Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Прокурор може просити:



219
а) про присудження відповідачів до виконання певних вимог (відшкодувати збитки у певній сумі);
б) про визнання чи, навпаки, відсутність будь-якого право-відношення, справ чи обов'язків (визнати угоду недійсною);
в) про зміну чи закінчення правовідношення (розірвати договір).
Формулюючи в позовній заяві вимогу, прокурор повинен вказати, до чого конкретно ця вимога зводиться (наприклад, стягнути певну суму, визнати угоду недійсною і т.д.). У заяві слід вказати прізвище і ініціали кожного відповідача, з якого підлягає стягнення грошової суми чи покладено обов'язок вчинити певні дії, назву особи, на користь якої підлягає стягненню грошова сума чи повинні бути вчинені конкретні дії. У заяві прокурор наводить список осіб, участь яких необхідна в даному судовому засіданні, їх прізвища, ініціали та адреси. У заяві повинен вказуватись також перелік доданих документів. У практиці прокурорів нема єдності в питанні про те, чи необхідно приєднувати до позовної заяви закриту кримінальну справу чи матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи. Одні прокурори приєднують такі матеріали і справи, інші ні, вважаючи, що достатньо приєднати постанову про закриття справи чи відмову в її порушенні. Закриту кримінальну справу, а також матеріали, за якими в порушенні кримінальної справи відмовлено, доцільно приєднувати до позовної заяви, оскільки вони допоможуть більш повно і різнобічне дослідити заявлені вимоги, дозволять особам, що беруть участь у справі, в повній мірі використати їх в ході судового розгляду. Однак, оскільки для матеріалів попереднього слідства і дізнання встановлений певний порядок зберігання, вони, як правило, повертаються прокурору після вступу рішення в законну силу.
З урахуванням конкретних обставин справи прокурор в позовній заяві ставить перед судом питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Забезпечення позову гарантує можливість виконання майбутнього судового рішення і сприяє реальному відшкодуванню заподіяної шкоди.
Закон зобов'язує прокурора приєднати до заяви її копії по кількості відповідачів. Цивільно-процесуальне законодавство не передбачає направлення позовних заяв представникам позивача в тих випадках, коли процес порушується прокурором. Поряд з цим більшість прокурорів приєднують копії позовних заяв і просять суд направити їх представникові позивача. Таку прак-
220

тику слід визнати правильною. Направлення копій позовних заяв представникам тих організацій, в інтересах яких прокурор пред'являє позов, дає їм можливість завчасно ознайомитись з позовними вимогами прокурора, підготуватись до судового розгляду і брати активну участь в дослідженні матеріалів цивільних справ.
Закон України «Про прокуратуру» та Цивільно-процесуальний кодекс конкретизують права і обов'язки прокурора в судовому розгляді і надають прокурору великі можливості в реалізації своїх повноважень під час розгляду позову судом.
Участь прокурора в судовому розгляді - важлива і складна ділянка діяльності. Підготовку позовних матеріалів і участь у судовому розгляді по цих справах часто здійснюють різні прокурори. У деяких випадках позовні матеріали направляються по територіальності в суди інших районів і міст.
Активна і кваліфікована участь прокурора в дослідженні доказів при розгляді справ передбачає ретельну попередню підготовку до процесу. Підготовка прокурора до участі в розгляді по цивільній справі включає в себе попереднє ознайомлення в суді зі справою.
У процесі ознайомлення з матеріалами справи прокурор може прогнозувати поведінку сторін, свідків та інших учасників процесу в судовому засіданні. Це дозволить йому визначити свою тактику в судовому розгляді, правильно і відповідно до закону реагувати на процеси, що проходять.
При підготовці до судового розгляду прокурор, як правило, складає план участі в процесі для з'ясування в судовому засіданні обставин, юридичних фактів, які згідно із законом встановлюють, змінюють чи припиняють цивільні правовідносини для того, щоб у кінцевому рахунку підтримати законний і обгрунтований позов. Процесуальні дії прокурора в судовому засіданні повинні бути спрямовані на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин, фактів, що мають значення. До участі в судовому розгляді прокурору необхідно ше раз уточнити законодавство, що регулює це спірне правовідношення, інші нормативні акти.
