ВІД АВТОРА

Як і більш ранні роботи «Філософія Джона Локка» (1960) та «Філософія Бертрана Рассела» (1962), ця книга насамперед має мету допомогти студентам та аспірантам філософських факультетів, які вивчають історію зарубіжної філософії. У даній роботі автор прагнув всебічно розглянути світогляд великого британського скептика XVIII в., У творчості якого лежать витоки позитивістського течії буржуазної думки нового [часу.

Однак дана книга за обсягом значно перевершує дві названі роботи, і це є наслідком того, що в ній з багатьма подробицями аналізується вчення Юма про причинності. Це вчення - наріжний камінь не тільки філософії Юма, а й усього новітнього агностицизму. Втім, автор сподівається, що і в інших розділах книги читач знайде для себе багато нового, оскільки в радянській філософській літературі спеціальних творів про Юмі досі не було [1]. Одну зі своїх завдань автор бачив, наприклад, в тому, щоб уточнити ставлення Юма до філософії та етики французького Просвітництва взагалі і до просвітницької критиці релігії і церкви в особливості, розібратися в методологічних засадах юмовского скепти-

1 Робота Ю. П. Михаленко «Філософія Д. Юма - теоретична основа англійського позитивізму XX століття» (1962) непереслідувала мету всебічно дослідити світогляд Юма, маючи більш вузьке завдання.

5

Цизма і співвіднести утилітаризм Юма з іншими мотивами його етики. У великій зарубіжній літературі [1] ці питання вирішуються досить неоднозначно.

Роль Давида Юма в духовному житті його часу була дуже суперечлива, що ж стосується впливу його на наступні течії власне філософської думки, то воно було в більшості випадків негативним.

1 Звід літератури про Д. Юмі до кінця 30-х років дан у виданні: «A bibliography of David Hume and the Scottish Philosophy from Francis Hutcheson to lord Balfour», by T. E. Jessop, M. A., B. Litt. London, 1938.

2 В. І. Ленін. Соч., Т. 14, стор 21.

Не розібравшись у філософії Юма, не можна ні правильно оцінити хід історії англійської філософії XVIII-XX ст., Ні точно орієнтуватися в долях сучасного нам позитивізму, що знаходиться в стані глибокої кризи, але аж ніяк ще згаслого. Не можна забувати про те, що агностично-позитивістський мислення стоїть нині на озброєнні антикомуністичної ідеології нарівні з релігійною метафізикою і екзистенціалістські психологією. У цьому відношенні критичний аналіз юмізма особливо актуальне.

***

У книзі використовуються наступні бібліографічні скорочення:

1. The philosophical Works of David Hume ... in four volumes. Edinburgh, MDCCCXXVI, vol. III. Essays, moral, political and literary by David Hume - WE.

2. Ibidem, vol. IV. A dissertation on the passions-WP.

3. Ibidem, vol. IV. An Inquiry concerning the Principles of Morals - WM.

4. Ibidem, vol. IV. The Natural History of Religion - WR.

5. The philosophical Works of David Hume, edited, with preliminary dissertations and notes, by Т. Н. Green and T. H. Grose, in four volumes. London, 1890. Vol.

6. David Hume. «A. Treatise of human Nature ... ». Introduction by A. D. Lindsay, in two volumes. London - New York, 1940-LT.

7. Essays moral, political and literary by David Hume. London, 1904 - E.

8. The letters of David Hume, edited by J. Y. Greig, in two volumes. Oxford, 1932 - L.

9. New letters of David Hume, edited by R. Klibansky and E. Mossner. Oxford, 1954 - NL.

10. Давид Юм. «Трактат про людську природу або спроба ввести емпіричний метод міркування в моральні предмети». Книга I, Про розум. Юр'єв, 1906 - Т.

11. Давид Юм. «Дослідження про людський розум», 2 изд. Пг., 1916 - І.

12. Давид Юм. «Діалоги про природну релігію» з додатком статей «Про самогубство» і «Про безсмертя душі». М., 1908 - Р.

