Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

3.5. ЗНАЧЕННЯ ГЛАСНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ПРИНЦИПУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ



У лексичному розумінні термін "гласність" визначається як абстрактний іменник до слова "гласний", тобто "приступний для широкої громадськості, відкритий, публічний" [142, 80].
Гласність є необхідним атрибутом демократичного суспільства і охоплює різні сфери його функціонування, в тому числі діяльність державних органів. "Гласність, - відзначила С. Березовська, - це здійснення державних функцій на виду у народу, доступність дій посадових осіб і самих органів держави як таких контролю мас... Гласність - це також інформування народу, громадськості про діяльність органів держави та їх посадових осіб" [143, 97].
Для тоталітарного і, значною мірою, для авторитарного політичного режиму є властивим якщо не повна відсутність гласності, то, у всякому разі, її істотне обмеження.
206
207

У радянському суспільстві державні органи під впливом партійних інстанцій якнайсуворіше дозували інформацію для широкого загалу з точки зору її відповідності ідеологічним настановам партії і необхідності приховування негативних фактів. Це стосувалось і органів прокуратури.
Знайомлячись у період роботи прокурором Волинської області з матеріалами про діяльність прокуратури у складні повоєнні роки, автор звернув увагу на те, що практично всі прокурорські документи видавались під грифами "таємно" або "особливо таємно". Це, зокрема стосувалось повідомлень прокурорів про напади формувань УПА, про факти безчинств представників партійно-державного апарату на місцях, пограбування мирного населення окремими військовими підрозділами в прифронтовій зоні тощо.
Термін "гласність" ввійшов у широкий вжиток із початку демократизації радянського суспільства усередині 80-х років XX століття. Сама гласність є важливим історичним здобутком народів, які колись населяли Союз РСР, і дістала дальший розвиток в умовах їх незалежного існування. Тому навряд чи можна погодитись з висловленою в літературі думкою про те, що "боротьба за гласність, розпочата усередині 80-х років, перетворилася на політичну кампанію і була приречена на провал, залишивши після себе замість правових гарантій гласності лише негативне ставлення до всього, що було хоч якось пов'язано з курсом реформ" [144, 9].
Гласність поступово пробивала собі дорогу і в діяльності органів прокуратури. Якщо в союзному Законі про прокуратуру 1979 року цей принцип у статті 4 спеціально не виділявся, то в Законі України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року він знайшов своє місце. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. б цього Закону органи прокуратури України "діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення".
"З точки зору конституційного права, - відзначив В. Серьогін, - принцип гласності виступає одночасно у трьох аспектах: як принцип організації та діяльності органів публічної влади, як принцип взаємовідносин між державою і громадянським суспільством, а також як прояв демократизму правового статусу особи", "...він є одним з фундаментальних політико-правових принципів, що складають основи конституційного ладу України" [144,10]. Справедливість

цього твердження випливає із світової і вітчизняної державно-правової практики, хоча, принаймні, стосовно прокуратури видається перебільшеною думка А. Сафонова, що "принцип гласності - основа основ організації і діяльності прокуратури" [145, 55].
Не випадково принцип гласності закріплено у законодавчих актах, які регламентують діяльність не лише прокуратури, але й судів та правоохоронних органів (ст. 4 Закону "Про Конституційний Суд України"; ч. 2 ст. З Закону "Про міліцію"; ч. 2 ст. З Закону "Про Службу безпеки України"). Щоправда, враховуючи специфіку діяльності цієї служби в законі підкреслюється поєднання принципу гласності з принципом конспірації. Виділяється гласність і як принцип діяльності місцевих державних адміністрацій (ст. З Закону "Про місцеві державні адміністрації"), він є органічно властивий також системі місцевого самоврядування.
Положення щодо гласного характеру діяльності прокуратури закріплені в законодавстві країн пострадянського простору, причому в більшості воно сформульовано у фразі "Органи прокуратури... діють гласно, тією мірою, в якій це не суперечить вимогам закону про охорону прав і свобод особи, а також державної чи іншої охоро-нюваної законом таємниці" (п. 2 ст. 4 Закону Росії, п. 5 ст. 4 Закону Білорусії, ч. 4 ст. 5 Закону Узбекистану, п. 5 ст. З Закону Казахстану, ч. 2 ст. 4 Закону Киргизстану, ч. 5 ст. 6 Закону Таджикистану, п. 2 ч. 6 ст. 5 Закону Вірменії). Найкоротшою фразою цей принцип сформульовано в Законі Литви: "Прокуратура інформує громадськість стосовно своєї діяльності" (п. З ст. 2), а найдовшою - в ч. З п. 1 ст. З Закону Молдавії: "Органи прокуратури... діють гласно, співпрацюють з органами публічної влади, інформують Парламент, Президента Республіки Молдова, Уряд та органи центрального і місцевого публічного управління про стан законності, а в разі необхідності відповідно до своєї компетенції вносять пропозиції і вживають заходів до відновлення законності".
В окремих літературних джерелах робились спроби ототожнити принцип гласності з принципом зв'язків із громадськістю [146, 125]. Безумовно, між органами влади і окремими ланками громадянського суспільства, зокрема, різними громадськими організаціями, бажано розвивати різноманітні зв'язки, в тому числі і стосовно їх інформування з тих чи інших аспектів правоохоронної діяльності.
208
209

