Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

ВИХОВНА ФУНКЦІЯ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ

Директор школи - центральна фігура організації цілісного навчально-виховного процесу, ефективно функціонуючого загальношкільного, єдиного для учнів і вчителів виховного колективу. У нього багато різних функцій: управлінська, господарсько-організаторська, контрольна, але головна серед них - виховна. У виховній функції директора школи центральне місце займає організація загальношкільного виховного колективу як основний змістовної форми цілісності навчально-виховного процесу.

До моральному вигляду директора школи пред'являються високі вимоги. Йому необхідно володіти людськими моральними якостями і бути хорошим організатором, уміло регулюючим і напрямних взаємини, діяльність дітей і дорослих в колективі. Педагогічна діяльність директора немислима без моральної чистоти, прагнення до творчої праці, любові до дітей, єдності слова і діла, ініціативи та відповідальності, вимогливості до себе і товаришів. Створенню нормального морального-клімату в загальношкільних виховному колективі активно сприяють такі людські якості, як щирість, чесність, прямота, сердечність, дружелюбність, доброзичливість, справедливість, правдивість, принциповість. І дітей, і дорослих привертають в керівнику цілеспрямованість, захопленість, контактність, загострене відчуття і розуміння іншої людини, порядність, працьовитість, наполегливість, нарешті, - громадянську мужність в слові і справі. Систематичне ідейно-моральне самовдосконалення педагога-директора надає високий соціальний зміст його організаторським здібностям і талантам, не дозволяє йому скочуватися на позиції формалізму, бюрократизму і діляцтва.

Очолюючи, організовуючи загальношкільний виховний колектив, досвідчені директори дотримуються дотримання деяких психологічних правил, які допомагають у вирішенні педагогічних проблем. Їх суть в тому, щоб всі члени колективу були залучені в активну роботу, зайняті корисною справою, стурбовані необхідністю творчого та ініціативного виконання обов'язку, прямих повсякденних обов'язків. Це не залишить часу для неробства, праздномислія, інтриг, отруєння моральної атмосфери. Важливо, щоб про справи колективу всі його члени були правдиво 'і повно інформовані. Відкритість і гласність створюють психологічно сталий позитивний настрій, впевненість людей у ??своєму становищі, у повазі їх людської гідності. Директору необхідно бути вище власних симпатій і антипатій, емоційних спонукань і керуватися тільки інтересами справи, колективу. Успіх у відносинах приходить тоді, коли про людей, своїх товаришів по роботі він висловлюється відкрито, вголос, обгрунтовуючи справедливі судження конкретними фактами і справами; коли вміє слухати людей, будь то вчитель, чи дитина - першокласник. Його авторитет височить, коли підкріплюється простотою, доступністю, товариськістю, великою вимогливістю до себе, більшою відповідальністю, найкращою роботою і мудрістю. Досвідчені директора ніколи не користуються адміністративно-командними методами, не приймають общеінтересного, общеколлектівних рішень без опори на громадську думку, 'без підтримки вчительських та дитячих громадських організацій. Дотримання цих соціально-психологічних правил створює сприятливий клімат для включення дітей і дорослих в різноманітні виховні відносини, зв'язки, залежності, що забезпечують нормальне функціонування колективу.

Реалізація виховної функції директора школи починається з постановки провідних цілей-перспектив і загальної організації праці. Найважливішим видом праці для учнів є вчення. У цій області система цілей-перспектив охоплює великий діапазон: від прагнення хлопців до успіху на уроці, в гуртку, в секції до творчого самовираження, самостійного вирішення навчальних, трудових,. ігрових завдань. Широкий діапазон перспектив школярів в галузі суспільно корисної, продуктивної праці. Трудова діяльність пов'язується з можливістю зробити добро власними руками, принести користь суспільству, людям, створити красу речей і навколишньої дійсності. Хлопці прагнуть також до особистого успіху, закріпленню корисних умінь і навичок, а також і до заробітку для колективу та особистого споживання. Особливе місце в системі дитячої праці, у виборі перспектив займає творча діяльність у позанавчальної роботи. У ній зосереджуються індивідуальні інтереси дітей, розвиваються їх здібності, обдарування. Постановка цілей-перспектив в цій області завжди пов'язується з радістю творчості з можливістю проявити свою індивідуальність. Перспективи в різних видах діяльності забезпечують тісну колективна взаємодія дітей між собою.

До постановки колективних цілей-перспектив директор школи привертає педагогів, батьків, громадськість, представників трудових. Колективів. Але перш і найбільше можливість прояву ініціативи у цій справі надається самим дітям. Підтримання свідомості школярів у психологічному стані перспективної цілеспрямованості забезпечується розвитком демократичних форм життя: обговореннями завдань діяльності колективу на зборах; бесідами з дітьми про повсякденні і життєвих цілях; зустрічами з ветеранами війни та праці, цікавими людьми; стінний печаткою. Директор планує і контролює роботу з постановки і реалізації перспектив.