13. Давид Юм. «Природна історія релігії». «Діалоги про природну релігію». «Про безсмертя душі». «Про самогубство». Юр'єв, 1909 - ІР.

14. Давид Юм. «Досліди». М. Бібліотека економістів. 1896 - 0.

З технічних міркувань автор утримався від переведення всіх цитат з «Трактату про людську природу» і обох «Inquiry» на останнє спільне перевидання цих трьох робіт (by LA Selby-Bigge. Oxford, 1951), що відтворює видання середини 90-х років XIX в. У ряді випадків, використовуючи колишні російські переклади С. І. Церетелі і С. М. Роговина, автор вніс уточнення в використовувані ним цитати. Більшість інших цитованих уривків переведені на російську мову автором.

24 серпня 1963

м. Моршинська

7

Інформація, релевантна "ВІД АВТОРА"

1. 5. Вільне використання твору з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення
   Без згоди автора і без виплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускаються такі способи використання правомірно оприлюднених творів, як, зокрема : 1. цитування в оригіналі і в перекладі в наукових, критичних і інформаційних цілях; 2. приведення в якості ілюстрацій у виданнях, в радіо-і телепередачах, звуко-і
   
2. 5. Відповідальність за авторським договором
   Важливі особливості притаманні відповідальності сторін за авторськими договорами. Оскільки дані договори є видами цивільно-правових договорів, їх учасники відповідають за порушення прийнятих зобов'язань за загальним нормам ст. 393-406 ЦК, а також ст. 15 ГК про відшкодування збитків, якщо інше не диктується особливостями предмета цих договорів. Тому спеціальна норма п. 1 ст. 34 ЗоАП зобов'язує сторону,
   
3. Введення.
   Автор книги, пропонованої увазі читачів, виходить з широко відомого твердження Маркса, згідно з яким "... сутність людини не є абстракт, властивий окремому індивіду. У своїй дійсності вона є сукупність всіх суспільних відносин" [393, с. 3] Але те, що автор книги виходить з цього твердження, зовсім не означає, що він приймає його на віру. Наведений вище
   
4. 11. Загальний термін дії авторського права
   Тривалість дії авторського права визначається як закінченням періоду часу, що обчислюється роками, так і вказівкою на події, які повинні неминуче настати. За загальним правилом авторське право діє протягом усього життя автора (співавторів) і 50 років після смерті автора або останнього із співавторів З цього правила є ряд виключень. Так, особисті немайнові права - право
   
5. Беспалько В.П.. Природосообразно педагогіка. М.: Народна освіта, 512 с., 2008
   
   
6. А.Н. Троепольскій. . Метафізика, філософія, теологія, або Сума підстав духовності: Монографія. - М.: Видавництво "Гуманитарий" Академії гуманітарних досліджень. - 176 с., 1996
   Представлений у книзі логічний аналіз деяких філософських теорій дозволяє автору шляхом їх критичного розбору, уточнення і доповнень довести можливість створення власної теорії - теокосмізма. На думку автора, його теорія включає в якості основ світогляду метафізику і теологію. У книзі вони розглядаються відповідно як знання в статусі науки і раціональної
   
7. 5. Автори похідних творів
   До числа найбільш поширених авторів похідних творів відносяться перекладачі літературних текстів, аранжувальники музичних творів, а також особи, які здійснюють іншу переробку або переробку творів, наприклад драматурги, що створюють кіносценарії з чиїхось романів, повістей чи оповідань. Оскільки автори похідних творів завжди мають справу з об'єктами чужих
   
8. А. С. Барсенков. Введення в сучасну російську історію 1985-1991 рр..: Курс лекцій. - М.: Аспект Пресс. - 367 с, 2002
   У книзі висвітлюється один з найскладніших для викладання періодів вітчизняної історії. Автор аналізує найважливіші проблеми життя СРСР 1985-1991 рр.. - Від передумов реформ, пов'язаних з ім'ям М. С. Горбачова, до розпаду СРСР, закріпленого у Біловезьких угодах. Автор спирається на новітні дослідження, насамперед істориків і політологів. Для студентів вищих навчальних закладів
   
