Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяФундаментальна філософія → 
« Попередня Наступна »
Новиков Д. А.. Закономірності ітеративного навчання. М.: Інститут проблем управління РАН, 1998. - 77 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Закон сталого нерівноваги


(Е.С. Бауер). Всі живі і тільки живі системи ніколи не бувають у рівновазі і виконують за рахунок вільної енергії постійну роботу проти одно-
весия, необхідного законами фізики і хімії при відповідних зовнішніх умовах [9].
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Закон сталого нерівноваги "
  1. 7. З історії російського лібералізму
    законом. Для ліберала свобода не тотожна й анархізму, бо він є прихильником установ та громадських форм, в яких кожна конкретна людина підпорядковується оформленому у законах порядку й дисципліни. У системі поглядів лібералів «особистість стоїть на першому місці, а цінність суспільних груп або установ вимірюється виключно тим, якою мірою вони захищають права та інтереси
  2. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    закінченою. У ході найгостріших дискусій Ленін намагався переконати більшовиків в необхідності взяти владу на себе для соціалістичного перевороту, метою і засобом якого стане світова революція. У вересні під час дискусії, розпочатої ленінськими листами про повстання, перемогли помірні більшовики. Вони відкинули пропозицію про практичну підготовку збройного повстання та шукали компромісу з
  3. 1.Сущность і уроки НЕПу
    законів товарного виробництва та інтересів різних соціальних верств населення. Іншим необхідною умовою є демократичний характер самого процесу, вибору серед цих альтернатив найкращого варіанту. У сучасних умовах мова, зрозуміло, не йде про відновлення НЕПу. У країні інша історична обстановка, інші історичні умови, інші завдання. Але в сьогоднішньому наступі на
  4. 4. Основні види партійних сис-тем.
    Законодавчій сфері. 18 квітня 1993 на загальнонаціональному референдумі були скасовані дві статті закону № 195 від 2 травня 1974 «Про участь держави в финансирова-ванні політичних партій», пов'язані з наданням щорічних державних дотацій парламентським групам. 10 грудня 1993 був прийнятий закон № 515, який вніс зміни в порядок негосуд-веного фінансування політичних
  5. 12. Класифіка-ція конституцій і їх внутрішня структу-ра.
    Закону: чи не / писані. 6) за способом зміни: жорсткі; гнучкі. Однак перевірка часом показала, що найбільш стійкою виявилася найстаріша класифікація, запропонованого-женная ще в минулому столітті і применяющаяся досі. Незважаючи на формалізм ознак, покладених в основу цієї класифікації, вона найбільшою мірою відповідає потребам індивідуалізації конституцій. За способом об'ектівірованія
  6. 38. Види методів управління, закон необхідної розмежування та розумного поєднання.
    Стійкості системи органів управління необхідно застосовувати протилежні методи управління. В цілому управлінські методи можна розділити на наукові та ненаукові, демократичні та диктаторські, гнучкі і жорсткі, державні та громадські, творчі та шаблонні, адміністративні та економічні, прямого та непрямого впливу. Одні методи носять загальний характер, притаманні всім видам
  7. 4. Теорія держави і права та галузеві юридичні науки.
    Законодавства, умови і причини правопорушень, соціальна структура та рівні правової свідомості населення); спеціально-юридична теорія (включає в себе: проблеми джерел права, класифікацію юридичних норм, юридичних фактів, колізії норм, прийомів, тлумачення, застосування юридичних норм). Дана структура носить умовний характер, це загальні напрямки в рамках єдиної науки, а не
  8. 13. Правові норми - ознаки, структура - гіпотеза, диспозиція, санкція, види
    законах, постановах). Певний характер - норми права викладаються стисненим, чітким юридичною мовою. Точність, визначеність змісту забезпечує однаковість тлумачення і реалізації правових норм. Загальний характер - норми являють собою абстрактні моделі правомірної поведінки. Вони регулюють не окремі випадкові ситуації, а стандартні, масові, типові соціальні
  9. 29. Особливості російського правосвідомості
    закони - це теж щось чуже. Указное право має в очах "росіянина" більшого значення (веління Самого!). Джерело багатства - завжди або крадіжка, або експлуатація. Колись працьовитий народ сьогодні працювати розучився. Тому провиною - тотальна уравнительность (зрівнялівка) радянського часу. Дві сторони: член громади завжди своє отримає, незалежно від продуктивності праці; член громади
  10. 34. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
    Законом міра можливої поведінки, спрямована на задоволення інтересів людини. Це універсальна категорія, що представляє собою випливають із самої природи людини можливості користуватися благами та умовами безпеки. Ознаки прав людини: - виникають і розвиваються на основі природної та соціальної сутності людини з урахуванням зміни умов життя суспільства; - складаються
© 2014-2022  ibib.ltd.ua