? 8. Дивіденди

Слово "дивіденд" в перевдена з латинської означає частину від

поділу.

Для акціонерів дивіденди є основною і часто єдиний-

жавної формою отримання прибутку від роботи корпорації. Полу-

чення дивідендів є метою участі у діяльності корпо-

рації.

Розрізняють три види дивідендів:

!! 235

дивіденди, які виплачуються у формі грошей. Вони найбільш рас-

пространено в практиці і виплачуються на кожну акцію в сумі,

обумовленою самою корпорацією залежно від отриманої при-

були;

дивіденди, які виплачуються у формі акцій самої корпорації,

займають по своїй питомій вазі друге місце після грошових

дивідендів;

дивіденди, які виплачуються у формі майна. Вони не мають

широкого розповсюдження.

Право корпорації виплачувати дивіденди не є абсо-

лютня, воно обмежене з метою охорони інтересів кредиторів і

привілейованих акціонерів корпорації, в Інакше весь

ризик ведення справи падав би на кредиторів. Порушені були б при

цьому і права привілейованих акціонерів.

Коли ж виплата дивідендів визнається законною?

Для виплати дивідендів корпорація повинна мати прибуток,

а якщо такої немає, то і виплати дивідендів не є закон-

вими. Вважається, що корпорація має прибуток, якщо її активи

перевищують пасиви, включаючи її складаний з випущених

акцій капітал. Джерела отримання прибутку можуть бути різними:

від результатів господарської діяльності (зароблений прибуток),

від продажу акцій з номінальною ціною за ціною вище номінальної

(прибуток від емісії), від переоцінки активів корпорації (прибуток

від переоцінки), від зменшення статутного капіталу (прибуток від

зменшення) і т.п .

Порядок виплати дивідендів за акціями врегульовано "Поло-

жением про акціонерні товариства" та "Положенням про порядок виплати

дивідендів по акціях та відсотків за облігаціями ", затвердженим

Міністерством фінансів РФ 10 січня 1992 На їх основі

кожна корпорація приймає корпоративний акт, де детально і з

урахуванням своїх особливостей регулюється порядок виплати дивідендів-

дов по акціях. У ньому, зокрема, вказується, що дивідендом

є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що підлягає

розподілу серед акціонерів, що припадає на одну привілеїв-

рованную та / або просту акцію. Чистий прибуток, що спрямовується на

виплату дивідендів, розподіляється між акціонерами пропорціях-

онально числу і виду належних їм акцій.

Чистий прибуток, отриманий акціонерним товариством за підсумками

роботи за рік, після виплати з неї податків ділиться на:

распределяемую прибуток (йде на виплату дивідендів);

нераспределяемую прибуток (йде на освіту резервних та

інших фондів, на розвиток акціонерного товариства).

!! 236

Може статися так, що весь чистий прибуток компанія

направляє до резервного фонду або залишає нерозподіленого для

вкладень в розширення і розвиток виробництва, тобто капіталізується-

ет. Дивіденд в цьому випадку може бути майже нульовий. У даний

момент це погано для акціонера, так як він не отримує по акціях

доходу, але в перспективі це може призвести до збільшення ринків

збуту даної компанії, зміцненню її позицій і, як наслідок, до

росту курсової вартості її акцій.

Рішення про виплату дивідендів, а також про їх розмір прини "

мается на загальних зборах акціонерів за результатами фінансового

року з урахуванням виплати проміжних дивідендів за пропозицією

ради директорів акціонерного товариства. Проміжний диви-

Денді оголошується радою директорів.

