§ 1. Формування наукового світогляду учнів

Згідно «Концепції безперервної виховання дітей та учнівської молоді в Республіці Білорусь» до змісту виховання визначено нові підходи, засновані на врахуванні потреб зростаючої особистості, загальнолюдських цінностей і базових компонентах культури особистості.

Цілеспрямоване і активне сприяння особистісному становленню професіонала-трудівника, відповідального громадянина і патріота своєї країни - все це визначає пріоритети у вихованні. Методологічною основою змісту виховання є культурологічний підхід, що дозволяє зробити культуру змістом виховання, а виховання-процесом культуротворчества. Основний зміст виховання, що припускає освоєння і присвоєння загальнолюдських, особистісних і громадянських цінностей, реалізується в процесі реалізації наступних складових виховання:

- ідеологічне виховання;

- цивільне і патріотичне виховання ;

- моральне та естетичне виховання;

- виховання культури самопізнання і саморегуляції особистості;

- виховання культури здорового способу життя;

104

- гендерне виховання;

- сімейне виховання;

- трудове і професійне виховання;

- екологічне виховання;

- виховання культури безпечної життєдіяльності;

- виховання культури побуту і дозвілля.

Однією з провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів.

Світогляд являє собою, перш за все, цілісну систему наукових, філософських, соціально-політичних, моральних, естетичних поглядів на світ (тобто на природу, суспільство і мислення).

Залежно від змісту світогляду і його зв'язків з науковими знаннями, вірою і життєвим досвідом людини виділяють три види світогляду: наукове, релігійне, буденне (житейська).

Науковий світогляд спирається на наукову картину світу, на висновки і узагальнення, зроблені на основі наукового аналізу і теоретичного осмислення причинно-наслідкових зв'язків, що характеризують розвиток природних і суспільних явищ. Науковий світогляд створює надійну основу для передбачення можливого розвитку того чи іншого явища, процесу і дозволяє свідомо керувати ними. Воно є об'єктивно вірним.

Релігійний світогляд спирається на інтуїтивно-емоційний, суб'єктивний релігійний досвід особистості. У його основі лежить віра людини в існування Бога або інших надприродних сил, безсмертя душі і т.д.

Буденне (житейська) світогляд формується під впливом безпосередніх умов життя людей, передаючись із покоління в покоління у формі духовного досвіду, здорового глузду, стихійних, емпіричних і не завжди систематизованих уявлень про світ.

У світогляді виявляється єдність зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного.

Суб'єктивна сторона світогляду полягає в тому, що у людини формується не тільки цілісний погляд на світ, а й узагальнене уявлення про самого себе, складається в розумінні і переживанні свого «Я», своєї індивідуальності, своєї особистості .

Метою даного напрямку виховання є формування сталого, надійного центральної ланки структури дитячої особистості, що визначає розуміння і ставлення до природи, суспільству і мисленню в єдності свідомості, почуттів, волі, поведінки.

Світогляд має складну і багатоаспектну структуру. Його ядром є погляди і переконання, які органічно пов'язані з раз

105

кручений здатністю теоретичного мислення, прояви високих інтелектуальних почуттів, свідомої цілеспрямованої волі.

Погляди - це прийняті людиною в якості достовірних ідеї, знання, теоретичні концепції, припущення. Вони служать орієнтирами в поведінці, діяльності, відносинах.

Переконання - якісно більш високий стан поглядів. Це такі знання, ідеї, концепції, теорії, гіпотези, в які людина вірує як в істину.

Органічним властивістю переконань є почуття. Відстоювання, захист, впровадження переконань в життя нерозривно пов'язане з емоційними переживаннями людини.

Воля - важливий елемент світогляду. Переконання спонукають людину до практичної дії.

Теоретичне мислення як елемент світогляду являє собою розвинену людську здатність творчого осмислення знань, явищ дійсності, вдосконалення її та напрямки волі на реалізацію переконань.

Світогляд виконує ряд функцій: освітню, виховну, розвиваючу, організаційну.

Просвітня функція полягає в тому, що науковий світогляд робить для людини зрозумілим світ природи і суспільства, формує свідомість.

Виховна функція реалізується в результаті того, що прийняті погляди і переконання вимагають від людини формування певних морально-вольових якостей і естетичного ставлення до дійсності.

Розвиваюча функція полягає в тому, що внутрішня духовна робота по засвоєнню змісту включає в активну діяльність мислення. Розвивається здатність до нових узагальнень, до творчого осмислення явищ природи і суспільства.

Організаційна функція виявляється в тому, що воно є вихідною позицією в практичній діяльності людей.