При підготовці до судового процесу прокурору слід бути готовим вирішити питання про можливість розгляду цивільної справи у зв'язку з неявкою будь-кого із осіб, що беруть участь у справі: представників, свідків, експертів і т.д. Правильний висновок з цього питання забезпечується тільки у випадку доброго знання справи. Необхідно вже на цьому етапі
продумати і можливий порядок дослідження доказів. Прокурор, що пред'явив позов, а також і той, що бере участь у справі, зобов'язані дотримуватися у судовому засіданні встановленого порядку і підкорятись відповідним розпорядженням головуючого. Заяви прокурора підлягають занесенню в протокол судового засідання. Прокурор у судовому засіданні вживає заходів для дотримання процесуальних гарантій, що дозволяють об'єктивно і відповідно до закону досліджувати докази по справі. Прокурор у кожному конкретному випадку оцінює причини заявленого відводу суддям, складу суду в цілому і іншим учасникам процесу і дає висновок про його обгрунтованість. Суд встановлює осіб, що з'явились, перевіряє повноваження, посадових осіб і представників, просить свідків вийти із залу суду і т.д. У випадку порушення вимог закону прокурор реагує шляхом клопотання перед судом про їх усунення.
При розгляді цивільних справ прокурор дає висновок перед винесенням судом ухвал з усіх матеріально-правових і процесуально-правових питань. До них, зокрема, відноситься можливість слухання справи в даному складі суду, за наявності сторін і свідків, що з'явилися в судове засідання за заявами і клопотаннями осіб, що беруть участь у справі, їх представників, про витребовування нових доказів та з інших питань, пов'язаних з розглядом справи. Свою позицію в суді прокурор обґрунтовує нормами матеріального і процесуального права, у випадку неявки в судове засідання осіб, що викликані для участі у справі, зокрема представників сторін, суд повинен переконатись чи всім учасникам процесу вручені повістки і причини їх неявки. Якщо причини відсутні, суд відкладає слухання справи. До клопотань прокурора відносяться: встановлення конкретного порядку дослідження доказів у ході судового розгляду, виклик нових свідків, витребування додаткових матеріалів, призначення експертизи, оголошення письмових показань свідків, пояснень сторін, даних в іншому судовому засіданні.
Заяви прокурора, що бере участь у справі, можуть бути зроблені також з приводу:
1) порушення прав учасників процесу, а також інших неправомірних дій головуючого;
2) відводу суддів та інших учасників процесу. Заяви прокурора підлягають занесенню в протокол судового засідання.
222

Розгляд справи по суті починається доповіддю справи ГОЛОВУЮЧИМ. Потім суд заслуховує пояснення прокурора, що пред'явив позов, по суті позовних вимог. Відповідач по справі має право заперечувати пояснення прокурора. Позивач може відмовитись від позову, але його відмова не позбавляє прокурора права підтримувати пред'явлений ним позов, а суд зобов'язаний розглянути його по суті і винести рішення. У разі відмови прокурора від позову особа, в інтересах якої прокурором було пред'явлено позов, може відстоювати свої позовні вимоги. Прокурор ретельно відбирає інформацію, шо має значення для справи, конкретизує певні обставини, події, факти, дає їм оцінку, уточнює свою позицію. Визнаний факт слід вважати встановленим, якщо нема сумнівів в тому, шо визнання відповідає обставинам справи і не вчинено стороною під впливом обману, насилля, погроз, блуду чи з метою приховання істини.
