Головна |
« Попередня | Наступна » | |
СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ФОРМИ, ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА |
||
Класний керівник лише частково безпосередньо організовує дитяче життя і діяльність. Значно більшу роль в цьому сенсі шрают батьки, вчителі-предметники, наставники, майстри, керівники гуртків, секцій, студій, що організують побут, навчальний та суспільно корисну працю, громадську діяльність, туризм, краєзнавство, технічне і художня творчість школярів. Класний керівник відповідає за зміст виховного процесу, його відповідність цілям гуманістичного демократичного виховання і активність участі в ньому дітей. Для цього необхідна діагностика, досить повна поінформованість вихователя про участь дитини в різних видах діяльності, його стосунки в групах, характер і зміст спілкування, що формуються потребах і інтересах, стимулах і мотивах поведінки. На основі цієї інформації, одержуваної від самих дітей, від безпосередніх організаторів їхнього життя, класний керівник контролює стан виховних відношенні, дає поради, вносить педагогічні корективи протягом життя. Важливим завданням класного керівника щодо забезпечення цілісності навчально-виховного процесу є координація діяльності і налагодження взаємовідносин чотирьох провідних колективів: дитячого виховного, вчителів, які працюють з класом, батьків і трудового (базового підприємства). У дитячому колективі класний керівник сприяє організації учнівського самоврядування, встановленню ділових відносин відповідальної залежності, розвитку відносин за інтересами. Він взаємодіє з дітьми на основі поваги, взаємної вимогливості, уважності, співчуття, взаємодопомоги і справедливості. З колективом вчителів, які працюють у класі, класний керівник обмінюється інформацією, домовляється про єдині дії, вимогах і спільних формах роботи. Взаємодії з батьківським колективом будуються на обміні інформацією, єдності вимог, здійсненні батьківського педагогічного всеобучу, участі батьків в окремих формах педагогічної роботи з дітьми. Відносини з трудовим колективом організовуються як шефські, ділові та вільного спілкування. Безпосереднє спілкування з дітьми, ідейний, духовно-ціннісне вплив на них вимагає від класного керівника підвищеної уваги до психічних переживань і станам дітей, формуванню їх-ідеалів, поглядів, переконань, особистісних якостей та індивідуальних здібностей. Дитина формується як особистість і індивідуальність тоді, коли педагоги прагнуть перевести зовнішні соціально цінні стимули у внутрішні мотиви його поведінки, коли він сам домагається суспільно цінних результатів, проявляючи при цьому цілеспрямованість, волю і мужність. Виховний ефект великий, коли виховання, на кожному етапі вікового розвитку, переростає в самовиховання, а дитина з об'єкта виховання перетворюється на його суб'єкт. Механізмом такого перетворення є осмислення дітьми процесу власної життєдіяльності; усвідомлення її цілей, вимог, перспектив; пізнання в її процесі своїх сил і можливостей; подолання (самопреодоленіе) своїх слабкостей і здійснення самовиховання. Класний керівник, що аналізує разом з учнями суспільне життя, процес їх становлення як особистостей, формування їх світогляду, творчих здібностей, постає перед ними як мислителя, що допомагає активно брати участь у становленні власної особистості, розвитку та організації поведінки. Сутність педагогічної діяльності класного керівника визначає основні функції його виховної роботи. Організаторська функція полягає в активному сприянні класному самоврядуванню, розвитку дитячої самодіяльності. Ідейно-виховна функція проявляється як аналітико-узагальнююча. Необхідність налагоджувати взаємодію чотирьох колективів (учнів, вчителів, батьків, громадськості) підкреслює значення функції координаційно-інформаційної. Важливість безпосереднього довірчого контакту з дітьми з метою своєчасного зняття психічних напружень робить актуальною психологічну функцію. Стимулююче-що гальмує функція дає можливість активізувати суспільно цінну діяльність дітей і припиняти негативну. Импровизационно-творча функція забезпечує класному керівнику підвищену контактність, ефективність спілкування, цілеспрямованого взаємодії з дітьми. До вибору форм роботи класний керівник підходить творчо, з урахуванням умов життя школи, можливостей і особливостей 'дітей, змісту дитячого життя, яку належить разом з дітьми осмислювати, аналізувати, узагальнювати і коригувати. Плановані їм форми, різного змісту «класні години», покликані охопити аналізом весь цілісний навчально-виховний процес, кристалізувати його провідні ідеї у свідомості дітей, допомогти дати оцінку формується ідеалам, ціннісним орієнтації циям, смакам, висловити принципове ставлення до наносне, далеке, шкідливому. Розглянемо в загальних рисах суть і структуру найбільш актуальних форм роботи класного керівника. «Час знань і переконань» присвячується аналізу складаються в учнів світоглядних уявлень, політичних, моральних, естетичних ідеалів, ціннісних орієнтації. З урахуванням освоєного школярами навчального матеріалу, знання поточних суспільно-політичних подій, нових явищ в науці і мистецтві класний керівник з хлопцями визначає тему співбесіди, обговорення, диспуту. Пе обраній темі готуються сам вихователь і всі учні. Школярі виступають з повідомленнями, задають питання, висловлюють судження і переконання. У ході обговорення класний керівник ділиться своїми міркуваннями. У заключній частині «Години» він висловлює свої судження, оцінки знанні, міркувань, поглядів, переконань хлопців, дає їм чітке уявлення про те, що ними добре засвоєно, над чим треба працювати, які моральні, естетичні погляди необхідно переосмислити. Сьогодні, коли в політиці, економіці, суспільних науках, мистецтві відбувається переоцінка багатьох цінностей, вся ця аналітична і оціночна робота вихователя набуває особливого змісту і значення. Під час «Години