Так, директор Сахновської школи А.А. Захаренко і учітеля5 постійно підтримують у учнів близькі перспективи гарного навчання, цікавих занять в гуртку, участі у змаганнях, походах, екскурсіях. В якості середніх перспектив ставляться: підготовка до свята, до майбутньої поїздці в літній табір, до участі в конкурсах.

Колектив школи бачить і дальню перспективу в образі більш щасливого життя нашої країни.

І.П. Іванов вважає, що школярів треба наполегливо вчити шукати справи - перспективи в самому житті, в досвіді інших колективів. В якості форми таких пошуків його вихованці, використовуючи досвід, зробили розвідку справ і друзів по загальному делу6. Цілі-перспективи допомагають зробити працю дітей усвідомленим, привабливим, творчим, зовні і внутрішньо стимульованим.

У розпорядженні директора школи є кілька загальних методів організації життя і праці в колективі: єдині вимоги, змагання, самообслуговування і самоврядування. Він очолює роботу по створенню єдиних вимог до учнів і вчителям. Требованія.охва-ивают питання розпорядку та поведінки на уроках, перервах, у майстернях, під час занять гуртків та секцій, на базовому підприємстві, в КПК, в будівельному загоні, у виробничій бригаді і т. д. Разом з громадськими організаціями вчителів та учнів директор організовує широке обслуговування проекту, який узгоджується з правилами для учнів, правилами техніки безпеки та іншими документами. Після затвердження єдиних вимог громадськими учнівськими організаціями разом з вчителями директор та органи учнівського самоврядування контролюють їх виконання.

Общешкольное змагання організовується з різних видів суспільно корисної, організаційного та продуктивної праці. Директор входить в загальношкільний штаб, бере участь в обговоренні ходу і підведенні підсумків діяльності школярів, дбає про справедливий розподіл місць, про віддання гласності ходу і результатів змагання, стежить за виконанням умов нагородження переможців. Він забезпечує рівні можливості всім учасникам боротьби, в якій перемога досягалася би тільки за рахунок кращого праці, більш сумлінного ставлення до справи, творчого пошуку, високої продуктивності і допомоги суперникам по змаганню.

В організації колективного самообслуговування увагу директора зосереджується на спонуканні кожної дитини до досягнення ідеальної чистоти і краси інтер'єру школи, на розвитку в дитині естетичного почуття, що не дозволяє бути байдужим до бруду і хаосу, стимулюючого до активної побутової діяльності . Він домагається, щоб самообслуговування не обмежувалася однією прибиранням приміщень, включало підготовку дітьми кабінетів до занять, забезпечення матеріалами гуртків, студій, секцій, б-. товую роботу школяра вдома. Виховна ефективність самообслуговування залежить від того, наскільки воно організується і контролюється самими дітьми, органами самоврядування, наскільки вимогливо здійснюється облік і оцінка обслуговувати себе праці в ході змагання. Директор стежить, щоб самообслуговування НЕ звелося до трудової повинності, отработкам за завданнями і під контролем вчителів.

Директор виступає як організатор тісних зв'язків дитячого виховного колективу з трудовими колективами, завдяки чому школа стає частиною соціальної системи суспільства і підсилює свій виховний потенціал. Між школою і базовими шефськими підприємствами, колгоспами, радгоспами встановлюються як трудові, матеріальні відносини, так і духовні: організовуються спільні збори і вечори, зустрічі і походи, мітинги та обговорення. Особливе виховне значення набувають контакти з установами культури, перш за все з дитячими музичними, художніми школами, з дитячими, юнацькими спортивними школами, позашкільними установами. Директор школи, особливо з продовженим днем, отримує унікальну можливість збагатити і розвинути життя дитячого виховного колективу за рахунок створення навчально-виховного комплексу, об'єднання матеріальної бази та колективу своєї школи з матеріальною базою і колективом шкіл культури і фізвиховання. Так, в ряді шкіл Бєлгородської області, завдяки навчально-виховним комплексам, введені обов'язкові заняття хореографією і музикою, а також - добровільні (за інтересами) - іншими видами мистецтва і спорту. Це активно впливає на здібності дітей, їх духовне, загальнокультурний, інтелектуальний і фізичний розвиток. У Ростовській області школярі ряду районів відвідують центри естетичного виховання, створені на базі музичних шкіл та шкіл мистецтва, клубів та інших закладів культури. Таким же центрам естетичного виховання в ряді регіонів стали клуби, музеї, театри, навчально-виробничі комбінати.