Порядок дослідження доказів слід розглядати як цілісну систему, що включає різні прийоми і методи, які грунтуються на суворому дотриманні цивільно-процесуального законодавства і забезпечують повноту, всебічність, об'єктивність дослідження з метою встановлення істини по справі. Прокурор висловлює думки про порядок дослідження доказів. У зв'язку з цим прокурору необхідно ретельно продумати з кого і з якою метою необхідно розпочати допит, в якій послідовності проводити судовий розгляд, визначити значимість обставин справи, фактів, що вимагають підтвердження важливості, обсягу наявної інформації. Прокурору необхідно брати найактивнішу участь у допиті свідків, що можливо за умови доброго знання всіх обставин справи. Знання матеріалів цивільної справи визначає межі використання допитів свідків і конкретного змісту предмету допиту. Прокурор, що пред'явив позов, першим задає запитання свідкові. Питання повинні бути, з одного боку, цільовими, уточнюючими, доповнюючими прогалини у встановленні певних обставин, фактів і т.д., а з іншої - конкретними, що не мають готових відповідей, тактичними, доброзичливими. Все це, в кінцевому рахунку, буде сприяти повноті, всебічності і об'єктивності в дослідженні показів свідків з метою встановлення істини по справі.
Свідки перед початком допиту попереджаються судом про відповідальність за відмову чи ухилення від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, за винятком осіб, що не досягли 16-річного віку. При допиті свідків у віці до 14 років, а на розсуд суду і при допиті свідків у віці до 16 років викли-
223
кається педагог. У випадку необхідності викликаються також їх родичі, усиновителі, опікуни і піклувальники. Свідок, що не досяг 16-річного віку, після закінчення допиту виходить із залу суду, крім випадків, коли суд визнає необхідним його присутність. Прокурор заявляє також клопотання в судовому засіданні про оголошення конкретних документів. Всі наявні докази повинні враховуватись і при допиті свідків. Прокурор в судовому засіданні зобов'язаний виявляти ініціативу в дослідженні речових доказів і заявляти клопотання в кожному конкретному випадку про витребування їх і огляд в судовому засіданні. Для роз'яснення питань, які вимагають спеціальних знань, закон передбачає призначення експертизи. Прокурору в необхідних випадках слід стати ініціатором притягнення експерта до розгляду цивільних справ (наприклад, технічна експертиза про причини нещасного випадку, судово-психіатрична експертиза з питання про те, чи міг заповідач в момент складення заповіту розуміти значення своїх дій і керувати ними, експертиза зразків почерку, бухгалтерська експертиза тощо).
Після закінчення розгляду справи по суті суд переходить до судових дебатів. Першим у дебатах виступає прокурор. Він обґрунтовує вимоги певними доказами з посиланням на норми права.
Чинне законодавство зобов'язує прокурора після судових дебатів висловити свою позицію по суті справи в цілому. Вона повинна грунтуватись тільки на законі відповідно до внутрішнього переконання, що складається в результаті різнобічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності; вона не може залежати від будь-яких впливів чи бути пов'язана з тим, що позов був пред'явлений прокурором. Прокурор на підставі всіх зібраних матеріалів справи і даних, встановлених у процесі судового розгляду, робить висновки і викладає суду свою думку, як слід вирішити розглянутий позов. У позиції щодо розміру заподіяної шкоди не повинно бути виразів «на розсуд суду» чи «задовольнити позов частково». Прокурор повинен назвати конкретну суму, що підлягає стягненню з кожного відповідача.
Думка прокурора по суті справи в цілому має важливе значення. У ній викладається суть спору чи факту, аналіз доказів і фактичних обставин справи, перевірених в судовому засіданні, їх оцінка. Аналізується чинне законодавство, яке повинно бути покладене в основу вирішення даної справи по суті, тобто мірку-
224

вання про законність і обгрунтованість пред'явленого позову. По певній категорії справ прокурор розкриває причини і умови, що сприяли виникненню цивільної справи.
У випадках грубого порушення закону прокурор рекомендує винести відповідну окрему ухвалу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Прокурор може просити:"
  1. Порушення прокурором цивільного процесу в суді
    першої інстанції наступає тоді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав і охоронюваних законом інтересів громадян. Закон не визначає, коли наступають такі обставини, а надає право прокурору встановити їх у кожному конкретному випадку з будь-яких спірних правовідносин. Вони вирішуються, виходячи з обставин справи, характеру правопорушення, необхідності втручання
  2. Процесуальна характеристика допиту свідка.