праці» діти активно обговорюють доступні їх розумінню питання перебудови економічного життя країни, а також практику власних трудових відносин в колективі. «Час праці» може перетворюватися на своєрідне виробнича нарада, на якому обговорюються питання організації праці старшокласників, якості продукції, відносини хлопців до справи, розподілу зароблених коштів. Якщо «Час праці» за загальними економічних питань може бути організований як семінар, то з трудових відносин в колективі - як збори або нарада, присвячена назрілим актуальних питань, суперечностей і конфліктів. «Час колективу» являє собою своєрідну форму зборів колективу класу. На ньому ставляться і осмислюються актуальні проблеми жізю! загальношкільного і класного колективів, стану самоврядування, виконання громадських доручень, колективних відносин, поведінки окремих хлопців. Разом з активом класу вихователь виявляє назрілу тему, вивчає стан справ. Всі хлопці спеціально готуються до виступів: вивчають позитивний досвід і недоліки. Протягом «години» проводиться вільна дискусія, формуються основні висновки і рішення, висуваються теми і питання для чергового «Години колективу». Коли «Година колективу» проходить як звітне загальні збори, з відповідями виступають уповноважені та відповідальні за видами діяльності: староста, культорг, хозорг, фізорг, редактор стінгазети, ту-рорг. Обговорюються і результати змагання, чергування по школі, організації самообслуговування, проведення вечорів, походів, фізкультурних і спортивних заходів. Під час усіх дискусій класний керівник висловлює свою думку в тактовної, ненав'язливій формі. Заключним моментом «Години колективу» є вираз громадської думки: прийняття узгодженого рішення, звернення, рекомендацій, побажань. «Час творчості» організовується як підведення підсумків роботи учнів класу в гуртках, хореографічних, образотворчих, музичних студіях, школах мистецтв, на станціях техніків і юн патов, в клубах, а також вдома. Він надає можливість кожній дитині або групі дітей проявити себе, показати, на що вони здатні, почути думку про результати своєї творчості, дізнатися про себе щось нове і самоствердитися. Це дозволяє класному керівнику активно впливати на духовний світ дітей, на формування їх художньо-естетичних уявлень, світоглядних переконань. «Час творчості» найкраще організовувати тематично: цілком присвячувати або науково-технічної творчості; або звіту класного вокально-інструментального ансамблю; або поезії; або виставці малюнків, виробів прикладного характеру, колекцій; або творчим іграм. «Час сім'ї» за змістом спрямований на осмислення досвіду сімейного життя. Школярі обговорюють приклади життя сімей, в яких росли видатні особистості. Перед ними виступають цікаві люди, їх власні батьки, а самі діти розповідають про своє ставлення до татам і мамам, іншим членам сім'ї, до побутового праці, до духовного спілкування в сім'ї. Класному керівникові важливо розібратися в тому, які уявлення про життя черпають діти. В Сім'ї, як співвідносять їх з тими, які набувають в школі, в громадських організаціях, з джерел масової інформації. Класний годину може бути присвячений і проблемам вулиці. Дітям треба надати можливість активно обговорювати своє життя у дворі, в неформальній групі. Скільки часу у хлопців займає вулиця, з ким вони дружать, у що грають, яка атмосфера, зміст відносин і спілкування. Таким чином, класний керівник допомогою основних форм своєї роботи з дітьми перетворюється на мозковий політико-синтетичний центр системи виховання. Він надає дитині вирішальну педагогічну допомогу в усвідомленні ним процесу власного життя і діяльності, що перетворює його на активного і свідомого суб'єкта виховання. План роботи класного керівника є оперативним конкретним документом, що сприяє організації цілісного виховного процесу. Структура плану визначається основними видами його ідейно-організаторської діяльності. У плані знаходять відображення загальношкільні заходи, в яких бере участь класний виховний колектив, робота з самим класним і взаємодіючими колективами. Основними розділами плану можуть бути: загальношкільні заходи; робота з колективом учнів; робота з колективом вчителів; робота з колективом батьків; робота з колективом трудящих базового підприємства. План складається на чверть. У розділі загальношкільних заходів фіксується час їх проведення, ступінь і форми участі в них учнів класу, намічаються відповідальні. Розділ «Робота з первинним виховним колективом» становить центральна ланка плану. У ньому плануються класні години, участь вихователя в справах дитячого колективу: суспільно корисній праці, чергуванні, дискотеці, екскурсіях, святкових вечорах і походах. Розділ «Робота з вчителями, які викладають у класі» включає заходи з обміну взаємною інформацією, по спільній виробленні рекомендацій щодо вдосконалення знань, умінь і навичок школярів, здійснення індивідуального підходу до них у процесі навчання. Розділ «Робота з колективом батьків планується на основі усталених апробованих форм взаємодії. Серед них батьківські збори, індивідуальні довірчі бесіди класного керівника з батьками, зустрічі батьків з вчителями-предметниками. Розділ «Робота з колективом базового підприємства» включає зустрічі класного керівника з трудящими, присвячені реформі школи, її ролі в стратегії прискорення, виховним можливостям трудових колективів; спільні заходи трудящих і школярів, присвячені особливостям технології сучасного виробництва, економічної реформи, трудових традицій колективу, новим формам організації праці, виробничої та побутової дисципліни. Таким чином, ефективне виконання класним керівником своїх функцій, активне використання форм роботи і чітке планування дає можливість включення всіх школярів в цілісний навчально-виховний процес.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ФОРМИ, ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ класного керівника " |
||
|