9. Від автора
   Від
   
10. Визначте вид даних понять за об'ємом:
    Село Бурятії з населенням більше 100 000 чоловік; Село Бурятії; Село Бурятії, що є центром Кіжін-гінского району; Президент; Чинний президент Бурятії; Екс-президент Бурятії; Молекула води, яка не містить атом кисню; Молекула води; Молекула води на Сонці; Мова ; Новорічне привітання Президента Бурятії; Новорічне привітання Президента Росії в 1980 році; Студент-юрист;
    
11. 7. Правонаступники та інші особи як суб'єкти авторського права
    Оскільки авторське право переходить у спадщину (ст. 29 ЗоАП), спадкоємці померлого автора входять до кола суб'єктів авторського права. Правонаступництво щодо творів науки, літератури і мистецтва може здійснюватися також в силу закону або договору про передачу майнових прав. Так, відповідно до ст. 17-26 ЗоАП треті особи вправі в певних межах без згоди авторів
    
12. І. Обмеження майнових прав авторів
    Майнові права авторів мають ряд серйозних обмежень. Ці обмеження націлені на встановлення балансу між інтересами суспільства та інтересами автора. У ст. 13 Угоди ТРІПС робиться спроба поставити перепони в обмеженні виняткових прав: "Країни-учасниці повинні звести обмеження або виключення з розряду виняткових прав до певних випадках, які не вступають в
    
13. Ансельм
    Ансельм - архієпископ Кентерберійський, один з найзнаменитіших прелатів свого часу ... Нижче ми побачимо, що він застосував для доказу існування бога довід, з якого витягнув собі значну користь пан Декарт (В) ... № (B) ... Складений паном Байе37 (Baillet) список авторів, у яких, як вважають, запозичив свої думки Декарт, містить такі слова: «Святого
    
14. № 95. Використання творів науки, літератури и мистецтва. Авторський договір.
    Основною правовою формою Використання творів науки, літератури і мистецтв є цивільно-правові договори, Які Дістали Назву авторських договорів. Авторський договір - це консесуальний угода, за Якою автор або правонаступник передаються готов твір певній організації для Використання або автор бере на себе обов'язок создать Певний твір и Передат его для Використання, а користувач зобов'язаний
    
15. № 87. Об'єкти и суб'єкти авторським правом.
    Об'єктом авторським правом є результати творчої ДІЯЛЬНОСТІ. Всі результати творчої ДІЯЛЬНОСТІ візнаються товаром, отже смороду могут буті об'єктом будь-якого право чину у цівільному обороті. Для Надання охорони нужно позбав надаті об'єктам Такої форми, щоб їх Зміст Можливо Було розуміті без прісутності автора. Право автора візнається за твором и ЯКЩО твір находится на территории Іншої країни, альо
    
16. 1. Право авторства
    Основним особистим правом автора об'єкта промислової власності є право авторства, тобто заснована на законі і факт видачі патенту (свідоцтва) можливість визнаватися творцем даного об'єкта. Вона передбачає заборону всім іншим особам на території країни іменуватися авторами винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Право авторства є невідчужуваним особистим
    
17. Бауман 3 .. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Пер. з англ. - М.: Видавництво «Всесвіт»,. - 188 с., 2004
    
    
18. 4. Право на переклад
    Право на переклад твору закріплено в ст. 8 Бернської конвенції: "Автори літературних і художніх творів, охороняються цією Конвенцією, протягом усього терміну дії їх прав на оригінальні твори користуються виключним правом перекладати і дозволяти переклади своїх творів ". Будь переклад твору у відомому сенсі тягне за собою відтворення і
    
19. § 3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка та патентовласника і їх захист
    § 3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка та патентовласника та їх
    
20. 3. Права патентовласника і автора селекційного досягнення
    Патентовласник має право сам використовувати селекційне досягнення або видавати ліцензії іншим особам на здійснення з насінням або племінним матеріалом охороняється селекційного досягнення таких дій, як, зокрема, виробництво і відтворення, доведення до посівних кондицій, пропозиція до продажу, продаж, ввезення і вивіз з території РФ. Автору селекційного досягнення, не є