Прогностична функція грунтується на знанні законів загального розвитку, проявляється у науково-теоретичному та практичному осмисленні тенденцій, висунення свідомих ідей.

Можливості оволодіння світоглядом різні на різних етапах вікового розвитку. На початковому етапі навчання існує принципова можливість розкривати ідеї, що дають знання загальних законів, яким підпорядковане всякий рух і розвиток. Розумінню школярів цілком доступні деякі суттєві зв'язки і залежності в явищах природи і суспільства, що носять світоглядний характер. До них відносяться початкові уявлення про сезонні зміни в житті природи, матеріальну єдність світу і його постійному розвитку, про соціальні протиріччях та ін

106

Вивчаючи систематичні курси основ наук , підлітки роблять більш глибокий аналіз предметів і явищ реальної дійсності, знаходять у них риси подібності та відмінності, взаємного зв'язку і причинногообумовленості, встановлюють закономірності та рушійні сили історичного процесу, приходять до самостійних світоглядним висновків і узагальнень.

Актуальна потреба підліткового віку - прагнення до самоствердження, пошук свого місця у світі. Задоволення цієї потреби розширює коло спілкування підлітка, виводить його за межі свого індивідуального досвіду, дає поштовх формуванню ідеалів і життєвих установок. Разом з тим для підлітків характерні нестійкість суджень, поглядів, неадекватна самооцінка, перебільшена схильність до наслідування. У цих умовах важливо спонукати учнів до самостійної і обгрунтованої оцінки явищ.

У юнацькому віці школярі досягають фізичної та духовної зрілості, визначає їх готовність до засвоєння наукового світогляду у всьому його обсязі і повноті. Філософська спрямованість мислення, пізнавальне ставлення до дійсності, потреба проникнути в систему «речей і знань» створюють міцну основу для формування у старшокласників фундаментальних методологічних ідей високого рівня узагальненості, твердих поглядів і переконань.

З певних світоглядних позицій здійснюється і професійне самовизначення, що включає в себе організацію активної проби сил, початкове прийняття і засвоєння особистістю системи цінностей, цілей, ідеалів, норм і стандартів, що характеризують ту чи іншу професійну групу, формування морально-психологічної та трудової готовності слідувати своєму суспільному і громадянському обов'язку.

Критерії сформованості світогляду:

- глибина наукових знань, їх об'єднаність в цілісну систему, що пояснює сутність і закономірності явищ природи, суспільства, мислення;

- розвинена здатність діалектичного осмислення дійсності, що виявляється у вмілому аналізі нових явищ, подій, творів мистецтва;

- прояв соціальної активності.

Інформація, релевантна " § 1. Формування наукового світогляду учнів "

1. Контрольні питання для СРС 1.
   Наукового світогляду перед релігійним, зокрема-християнським? 5. У чому спільність, спорідненість наукового і християнського світоглядів? 6. Чи можна сказати, що наукове і релігійне світогляду грунтуються на певних міфах? 7. У чому причина виникнення глобальних, зокрема, екологічних, ядерних та ін проблем, тобто можливостей самознищення людства? 8. Чому
   
2. Тема 1. Філософія, коло проблем і роль в житті суспільства
   науковості у філософському знанні. Філософія і мистецтво. Ознаки філософствування у творчості. Філософія і релігія. Думка і віра. Філософія та ідеологія. Соціально-політична проблематика «помилкового
   
3. Ринок трудових ресурсів
   учнів). Це поняття розсовує розміри ринку ще ширше, т. к. включає не тільки економічно активне населення, а й учнів у сфері професійної освіти (трудовий резерв). З урахуванням даних визначень ми будемо користуватися терміном «ринок трудових
   
4. § 4. Як виглядає періодична система найпростіших світоглядів?
   Науковим. Якщо свідомість інстинктивно устремлено до краси, то це художньо-подібний тип світогляду зору. І, нарешті, якщо, спираючись на тілесні почуття, свідомість намагається визначити, що є добро, то ато буде моральне світогляд. Чотири основних типи світогляду, відповідні чотирьом здібностям свідомості, виступають межею самообмеження Небуття в психіці людини, і) то
   
5. ГЛАВА 5. НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ УЧНІВ з відхиленнями у розвитку
   ГЛАВА 5. НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ УЧНІВ з відхиленнями у
   