За привілейованими акціями розмір дивіденду встановлювали-

ється заздалегідь, ще при випуску. Це так званий фіксований

дивіденд. Як правило, по звичайних акціях виплачуються

більше високі дивіденди, ніж за привілейованими акціями, а й '

вкладення коштів у ці папери пов'язано з певним ризиком. При

виплаті дивідендів в першу чергу виплачуються дивіденди по

привілейованими акціями, а потім ito простим. Серйозною гаран-

тией для інвестора при отриманні дивідендів за привілейованими-

вим акціях є пункт в Положенні "Про порядок виплати

дивідендів по акціях і відсотків по облігаціях" про те, що: "При

наявності прибутку, достатнього для виплати фіксованих диви-

денді за привілейованими акціями, суспільство не має права відмовити

держателям зазначених акцій у виплаті дивідендів. У разі відмови

суспільства акціонери можуть зажадати виплати дивідендів через

суд ". При цьому у разі недостатності прибутку або збитковості

акціонерного товариства виплата дивідендів можлива тільки за рахунок

і в межах спеціальних фондів товариства, створених для цієї

мети. Виплата дивідендів з резервного фонду не допускається.

У разі невиплати дивідендів за привілейованими акціями

за минулий рік виграють власники акцій з кумулятивним

дивідендом, всі неоплачені доходи яких накопичуються на

арріях.

дивідендів Арріі не нараховуються, і вони не можуть розраховувати на

компенсацію , коли виплати будуть відновлені.

Розмір одержуваного доходу по звичайних (простим) акці-

ям безпосередньо залежить від результатів роботи товариства за рік

і нічим іншим не гарантований. На підставі даних річного

звіту загальні збори акціонерів і раду директорів можуть при-

нимать рішення про недоцільність виплати дивідендів за про-

!! 237

стим акціям. Виплата дивідендів по них не є конкретним

зобов'язанням суспільства перед акціонерами. Забороняється виплата

дивідендів, коли суспільство неплатежеспособно, або може стати

таким після виплати дивідендів. Якщо в річному балансі име-

ються збитки, також забороняється здійснювати виплату дивідендів

по акціях, поки не будуть покриті збитки, чи не буде зменшений

статутний капітал акціонерного товариства.

Нарахування дивіденду може проводитися щоквартально , раз

на півроку або раз на рік. Величина його виражається або в грошовому

вимірнику, або у відсотковому відношенні до номінальної вартості

акції. Переважна більшість акціонерних товариств оголошує

виплату дивідендів у відсотковому відношенні до номінальної вар-

мости. Тим часом багато набувають акції за їх ринковою ціною.

Тому при розрахунку рівня прибутковості даної акції береться ве-

личина отриманих дивідендів (у грошовому вираженні) і співвідносячи-

сится з ринковою ціною акції (також в грошовому вираженні).

Отримане співвідношення, виражене у відсотках, і представляє рівень

доходу за рахунок дивіденду. Порівнюючи ці рівні дивідендів по различ-

вим акціям, можна встановити групу найбільш дохідних з них.

У разі відмови акціонерного товариства у виплаті оголошений-

них загальними зборами дивідендів акціонери вправі вимагати виплати

дивідендів через суд. І якщо виявиться, що суспільство прибуток не

має, то може постати питання про оголошення його неплатоспроможний-

вим, і воно підлягає ліквідації.

По акціях, які не були випущені в обіг або

знаходяться на балансі товариства, дивіденд не виплачується. У слу-

чаї часткової оплати акції дивіденд виплачується пропорційно

але оплаченої частини акції (статутом може бути визначено інший

порядок). На отримання дивідендів мають право акції, придбаний-

ві не пізніше ніж за 30 днів до оголошеної дати виплати

дивідендів. За невиплаченими і неотриманою дивідендах процен-

ти не нараховуються. Отримані акціонером дивіденди обкладаються

податком.

Виплату дивідендів виробляє банк-агент або саме суспільство.

Дивіденди оголошуються без урахування податків на них, а банк-агент або

суспільство виплачує дивіденди за вирахуванням відповідних податків.

Дохід фізичної особи - власника цінних паперів - у вигляді

дивідендів приєднується до загального доходу і оподатковується прибутк-

ним податком.

З дивідендами пов'язана і ринкова вартість (курс) акцій.

Дохід акціонера складається з двох складових: дивіден-

да на акцію і зміни ринкової вартості акції. Ринкова

!! 238

вартість називається курсом, який залежить прямо пропорціях-

онально від величини дивіденду, принесеного акцією, і назад

пропорційний нормі позичкового відсотка.