Директора відіграють активну роль у встановленні контактів між шкільними виховними колективами. З ініціативи учнівських організацій проводяться спільні огляди технічної та художньої творчості, походи по місцях бойової і трудової слави, організовуються благодійна допомога населенню, спортивні ігри та змагання, створюються виробничі бригади та будівельні загони. Директор забезпечує зв'язку школи з різними товариствами: Російським та дитячим фондом, Фондом культури, спортивними товариствами, товариствами книголюбів, філателістів, рибалок, техніків і раціоналізаторів, охорони природи та ін Він має широкий вибір контактів з колективами вузів, технікумів і ПТУ, прилеглих підприємств , наукових установ, з військовими частинами, театрами, творчими спілками, музеями, бібліотеками, артілями народних художніх промислів. Особливе місце в суспільних зв'язках дитячих колективів займає взаємодія між школами держав Співдружності і зарубіжних країн.

Однією з головних турбот директора є самоврядування в загальношкільних виховному колективу. Складність полягає в тому, що самоврядування школярів не передбачає надання їх самим собі. Діти по-справжньому відчувають самостійність, відчуваючи підтримку, взаємодіючи з педагогами.

Директор для дітей не начальник, який користується командно-адміністративними методами, а старший товариш, більш досвідчений і спеціально-підготовлена ??людина, носій ідеалів гуманізму.

Він обговорює з дітьми провідні цілі-перспективи і виробляє найбільш раціональні шляхи їх здійснення. Працює разом з учнівським комітетом: підтверджує, обговорює, критикує рішення і плани роботи його комісій, безпосередньо бере участь разом з органами самоврядування в організації та здійсненні найбільш великих і відповідальних подій, справ, заходів. Разом з головою учкому, його членами він проводить загальношкільні лінійки, висловлює свою думку при підведенні підсумків змагання:, обговорює результати чергування, залучає представників громадських організацій, учкому для роботи у самоврядуванні школою, проводить об'єднані засідання педагогічної ради та учкому в цілях обговорення таких загальних питань , як стан порядку і дисципліни в школі, умови та ефективність суспільно корисного і навчальної праці, матеріальна база та оформлення школи, шефська робота. Директор, як і всі педагоги школи, бере участь у навчанні активу учнівського самоврядування, контролює процес його оновлення та зміни, використовує органи учнівського самоврядування як для вирішення практичних питань організації життя, так і для розвитку індивідуально-особистісних властивостей, соціальної активності, організаторських, громадських навичок у всіх дітей.

Таке головне зміст виховної функції директора школи, якій підпорядковані всі інші функції і в світлі якої ці інші набувають педагогічний сенс.

Першим помічником директора школи в організації життя виховного колективу, заступником по положенню, є організатор позакласної та позашкільної виховної роботи. У його діяльності вичленяються три функції. Перша - діагностична. Організатор аналізує та узагальнює хід виховної роботи в школі. Особлива увага приділяється діагностиці загального стану системи діяльності дитячого колективу та якості виховного впливу на дітей. Збирається інформація про виконання планів виховної роботи, про ступінь залученості в активне життя всіх школярів, про настрої хлопців, їх особливості, інтереси та захоплення. Організатор уважно вивчає стан громадської думки в колективі, наскільки правдиво і щиро проявляють себе хлопці в шкільних справах і відносинах, як у них складаються взаємини між собою, з учителями та батьками. Ця інформація про реальний хід цілісного виховного процесу необхідна організатору для підвищення ефективності своєї методичної роботи з вчителями, класними керівниками, вихователями груп продовженого дня. У рамках діагностичної функції організатор вивчає роботу всіх вихователів, обговорює якість організованих справ та їх виховну результативність. Облік і контроль за ходом виховної роботи здійснюються в змістовно-методичному плані.

 Центральна функція - організаторська. У неї входить планування всієї позаурочної виховної роботи школи. Організатор планує виходячи з напрямків, пов'язаних з навчанням, пізнавальною діяльністю школярів, з суспільно корисною працею, технічним та художньою творчістю, фізкультурно-спортивною роботою. Відповідно до напрямків, можливостями вчителів і вихователів організатор розставляє кадри, забезпечує матеріальну базу, визначає режим роботи гуртків, секцій, студій, час і місце здійснення великих заходів. Він взаємодіє з дитячими громадськими організаціями, учнівським самоврядуванням, одночасно навчаючи їх і стимулюючи активну самодіяльність. Перед дітьми організатор виступає як старший товариш, порадник, авторитетний педагог, справедливий, захоплений і вимогливий, творча людина, провідний дітей дорогами змістовною і цікавою життя. 