6. ТЕМА 18 ФОРМИ ВИХОВАННЯ. ВИХОВАННЯ УЧНІВ У КОЛЕКТИВІ
   ТЕМА 18 ФОРМИ ВИХОВАННЯ. ВИХОВАННЯ УЧНІВ В
   
7. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
   наукового стилю мовлення. Основний курс. Ч. 2. М.: "Російська мова", 1987. 2 Дарінскій А. В., Бєлоусов Б. Н., Бєлкіна І. Н. та ін Географія Росії. М.: Просвещение, 1993. 3 Скрябіна А. О., Єрофєєва І. А. Географія материків і океанів. М.: Просвещение, 1991. 4 Енциклопедичний словник юного географа-краєзнавця. М.: Педагогіка, 1981. 5 Чернов А. В., Полякова М. О. Географія. Відповіді та
   
8. С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002
   формування в учнів человекоцентрірованной життєвої позиції, соціальних умінь і навичок міжособистісного спілкування; пропонуються методичні рекомендації щодо формування професійно-особистісної готовності студентів-майбутніх учителів до організації педагогічної діяльності як процесу полісубьектного взаємодії . Може бути корисно всім читачам, що мають відношення до процесу
   
9. § 6. Які існують форми етичних світоглядів?
   Світоглядів, що утворюють ієрархію, подібну онтологічної, антропологічної та гносеологічної. Вищим етичним світоглядом виступає те, яке прагне до духовного Благу. Під духовним Благом в різних філософських системах мається на увазі такий Абсолют, який носить ім'я або Ніщо, або Бога, або Єдиного, що по суті залишається одним і тим же. За ним по ступеня досконалості
   
10. Про викладання іноземної мови в гімназії ім. С.П. Дягілєва
    формування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції, наявність якої враховує потреби у використанні іноземної мови, як засобу спілкування, освіти та самоосвіти, інструменту співробітництва та взаємодії в сучасному світі. Структура шкільного курсу іноземної мови визначається варіативністю змісту навчання, навчального навантаження, зростаючими
    
11. § 2. Урок як основна форма організації навчання. Типологія і структура уроків
    формування їх потреби в знаннях, світогляду, активності, самостійності, працьовитості, дисциплінованості. Урок завжди многопланов, так як в ньому взаємодіють всі компоненти процесу навчання: педагогічні цілі, дидактичні завдання, зміст, методи, прийоми, засоби. Він повинен бути закінченим у смисловому, часовому й організаційному відносинах відрізком навчального процесу та
    
12. Філософія
    наукового методу - інструмента пізнання і практичної діяльності на основі матеріалістичного підходу, т.е . визнання первинності буття (матерії) і вторинність мислення (свідомості). Як світогляд філософія нерозривно пов'язана з соціально-класовими економічними інтересами, з політичною та ідеологічною
    
13. 3.3. Структура навчальних планів (табл. 20-21)
      наукових дисциплін. Для вікової групи 12-14 років ситуація виглядає наступним чином (рис. 21). У російському «гуманітарному» циклі зберігається підвищений питома вага рідної мови і літератури та знижений-Росія 25 20 15 10 5 0 Читання, лист і література Соціальні дисципліни Іноземні мови Мистецтво Математика Природничі науки Технологія, практичні
    
14. § 2. Формування відносин як найважливіше завдання виховання
      формування відносин процеси навчання і виховання тісно пов'язані між собою і виступають в органічній єдності. Істотною стороною єдності навчання і виховання є те, що зміст навчання містить в собі великий виховний потенціал. Навчання являє собою важливу форму спільної діяльності учнів і їх спілкування як з педагогами, так і один з одним.
    
15. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
      формування розумових дій; управлінська. Дані концепції розкривають специфіку дидактичного відносини «викладання - вчення» на рівні певного підходу, ідеї, принципу. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Розглядаються як загальні закономірності, притаманні вихованню в цілому, так і специфічні закономірності навчання, до яких відносяться наступні: науковість; проблемність;
    
16. СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ МИРОВОЗЗРЕНИЯ
      формування у себе певних морально-вольових якостей і естетичного ставлення до дійсності. Вірність переконанням, боротьба за їх проведення в життя передбачає твердість характеру, ідейну стійкість, наполегливість і непохитну волю. Ці моральні якості виховуються в єдності з почуттями гуманізму, відповідальності, боргу, естетичними ідеалами суспільного і особистого життя.
    
17. § 7. У чому єдність і відмінність всіх етичних світоглядів?
      світоглядів є те, що всі вони прагнуть до досягнення найвищої мети - Блага, а засобом його досягнення виступає чеснота. Але оскільки Благо онтологія але, то в етиці воно приймає відповідну форму, яка іменується щастям - досконалістю. Інакше кажучи, щастя досконалість стає етичним аспектом онтологічного Блага. І, дійсно, щастя завжди представляє ту