Про стан справ акціонерного товариства на ринку цінних

паперів судять за такими показниками: 1) ставлення курсової

вартості акцій до чистого прибутку, припадає на одну акцію;

2) дивіденд на акцію; 3) чистий прибуток на акцію.

Існує тісний зв'язок між динамікою дивіденду і курсом

акцій. Рейтинг акціонерної компанії буде у інвесторів тим вище,

чим стійкіше динаміка дивіденду до зростання, нехай дуже незначну-

тельному, але постійному. Саме сталість зростання дивіденду і

визначає стійкість курсу. Керівництво акціонерного товариства

має приділяти особливу увагу питанням регулярності виплат

дивідендів та їх величині. Тому навіть при незначному раз-

міру прибутку доцільна виплата дивідендів по акціях. Як

тільки завмирає щорічне зростання дивідендів або ж йде вниз, ТО

стрімко падає і головний показник діяльності акціонерно *

го суспільства - курс його акцій. Причому швидкість зміни курсЯ

акцій на ринку, як правило, обганяє швидкість зміни суми

виплачуваних дивідендів.

Велике значення для збільшення ринкової вартості акції

має зростання вартості акціонерного капіталу компанії. У процесі

діяльності акціонерна компанія частину свого прибутку витрачає

на розширення виробництва, так зване реінвестування при-

були. За рахунок цих коштів купується обладнання, будуються

додаткові приміщення, освоюються нові види виробництва.

Активи компанії збільшуються. Тепер у разі ліквідації ком-

пании акціонер може отримати великі за вартості матеріальні

цінності, ніж ті, які він вніс спочатку.

ровать компанію ніхто не збирається, з її щорічних фінансових

звітів стає очевидним факт зростання капіталу, що в свою

чергу збільшує ринкову вартість акції.

На величину курсу акції впливає також і ставка

позичкового відсотка. Чим він вищий, тим привабливіше для інвестора

перспектива вкладення грошей в банк, а не в акції.

Акції на відміну від облігацій вимагають ретельнішого

аналізу як з боку інвесторів, так і при допуску акцій

корпорацій до торгівлі на біржі.

У біржовій торгівлі завжди йде порівняння з номінальною

вартістю цінного паперу. Якщо курс акції перевищує номінал, то

величина перевищення називається "Ажіо", а відхилення курсу нижче

номіналу - "дизажио". Найважливіший показник біржової діяч-

 !! 239

 ності - курс цінних паперів - ціна, за якою була укладена

 остання угода з цінними паперами даного виду.

 Курс акцій формується на кожній біржі або самостійно,

 або, якщо вона входить в межбіржевие систему, на підставі не

 тільки власних, а й угод на інших біржах світу. Наприклад,

 на Нью-Йоркській фондовій біржі за орієнтир беруться дані про

 угодах на Лондонській фондовій біржі.

 Всі інвестори, що грають на курсовій різниці, діляться на два

 основних типи: тих, хто очікує зниження курсів (ведмеді), і

 тих, які розраховують на зростання ціни (бики). В основному

 завдяки їх діям і виникають періоди коректування.

 В якості індикаторів стану акцій на фондовому ринку

 виступають різні індекси цінних паперів. Одні показують

 сучасний стан курсів акцій щодо деякого їх

 базового значення, що мав місце в минулому. Інші представляють

 собою просту суму ринкових цін певної групи акцій,

 іноді скориговану за допомогою дільника для врахування впливу

 акцій інших товариств. Величина коригуючого дільника

 періодично змінюється. Відбір акцій різних товариств для вклю-

 чення в індекс проводиться або за галузевою ознакою, або

 за масштабністю або значимості корпорацій для економіки країни.

 Таким чином, ринкова вартість цінних паперів визначається

 значним рядом факторів:

 1. Вид цінного паперу (акція, облігація). Вкладення капіталу

 в акції вважається більш ризикованим, ніж приміщення грошей в

 облігації.

 2. Величина доходу. Ринкова ціна прямо пропорційна

 доходу по даній цінному папері.

