|
З сделапного пами разліченія1 очевидно також, що пе може бути правильним те, що говориться [про зо істинному і ложпом] едінообразно2, і притому щодо всього , як це приймають пекоторие, - одні стверджують, що ніщо ие істіппо (бо ніщо, мовляв, не заважає всім висловлювань бути такими, як висловлювання, що діагопаль порівнянна), інші, навпаки, що всі істіппо. Ці твердження майже ті ж, що і вчення Геракліта; справді, той, хто стверджує, що всі істіппо і що всі ложно3, висловлює також 35 і кожне з цих тверджень окремо, так що якщо кожне ІЗ НИХ неспроможне, ТО необхідно, щоб 1012b неспроможним було і це [подвійне ] утвержденпе. - Далі, є явно суперечать один одному твердження, які не можуть бути разом істіпнимі; але вони, копечпо, не можуть бути і все помилковими, хоча останнє твердження швидше могло б здатися імовірним, якщо виходити з того, що було сказано [ цими особами]. А у відповідь па всі подібні навчання не-5 обходимо, як ми це говорили і вище в пашіх міркуваннях, вимагати ие прізпапія того, що печто є або пе є, а щоб сказане ними щось означало, так що в суперечці [з ними] падлежіт виходити пз визначення, погодившись між собою щодо того, що означає помилкове пли істіппос.
Якщо ж помилкове є пе що іпое, як отріцапіе істини, то все не ю може бути помилковим , бо один з двох членів протиріччя должеп бути істіппим. Крім того, якщо стосовно чого б то не було [одпого] необхідно або твердження, або отріцапіе, то неможливо, щоб і заперечення і твердження були помилковими, бо хибним може бути лише один з обох членів протиріччя. У підсумку з усіма подібними поглядами необхідно відбувається те, що всім відомо, - вони 15 самі себе спростовують 4. Дійсно, той, хто стверджує, що все істинно, робить істинним і твердження, протилежне його власним, і тим самим робить свою твердження неістинним (бо протилежне твердження заперечує його істинність); а той, хто стверджує, що все помилково, робить і це своє твердження помилковим. Якщо ж вони будуть робити виняток - в першому випадку для протилежного затвердження, заявляючи, що тільки воно одне не істіпно , а в другому - для свого затвердження, заявляючи, що тільки воно одне не ложно, - то доводиться предпола-20 гать незліченна безліч істіпних і помилкових тверджень, бо твердження про те, що істинне твердження істинно, само істинно, і це може бути продовжено до нескінченності.
Очевидно також, що не говорять правду ні ті, хто стверджує, що все знаходиться в спокої, пі ті, хто стверджує, що все рухається. Справді, якщо все знаходиться в спокої , то ОДПО і те ж було б завжди істинним і одне і те ж - завжди помилковим; а між 25 тим ясно, що буває переміна (адже той, хто так говорить, сам колись не існувало, і його знову пе буде). А якщо все знаходиться а русі, то ніщо але було б істинним; тоді, значить, все було б ложпо, між тим доведено, що це неможливо. І крім того, те, що змінюється, необхідно є суще, бо зміна відбувається з чого- то у щось. Проте невірно, що всі тільки іноді знаходиться у спокої або зо в русі, а вічно - ніщо, бо є щось, що завжди рухає рухоме і перше рушійне саме нерухомо 5
|
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. См . Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган суспільства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Книга восьма
Книга
- Книга восьма (Н)
Книга восьма
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
1 Але не навпаки (див., наприклад, перший з розглянутих значень терміну начало). -145. Глава друга 1 Ця глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці,
- Зміст
ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6 ? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
- Глава перша
1 Для Парменіда або Зенона сутність одна за кількістю, а для Фалеса - по виду (див. вище 983 b 20). - 188. 2 Точка зору Емпедокла (див. 984 а 8). -188. 3 Точка зору Анаксагора (див. 984 а 11-1G). - Глава друга 1 Кожне з тіл, утворених тим илп іншим елементом. - 188. 2 Мова, очевидно, йде про піфагорійця або платопіках (см. 1002 а 4-12; 1090 b 5-8). - 188. 3
- ГЛАВА 2
ГЛАВА
- ГЛАВА 3
ГЛАВА
|