Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теория держави і права / Транспортний право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

8. Порядок застосування НБУ примусових заходів впливу


Порядок застосування Національним банком України примусових заходів впливу за порушення банківського законодавства детально регламентований у По-, ложении про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженому Постановою Правління НБУ від 26.05.2000 р. № 215. Примусові заходи впливу застосовуються Національним банком України таким чином.
Зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій та відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій з валютними цінностями.
Рішення про призупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій приймається Національним банком України у разі порушення банком вимоги банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, у тому числі:
виявлення недостовірних даних, на підставі яких була видана ліцензія;
порушення економічних нормативів, встановлених НБУ;
здійснення операцій, на які не було отримано ліцензію;
надання недостовірної інформації та звітності, встановлених нормативно-правовими актами НБУ, ненадання або несвоєчасного їх надання;
ненадання документів на письмову вимогу уповноважених працівників НБУ, приховування рахунків, документів, активів і т.д.;
невиконання у встановлений термін вимог Національного банку про усунення порушень у діяльності банку;
здійснення банком окремих операцій з високим рівнем ризику, що може загрожувати інтересам кре / діторов і вкладників, у разі встановлення цих фаш тов інспекторською перевіркою;
якщо надходжень банку недостатньо для підтримання на необхідному рівні достатності капіталу, забезпечення формування резервів та покриття збитків;
порушення умов, на підставі яких була видана ліцензія, в тому числі недотримання банком ліцензійних умов щодо розміру капіталу банку, необхідного для здійснення відповідних банківських операцій;
порушення уповноваженими банками або установами уповноважених банків порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України;
відмови від купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок клієнтів;
проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;
невиконання норм обов'язкового резервування;
не виправлення звітності в порядку, встановленому НБУ.
У разі прийняття НБУ рішення про призупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, банк - юридична особа зобов'язаний припинити здійснення відповідних банківських операцій на день отримання рішення про їх призупинення. В даному випадку банк втрачає право на збільшення обсягу цих операцій (тобто забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) і одночасно забезпечує виконання зобов'язань за банківськими операціями (за якими обмежено дію ліцензії) перед кредиторами і клієнтами відповідно до договорів, укладених до дня отримання рішення про призупинення ліцензії.
По закінченні строку, на який було призупинено дію ліцензії на здійснення банківських операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження призупинення дію-я ліцензії.
Накладання штрафів на банки. Дана санкція при-вується Національним банком України у разі вчинення банками таких порушень:
порушень порядку, строків і технології виконання банківських операцій, встановлених нормативно-правовими актами НБУ;
порушень економічних нормативів регулювання діяльності банків;
стягнення відсотків авансом на період видачі кредиту;
ненадання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів і т.д.
Надання недостовірної інформації та звітності, встановлених нормативно-правовими актами НБУ, а також ненадання або несвоєчасного їх надання;
не виправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком.
Штрафи накладаються на банки за кожен випадок порушення в розмірі не менше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.
Застосування штрафних санкцій оформляється розпорядженням керівника відповідного територіального управління НБУ. Розпорядження повинне бути оформлене протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації про порушення і в цей же строк направляється банку-порушнику з обов'язковим переліком підстав для накладення штрафу та розрахунком його суми. Розпорядження повинне містити в собі пропозицію банку-порушнику добровільно сплатити штраф протягом 3 робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком розпорядження. У разі, якщо нарахована сума штрафу не буде перерахована банком-порушником у зазначений термін, штраф стягується в судовому порядку.
Накладання штрафів на керівників банків. Порядок застосування зазначеної санкції регламентований у Положенні про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України про усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженому ткм-становленням Правління НБУ від 09.03.2000 р. № 94. /; Д
Як видно з назви даного нормативно-я правового акта, санкція у вигляді накладення штрафу, тобто грошового стягнення, на керівників банків застосовується Національним банком України у разі невиконання ними законних вимог НБУ про усунення порушень банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Відповідно до ст. 2343 КпАП України Національному банку надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати відповідні адміністративні санкції.
Штраф накладається в межах, встановлених ст. 1665 КпАП України, а саме - до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відсторонення керівництва банку від управління банком. Національний банк має право усувати керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від управління банком у разі:
невиконання банком зобов'язань за його листом із зобов'язаннями або програмою фінансового оздоровлення чи інших вимог НБУ, визначених у письмовому попередженні;
визнання професійної непридатності керівництва банку, а також, якщо за результатами інспектування банком отримана низька рейтингова оцінка менеджменту;
невиконання ними у встановлений НБУ термін вимоги про усунення порушень банківського законодавства , нормативно-правових актів НБУ, а також заподіяння значної шкоди банку, втрати капіталу, ліквідності та платоспроможності, якщо це невиконання є наслідком особистих дій чи бездіяльності керівництва;
надання недостовірної інформації та звітності, встановлених нормативно- правовими актами НБУ, ненадання або несвоєчасного їх надання;
ненадання документів на письмову вимогу уповноважених працівників НБУ, приховування рахунків, документів, активів і т.д.
Набрання чинності вироком суду щодо керівництва про заборону займатися банківською діяльністю.
Рішення про відсторонення керівництва банку від управління приймається Правлінням НБУ та оформляється відповідною постановою.
Призначення тимчасової адміністрації. Зазначена міра впливу застосовується Національним банком у разі, якщо банк не усунув виявлені порушення або недоліки у своїй діяльності в строки, визначені НБУ у письмовому попередженні або встановлені згідно з прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення або листом із зобов'язаннями, а також є хоча б одна з таких підстав :
банк має низьку рейтингову оцінку;
керівництво банку відсторонена від управління;
арбітражним судом порушено справу про банкрутство банку;
невиконання банком вимоги НБУ про звільнення з посади керівництва банку;
наявність конфліктної ситуації в керівництві банку;
виникнення некерованої ситуації в діяльності банку (в т.ч. надання недостовірної інформації та звітності, ненадання документів на письмову вимогу НБУ, приховування рахунків, документів, активів і т.д.).
