Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

5. Укладення договору в обов'язковому порядку



Примушування до укладення договору не допускається, за винятком випадків, коли обов'язок укласти договір передбачена ЦК, законом або добровільно прийнятим зобов'язанням. Є чимало випадків, коли укладення договору є обов'язковим для однієї зі сторін. Зокрема, це має місце у випадках укладення основного договору в строк, встановлений попереднім договором (ст. 429 ЦК); укладення публічного договору (ст. 426 ЦК); укладення договору з особою, що виграв торги (ст. 447 ЦК) Обов'язковим для банку є укладення договору банківського рахунку з клієнтами (п. 2 ст. 846 ЦК), для фондів державного та муніципального майна обов'язковим є укладення договору купівлі-продажу приватизованого майна з юридичною або фізичною особою, визнаною переможцем відповідного конкурсу чи аукціону (ст. 21 Закону про приватизації); для комерційних організацій, що володіють монополією на виробництво окремих видів продукції, обов'язковим є висновок державного контракту на поставку продукції для федеральних державних потреб, якщо розміщення замовлення не тягне за собою збитків від виробництва відповідної продукції (п. 2 ст. 5 Закону РФ " Про поставки продукції для федеральних державних потреб ") і т. д.
Загальні положення про порядок і терміни укладання договорів, обов'язкових для однієї зі сторін (ст. 445 ЦК), застосовуються у випадках, коли законом , іншими правовими актами або угодою сторін не передбачено інші правила і терміни укладання таких договорів. Вони охоплюють дві різні ситуації:
1. зобов'язана сторона виступає в ролі особи, яка отримала пропозицію укласти договір;
2. зобов'язана сторона сама направляє контрагенту пропозицію про укладення договору.
В обох випадках діє загальне правило, згідно з яким правом на звернення з позовом до суду про розбіжності за окремими умовами договору, а також про спонукання до його укладення наділяється то особа, яка вступає в договірні відносини зі стороною , відносно якої встановлено обов'язок укласти договір.
Отримавши оферту (проект договору), сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, повинна в 30-денний термін розглянути запропоновані умови договору. Розгляд умов договору та підготовка відповіді на пропозицію укласти договір є обов'язком, а не правом сторони, що отримала оферту, як це відбувається при укладанні договору в звичайному порядку.
За результатами розгляду запропонованих умов договору можливі три варіанти відповіді:
1. по-перше, повний і беззастережний акцепт (підписання договору без протоколу розбіжностей). У цьому випадку договір буде вважатися укладеним з моменту отримання особою, що запропонувала укласти його, повідомлення про акцепт;
2. по-друге, повідомлення про акцепт на інших умовах (напрямок стороні, що запропонувала укласти договір, підписаного екземпляра договору разом з протоколом розбіжностей). На відміну від загального порядку укладення договору, коли акцепт на інших умовах розглядається в якості нової оферти, отримання повідомлення про акцепт на інших умовах від сторони, зобов'язаної укласти договір, дає право особі, яка подала оферту, передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду протягом 30 днів з дня отримання повідомлення про акцепт оферти на інших умовах;
3. по-третє, повідомлення про відмову від укладення договору. Воно має практичний сенс при наявності обставин, які розглядаються законодавством як обгрунтованих причин, які є підставою до відмови від укладення договору. Наприклад, якщо йдеться про публічне договорі, в якості таких обставин будуть розцінюватися докази відсутності можливості надати споживачеві відповідні товари, послуги або виконати для нього певну роботу (п. 3 ст. 426 ЦК).
У всякому разі, своєчасне повідомлення особи, який направив оферту, про відмову укласти договір може позбавити зобов'язану його укласти сторону від відшкодування збитків, викликаних необгрунтованим ухиленням від укладення договору.
Якщо оферта виходить від сторони, зобов'язаної укласти договір, і на її пропозицію є відповідь іншого боку у вигляді протоколу розбіжностей до умов договору, спрямований протягом 30 днів, сторона, що відправила проект договору (зобов'язана укласти договір), повинна розглянути виникли розбіжності в 30-денний термін. За результатами розгляду можливі два варіанти дій відносно сторони, яка заявила про свої розбіжності до запропонованих умов договору:
1. по-перше, прийняття договору в редакції, зафіксованої в протоколі розбіжностей іншого боку. У цьому випадку договір буде вважатися укладеним з моменту отримання цією стороною повідомлення про прийняття відповідних умов договору в її редакції;
2. по-друге, повідомлення стороні, яка заявила про розбіжності до умов договору, про відхилення (повністю або частково) протоколу розбіжностей. Отримання повідомлення про відхилення протоколу розбіжностей або відсутність відповіді про результати його розгляду після закінчення 30-денного терміну дають право стороні, яка заявила про розбіжності по відношенню до запропонованих умов договору, звернутися до суду з вимогою про розгляд розбіжностей, що виникли при укладенні договору.
