Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка сучасної школи → 
« Попередня Наступна »
Ракова Н. А.. Педагогіка сучасної школи: Навчально-методичний посібник. - Вітебськ: Видавництво УО «ВДУ ім. П. М. Машерова ». - 215 с., 2009 - перейти до змісту підручника

§ 2. Формування основ моральної культури особистості

Термін «моральність» бере свій початок від слова «звичаї». За латині «звичаї» - «Морас», «мораль».

В етиці (філософська наука, що вивчає мораль) поняття мораль і моральність різні.

107

Мораль - система норм, правил і вимог до поведінки особистості в різних сферах життя і діяльності.

Моральність - сукупність навичок і звичок, пов'язаних з дотриманням цих норм, правил і вимог. Це особистісна характеристика, що об'єднує такі якості і властивості як доброта, порядність, чесність, правдивість, справедливість, працьовитість, дисциплінованість, колективізм, що регулюють індивідуальну поведінку людини.

Базовими категоріями моральної культури особистості є моральні почуття, свідомість, мислення, воля.

Моральне почуття - постійне емоційне відчуття, переживання реальних моральних відносин і взаємодій.

Моральна свідомість передбачає знання моральних принципів, норм.

Моральне мислення - процес постійного накопичення та осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх аналіз, оцінка, прийняття моральних рішень, здійснення відповідальних виборів.

Моральні почуття, свідомість, мислення є основою і стимулом прояви моральної волі.

Моральне поведінка особистості має наступну послідовність: життєва ситуація - породжене нею морально-чуттєве переживання; моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки; вибір і прийняття рішень; вольової стимул - вчинок.

Поведінка людини оцінюється за ступенем відповідності певним правилам.

Правило, що має загальний характер носить назву моральної норми.

Вихідний початок, якому підпорядковані норми - моральні принципи.

Поняття моралі, що мають загальний характер називаються моральними категоріями (добро, справедливість, обов'язок, честь, щастя та ін.)

Моральний ідеал - зразок моральної поведінки.

Формування моральної культури особистості здійснюється в процесі морального виховання.

Моральне виховання - активний життєвий процес відносин, взаємодій, діяльності, спілкування, подолання суперечностей, процес постійних і систематичних рішень, виборів вольових дій на користь моральних норм, процес самовизначення та самоврядування відповідно до них.

Під моральним вихованням можна розуміти і спільну діяльність вчителя та учнів з формування моральних почуттів, етичних знань, навичок і звичок культурного поведінки, формування досвіду моральних (моральних) відносин у суспільстві.

108

Виходячи з даного визначення компонентами морального виховання є:

- формування моральних відносин у класі, школі;

- етична освіта учнів;

- формування досвіду моральної поведінки.

Зміст роботи з морального виховання включає в себе формування наступних моральних відносин:

- відношення до Батьківщини - патріотизм, інтернаціоналізм, любов до природи і потреба її охороняти, національна гордість ;

- ставлення до суспільства - повага правових основ суспільства;

- відношення до праці - організованість, працьовитість, вміння працювати в колективі, відповідальність, діловитість, ініціативність;

- ставлення до людей - почуття відповідальності, такт, правдивість, повагу до людей іншої статі, порядність;

- відношення до себе - скромність, чесність, гордість, самокритичність і ін

Результатом морального виховання є моральна вихованість. Вона матеріалізується в суспільно цінних властивості і якостях особистості, проявляється у відносинах, діяльності, спілкуванні.

Про моральної вихованості свідчить глибина морального почуття, здатність до емоційного переживання, мукам совісті, стражданню, сорому, співчуття.

Моральна вихованість характеризується зрілістю моральної свідомості: моральної освіченістю, здатністю аналізувати, судити про явища життя з позицій морального ідеалу, давати їм самостійну оцінку.

Про моральної вихованості говорить наявність сильної волі, здатності здійснювати контроль і самоконтроль, регуляцію поведінки. Вона проявляється в активній життєвій позиції, єдності слова і діла, громадянську мужність, рішучість у складних життєвих ситуаціях залишатися вірним своїм переконанням, самому собі.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Формування основ моральної культури особистості "
  1. ФІЛОСОФІЯ особистості
    формування, розвитку та руйнування людської особистості в певних історичних умовах. У сучасній філософії концентрується увага на дослідженні формування і функціонування людини як «універсальної» цілісної особистості, як суб'єкта історії та творчої діяльності. Філософсько-психологічне дослідження людини спрямоване на структуру особистості, характеристику
  2. Мета і завдання правового виховання молоді
    формуванням позитивного правосвідомості. Однак виховання завжди пов'язане з цілеспрямованим, організованим впливом на всю особистість. У цьому значенні слід розуміти і правове виховання молоді, яке являє собою цілеспрямоване, послідовне і систематичне виховний вплив на молодих людей з метою формування і розвитку їх правової культури. Правова
  3. § 3. Громадянське виховання в системі формування базової культури особистості
    формуванні громадянськості як інтегративної якості особистості, що містить в собі: внутрішню свободу і повагу до державної влади; любов до Батьківщини і прагнення до миру; почуття власної гідності і дисциплінованість; прояв патріотичних почуттів і культури міжнаціонального спілкування. Громадянське виховання передбачає формування конституційних, правових
  4. Мухамеджановим і С.М. Богуславської. Теорія культури в питаннях і відповідях: навчальний посібник для студентів заочної форми навчання. - Оренбург: ІПК ГОУ ОДУ. - 149 с., 2007