    Допит свідка провадять без попереднього складання слідчимпостанови. Рішення слідчого про провадження допиту є латентним (скритим). Оскільки постанову про допит свідка не складають, то йогопровадження не потребує ані санкції прокурора, ані рішення суду. Присутність понятих під час допиту свідка не передбачено. Мета допиту свідка полягає в отриманні фактичних данихщодо юридично значущих обставин
  3. Процесуальна характеристика допиту потерпілого.
    Допит потерпілого провадять без попереднього складанняслідчим постанови. Рішення слідчого про провадження допиту єлатентним (скритим). Оскільки постанову про допит потерпілого не складають, тойого провадження не потребує ані санкції прокурора, ані рішеннясуду. Присутність понятих під час допиту потерпілого не передбачено. Мета допиту потерпілого полягає в отриманні фактичнихданих щодо значущих
  4. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    Викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до кримінальної відповідальності, і жоден невинний не був покараний, є завданнями кримінального судочинства (ст. 2 КПК). Досудове слідство спрямовано на виконання цих завдань, а точніше - на встановлення конкретної особи, винної у вчиненні злочину, за ознаками якого порушено
  5. 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ І ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    Кримінальну справу закривають у такому процесуальному порядку. 1. Слідчий, не ознайомлюючи учасників досудового слідства зматеріалами кримінальної справи, закриває її мотивованою постановою, в якій зазначає: відомості про особу обвинуваченого; суть справи; ***- підстави для закриття справи; ' рішення про скасування запобіжного заходу і заходів із забезпечення цивільного позову та можливої
  6. Промова прокурора в суді
    - це завжди політичний виступ, виступ представника державної влади, що обвинувачує порушників закону, вимагає їх засудження і покарання. Тому обвинувальна промова повинна бути переконливою не тільки для суду, але і для всіх присутніх на процесі громадян, вона повинна містити в собі великий заряд виховної дії, бути засобом залучення уваги громадськості до негативних явиш нашого життя, сприяти
  7. 30. Принцип рівноправністі та самовизначення народів і націй
    Безумовна повага права кожного народу і нації вільно вибирати шляхи і форми свого розвитку є однією з принципових основ міжнародних відносин. Принцип рівноправністі та самовизначення народів і націй у якості обов'язкової норми сучасного міжнародного права одержав свій розвиток у Статуті ООН. Одна з найважливіших цілей ООН - «розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу
  8. 44. Міжнародні механізми контролю задотриманням прав людини.
    У зв"язку з тим що права людини є цінністю вищого порядку й від рівня їхнього захисту й забезпечення в конкретній державі залежить багато в чому доля миру й безпеки, міжнародне співтовариство розробило певні механізми контролю за дотриманням прав людини. Ці механізми приводяться в дію міжнародними органами й організаціями Комісія із прав людини - допоміжний орган ЭКОСОС, заснований в 1946 р.
  9. 47. Правовий стан іноземців
    У принципі, правовий стан іноземців, як і правовий стан власних громадян і апатридів, встановлюється державою, на території якої вони знаходяться, але з урахуванням відповідних загальновизнаних норм загального міжнародного права, зокрема, що стосуються можливості захисту їх прав, і державою їхньої національної приналежності. Іноземцями називаються особи, які, проживаючи на території певної
  10. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1)
    Іноземці - це особи, що перебувають на території певної держави, що не є його громадянами й складаються в громадянстві іншого держави Правовий режим іноземців визначається внутрішньодержавним правом з урахуванням міжнародних зобов'язань держави. Під терміном «правовий режим (статус, положення) іноземців» варто розуміти сукупність прав і обов'язків, якими володіють іноземні громадяни в певній
© 2014-2022  ibib.ltd.ua