Головна |
Наступна » | ||
ВІД АВТОРА |
||
Як і більш ранні роботи «Філософія Джона Локка» (1960) та «Філософія Бертрана Рассела» (1962), ця книга насамперед має мету допомогти студентам та аспірантам філософських факультетів, які вивчають історію зарубіжної філософії. У даній роботі автор прагнув всебічно розглянути світогляд великого британського скептика XVIII в., У творчості якого лежать витоки позитивістського течії буржуазної думки нового [часу.
Однак дана книга за обсягом значно перевершує дві названі роботи, і це є наслідком того, що в ній з багатьма подробицями аналізується вчення Юма про причинності. Це вчення - наріжний камінь не тільки філософії Юма, а й усього новітнього агностицизму. Втім, автор сподівається, що і в інших розділах книги читач знайде для себе багато нового, оскільки в радянській філософській літературі спеціальних творів про Юмі досі не було [1]. Одну зі своїх завдань автор бачив, наприклад, в тому, щоб уточнити ставлення Юма до філософії та етики французького Просвітництва взагалі і до просвітницької критиці релігії і церкви в особливості, розібратися в методологічних засадах юмовского скепти-
1 Робота Ю. П. Михаленко «Філософія Д. Юма - теоретична основа англійського позитивізму XX століття» (1962) непереслідувала мету всебічно дослідити світогляд Юма, маючи більш вузьке завдання.
5
Цизма і співвіднести утилітаризм Юма з іншими мотивами його етики. У великій зарубіжній літературі [1] ці питання вирішуються досить неоднозначно.
Роль Давида Юма в духовному житті його часу була дуже суперечлива, що ж стосується впливу його на наступні течії власне філософської думки, то воно було в більшості випадків негативним.
1 Звід літератури про Д. Юмі до кінця 30-х років дан у виданні: «A bibliography of David Hume and the Scottish Philosophy from Francis Hutcheson to lord Balfour», by T. E. Jessop, M. A., B. Litt. London, 1938. 2 В. І. Ленін. Соч., Т. 14, стор 21.
Не розібравшись у філософії Юма, не можна ні правильно оцінити хід історії англійської філософії XVIII-XX ст., Ні точно орієнтуватися в долях сучасного нам позитивізму, що знаходиться в стані глибокої кризи, але аж ніяк ще згаслого. Не можна забувати про те, що агностично-позитивістський мислення стоїть нині на озброєнні антикомуністичної ідеології нарівні з релігійною метафізикою і екзистенціалістські психологією. У цьому відношенні критичний аналіз юмізма особливо актуальне.
*** У книзі використовуються наступні бібліографічні скорочення:
1. The philosophical Works of David Hume ... in four volumes. Edinburgh, MDCCCXXVI, vol. III. Essays, moral, political and literary by David Hume - WE. 2. Ibidem, vol. IV. A dissertation on the passions-WP. 3. Ibidem, vol. IV. An Inquiry concerning the Principles of Morals - WM. 4. Ibidem, vol. IV. The Natural History of Religion - WR. 5. The philosophical Works of David Hume, edited, with preliminary dissertations and notes, by Т. Н. Green and T. H. Grose, in four volumes. London, 1890. Vol. 6. David Hume. «A. Treatise of human Nature ... ». Introduction by A. D. Lindsay, in two volumes. London - New York, 1940-LT. 7. Essays moral, political and literary by David Hume. London, 1904 - E. 8. The letters of David Hume, edited by J. Y. Greig, in two volumes. Oxford, 1932 - L. 9. New letters of David Hume, edited by R. Klibansky and E. Mossner. Oxford, 1954 - NL. 10. Давид Юм. «Трактат про людську природу або спроба ввести емпіричний метод міркування в моральні предмети». Книга I, Про розум. Юр'єв, 1906 - Т. 11. Давид Юм. «Дослідження про людський розум», 2 изд. Пг., 1916 - І. 12. Давид Юм. «Діалоги про природну релігію» з додатком статей «Про самогубство» і «Про безсмертя душі». М., 1908 - Р. 13. Давид Юм. «Природна історія релігії». «Діалоги про природну релігію». «Про безсмертя душі». «Про самогубство». Юр'єв, 1909 - ІР. 14. Давид Юм. «Досліди». М. Бібліотека економістів. 1896 - 0.
З технічних міркувань автор утримався від переведення всіх цитат з «Трактату про людську природу» і обох «Inquiry» на останнє спільне перевидання цих трьох робіт (by LA Selby-Bigge. Oxford, 1951), що відтворює видання середини 90-х років XIX в. У ряді випадків, використовуючи колишні російські переклади С. І. Церетелі і С. М. Роговина, автор вніс уточнення в використовувані ним цитати. Більшість інших цитованих уривків переведені на російську мову автором.
24 серпня 1963 м. Моршинська
7
|
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна "ВІД АВТОРА" |
||
|