Єдність і диференціація правового регулювання
праці є, з одного боку, особливістю методу
трудового права, а з іншого боку, особливості методу
визначають існування єдності та диференціації
правового регулювання. Факторами, що визначають
єдність і диференціацію в трудовому праві, є: різноманітність суб'єктів трудового правовідносини;
завдання правового регулювання; особливості методу правового регулювання. Єдність і диференціація правового регулювання існують в нерозривному зв'язку,
і в певному сенсі вони утворюють діалектичну
прояв єдності протилежностей.
В основі єдності правового регулювання лежить
принцип рівності суб'єктів прав, закріплений у ст. 22
К_ЗоТ: відповідно до Конституції України яке б
то не було пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг
при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і
майнового стану, расової чи національної
приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру за
14
нятій, місця проживання не допускається. Рівні права, в
Відповідно до Закону ИО власністю, мають і підприємства різних форм власності. У науці трудового права висловлена думка, що єдність правового регулювання полягає в наявності загальних правових приписів, що встановлюють однакове регулювання
трудових і тісно з ними пов'язаних відносин, незалежно від їх виду та характеру, а також умов праці та
особливостей суб'єктів цих відносин, які закріплюються в Конституції України та інших нормативно-правових актах (В.Я. Бурак).
Диференціація правового регулювання означає
відмінності в правовому регулюванні окремих видів
трудових відносин. Вона забезпечує застосування
правових норм з урахуванням як об'єктивних факторів, які характеризують місце роботи й умови праці, так
і властивостей особистісного порядку, що стосуються самого працівника. До об'єктивних факторів належать: галузі
економіки, умови праці, природно-клйматіческіе умови, характер зв'язку між працівником і підприємством, форми і види власності. Суб'єктивні чинники виявляються в статевовікових і фізіологічних
особливостях суб'єктів трудових відносин.
|
- Зміст
чим воно відрізняється від інших відносин, пов'язаних з працею? ... 11 Який метод правового регулювання трудових відносин і в чому полягають його особливості? ... 13 У чому виявляються єдність і диференціація трудового права? ... ... 14 Які функції
- Що означають єдність і диференціація у трудовому праві?
Проявляються єдність і диференціація. Всі трудове право становить єдину систему, але всередині цієї системи є відмінності. Воно єдине в своїй основі. Єдність обумовлено єдністю суті, єдністю мети правової політики, єдністю охорони праці, прав працівників, єдністю джерела права З воля народу і т.д.. Але єдність не виключає, а, навпаки, передбачає диференціацію. Диференціація З це
- Глава третя. ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА
ніж держава, соціального інституту. І в даному випадку необхідно стати на позиції принципу історизму та спочатку зайнятися розглядом первісного суспільства, але вже в дещо іншому ракурсі. Якщо при вивченні процесів походження держави основна увага приділялася узагальненню історії організаційних форм і соціальних структур, що існували в первісному суспільстві, у тому числі на етапі
- Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
чого, незмінно враховуючи «класовий слід» у природі держави, стає необхідним розглядати й інші його характеристики, такі як, полити-чний, структурну, територіальну організацію, взаємозв'язок з етнокультурними пластами, традиціями, духовним життям і т.п. Держава виявляється не тільки машиною, знаряддям, механізмом примусу, насильства, по і великою соціальною і культурною
- Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
чого, враховуючи саме динаміку Російської держави, його розвиток, його своєрідність, стає необхідним ввести в теорію держави і застосувати в юридичній та інших суспільних науках поняття російської державності. Це поняття виявляється вкрай необхідним на сучасному етапі наукового знання, коли виникає завдання теоретичного осмислення тривалої історії
- 12. Структура і джерела романо-германського права.
Проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права і його пристосування до нових нац. умовам. Ознаки:-основне джерело права - НПА-поділ с-ми права на публічно і приватне-диференціація та кодифікація галузей права-основна роль у формуванні права - законодавцю Структура Р-Г права складається з:-публічне право (домінують імперативні НП)
- § 4. Кримінальне право в системі інших галузей
чим різняться і методи захисту. Таким чином, з'ясування, заходи впливу якій галузі права застосовні до даного правопорушника, залежить від сфери суспільних відносин, яким заподіюється шкода, а також від тяжкості самого проступку в межах однієї і тієї ж соціальної сфери. Ось чому кримінальне право тісно пов'язане з іншими правовими галузями. З позиції конструктивного підходу має сенс
- § 1. Правоздатність та дієздатність громадян
проявляється в її узагальнюючої характеристиці. Щоб охарактеризувати обсяг суб'єктивних прав і обов'язків суб'єкта, а також його правові можливості, правильніше було б говорити про правовий статус. Абстрактний характер правосуб'єктності не дозволяє трактувати її і як особливе суб'єктивне право - "право на право". Відмінність полягає в незмінності правосуб'єктності при її реалізації, в той
- § 1. Поняття юридичної особи
ніж зазвичай, і це відповідає правовій традиції. Всі юридичні особи в Росії проходять державну реєстрацію, переважна їх більшість має друку і відкриває рахунки в банках, проте всі ці зовнішні атрибути не відображають суті юридичної особи. Справді, обов'язковій державній реєстрації підлягають і громадяни-підприємці, і деякі неправосуб'ектние організації (тобто
- 2. Майнові відносини, що регулюються цивільним правом
ніж до чужим, проявляючи необхідну, розумну ініціативу в їх використанні і піклуючись про їх збереження. Іншими словами, саме в цих випадках речі використовуються дійсно по-хазяйськи, економічно ефективно. Ставлення ж до чужого майна, особливо у найманого працівника, зазвичай не має та-когр економічного результату (що переконливо доведено досвідом функціонування одержавленої
|