовувана нужда особистості як представника людського роду в їжі, теплі, продовженні свого роду, самозбереженні. Якщо ці потреби не задовольняються, настає зміна діяльності внутрішніх органів (сувора дієта спочатку призводить до схуднення, потім - до виснаження). Органічні, або вітальні, потреби, незважаючи
   
10. Канон в релігії і мистецтві.
      кількісно-структурну модель »185, що має відношення перш за все до форми, а релігійний канон - догмат, пронизливий не тільки кількісний рівень, але і змістовний. Часто канон розглядають тільки як обмежує художника фактор, проте у нього є й інша сторона. Проходження канону дозволяло художнику навіть середньої руки вийти на досить високий рівень художнього
    
11. УШ.4. Проблеми зрошуваного землеробства, виснаження і відчуження земель
      проблем сучасності. Наявні дані свідчать, що за останні 70-80 років (особливо з моменту використання інтенсивних методів обробки земель та захоплення мінеральними добривами) в дерново-підзолистих грунтах вміст гумусу зменшилася з 3,5-4,0% до 2-3%. Найбільш ж значні втрати гумусу чорноземними грунтами. В. В. Докучаєв у свій час назвав чорноземи «царем грунтів» і великим
    
12. Загальна криза капіталізму
      вичерпанням можливостей еволюційного розвитку капіталізму. Розширення масштабів товарного виробництва, монополізація капіталу, отримання понад-прибутків за рахунок експлуатації природних і людських ресурсів слаборозвинених країн породило серію криз глобального масштабу, основними з яких є: екологічна криза, викликаний паразитичним і хижацьким ставленням до природи, невідшкодуванням
    
13. ВИСНОВОК
      проблеми - вичерпність ресурсів, забруднення навколишнього середовища, в «світі без природи» може нормально жити 30 і більше мільярдів чоловік. Цього світогляду явно або неявно дотримується більшість сучасних політиків і господарників. - Консервационизм. Це радикальне екологічний світогляд, за яким стоїть заклик «назад до природи» з скороченням народонаселення до 500
    
14. ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ
      проблем: військової термоядерної загрози, спектра екологічних небезпек, значного розриву в рівні економічного і культурного розвитку між країнами і регіонами, виснаження природних запасів і т.п. Усвідомлення склалася в світі ситуації є обов'язковим для культурного цивілізованої людини. Інтереси виживання людства вимагають від кожної людини зусиль у пошуку шляхів
    
15. Закон жертви.
      проблемою надлишку. Початковим джерелом нашої енергії (нашого багатства) служить Сонце. Його енергія, проливається на живе речовина, надмірна, надлишкова. Вирішення цієї проблеми - надспоживання, розкіш і надмірності. Вся надлишкова енергія, нездатна втілитися в ріст організму або групи, якщо не буде розтрачена, призведе до ожиріння або вибуху, до застою або до загибелі. Коли система не
    
16. III. Складне кількісне міркування
      або про величини неоднорідних. Прикладом цього служать докази, що даються геометричним теоремам. Бо при кожному кроці, робить для досягнення спеціального виведення, а також і при кожному кроці, робила при переході від цього спеціального виведення висновку загального, істотною операцією є встановлення у свідомості рівності двох відносин. А так як при кожному кроці розумовий акт буває
    
17. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
      або майже зовсім не здійснюють насамперед унаслідок надзвичайної бідності; 2) країни з низьким рівнем економічного розвитку, в яких природоохоронні заходи якщо і проводяться, то тільки за допомогою міжнародних організацій та зарубіжних інвестицій; 3) країни з середнім рівнем економічного розвитку, в яких фінансування природоохоронної та ресурсозберігаючої
    
18. 2.3.2 Закон кількісних і якісних змін.
      чи іншого процесу. Перехід кількісних змін у якісні і навпаки. Поняття стрибка. Постійні зміни якості і кількості, їх співвідношення (заходи) характеризують одну із сторін розвитку у вигляді переходу кількісних змін у якісні і навпаки Їх єдність - це єдність безперервності і переривчастості. Перерва в безперервності позначається поняттям "стрибок" - перехід від
    
19. ВИСНОВОК
      проблем: домогтися регулювання чисельності народонаселення, яка не повинна перевищувати підтримую ємність планети (10-12 млрд. чоловік). Це можна зробити за рахунок підвищення рівня життя та освіти населення; забезпечити продовольчу безпеку: виробляти достатню кількість продуктів харчування для населення при збереженні сільськогосподарських ресурсів. Цього