|
З [предметів] рушійних і рухомих ОДПІ рухають і рухаються по збігу , інші самі по собі: по совпадепію - ті, які пов'язані з рушійними або ю рухомими [предметами] або рухаються їх частиною; самі по собі - ті, які рухають і рухаються не тому, що вони властиві рушійним або рухомим [предметів], і пе тому, що будь-яка частина їх рухає і рухається. З [предметів], які рухаються самі по собі, одні [приводяться в рух] самі собою, інші - чим-небудь іншим; ОДПІ рухаються 110 природі, інші насильно і проти природи. Адже 15 те, що приводиться в рух самим собою, рухається відповідно до природи (наприклад, кожне жпвое істота, так як жива істота рухається само собою, а про всіх тих [предметах], початок двіжепія яких лежить в них самих, ми говоримо, що вони рухаються згідно зі своєю природою; тому тварина в цілому рухає саме себе за природою, проте його тіло може рухатися і по природі і проти природи; відмінність полягає в тому, яким рухом воно буде приведено у рух 20 і з якого елементу воно складається). А з [предметів], що приводяться в рух чим-небудь іншим, одні рухаються відповідно до природи, інші проти неї; проти природи, наприклад, коли землисті тіла рухаються догори, а вогонь вниз. Крім того, частини тварин рухаються часто проти природи, проти їх положення і [обичпих] способів ЇХ руху; І В більшості слу-25 чаїв двіжепіе, викликане чим-небудь іншим, паглядно проявляється в [тілах], рухомих проти природи, так як тут яспо, що вони рухаються іншим. Після [тел], рухомих проти природи, це видно па рухомих за природою, які рухають самі себе, наприклад живих істот: тут неясно не те, наводяться вони в рух чим-небудь, а як слід розмежувати в них рушійне і рухоме; по Мабуть, зи як в судах і [предметах], що не виникли за природою, так і в живих істотах слід розмежовувати рушійне і рухоме, і саме таким шляхом ціле рухає саме себе. Найбільші труднощі доставляє останній випадок щойно проведеного поділу: з [предметів], що приводяться в двіжепіе іншим, одні, як ми встановили, рухаються проти природи; залишається проти-35 ВОПОСТаВІТЬ ІМ тє, які рухаються відповідно до природи. 255А Ось опи-то і можуть представити утруднення при вирішенні питання, ніж опи приводяться в рух, наприклад легкі і важкі [тіла]. Адже в протилежні місця вони рухаються силою, а в властиві їм - легке вгору, важке вниз - за своєю природою; а чим вони приводяться в рух - це ще пе так яспо, як в 5 тому випадку, коли опи рухаються проти природи. Сказати, що вони рухаються самі собою, певозможпо, бо це властиво живим і одушевленпим [істотам], і вони могли б [в цьому випадку] Остапова самі себе (я маю на увазі, наприклад, що якщо хтось є причина ходіння для самого себе, то, зпачпт, і пе хожде-пня), так що, якби вогонь сам собою міг нестися ю вгору, ясно, що він міг би сам собою рухатися і вниз.
Але нерозумно, щоб було лише один рух, яким [предмети] можуть рухатися, якщо вони рухають самі себе. Далі, як може щось безперервне і зрослося рухати саме себе? Оскільки воно єдине і безперервно не внаслідок зіткнення, остільки опо не може відчувати впливу [з боку самого себе], по, оскільки воно розділене, остільки одна його частина за природою надає дію, інша випробовувати 15 кість його. Отже, ніякий з таких [предметів] ніколи ие рухає сам себе (вони адже зрощені), так само як жодне з інших безперервних [тел], але в кожному з них рушійна частину необхідно відокремлена від рухомої, як це ми бачимо у неживих [ тел], коли їх рухає небудь істота жива. Але і їм доводиться рухатися завжди йод дією чого-небудь; це стане 2 0 ясно, якщо ми розберемо причини [руху]. Сказане можна прикласти і до [предметів] рушійним: одні з них здатні рухати проти природи, як, наприклад, важіль здатний пересувати тяжкість не по природі, інші - за природою, як, наприклад, тепле в діяльності може приводити в рух тепле в можливості; то ж відноситься і до всього про-25 чому в Тохма ж роді. Але здатне рухатися по своїй природі також і те, що в можливості являє собою деяке якість чи кількість або розташовано в певному місці, коли містить початок руху в самому собі, а не за збігом: адже одне й те ж може бути і якістю, і кількістю , але так, що одне збігається з іншим і пе притаманне йому саме по собі. Вогонь же і земля приводяться в рух чим-небудь насильно, коли вони рухаються проти природи, і відповідно до природи - коли, перебуваючи в можливості, вони зо переходять в властиві їм стану діяльності. А так як вираз «в можливості» має різні значенія7, то це і є причина неясності - чим саме приводяться в рух подібні [предмети], папрімер що Огопого рухається догори, а земля вниз. У Разп сенсі [вживається це вираз, коли говорять, що] учень є вчений у можливості і той, хто володіє [знаннями], але не займається нау-зя кою; завжди ж, коли виробляє вплив і ис-2г> 5ь випробовують його виявляються разом, можливість мо-же стати діяльністю, наприклад навчається з одного стану можливості переходить в інше (так як володіє знанням, але не займається наукою є у відомому сенсі вченим в можливості, але не таким, як до навчання). І коли він досягає такого стану, якщо пі що не завадить, він діє і займається наукою; або ж він виявиться У протиріччі [зі своєю МОЖЛИВІСТЮ] І буде 5 перебувати в невігластві. Подібним же чином йде справа і з фізичними [процесами]: адже холодну є тепле в можливості, коли ж воно піддасться перетворенню, воно вже вогонь і пече, якщо ніщо йому не завадить і не стане на заваді.