Ухилення від укладення договору може спричинити для сторони, щодо якої встановлено обов'язок укласти договір, два види юридичних наслідків: рішення суду про спонукання до укладення договору, яке може бути прийняте за заявою іншої сторони, яка направила оферту ; обов'язок відшкодувати іншій стороні збитки, завдані ухиленням від укладення договору.
Порушення термінів на розгляд оферти іншої сторони або, відповідно, протоколу розбіжностей стороною, зобов'язаною укласти договір, може спричинити для неї негативні наслідки навіть у тому випадку, якщо судом не визнаватиметься факт необгрунтованого ухилення від укладення договору . На цю сторону можуть бути віднесені витрати по державному миту, оскільки справа в суді виникло внаслідок її неправильних дій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Укладення договору в обов'язковому порядку "
  1. Вільні і обов'язкові договори.
    Укладення всі договори поділяються на вільні та обов'язкові. Вільні - це такі договори, укладення яких цілком залежить від розсуду сторін. Висновок же обов'язкових договорів, як це випливає з самого їх назви, є обов'язковим для однієї або обох сторін. Більшість договорів носить вільний характер. Вони полягають за бажанням обох сторін, що цілком відповідає
  2. § 4. Укладання договорів
    укладання договорів. Для того щоб сторони могли досягти угоди і тим самим укласти договір, необхідно, принаймні, щоб одна з них зробила пропозицію про укладення договору, а інша-прийняла цю пропозицію. Тому укладення договору проходить дві стадії. Перша стадія іменується офертою, а друга - акцептом. Відповідно до цього сторона, що робить пропозицію укласти
  3. § 5. Порядок укладення, зміни та розірвання договору
    укладення договору важливо встановити момент, з настанням якого оферент пов'язаний своєю офертою. Це - момент отримання її адресатом. Тому, якщо повідомлення про відкликання оферти надійшло раніше або одночасно з самою офертою, остання вважається неодержаної. Отримана ж адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самій
  4. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
    Висновок більшовиками ганебного архітяжелого сепаратного Брестського миру з Німеччиною, щоб за всяку ціну вийти з війни, домогтися перепочинку і утримати Радянську владу. Такий світ викликав негідника-вання антибільшовицьких і антирадянських сил як усередині країни, так і в західних країнах Антанти. Колишні союзники Росії у війні порахували радянський уряд зрадником і стали активно допомагати
  5. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    укладення мирової угоди. Особи, що у справі, має право порушувати апеляційної, касаційної-ве, наглядове виробництво. Сторони здійснюють дії, спрямовані на виникнення, зміну, припинення виконавчого провадження. Суд здійснює контроль за тим, щоб дії суб'єктів процесу, спрямовані на здійснення їх процесуальних або матеріальних прав, не суперечили
  6. Треті особи в арбітражному процесі
    укладення мирової угоди, пред'явлення зустрічного позову, вимогу примусового виконання судового акта. Вступ, залучення в процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або відмова в цьому оформляється визначенням арбітражного суду. Якщо третя особа вступила у справу після початку судового розгляду, розгляд справи в першій
  7. Поняття судового представництва
    укладення угоди про надання юридичної допомоги (С адвокатським утворенням), агентського договору , договору доручення між представником (С особою, що надає юридичну допомогу) і акредитуючою особою, або в результаті укладення трудового договору. Законне (обов'язковий) представництво. Даний вид представництва виникає в силу вказівки матеріального закону: права і законні
  8. Загальні положення про третейський розгляд
    укладеного між сторонами третейського
  9. 3 . Судочинного принципи арбітражного процесуального права
    укладення мирової угоди; 4) порушення апеляційного, касаційного провадження, постановка питання про перегляд справи в наглядовому порядку та за нововиявленими обставинами; 5) вимога примусового виконання судового акта арбітражних суду. При цьому свобода розпорядження суб'єктивними матеріальними правами відповідно до принципу диспозитивності полягає в наступному:
  10. Письмові докази.
    Висновку компетентних органів, складені в ході проведених перевірок, обстежень і т. п. Складання такого роду документів як форми встановлення і фіксації подію, дій має досить широке поширення в практиці державних та інших органів, організацій, а в ряді випадків є необхідною вимогою в їх діяльності. Цим визначається часте використання такого роду
© 2014-2020  ibib.ltd.ua