Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2.9. ВИСНОВОК ПО ЧОЛІ 2 |
||
Глава 2 носить найбільш узагальнений характер у всій роботі і за рівнем розглядають у ній проблем, і за рівнем абстракції в теоретичному аналізі. У ній в більшості розглядалися питання такого рівня узагальненості, який не дозволяє використовувати конкретний емпіричний матеріал для обгрунтування висунутих положень. Про обгрунтованість цих положень можна судити лише побічно - по тому, наскільки пропоновані теоретичні побудови дозволяють просунутися у вирішенні наявних проблем і підвищити пояснювальний потенціал поняття сенсу. У розділі 2.1. задана загальна методологічна установка на розгляд смислової реальності як багатовимірної, одночасно включеної в кілька систем відносин і рухається в них за специфічними законами цих систем. Ми виділили три площини розгляду смислової реальності і, відповідно, три аспекти сенсу - онтологічний, феноменологічний і деятельност-ний, з яких найважливішим є онтологічний аспект - розгляд сенсу в контексті життєвого світу і життєвих відносин суб'єкта. Це дозволило нам сформулювати ключовий для развиваемого нами підходу принцип буттєвого опосередкування смислової реальності. Сенс з урахуванням цього був визначений як відношення між суб'єктом і об'єктом або явищем дійсності, яке визначається місцем об'єкта (явища) у житті суб'єкта, виділяє цей об'єкт (явище) в образі світу і втілюється в особистісних структурах, що регулюють поведінку суб'єкта по відношенню до даного об'єкту (явищу). 166 ГЛАВА 2. Онтологія СМИСЛУ Наступні три розділи присвячені детальному аналізу онтологічного плану смислової реальності - життєвого світу суб'єкта-і переходу від цього плану до діяльнісного планом аналізу. Останнє стало можливим завдяки введеному М.К.Мамардаш-вили поняттю перетвореної форми. Смислові структури особистості, що регулюють процеси життєдіяльності суб'єкта на конкретно-психологічному рівні розгляду, розуміються нами як перетворені форми життєвих відносин. Була побудована класифікація видів смислових структур і уявлення про їх взаємозв'язках. Спеціально були розглянуті шляхи і механізми породження смислів у життєвих стосунках, виділено і описано шість таких механізмів. Три наступних розділу присвячені визначенню місця смислової реальності у свідомості, діяльності та особистості людини. Було обгрунтовано наявність смислової сторони або аспекту, постійно присутнього в кожній з цих трьох реальностей, показано конкретне місце, яке вона займає, і функція, яку він виконує. Нарешті, в останньому розділі отримало всебічне обгрунтування положення про незвідність смислової реальності до емоційної. Тим самим поняття сенсу дозволяє подолати бінарну опозицію афекту та інтелекту. Робота, виконана в цьому розділі, дозволяє нам говорити про смислової реальності не тільки як про Поліформна реальності, яка проявляє себе в різних конкретних формах, але і як про реальність багатовимірної, на яку можна дивитися під різними кутами зору. При розгляді її в різних аспектах виходять різні, що не збігаються між собою картини, поєднати які в несуперечливе цілісне уявлення дозволяють положення про потрійну природу смислової реальності і про ключову роль буттєвого опосередкування. Зміст даної глави задає концептуальну рамку для побудови поняття сенсу на новій методологічній основі. Тепер, однак, потрібно наповнити цю рамку конкретно-психологічним змістом, звернувшись до аналізу руху сенсу в процесах регуляції життєдіяльності суб'єкта: до розгляду функціонування окремих смислових структур, їх взаємозв'язків, взаємопереходів і закономірностей структурної організації.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2.9. ВИСНОВОК ПО ЧОЛІ 2 " |
||
|