Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3.3.1. Впровадження і використання систем автоматизованого проектування |
||
Слід зазначити, що навіть при добре налагодженій системі планування потоків вимог, якщо інформаційний центр своєчасно не буде оновлюватися програмно-технічними засобами та відповідним висококваліфікованим штатним персоналом, домогтися високої якості підготовки фахівців неможливо. Тому що основна проблема навчання полягає у використанні нових більш складних систем автоматизованого проектування [12, 14, 18]. Сучасні системи автоматизованого проектування (САПР) сприяють не тільки підвищенню якості, але і є основним інструментом прискорення темпів сучасного навчання. У машинобудуванні як базової галузі промисловості широко застосовуються САПР при розробці різної проектно-технологічної документації. В даний час вони дозволяють виконувати роботи як в двомірної, так і тривимірній графіці, завдяки чому конструктор може створювати власне середовище проектування. Рівень сучасних програмно-технічних засобів (ПТС) дає можливість перейти від традиційних ручних методів конструювання до автоматизованих, використовуючи нові інформаційні технології (НІТ) за допомогою ПВМ. Створення конструкторської документації задовольняє стандартам ЕСКД як за якістю виконання, так і дотриманню цих вимог. Моделі конструкцій та їх частин можуть бути параметрично заданими. За допомогою завдання параметрів конструктор може змінювати їх розміри і геометричну форму, забезпечуючи тим самим багатоваріантність графічних зображень розроблюваних виробів. Комп'ютерна графіка дає можливість створення, зберігання, уточнення моделей та їх зображень за допомогою сучасних комп'ютерів, забезпечуючи одночасно обмін інформацією між усіма компонентами об'єкта проектування. Ефективність автоматизації конструкторської діяльності забезпечується інтерактивними засобами комп'ютерної графіки, що дозволяють вести роботу в режимі діалогу «людина-машина». Однак машинні методи проектування вимагають введення нових методик навчання фахівців, що використовують комп'ютерну графіку, як більш ефективного засобу для створення проектно-технологічних розробок. Так, за допомогою сучасних САПР можна вирішувати завдання: ,. Двовимірного моделювання досить складних виробів із зазначенням їх розмірів. 2. Твердотільний просторового моделювання, що дозволяє отримувати зображення видів креслень, їх розрізів, перетинів і т. д. 3. Розробки та виготовлення конструкторської документації, що відповідає вимогам ЕСКД, та інші функції. Зручність САПР полягає в спілкуванні з ЕОМ у графічному діалоговому режимі, що забезпечує наочність і швидкість обробки інформації. Автоматизована система проектування включає в себе технічні засоби, системне програмне забезпечення, прикладне програмно-математичне супровід і самого проектувальника (суб'єкта). Системи автоматизованого проектування є досить універсальним засобом досягнення мети. Вони можуть бути використані не тільки в галузі машинобудування, а й в радіопромисловості, приладобудуванні і т. д. При цьому досить ввести в базу даних відповідну інформацію, що відноситься до тієї чи іншій сфері виробництва. Єдиним обмеженням універсальності САПР є їх перенастроювання при переході на новий виріб, тобто коли потрібно створювати не уніфіковані вузли, блоки, вали, зубчасті колеса і т. д. У цьому випадку необхідно поповнити базу даних новою інформацією і частково змінити структуру самої САПР, т. к. вони є орієнтованими на певний вид виробництва. Структура організації машинного методу проектування майже не відрізняється від традиційних ручних методів. Підвищення ефективності використання САПР спостерігається при багаторазових повторюваних циклах, пов'язаних, наприклад, з поверненням виробів на доопрацювання. Тут метод моделювання за рахунок існування зворотних зв'язків і величезною пам'яті машин дозволяє значно скоротити тимчасові витрати, а часом і поліпшити якість виробу. Якщо створена досить точна модель виробу, яка відображає основні його фізичні властивості і характеристики, тоді завдання автоматизованого конструювання зводиться до ітеративному процесу різноманітних, але досить обмежених типів стандартних операцій. Так, при двовимірному моделюванні часто виникає необхідність змінювати вже готовий креслення, при вирішенні задач теплопровідності, електромагнітної сумісності, виробляти перекомпонування елементів конструкції і т. д. У цих випадках машинні методи за рахунок використання високої швидкості комп'ютера служать потужним та ефективним засобом проектування багатьох промислових виробів. Для цього необхідно на першому етапі створення конструкторсько-технологічного проекту побудувати інформаційну модель, на другому - модель даних. На третьому етапі відбувається відображення моделі даних в цифрове представлення. При цьому попередньо здійснюється фізичне розміщення даних у пам'яті машини, яка перетворюється в модель зберігання. Ми не будемо детально й докладно розглядати процес самого машинного проектування, це завдання професорсько-викладацького складу. Мета наша в іншому - показати складність процесу навчання, пов'язаного з використанням САПР, і розуміючи їх функціональне призначення, підвищити ефективність процесу їх експлуатації. Таким чином, якщо планування ресурсів та управління ними визначають глобальну задачу ІЦ, то раціональна організація програмно-технічних засобів у систему визначає тактику, які разом утворюють цілісний програмно-технічний комплекс. Однак слід вказати, що впровадження САПР ще не вирішує завдання підвищення ефективності та якості навчання. Це необхідна, але недостатня умова підготовки висококваліфікованих фахівців. Щоб умова була достатньою, потрібно гнучка система, що забезпечує оперативне отримання інформації про нові розробки з тієї чи іншої дисципліни або галузі виробництва. Таким засобом оперативної доставки необхідної інформації служить мережа Internet, що дозволяє здійснювати її пошук не тільки в межах Росії, але і в більш широких масштабах. З цією метою на МФ розроблена структура комп'ютерної мережі, яка впроваджена в 1-му навчальному корпусі університету. До неї підключені майже всі підрозділи факультету. Дана структурна схема комп'ютерної мережі (КС) буде приведена нижче. Досвід показує, головний недолік САПР полягає в тому, що не враховують специфіку та особливості процесу навчання у вузі, т. к. вони орієнтовані на вирішення певного класу задач. Наприклад, при курсовому і дипломному проектуванні студент не звільняється від рутинної роботи, яку теж можна автоматизувати і зосередити увагу на принципових питаннях, де йому необхідно дати підказку. Виходом з положення служить розробка та впровадження автоматизованих навчальних систем (АОС), які слід оформляти у вигляді процедур і вводити в САПР. У ці процедури слід включати всі ті завдання, яких немає в основній системі навчання. Питаннями розробки АОС повинні займатися провідні викладачі, т.к. крім них ніхто не знає специфіки і особливості предмета.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3.3.1. Впровадження і використання систем автоматизованого проектування " |
||
|