Те ж відноситься і до важкого і легкому, так як легке виникає з важкого, наприклад з води повітря: адже спочатку воно таке [лише] в можливості, по ось вже стає ю легким і діятиме, якщо ніщо не завадить. Діяльність легкого тіла полягає в тому, щоб опинитися в деякому місці, а саме нагорі; якщо воно знаходиться в протилежному місці, [внизу], то [це означає, що] йому щось перешкоджає. І так леї йде справа з кількістю і якістю. Однак досліджується адже таке питання: чому, власне, легкі і важкі [тіла] рухаються в свої місця? Причина цього полягає в тому, що вони по при-15 роді визначені куди-небудь, і в тому саме й полягає різниця легкого і важкого, що одне прагне вгору, а інше вниз. Легке і важке в можливості, як було сказано, може мати різний зміст; коли є вода, легке пекоторим чином вже мається на можливості, і коли [виникає повітря], він ще тільки в можливості [легкий] (так як допустимо, що в силу 20 перешкоди ои ще паходу паверху), по, коли перешкода усувається, він діє і постійно піднімається вгору. Подібним же чином проявляє свою діяльність, змінюючись, і якість: адже людина вчений, якщо йому ніщо ие заважає, зараз же приступає до занять наукою. І величина розширюється, якщо ніщо не заважає. Той же, хто прибрав протидіюче і перешкоджає, почасти може вважатися рушійним, 25 частково ж пет, наприклад хто витягнув підпирає стовп або зняв камінь з [надутого] хутра, що знаходився у воді, так як він приводить у рух предмет за збігом, так само як відбитий від стіни куля була пріведеп в двіжепіе пе стіною, а тим, хто його кинув. Отже, що жоден з цих [предметів] НЕ рухає зо сам себе - це ясно; однак початок руху вони в собі мають, але не в сенсі приведення у двіжепіе або дії, а в сенсі здатності відчувати вплив. Якщо ж всі рухомі [предмети] рухаються або за природою, або всупереч природі і насильно і в останньому випадку завжди [наводяться в двіжепіе] ніж-то іншим, а з [предметів], рухомих за природою, ті, які рухаються самі собою, знову -таки призводять-зг »ся в рух чим-небудь, так само як і ті, які самі собою не рухаються, наприклад [тіла] легкі і тя-25Ga желие (адже вони приводяться в двіжепіе або тим, що їх породило і зробило легким і важким, або тим, що усунуло перешкоди і перешкоди), то в результаті всо рухомі [тіла] приводяться в рух чим-небудь,
|
- Розділ сорок перша
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
- Глава четверта
Глава
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В , 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Глава перша
1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Глава перша
Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава перша
1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
- Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
204. Глава друга 1 В 57 а 40 - b 17. 205. 2 Ця літера «А» та ж, що «А» в 53 b 12-14, але не в 53 b 21-22. -205. Глава п'ята 1 В 57 b 32-35. - 217. 2 В 58 а 38 - b 2. - 218. »Див 58 а 26-32. - 218. 1 Л саме посилку «якщо Б не властиво пі одному А, то А не властиво ні одпому Б». СР 59 а 12-13. - 219. 2 В 58 а 38 - Ь 2. - 219. Глава восьма 1 ср «Про тлумачення»,
- Глава перша
Йдеться про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава двадцята 1
Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
- Глава перша
* Сформульовано приписи, хто питається, що відносяться до прсддіскуесіонпому етапу. - 506. 3 У сенсі рассуждающего доказово (аподиктичні), а не діалектично. - 506. 8 СР «Перша аналітика», 24 а 30 - ред 1; «Друга аналітика», 71 b 19 - 72 а 8. - 506. 4 Див «тепік» II - VII. - 506. 6 Додавання довільних, що не необхідних посилок не чинить висновок некоректним. СР
- Глава перша
и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
|