Головна |
Наступна » | ||
ВСТУП |
||
Дві речі наповнюють душу завжди новим і усе більш сильним подивом і благоговінням, чим хащами триваліше миразмишмемоніх, - «зоряне небо наді мною і моральний закон всередині мене». Іммануїл Кант Перед вами підручник, спеціально написаний для аспірантів і магістрів до курсів «Філософія науки» та «Філософія і методологія наукового творчості». Тривалий суперечка з питання, який курс філософії для аспірантів більше необхідний, більш корисний: загальний, але більш поглиблений, ніж для студентів, або філософія науки, філософія пізнання, - закінчився на користь второю рішення. Дійсно, здавна відомо, що головне призначення філософії для приватних наук полягає в її методологічної функції - бути інструментом пізнавальної діяльності. Всі науки вивчають світ, але лише одна філософія серйозно і глибоко досліджує проблему: а як його вивчати? Філософії це найбільш сподручно зробити, бо вона підходить до вирішення даної проблеми «в чистому вигляді», без зв'язку з конкретною користю, розв'язуваної конкретною наукою. В силу цього її знання є загальнозначущими, корисними в рівній мірі для представників будь-якої науки. А що відрізняє даний підручник від багатьох інших, присвячених філософії та методології науки? Ці відмінності, ці новації визначені як умовами, в яких ми всі зараз проживаємо, так і складом авторського колективу даного підручника. Коротенько новаторство полягає в наступному. Ми живемо в переломну епоху, яка традиційно наступає на стику століть і тисячоліть. Характерними ознаками такої епохи є девальвація цінностей, які служили людству протягом цілого століття, болісні пошуки нових цінностей та ідеалів, відсутність загальноприйнятих ідеологічних нормативів і як наслідок - незліченна різноманітність точок зору практично з будь-якого смисложиттєвими питання. Наша епоха не може не відбитися на складі авторського колективу. У ньому представлені як матеріалісти, в тому числі й самої радикальної, з марксистської форми, так і філософи-ідеалісти, в тому числі і такого крайнього його форми, як релігійна філософія. Поряд з цими традиційними напрямками в підручнику представлена і позиція реалізму, не без підстави вважає себе синтезом двох равноодносторонніх протилежностей - матеріалізму й ідеалізму. Як відомо, позиції реалістичного світогляду були сильні в Росії, особливо у філософії, науці і культурі на рубежі XIX-XX століть. Якщо матеріалісти традиційно тяжіють до науки, грунтуються на її фундаменті, то ідеалізм традиційно пов'язаний з релігією і мистецтвом. Реалізм, що є діалектичним єдністю матеріалістичного і ідеалістичного підходів до світу, неминуче являє собою синкретичне єдність наукової та позанаукового форм пізнання світу і людини. Така єдність, при якому наукове і позанаукові пізнання представлені як несучі кожен свою правду, як взаємодоповнюючі і однаково необхідні форми пізнання світу. І в цьому полягає ще один аспект новаторського підходу авторського колективу до досліджуваних проблем. Проблема позанаукового пізнання увійшла вже в стандарти вузівського курсу філософії. Тим більше що ця проблема повинна бути поставлена і уяснена в курсі, що читається для молодих учених: магістрів та аспірантів. Детально специфіка і необхідність позанаукового пізнання обгрунтовуються в підручнику, тут же ми обмежимося лише посиланням на ряд життєвих прикладів. - У юриспруденції судовий процес здійснюється людьми, які мають спеціальний наукове знання: прокурорами, адвокатами, суддями. Проте, введення в практику судових засідань інституту присяжних засідателів, тобто осіб, що не мають наукового пізнання у сфері правознавства, має зробити судовий процес більш об'єктивним, більш виваженим. Відомо, яку роль в праві відіграє прецедент, тобто вдало знайдене практичне рішення якоїсь судової колізії. Але практично знайдене рішення швидше належить до: області позанаукового знання, ніж строго наукового. - У Санкт-Петербурзькому державному університеті нещодавно відкрито медичний факультет, де студенти вивчають не тільки традиційні дисципліни для медичних спеціальностей: анатомію, фізіологію і т. д., а й стародавні манускрипти, що містять таємниці народної медицини різних країн. 4 - Випускники Санкт-Петербурзького державного аграрного університету нарікають на те, що вони вивчали тільки наукові дисципліни, але не вивчали позанаукові, наприклад астрологію. У Медичній академії післядипломної освіти читаються курси біоенергетики та психотерапії. Ще недавно ці напрямки офіційно вважалися реакційними лженауками. Тепер же усвідомлено, що та біоенергетика, і психотерапія відносяться клічност-но орієнтованим концепціям і формам практики. З часів 3. Фрейда відомо, що основою сучасної психології та психоаналізу є психологія розуміння (а не психологія пояснення), яка прагне не стільки до науковому поясненню психологічних процесів, скільки до розуміння унікальності психіки пацієнта і діяльності психотерапевта. Наукові знання побудовані на знанні законів, на вибудувану причинно-наслідкового ряду структурно-функціональних співвідношень, головна ж задача особистісно орієнтованої психології та психотерапії полягає у визнанні унікальності людини як психологічного істоти. І біоенергетика, і психотерапія використовують психологію, століттями напрацьовану у давніх культурах: буддизмі (Індія), даоси (Китай), суфізм (Близький Схід), які, в принципі, не є науковими, але допомагають сучасному психотерапевта у з'ясуванні унікальності пацієнта. Тому знання, які обслуговують сучасну психотерапію, в тому числі біоенергетику, є переважно поза-науковими, відбивають особистий досвід дослідників, а не які-то позаособистісна закони. Приклади взаимодополнительности, зростаючого взаємопроникнення (конвергенції) між науковим і позанаукові знанням можна було б без кінця продовжувати, але й сказаного досить, щоб побачити, відчути проблему, вирішити яку і намагається авторський колектив даного підручника. Незважаючи на удавану різноманіття, навіть строкатість зібраного в підручнику матеріалу, тут присутній ряд фундаментальних узагальнюючих принципів, які надають цілісність розкривається в підручнику концепції. Така цілісність досягається, зокрема, застосуванням реалістичного світогляду, в рамках якого здійснюється подолання розриву теорії і практики, наукового та поза-наукового підходів, матеріалістичного і ідеалістичного способів освоєння світу і т. д. 5 |
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна "ВСТУП" |
||
|