  5. 31. Правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особистості.
    Формування була і залишається важливим каналом формування юридично зрілої особистості; 2) переконаність в його необхідності і соціальній корисності законів і підзаконних актів (емоційно-психологічний зріз); 3) уміння користуватися правовим інструментарієм - законами та іншими актами - у практичній діяльності (поведінковий зріз). Культура особистості означає не тільки знання і розуміння
  6. § 6. Виховання фізичної культури особистості
    формування у них потреб у збереженні здоров'я, в організованій фізичної діяльності, у морально-естетичному переживанні; міцно вводить фізкультуру і спорт в звичний, повсякденний спосіб життя. Формування фізичної культури особистості здійснюється у процесі фізичного виховання. Фізичне виховання - цілеспрямована, чітко організована і планомірно
  7. 2.1. Особистість в педагогічному процесі Сутність формування особистості
    формування та розвитку особистості: від категоричного заперечення правомірності самого поняття формування, що означає нібито «насильство над людиною, маніпулювання його свідомістю» до затвердження «вільного розвитку» особистості під впливом стихійних впливів середовища. Крайнощі, як кажуть, завжди шкідливі, але і в тому, і в іншому підході багато цікавого і вартого уваги при їх
  8. Новицька Л.Ф.. Проблема морального самообретенія в просторі інтерсуб'єктивності. Великий Новгород: новго ім. Ярослава Мудрого. - 128 с. , 2000
    підстави, моральної життєдіяльності людини. Книга може бути цікава і корисна для фахівців у галузі етики, філософії, теорії та історії культури, філософської антропології. Вона може бути використана як навчальний посібник для студентів і аспірантів філософських і культурологічних
  9. Проблемні питання 1.
    Формуванні політичної культури конкретного суспільства? 6. Які перспективи збагачення російської політичної культури західними цінностями і нормами політичного життя? 7. Як можна зіставити політичні культури різних країн і народів? Чи коректно говорити про «розвинених» і «нерозвинених» («слаборозвинених») політичних культурах?
  10. Професійне виховання навчаються в юридичних освітніх установах
    формування в учнів професійно-ділових, особистісних і колективістських якостей, що визначають соціальну основу юриста. Це завдання вирішується в процесі професійного виховання студентів, курсантів і слухачів. Її сутність полягає в тому, щоб допомогти учням у підготовці до життя, самовизначення в ній і в професійній діяльності; у виробленні в себе працьовитості, поваги до
  11. Сутність і право виховна роль народної педагогіки
    формуванні навичок і звичок правослухняної поведінки. Вони забезпечують виживання і активне функціонування народу протягом тривалого історичного періоду і в кожну його епоху. У своїй переважній більшості народна педагогіка та її елементи сприяють утвердженню морального і правового поведінки, позитивного ставлення до влади, законам, до захисту Батьківщини і т.д., що в
  12. Культура
    основі історично визначеного способу виробництва матеріальних благ. У класовому антагоністичному суспільстві панівною є культура пануючого класу. Культура носить класовий характер, розвивається на базі класових протиріч і служить знаряддям боротьби класів, які в цій боротьбі використовують засоби культури - школу, науку, друк, мистецтво та ін для досягнення своїх
  13. Процес формування особистості
    формування особистості. Закономірності - об'єктивні, стійкі, істотно значимі зв'язки між педагогічними впливами та їх результатами. Однак до класифікації закономірностей формування особистості єдиного підходу не існує. Переважно поділ закономірностей на загальні та соціально-педагогіческіе31. До загальних закономірностям відносяться: - безперервність формування
  14. 18. Діалог правових культур. Правова аккультурация. Правова декультурація. Рецепція права.
    Культура тісно пов'язана з загальною культурою народу, базується на її засадах, служить відображенням рівня її розвитку. Формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури - політичної, моральної. Це комплексний процес. Їх об'єднує спільність завдання - створення морально - правового клімату в суспільстві, який би гарантував особистості реальну свободу