Але в такому разі зв'язок із громадськістю можна було б розглядати лише як один із проявів принципу гласності в діяльності прокуратури.
Нормативна база принципу гласності взагалі і стосовно прокуратури, зокрема, складається з різних за рівнем нормативно-правових актів.
Безпосереднє відношення до її реалізації, зокрема, мають такі норми Конституції України: ст. 15 стосовно політичної та ідеологічної багатоманітності, заборони цензури і свободи політичної діяльності, ст. 34 про свободу слова і права збирати, використовувати і поширювати інформацію.
До числа основних законодавчих актів, якими так чи інакше регулюються питання гласності, можна віднести закони України "Про інформацію" [147], "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" [148], "Про телебачення і радіомовлення" [149], "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" [150] тощо.
При цьому, на жаль, слід погодитись з думкою, що "інформаційне законодавство значною мірою залишається декларативним, не отримуючи повноцінної реалізації, особливо у відносинах між органами публічної влади і пересічними громадянами, що обумовлено недієвістю встановлених гарантій права особи на інформацію" [144, 11].
Третьою складовою частиною нормативно-правової бази гласності є акти відомчого характеру, у яких враховуються особливості організації та діяльності окремих державних структур. Це стосується і прокуратури. Слід було б видати спеціальний наказ Генерального прокурора України "Про
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.5. ЗНАЧЕННЯ ГЛАСНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ПРИНЦИПУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ"
  1. ЗМІСТ
    значення і види принципів організації і діяльності прокуратури ...115 3.2. Єдність і централізація як принцип прокурорської системи України ... 125 3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури ... 125 3.2.2. Основні риси єдності прокурорської системи . . 128 3.2.3. Основні риси
  2. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    значено в літературі, "...сьогодні судова влада замкнулась на собі, боячись інформаційного вторгнення громадськості у сфері своєї діяльності, що традиційно була закритою для широкого загалу" [144, 15]. Підтвердженням такої позиції є положення, яке міститься у ч. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність
  3. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    значення адміністративного права в демократичній, правовій державі. Однак вирішення цього дійсно історичного завдання є досить складною справою. Адже існуючий стан українського адміністративного законодавства характеризується, умовно кажучи, "залишковими" явищами колишньої тоталітарно-бюрократичної держави, в якій інтереси публічної влади домінували над інтересами людини. Зважаючи на це, з
  4. § 2. Предмет науки криміналістики
    значення для його розшуку і встановлення особистості злочинця. Наприклад, наркомана найчастіше цікавлять самі наркотики і де практично їх роздобути. Якщо при крадіжці з аптеки зникли лише наркотичні препарати, а інші, навіть більш коштовні залишилися, то запідозрюється передусім наркоман. Предмет безпосереднього посягання закономірно пов'язаний з особистістю злочинця, його віком, фахом, деякими
  5. ПЕРЕДМОВА
    значення, основні положення, завдання, коло учасників, процесуальні засоби діяльності, етапи, кінцеві рішення). Сутність кримінально-процесуального права в курсі лекцій розкрито шляхами, на які вказував видатний учений-процесуаліст І. Я. Фойницький: - екзегетичним, або тлумачним, що полягає у з'ясуванні права із його власного змісту (всі теми лекцій); - історичним, що залучає для цього матеріал
  6. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    значення законного, обґрунтованого і справедливого покарання. Ці правовідносини виникають із моменту вчинення злочину. Отже, не органи держави, а закон покладає на винного кримінальну відповідальність. Суд своїм обвинувальним вироком лише констатує наявність кримінально-правових відносин і від імені держави покладає на винного покарання. Кримінальна відповідальність реалізується в стадії судового
  7. 1. ПОНЯТТЯ ПРОТОКОЛЬНОЇ ФОРМИ ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ (ПФДПМ)
    значення цієї особливої форми провадження у процесуальній літературі застосовують такі терміни. 1. Спрощена форма провадження: застосовують спрощені процесуальні пізнавальні дії (відібранняпояснень, витребування документів тощо); не застосовують запобіжні заходи; не застосовують заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна тощо. Спрощення стосуються досудової діяльності. В суді
  8. 3.3. Інші види правової допомоги
    значення доказів у кримінальній справі; ціпредмети передають і в тому разі, якщо видачу злочинця не можебути здійснено через його смерть, втечу або з інших обставин. Права третіх осіб на передані предмети залишаються у силі. Після закінчення провадження у справі ці предмети має бути безоплатно повернено Договірній Стороні, яка їх передала. 2. Повідомлення про обвинувальні вироки і відомості про
  9. ДОДАТКИ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
    значення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства
  10. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    значення цілей нагляду. Це, у свою чергу, пов'язано з оцінкою ролі прокурорського нагляду серед інших державних структур. Саме за цільовим призначенням прокурорський нагляд повинен відрізнятись від інших видів діяльності. Цю відмінність досить складно провести в сучасних умовах стосовно одного з основних напрямів діяльності - загального нагляду. Реформування організації і діяльності прокуратури є