Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Мойса Олександра Валеріївна. КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ ТА ГАРАНТІЇ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ: ДИПЛОМНА РОБОТА, 1999 - перейти до змісту підручника

3.3 Депутатський імунітет.



Найважливішою гарантією безперешкодного участі депутатів в управлінні державою є інститут депутатського імунітету.
Термін "імунітет" мало вживається в юридичній літературі. Найчастіше для позначення гарантій, що входять в цей інститут, вживаються назви складових його елементів, що значно збіднює зміст цієї групи гарантій і не показує їх специфіку, відмінності від інших видів гарантій депутатської діяльності.
Депутатський імунітет - гарантія, а не право депутатів, історично тісно пов'язана з введенням парламентаризму і отримала в сучасних умовах нову якість. Він складається з депутатської недоторканності та охорони трудових прав депутатів.
Особливе значення депутатська недоторканність в системі гарантій депутатської діяльності підкреслено тим, що вона отримала пряме конституційне закріплення (ст. 80 Конституції України).
Обсяг депутатської недоторканності складається з наступних іммунітетних видів відповідальності: 1) кримінальної відповідальності, 2) арешту, 3) заходів адміністративної відповідальності, що накладаються в судовому порядку. За межами залишаються такі види відповідальності, як цивільно-правова, адміністративна (за виключення накладаються в судовому порядку), дисциплінарна, матеріальна. В Україні депутатський імунітет, якщо уважно проаналізувати чинне законодавство, має абсолютний характер. По суті, є панацеєю від всіх існуючих і неіснуючих бід. А це не тільки дозволяє уникнути кримінальної відповідальності винним, але і порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом. Як і в галузі кримінально-правових відносин, так і в галузі трудових відносин необхідна подальша регламентація депутатського імунітету. Враховуючи, що проблема депутатського імунітету містить елементи як державно-правових, так і кримінально-правових, трудових відносин, вона повинна бути предметом комплексного дослідження представниками відповідних галузей правової науки. 1
За кордоном недоторканність парламентаріїв частіше сприймається як особливий вид захисту депутатів з боку представницького органу влади від арешту та інших процесуальних дій, пов'язаний з обмеженням їх особистих прав і свобод, а також від судового переслідування на підставі порушення кримінальної справи та відповідного звинувачення.
Цікаво, що практично у всіх державах депутат позбавляється імунітету у випадках його затримання на місці вчинення злочину. Тоді його арешт проводиться без санкції парламенту. Статус депутата мало чим відрізняється від статусу звичайних громадян лише в англомовних странах.2
Із сутності депутатської недоторканності випливає науковий висновок: кінцевою політичною метою недоторканності народного депутата є зміцнення авторитету Верховної Ради, створення умов для безперешкодного функціонування органу державної влади через охорону його членів - депутатів. У депутатській недоторканності чітко проявляються принципи повновладдя Верховної Ради. 3
-
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.3 Депутатський імунітет."
  1. 38. Поняття і елементи правов. статусу депутата
    депутатського мандата входять наступні основні компонен-ти: - Індемнітет. Депутат парламенту отримує винагороду за свою діяльність, включаючи покриття витрат на резиденцію, листування, службові поїздки і т.д. - Імунітет. Законо-ства демократичних держав надає депутату цілий ряд прав і привілеїв, які мають гарантувати його незалежність. Найважливішими елементами
  2. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Депутатського імунітету, про відповідальність посадових осіб категорії "А" (в тому числі і керівників суб'єктів Федерації) за порушення законів і про ліквідацію необгрунтованих привілеїв. Створення механізму парламентського контролю над кримінальної політикою у сфері боротьби з економічною злочинністю. Важливим напрямком соціально-правового контролю над економічною злочинністю є
  3. Система гарантій депутатської діяльності.
    Депутатської діяльності дозволяє виділити наступні спеціальні правові гарантії депутатської діяльності: звільнення від виробничих або службових обов'язків для виконання депутатських функцій; забезпечення офіційними виданнями та інформаційними матеріалами Ради, надання іншої необхідної інформації; невідкладний прийом посадовими особами; відшкодування витрат, пов'язаних з
  4. Депутатська недоторканність.
    Депутатська недоторканність. Існування інституту недоторканності цілком узгоджується зі світовими нормами і стандартами і з світовою практикою. Таке поняття, як депутатська недоторканність, є мало не у всіх країнах світу. Правда, в кожній країні під час вирішення цієї проблеми є певні юридичні відмінності, які пов'язані з менталітетом, законодавчими традиціями, а
  5. Висновок.
    Депутатському статусу. Стихійні зміни в основах громадського життя, які відбулися за останні роки, об'єктивно вимагають направлення їх у русло соціально-економічних і політико-правових перетворень. Слід визнати, що народний депутат прямий обранець народу, який завоював право представляти його інтереси. Нині народний депутат став політиком. З перетворенням депутата з примари
  6. 1.1 Принципи правового статусу народного депутата.
    Депутатського мандата, його виникненням, припиненням і терміном дії, повноваженнями депутатів, гарантіями їхньої діяльності, а також відповідальністю депутатів. У зв'язку з цим слід виділити основні принципи, що стосуються статусу парламентаря: принцип незалежності: юридично депутати не повинні підкорятися волі виборців, партійних органів і органів державної влади. Вони
  7. 1.2 Конституційна регламентація статусу народного депутата.
    Депутатським мандатом, призводить до припинення в установленому законом порядку його повноважень як депутата. Юридичним фактом, з яким Конституція пов'язує момент виникнення повноважень народного депутата України, є принесення ним присяги перед Верховною Радою України. Принесення народними депутатами України присяги перед вступом на посаду є новелою в конституційному
  8. 46. Міжнародно-правові питання Громадянство
    імунітети й прівілею. Конференція ООН по вопросам дипломатично зносин и імунітетів прийнять в 1961 р. Факультативний протокол про придбання Громадянство. Ст. II цієї догоди встановлює, что співробітнікі дипломатичного представництва, что НЕ є Громадянам держави перебування, и члени їхніх родин, что Живуть разом з ними, що не здобувають громадянство даної держави вінятково в порядку! Застосування Законів
  9. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання Громадянство (Частина 1)
    імунітети й прівілею. Конференція ООН по вопросам дипломатично зносин и імунітетів прийнять в 1961 р. Факультативний протокол про придбання Громадянство. Ст. II цієї догоди встановлює, что співробітнікі дипломатичного представництва, что НЕ є Громадянам держави перебування, и члени їхніх родин, что Живуть разом з ними, що не здобувають громадянство даної держави вінятково в порядку! Застосування Законів
  10. 57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародніх організацій
    імунітетами Переважно функціонального характеру. Положення про це втрімуються в Конвенції про прівілеї ї імунітети ООН 1946 р., Конвенції про прівілеї ї імунітети спеціалізованіх установ ООН 1947 р., Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносінах з міжнароднімі організаціямі Універсального характеру 1975 р. и др. Міжнародні організації, будучи суб'єктами міжнародного