 3. Розмір позичкового відсотка. Кредитування є альтерна-

 тивной формою приміщення грошового капіталу: чим вище величина

 депозитного відсотка в банку, тим менше привабливість інвес-

 тирования допомогою цінних паперів.

 4. Рівень інфляції. Зростання інфляції сприяє знецінити-

 ванию доходів від інвестування і перерозподіляє вільні

 грошові кошти на користь інших ринків: товарного, золотого і

 ін Крім того, зростання інфляції змушує банки піднімати рівень

 позичкового відсотка і тим самим збільшувати приплив коштів у

 кредитну систему.

 5. Фаза економічного циклу. У фазі підйому різко возрас-

 тане попит на інвестиції, що відбивається на розмірі доходу за

 акціях і підвищує їх привабливість для інвесторів. У фазі

 !! 240

 спаду ділова активність заморожується - починається відтік капі-

 талів в альтернативні форми їх приміщення.

 6. Поточна кон'юнктура ринку. Фактичний курс акцій скла-

 дивается під впливом попиту та пропозиції.

 7. Методи державного регулювання фондового ринку.

 До таких, зокрема, можна віднести оподаткування доходів,

 отриманих від операцій з цінними паперами. Зростання ставки податку

 на дохід; одержуваний з цінних паперів, викликає перелив капі-

 тала в інші сфери його приміщення. ;

 8. Прибутковість діяльності емітента акцій, тобто гарантії

 емітента виплати дивідендів, а також їх розмір.

 9. Надійність і стабільність діяльності емітента. Як правило,,

 на ринку високий рівень доходу пов'язаний з ризиковим приміщенням

 капіталу. Надійність емітента гарантує стабільність отримання

 доходу і високу ліквідність акцій, а значить, можливість швид-

 трой реалізації та повернення вкладених коштів.

 10. Ступінь ризику по кожному виду цінних паперів. Вона оце-

 ється за допомогою рейтингу. Для цієї мети на фондових ринках

 виникають спеціальні рейтингові агентства, які за окремих на

 ную плату і визначають показник ризику акцій.

 !! 241

 Інформація, релевантна "? 8. Дивіденди"

1. Стаття 10. Порядок виплати товариством дивідендів
     дивідендів по розміщених акціях. 10.2. Суспільство зобов'язане виплатити оголошені по кожній категорії акцій дивіденди. Дивіденди виплачуються грошима. 10.3. Дивіденди виплачуються з чистого прибутку товариства за поточний рік. Дивіденди за привілейованими акціями можуть виплачуватися за рахунок спеціально призначених для цього фондів товариства. 10.4. Рішення про виплату проміжних
   
2. Стаття 9. Права акціонерів
     дивідендів, а у разі ліквідації товариства - право на отримання частини його майна. 9.3. Привілейовані акції суспільства одного типу надають акціонерам - їх власникам однаковий обсяг прав, мають однакову номінальну вартість. Власники привілейованих акцій товариства - право на отримання частини його майна. 9.4. Акціонери - власники привілейованих акцій не мають права
   
3. Введення
     Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
4. 23. Правовий статус господарських товариств
     дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) отримувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його
   
5. Глава V. Дивіденди суспільства
     дивідендів акціонерам товариства регламентуються статтями 42 та 43 Закону. Якщо інше не передбачено Законом та статутом товариства, останнє має право щоквартально, раз на півроку або раз на рік приймати рішення (оголошувати) про виплату дивідендів по розміщених акціях. За акціях, що знаходяться на балансі товариства, рішення про виплату дивідендів не приймається. Рішення про виплату проміжних
   
6. 37. Податок на прибуток
     дивіденди, роялті, доходи від спільної діяльності, орендна плата, брокерська, комісійна і агентську винагороду і будь-які інші доходи. Разом з тим, доходи у вигляді виручки від передачі резиденту України товарів, робіт чи послуг не розглядаються як доходи, отримані нерезидентом від господарської діяльності в Україні, і, отже, не обкладаються податком на прибуток (наприклад, суми,
   
7. Стаття 8. Акції
     дивіденди. Такі акції повинні бути реалізовані не пізніше одного року з моменту їх надходження в розпорядження суспільства, в іншому випадку загальні збори акціонерів повинне прийняти рішення про зменшення статутного капіталу товариства шляхом погашення зазначених акцій. Придбання та викуп товариством розміщених акцій здійснюються у порядку, передбаченому Законом РФ "Про акціонерні товариства".
   