 Координуюча функція організатора полягає у налагодженні зв'язків і взаємодії між вчителями, класними керівниками, вихователями. Він надає і методичну допомогу, знайомить з літературою і передовим досвідом, домагається єдності поглядів і дій всіх педагогів, включаючи весь технічний персонал школи, керівників продуктивної праці старшокласників. Велике значення має координація дій вихователів школи з батьками як у плані освіти батьків, так і в плані залучення їх до виховної роботи в школі. 

 Об'єктом координуючої діяльності організатора є налагодження взаємодії між дитячими організаціями, класними колективами, гуртками та студіями, виробничими бригадами, спортивними і самодіяльними об'єднаннями. Він влаштовує зустрічі, спільні збори, заходи, що дозволяють обмінюватися досвідом, духовно збагачуватися, зміцнювати дружбу. У зону координації організатора входить і налагодження взаємодії з позашкільними установами: Будинками і Палацами школярів, школами системи Міністерства культури, об'єднаннями за місцем проживання, трудовими колективами, комісіями Рад народних депутатів, дитячими кімнатами міліції. В результаті організаційно оформляється і закріплюється цілісність навчально-виховного процесу. Директор школи та організатор позакласної та позашкільної роботи, взаємодіючи і доповнюючи один одного, вирішують стратегічні і тактичні завдання організації та життєдіяльності дитячого виховного колективу. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "ВИХОВНА ФУНКЦІЯ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ"
  1. Стаття 14. Склад ради директорів
      директорів товариства складається з ___ членів. Його очолює і керує роботою голова ради директорів. Члени ради директорів обираються строком на один рік і можуть переобиратися необмежену кількість
  2. 10. УПРАВЛІННЯ освітньої системи
      виховної роботи. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Дана характеристика різних типів управління: адміністративного, демократичного, ринкового. До функцій управління належать: аналіз, планування, організація, контроль, розкривається їх зміст. Наводяться приклади різних концепцій розвитку школи. Є інформація про моделі організації
  3.  § 7. Рада директорів Банку Росії: порядок призначення, правове становище і функції
      функції
  4. 2. Процедура прийняття рішень
      директорів. Рішення Ради директорів приймаються більшістю голосів від числа присутніх членів Ради директорів при кворумі в сім чоловік з числа присутніх членів Ради директорів і обов'язковій присутності Голови Банку Росії або особи, яка його заміщає. Протокол засідання Ради директорів підписується головуючим і одним з членів Ради
  5. Лінійні керівники
      директор, директор заводу,
  6. Поняття про форми виховного-взаімодействія342
      виховного взаємодії складають основу планів виховної роботи в ІУ, в яких відображаються різні заходи, спрямовані на реалізацію процесу перевиховання. Форми виховної взаємодії - це способи організації спільних зусиль окремих вихователів, колективів вихователів, засуджених, груп і спільнот засуджених у вирішенні завдань перевиховання
  7. Стаття 18. Керівництво поточною діяльністю товариства
      директором і правлінням товариства. До компетенції генерального директора і правління відносяться всі питання керівництва поточною діяльністю товариства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів акціонерів або ради директорів. Компетенція кожного з цих виконавчих органів визначається статтями 19 і 22 цього
  8. Стаття 16. Порядок проведення засідань ради директорів та прийняття ним рішень
      директорів є присутність більше 50% його членів. 16.2. Рішення на засіданнях ради директорів приймаються простою більшістю голосів присутніх, за винятком таких випадків: 1) рішення про великої угоди, предметом якої є майно, вартість якого становить від 25 до 50% балансової вартості активів товариства на дату прийняття рішення про вчинення
  9. Стаття 17. Порядок скликання засідання ради директорів
      директорів товариства скликаються його головою за власною ініціативою, на вимогу члена ради директорів, ревізійної комісії, аудитора, власника реєстру акціонерів товариства, генерального директора, правління товариства. У відсутність голови ради його засідання скликається двома будь-якими членами ради. 17.2. Засідання ради директорів скликаються в міру необхідності, але не
  10. Особливості виховної роботи з співробітниками митної служби
      виховно-профілактичної роботи, орієнтована на формування якостей особистості співробітників, що відповідають пропонованим до них вимогам. Вона носить досить гнучкий характер, враховує складається соціально-економічну обстановку в різних регіонах, охоплює всі структурні ланки митних органів і виступає найважливішим засобом активізації людського
  11. Стаття 20. Склад правління товариства
      функції голови правління виконує один з членів правління за уповноваженням більшості членів правління. Члени правління обираються строком на
  12. Стаття 13. Структура органів управління товариства
      директорів і одноосібний виконавчий орган - генеральний директор і колегіальний виконавчий орган - правління товариства. Вищим органом управління товариства є загальні збори
© 2014-2020  ibib.ltd.ua