Тимчасова адміністрація є спеціальним органом для тимчасового управління банком, який створюється і призначається за рішенням Правління Національного банку з метою забезпечення збереження капіталу і активів банку і детальної оцінки фінансового стану банку та прийняття відповідних заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності та ліквідності, усунення виявлених порушень, причин і умов, які призвели до погіршення фінансового стану, а також для застосування інших заходів, спрямованих на стабілізацію діяльності банку. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації не може перевищувати 12 місяців.
Припиняється діяльність тимчасової адміністрації у разі, якщо:
Національний банк прийняв відповідне рішення про припинення роботи тимчасової адміністрації або про ліквідацію банку;
прийнято рішення відповідного органу в відпо-'до законодавства про ліквідацію банку.
Припинення діяльності тимчасової адміністрації тягне за собою поновлення повноважень правління бан. ка (у разі стабілізації діяльності банку) або призначення ліквідатора (у разі прийняття рішення про його ліквідацію).
Ліквідація або реорганізація банку. Зазначена міра впливу є найбільш суворої санкцією за порушення банківського законодавства і застосовується тільки в крайніх випадках, а саме у разі:
порушення банком банківського законодавства чи інших нормативно-правових актів Національного банку, що призвело до значної втрати активів або доходів і неплатоспроможності банку та / або заподіяло істотну шкоду інтересам їх клієнтів;
приховування яких рахунків, інших документів чи активів.
Рішення про ліквідацію банку приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою, яким одночасно:
відгукується ліцензія на здійснення всіх банківських операцій;
припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку;
призначається ліквідатор;
доручається керівникам відповідного територіального управління НБУ та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій з його кореспондентських рахунках, відкритим в Національному банку.
За наявності бажаючих і за умови згоди кре-, діторов, майнові вимоги яких становлять не менше 51 відсотка від суми визнаних претензій до банку, що ліквідується, Національний банк може прийняти рішення про проведення санації ліквідованого банку або його реорганізації шляхом приєднання до іншого банку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8. Порядок застосування НБУ примусових заходів впливу "
  1. Зміст
    Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
  2. Види і стадії адміністративного права
    1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
  3. Поняття і підстави застосування заходів процесуальної відповідальності
      Особи, що у справі, несуть ризик настання наслідків вчинення або невчинення ними процесуальних дій. Таким чином, за невиконання або неналежне виконання розпоряджень, які у арбітраж-них процесуальних нормах, законодавство передбачає певні заходи юридичної відповідальності. За загальним правилом, під юридичною відповідальністю розуміється виникло з
  4. 41. Види адміністративного примусу та їх правовий режим.
      Вилучення речей і документів. Вилучення проводиться в адміністративному порядку в осіб, що порушують норми адміністративного законодавства або, в деяких випадках, інші правові норми. Згідно з чинним законодавством вилученню підлягають речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення. Порядок і умови даного вилучення регулюються КпАП України (ст. 265).
  5. 42. Заходи припинення та попереджувальні заходи в адміністративному примусі.
      Заходи адміністративного попередження носять профілактичний характер. Найбільш широка компетенція в застосуванні запобіжних заходів належить органам внутрішніх справ (міліції). Нам здається, до цих заходів слід віднести наступні. 1. Вимога припинення окремих дій. Органи міліції вправі вимагати від громадян і посадових осіб припинення дій, що перешкоджають здійсненню
  6. Страхування ризику кримінальної економічної діяльності
      Важливою рушійною силою вдосконалення організаційних форм кримінального бізнесу є зниження витрат страхування різних видів ризику. Страхування кримінального ризику забезпечується через застосування таких функцій. 1. Формування страхового фонду. Частина коштів, отриманих у формі доходів від кримінальної діяльності, зберігається у формі фонду грошових коштів,
  7. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
      Контракт військовослужбовця в системі будівництва оновлених Збройних Сил Російської Федерації є найважливішим інститутом, який встановлює та регулює правовідносини військовослужбовця з державою. У зв'язку з тим, що оборона і безпека віднесені Конституцією до ведення РФ (п. «м» ст. 71) і військова служба є видом федеральної державної служби, можна сказати, що
  8. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
      Кримінальний кодекс, як відомо, ввів ряд новел в регламентацію інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Присвятивши цьому питанню окрему, 11-ту главу, законодавець, крім цього, включив в КК РФ ряд відповідних додаткових норм, спеціалізованих по виду злочинів (див. примітки ст.ст. 204, 291 КК РФ) і щодо суб'єкта, до якого вони можуть бути застосовані. До
  9. § 6. Функції кримінального права, предмет і метод кримінально-правового регулювання
      Соціальні цінності, створені багатовіковою діяльністю людей, кримінальне право (у співдружності з іншими соціально-правовими регуляторами) охороняє від потенційних (можливих) злочинців і злочинних посягань. Така охоронна функція. Своїми позитивними, соціально-ціннісними властивостями кримінальне право звернено насамперед до чесним, нор-мопослушним громадянам, спонукаючи їх
  10. § 1. Поняття покарання
      Проблема кримінального покарання є однією з найбільш складних і багатогранних в кримінально-правовій науці. Її значення визначається тим, що кримінальне право реалізує себе, насамперед, загрозою і застосуванням покарання. Діяння, як тонко підмітив свого часу Н. С. Таганцев, щоб бути злочинним, повинно бути заборонено законом під страхом покарання, причому страх ^ той не є що-небудь
© 2014-2022  ibib.ltd.ua