8. Чи полягає колективний договір в акціонерних і кооперативних підприємствах?
     дивіденди залежно від частини в пайовому фонді; 2) як наймані працівники мають право на договірне регулювання трудових, соціально-економічних відносин шляхом укладення колективного договору, зокрема, встановлення систем і форм оплати праці, порядку та умов визначення конкретних розмірів заробітної плати, встановлення додаткових по, порівняно з чинним законодавством,
   
9. 34. Поняття і види цінних паперів за Законом України «Про цінні папери та про фондову біржу».
     дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав
   
10. § 3. Реклама банківських операцій
      дивідендів за простими іменними акціями; рекламувати цінні папери до реєстрації проспектів їх емісій; представляти будь-якого роду гарантії, обіцянки або припущення про майбутню ефективності (прибутковості) діяльності, у тому числі шляхом оголошення зростання курсової вартості цінних паперів; замовчувати хоча б про одну з умов договору , якщо в рекламі повідомляється про умови договору. (Про вимоги до
    
11. 3. Право власності господарських товариств
      дивіденд або на ліквідаційну квоту в порівнянні з іншими учасниками, скільки можуть зажадати від товариства при виході з нього і т. д. Разом з тим складеного капіталу не є єдиною гарантією задоволення вимог можливих кредиторів товариства. Тому закон не містить будь-яких спеціальних вимог до спільному капіталі товариства, бо при нестачі у них
    
12. § 7. Товарна біржа
      дивідендів у випадках, передбачених її статутом. Біржа не має права самостійно здійснювати торговельну, посередницьку або іншу підприємницьку діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі, а також не може створювати господарські товариства і товариства, що не ставлять на меті організацію та регулювання біржової торгівлі, або брати участь у них. Біржова
    
13. 2. Завдання профкому щодо посилення ролі профспілкової організації в акціонерному товаристві
      дивідендів. Ці акціонери, об'єднавшись зі сторонніми власниками акцій, також зацікавленими в дивідендах, завжди можуть вирішити питання на свою користь: менше зарплати, інших виплат трудящим - більше розміри дивідендів. Тому повертатися кожен раз при укладенні колективного договору до підтвердження прав працівників на отримання традиційних виплат, інших видів матеріальної допомоги
    
14. § 9. Акціонерне товариство
      дивідендів та ліквідаційну квоту. Привілейованої є акція, зазвичай не дає права голосу власнику, але що дозволяє йому отримувати дивіденди у фіксованому розмірі переважно перед іншими акціонерами і незалежно від результатів діяльності товариства. Номінальна вартість розміщених привілейованих акцій не повинна перевищувати 25% від статутного капіталу (п. 1 ст. 102 ГК РФ, п. 2 ст.
    
15. Нас чекають зміни
      дивіденди, а держави - податки. На цьому тлі економічного успіху доб'ються невеликі тоталітарні держави Латинської Америки, Африки та Близького Сходу і сама система ринкової демократії буде поставлена під
    
16. 4. Майно як об'єкт цивільних правовідносин
      дивіденду по приналежних йому акцій або право вимагати повернення даних борг іншій особі грошей) складають актив його майна (іноді званий також готівковим майном), а обов'язки (борги) складають пасив цього майна 1. 1 Слід мати на увазі, що бухгалтерські поняття активу і пасиву не збігаються повністю з цивільно-правовими. Так, в пасив в бухгалтерському сенсі включаються
    
17. Стаття 15. Компетенція ради директорів
      дивіденду по акціях і порядку його виплати; 12) використання резервного і інших фондів товариства; 13) затвердження внутрішніх документів товариства, що визначають порядок діяльності органів управління товариства; 14) створення філій та представництв товариства; 15) прийняття рішення про участь товариства в інших організаціях , за винятком прийняття рішення про участь у холдингових